Ухвала суду № 81863021, 20.05.2019, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/5652/19

Справа № 754/6656/19

У Х В А Л А

Іменем України

20 травня 2019 року суддя Деснянського районного суду м. Києва О.М. Панченко, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Головне управління юстиції м. Києва про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2019 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з зазначеним позовом до відповідачів в якому просить суд: визнати недійсним заповіт - ОСОБА_5 від 28.12.2016 року.

Суддя, приймаючи позовну заяву, повинен перевірити: чи може суд розглядати цю справу, тобто чи підпадає розгляд такої справи під його юрисдикцію.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Позовна заява ОСОБА_1 подана з порушенням правил виключної підсудності.

Згідно із ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року № 3, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо усунення перешкод в користуванні майном, права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , останній просить суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 від 28.12.2016 року, згідно якого предметом спору є майно, основна частина якого знаходиться за адресою: Київська область, Іванківський район, село Блідча, а тому дана позовна заява повинна бути передана для розгляду до Іванківського районного суду Київської області, за місцезнаходженням основної частини майна за правилами виключної підсудності, як це передбачено ст. 30 ЦПК України.

Частиною 3 ст. 31 ЦПК України встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 30, 31, 187 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Головне управління юстиції м. Києва про визнання заповіту недійсним - передати для розгляду за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Іванківського районного суду Київської області.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м.Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.М. Панченко