Постанова № 81862218, 20.05.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/739/19 Головуючий по 1 інстанції Категорія: на ухвалу Линдюк В.С. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

Храпка В.Д.,

Вініченка Б.Б., Гончар Н.І.

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 26 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 про визнання наказів недійсними,- :

в с т а н о в и в :

В січні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання наказів недійсними.

В позовній заяві заявлено клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи про визначення накладення земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів.

Клопотання мотивовано тим, що позивачу на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення Корсунь-Шевченківської міської ради від 23 лютого 2001 року № 40 , площею 4,31 га, що розташована в адміністративних межах Корсунь-Шевченківської міської ради, проте восени 2018 року на вказаній земельній ділянці з`явилися межові знаки, які поділили її на 26 окремих ділянок, які передані у власність третіх осіб.

З метою достовірного встановлення факту накладення земельних ділянок, отриманих на підставі оспорюваних наказів, на ділянку, що належить позивачу необхідно призначити судову земельно-технічну експертизу.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 26 березня 2019 року по справі призначено судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено наступне питання:

- Чи є накладення земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 на земельну ділянку, що належить ОСОБА_2 на підставі державного акта направо приватної власності на землю серії НОМЕР_1 (акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 979), відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки?

Проведення судової земельно-технічної експертизи доручено судовому експертам Черкаського відділення Київського НДІСЕ ( вул. Небесної Сотні, 31/1, м.Черкаси, 18002) та попереджено експертів, яким буде доручено проведення даної експертизи, про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України за надання завідомо неправдивого висновку або відмову від поважної причини від виконання покладених на них обов`язків.

Для проведення судової земельно-технічної експертизи в розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи № 699/14/19.

Оплату експертизи провести за рахунок позивача ОСОБА_2

Провадження у справі зупинено до отримання висновку судової земельно-технічної експертизи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати як незаконну, винесену з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції не було враховано, що апелянт, як третя особа, яка була залучена до участі у справі не мала змоги ознайомитись із матеріалами справи та надати в передбачений законодавством строк відзив, пояснення та докази на обгрунтування свої доказів.

Також в матеріалах справи відсутні докази топографо-геодезичних вимірювань та їх обробка згідно Інструкції про порядок складення , видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договір оренди землі, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04 травня 1999 року.

Також, при винесенні оскаржуваної ухвали через неповне з`ясування, що мають значення для справи, не врахована необхідність проведення експертизи не тільки відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці ділянки, а й відповідно до матеріалів геодезичних вимірювань та їх обробки, з чого витікає необхідність у їх витребування у позивача чи у відповідача та надані експертній установі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Ситник Т.А. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , так як скарга є безпідставною, а ухвалу суду - залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення по наступних підставах:

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи ухвалу про призначення у справі земельно-технічної експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що вирішення даного спору не можливе без проведення експертизи. Оплату за проведення експертизи покладено на позивача відповідно заяви.

Висновки суду відповідають вимогам закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Враховуючи в сукупності правове регулювання підстав для призначення судової експертизи та наведені позивачем в обґрунтування своїх вимог твердження, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції вірно призначено судову земельно-технічну експертизу для встановлення факту накладення окремих земельних ділянок на земельну ділянку, яка належить позивачу, що потребує застосування спеціальних знань (п.1 ч.1 ст.103 ЦПК України).

Апелянт вказаних висновків не оспорює та не спростовує.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про проведення судової земельно-технічної експертизи та надано можливість відповідачу надати заперечення на клопотання.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав суду заперечення на клопотання про проведення судової земельно-технічної експертизи .

Апелянт був присутній в судовому засіданні 26 березня 2019 року при розгляді клопотання про призначення експертизи, проте не скористався своїм правом та не надав заперечення.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що апелянт позбавлений права надати суду свої заперечення, пояснення та надати обґрунтовані докази по суті спору не варте уваги, оскільки копію ухвали про залучення третіх осіб, в тому числі і апелянта, до участі у справі від 12 березня 2019 року судом було направлено на адресу ОСОБА_1 13 березня 2019 року.

Також в матеріалах справи мається клопотання апелянта від 26 березня 2019 року, в якому зазначено, що йому стало відомо, що його залучено до участі у справі та просив надати копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками і відкласти підготовче засідання, що не свідчить про порушення його прав.

Враховуючи наведене суд першої інстанції постановив правильну ухвалу, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 258, 374, 382 -384 ЦПК України, апеляційний суд , -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 26 березня 2019 року залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 21 травня 2019 року.

Судді: