Ухвала суду № 81861569, 17.05.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9906/15-к

Провадження № 1-кс/461/4271/19

УХВАЛА

17.05.2019 року. м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Кузьми Д.М.,

прокурора Сенюти.А.В.,

слідчого Бориса В.З.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Накловича І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП у Львівській області Бориса В.З. про застосування запобіжного заходу у виді застави, -

ВСТАНОВИВ:

старший слідчий в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Борис В.З. звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Кишкою Ю.А., про застосування запобіжного заходу у виді застави до підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12015140000000364 від 22.08.2015 року за ч.2 ст.364 КК України.

Клопотання вмотивоване тим, що у відповідності до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 25.03.2003 року № 133, визначено перелік спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, серед яких відділення профпатології Львівської обласної клінічної лікарні (надалі - ЛОКЛ).

Так, у відповідності до п.67 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2012 № 1232, спеціалізовані профпатологічні лікувально-профілактичні заклади проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз професійного захворювання. Відповідальність за встановлення діагнозу професійного захворювання покладається на керівників таких закладів та голів лікарсько-експертних комісій, рішення про підтвердження встановленого діагнозу професійного захворювання оформляється висновком лікарсько-експертної комісії.

У відповідності до п. 4 Наказу № 48 від 23.01.2012 Головного управління охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації (надалі – ГУОЗ ЛОДА) «Про введення в дію нового «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затверджено «Положення про обласну лікарсько - експертну комісію по зв`язку захворювань з умовами праці ЛОКЛ» (надалі - Положення).

Так, у відповідності до Положення обласна лікарсько - експертна комісія по зв`язку захворювань з умовами праці (надалі – комісія) складається з висококваліфікованих спеціалістів з профпатології та фахівців Львівського національного медичного університету ім. Д.Галицького. Відповідно до п.1.5 - рішення про зв`язок захворювання з умовами праці приймається більшістю членів комісії. Відповідно до п.1.6 – в своїй роботі комісія керується Законами України, Постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами МОЗ України, ГУОЗ ЛОДА та іншими нормативними актами. Відповідно до п. 1.7 – відповідальність за встановлення або відміну діагнозу професійного захворювання покладається на головного лікаря ЛОКЛ та голову комісії.

Відповідно до розділу 2 Положення – завданнями і функціями комісії є, зокрема, вирішення питання зв`язку захворювання з умовами праці. Згідно п. 3.1 Положення комісія розглядає медичну документацію та оглядає хворих за поданням лікуючого лікаря. З п. 3.3 вбачається, що за рішенням комісії оформляється висновок. Відповідно до п. 3.8 – лікуючий лікар несе персональну відповідальність за достовірність і якість медичної документації хворих, які обстежуються у відділенні профпатології на предмет встановлення генезу захворювання. Відповідно до п. 3.10. – рентгенологічні знимки первинним хворим описують 2 лікарі-рентгенологи незалежно один від одного.

Також установлено, що наказами №62 ГУОЗ ЛОДА від 25.01.2012 та № 20 від 15.01.2014 головою комісії призначено - лікаря профпатолога профпатологічного відділення ЛОКЛ Ковальчука ОСОБА_2 М..

У відповідності до п.4.2 наказу ГУОЗ ЛОДА від 25.01.2012 № 62 – визначено, що голові обласної лікарсько-експертної комісії по зв`язку захворювань з умовами праці ОСОБА_1 для консультації пацієнтів у випадку необхідності залучати головних позаштатних спеціалістів ГУОЗ ЛОДА та завідувачів відділенням ЛОКЛ.

Так, ОСОБА_1 , володіючи загальними знаннями в сфері медицини та відповідною кваліфікаційною категорією (вища категорія лікаря-профпатолога) в галузі професійної патології, а також у відповідності до п.6 розділу 2 посадової інструкції лікаря-профпатолога профпатологічного відділення ЛОКЛ повинен був знати експертне питання з тимчасової та постійної втрати працездатності при професійних та загальних захворюваннях, усвідомлюючи, що для встановлення діагнозу професійного захворювання «пневмоконіоз» обов`язковою є наявність типових рентгенологічних змін на рентгенограмах органів грудної клітки пацієнтів.

Поряд з цим, ОСОБА_1 , обіймаючи вищевказану посаду достовірно знав, що наслідком встановлення професійного характеру захворювання будуть виплати пацієнтам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України у Львівській області.

В той же час, ОСОБА_1 в період часу з 16.01.2014 по 30.10.2014 року, зловживаючи наданими йому посадою лікаря-профпатолога профпатологічного відділення ЛОКЛ (лікуючого лікаря) організаційно – розпорядчими поноваженнями в частині визначення спеціалістів для консультації пацієнтів, а саме залучення з метою отримання неправдивих заключень щодо наявності ознак професійного захворювання до описів рентгенограм лікарів-рентгенологів, не визначених відповідними наказами та положеннями, які регламентуюють порядок обстеження пацієнтів профпатологічного відділення ЛОКЛ або встановлення попереднього діагнозу професійного захворювання, свідомо не беручи до уваги заключення визначених фахівців щодо відсутності ознак професійного захворювання, достовірно усвідомлюючи, що підстави для встановлення професійного характеру захворювань відсутні, з метою введення в оману членів комісії та отримання безпідставного висновку комісії щодо наявності професійного характеру захворювання у пацієнтів, а також правом лікуючого лікаря винесення питання щодо встановлення професійного характеру захворювання у конкретного пацієнта на розгляд комісії та наданими йому повноваженнями голови комісії, а саме правом віднесення конкретного клінічного випадку до категорії спірних чи таких, що можуть бути розглянуті очолюваною ним комісією, правом складання та затвердження рішення комісії у вигляді висновку комісії та, як наслідок, виконуючи покладені на нього професійні функції, являючись службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем та здійснюючи, таким чином, функції представника органу влади, який постійно чи тимчасово обіймає на державних чи комунальних підприємствах посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, в тому числі під час виконання положень, завдань і функцій комісії, а також виконуючи такі обов`язки за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, діючи всупереч інтересам служби, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди іншими фізичними особами, внісши до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, вчинив дії, які завдали істотної шкоди державним інтересам, що спричинило тяжкі наслідки.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1 в період часу з 16.01.2014 по 30.10.2014, перебуваючи на посаді голови комісії та, одночасно перебуваючи на підставі наказу Львівської обласної клінічної лікарні № 31 від 17.01.2014 року та наказу № 59К від 05.06.1986 року на посаді лікаря- профпатолога профпатологічного відділення ЛОКЛ, що за адресою: м. Львів, вул. Некрасова, 6, являючись службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, здійснюючи функції представника влади, обіймаючи в комунальному підприємстві посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, які полягали у керівництві трудовим колективом та ділянкою роботи працівників, зокрема під час виконання положень, завдань і функцій комісії, забезпечення дотримання порядку роботи комісії, а також виконуючи такі обов`язки за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, діючи всупереч інтересам служби, умисно, з корисливих мотивів на користь інших фізичних осіб, зловживаючи повноваженями, наданими йому відповідним службовим становищем, створив умови, необхідні для встановлення професійного характеру захворювання (встановлення діагнозу професійного захворювання) працівникам вуглевидобувних підприємств Львівщини та, як наслідок, одержання ними соціальних виплат Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, в тому числі, підбурив інших службових осіб до внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, з метою отримання необхідних для встановлення діагнозу професійного захворювання результатів обстежень, завідомо неправдивих офіційних документів (результатів клінічного обстеження, описів рентгенологічних досліджень та спірометричних досліджень тощо) та особисто складав завідомо неправдиві офіційні документи, що призвело до безпідставної виплати разової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності та щомісячних страхових виплат.

Згідно довідки Західного офісу Держаудитслужби України від 07.08.2018 «Про результати перевірки дотримання вимог законодавства при нарахуванні та отриманні соціальних виплат Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, у зв`язку із безпідставним встановленням професійного характеру захворювань працівникам вуглевидобувних підприємств Львівщини», підтвердженої висновком судово - економічної експертизи № 103/7 від 11.10.2018, встановлено, що у зв`язку з безпідставним встановленням діагнозів професійного захворювання громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 загалом виплачено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності та щомісячні страхові виплати в загальній сумі 997 180, 40 грн., за період 2014-2018 років, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) Червоноградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області на зазначену суму.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у зловживанні своїм службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди іншими фізичними особами, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Слідчий вважає, що наявні достатні ризики того, що ОСОБА_1 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого кримінального правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, може залишити місце проживання, знищувати та приховувати або спотворити речі, документи які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків вчиненого ним злочину, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, через що застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просять підозрюваному обрати запобіжний захід у виді застави.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечили проти обрання запобіжного заходу у виді застави, покликаючись на відсутність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просять у задоволенні клопотання слідчого відмовити, застосувавши більш м`який запобіжний захід.

Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по цих матеріалах, заслухавши думку прокурора та слідчого, які просять задовольнити клопотання, сторони захисту, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За умовами ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України належить до тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

-матеріалами, проведених на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, тимчасового доступу до речей і документів, а саме медичної документації, на підставі якої були зроблені висновки про відсутність професійного захворювання у працівників вуглевидобувних підприємств Львівщини, які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні;

-показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яким було встановлено діагнози професійного захворювання;

-показаннями завідувача рентгенологічного відділення ЛОКЛ Борщевської ОСОБА_10 , щодо процедури встановлення діагнозу та описів рентгенограм;

-протоколами засідання ЦЛЕК «Клініки професійних захворювань» ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», щодо виявлення відсутності характерних ознак професійного захворювання у ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ;

-відомостями які знаходяться у протоколах про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій, (витяги з таких додаються);

-матеріалами, проведених на підставі Ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, тимчасового доступу до речей і документів, а саме «Фонду соціального Страхування»;

-висновками проведених комісійних судово-медичних експертиз, з яких вбачається, що ознаки професійного захворювання у працівників вуглевидобувних підприємств Львівщини, (надані витяги з висновків комісійних судово-медичних експертиз ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ) відсутні;

-висновком проведеної судово-економічної експертизи від 05.09.2018, з яких вбачається, що Червоноградському відділенню управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області заподіяно матеріальних збитків в сумі 997 180, 40 грн., за період 2014-2018 років, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку.

При цьому, поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

ОСОБА_1 підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, та яке згідно ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину, є раніше не судимим, прокурором та слідчим, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, не доведено, що перебуваючи на волі підозрюваний буде переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих чи експертів, перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи вказане, відповідно до вимоги ст. 178 КПК України, оцінивши в сукупності вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, відсутність у нього судимостей, наявність постійного місця проживання, міцність соціальних зв`язків, суд приходить до висновку про можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, а саме у виді домашнього арешту, оскільки з урахуванням обставин, викладених у ст.178 КПК України, встановлено, що у даному випадку достатнім буде саме такий запобіжний захід, який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід – домашній арешт, строком на 60 діб.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки:

- не залишати місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 або з іншого місця, де він буде проживати, попередньо інформувавши орган досудового розслідування, – без дозволу слідчого, прокурора або суду, з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби впродовж строку дії запобіжного заходу;

- прибувати до старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Бориса В.З. або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- повідомляти старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Бориса В.З. або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні № 12015140000000364 від 22.08.2015, зокрема: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та іншими особами яким було встановлено діагноз профзахворювання, лікарями рентгенологами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , завідувачем рентгенологічним відділенням ЛОКЛ ОСОБА_13 та ОСОБА_13 , а також членами комісії які були включені до її складу в 2014-2015 роках;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що на підставі ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваної, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали - до 15.07.2019 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Бориса В.З., виконання – на Сихівський ВП ГУНП у Львівській області - за місцем проживання підозрюваної.

Повний текст ухвали проголошено 21.05.2019 року о 16.20 год.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя О.Р.Юрків