Ухвала суду № 81864187, 16.05.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24170/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,

при секретарі судових засідань Винник С. М.,

за участю сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_1 , захисник Рябовол Ю. П., прокурорів: Саєнка І .О., Фомченкова В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та під тримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Асанова Усеїна Сабрійовича про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 42018000000000123 від 22 січня 2018 року ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

16.05.2019 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Литвинової І.В. надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Асанова Усеїна Сабрійовича про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 42018000000000123 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, тобто до 20.05.2019, оскільки для цього необхідно вчинити ряд слідчих та процесуальних дії з метою повного та всебічного дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, виявлення обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, причетних до вчиненого злочину. При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не зменшилися та продовжують існувати, а відтак виникла необхідність у продовженні триманні підозрюваного ОСОБА_1 під вартою, оскільки запобігти їм шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливо.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Захисник Рябовол Ю.П. заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що підозра його підзахисному є необґрунтованою, а ризики, вказані у клопотанні стороною захисту не доведені, та просив відмовити у задоволенні клопотання, застосувавши запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000123 від 22.01.2018 за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (створення злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також керівництво такою організацією та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією), ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України (організація незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів вчинені організованою групою), ч. 3 ст. 209 КК України (вчинення правочинів з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів та набуття, володіння та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинені організованою групою).

Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2014 році на території м. Києва ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 створено стійке ієрархічне об`єднання - злочинну організацію, до складу якої впродовж 2014-2019 років входили знайомі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а також інші довірені особи, зокрема: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_13, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та інші невстановлені на сьогодні особи, яким керівники злочинної організації доручили виконувати функції керівників окремих структурних підрозділів злочинної організації, у тому числі за територіальною ознакою, самостійно організовувати роботу підконтрольних їм учасників злочинної організації з метою безперебійного збуту наркотичних засобів та легалізації грошових коштів отриманих від збуту наркотиків та виконувати інші злочинні дії.

21.03.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 ч. 3 ст. 27, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 209 КК України.

23.03.2019 ухвалою слідчого судді Печерського суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.05.2019 без визначення застави.

15.05.2019 постановою заступника Генерального прокурора досудове розслідування кримінального провадження продовжено до 6 місяців.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлені на закінчення досудового розслідування.

Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_1 запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, а відтак доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 , за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.

За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя також враховує обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків та вважає, що для їх запобігання є недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягав захисник.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя не вбачає, відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України враховуючи характер висунутого обвинувачення.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят діб до 14 липня 2019 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Проголошення повного тексту судового рішення відбудеться о 17:55 год., 21 травня 2019 року.

Слідчий суддя І. В. Литвинова