Ухвала суду № 81864036, 16.05.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6268/18

1-кп/755/944/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2019 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

суддів Бірси О.В., Мельниченко Л.А.,

при секретарі Ширмер О.О.,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040001216 від 01.02.2018 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Боярського П.В.,

захисника Кулика Я.М.,

перекладача ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В И Л А:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040001216 від 01.02.2018 року, відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 березня 2019 року відносно ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.

У судовому засіданні прокурор зазначив про доцільність продовження ОСОБА_1 строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, вони на даний час не зникли, провадження не закінчено, останній вчинив особливо тяжкий злочин і може переховуватись від суду, а тому підстав для зміни запобіжного заходу на інший більш м`який відсутні.

У судовому засіданні захисник Кулик Я.М. заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , оскільки його підзахисний раніше не судимий, вину визнає та щиро кається, у зв`язку з чим, просив змінити останньому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника та просив змінити йому запобіжний захід на такий, що не пов`язаний з тримання під вартою.

Заслухавши учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою, колегія суддів виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема: оскільки будучи обізнаними про можливу міру покарання, яка загрожує останньому у разі його засудження, може переховуватися від суду.

Крім того, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганням спробам, у тому числі: 1) переховуватися від суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зокрема, згідно зі ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 4) міцність соціальних зв`язків; 6) репутацію обвинуваченого.

Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченому ОСОБА_1 , колегія суддів виходить із того, що на теперішній час наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування обвинуваченого від суду, оскільки будучи обізнаними про можливу міру покарання, яка загрожує йому у разі його засудження, може переховуватися від суду, а також він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, на даний час у суду не має достовірних даних, що стан його здоров`я перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення, а також приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченому, колегія суддів приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш м`який запобіжний захід.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 199, 331, 369 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком не більше двох місяців - до 13 липня 2019 року включно.

Колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: