Рішення № 81860854, 20.05.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 20.05.2019

Справа № 320/10021/18

Провадження № 2/320/955/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

у складі:

головуючого - судді Урупи І.В.

за участі секретаря судового засідання - Литвиненко В.Є.,

учасники справи:

позивач - АТ Комерційний Банк «ПриватБанк»,

представник позивача - Савіхіна А.М.,

відповідачка - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у зв`язку з тим, що відповідачка не виконує обов`язки по поверненню кредиту, згідно з кредитним договором б/н від 07.04.2011, в разі чого станом на 24.10.2018 виникла заборгованість в сумі 12062 грн 69 коп., яка складається з заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості за пенею та штрафів.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, при цьому посилається на те, що необхідні докази надані до матеріалів справи, клопотання та заяви відсутні. Не заперечує проти вирішення справи у заочному порядку.

Відповідачка в судове засідання вдруге не з`явилася. Судові повістки про виклик до суду надсилалася їй за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання та повернулася до суду за відсутністю за адресою місця проживання за закінченням терміну зберігання. Іншої адреси відповідачка суду не повідомляла.

Відповідно до ст.128 ч. 7. ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.128 ч. 8 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 січня 2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено судове засідання.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

07.04.2011 між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір б/н у вигляді підписання заяви на оформлення кредиту. При отриманні кредитної картки відповідачка надала згоду на те, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг. Відповідачка була ознайомлена в письмовому вигляді з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», що підтверджується її особистим підписом у заяві /а.с. 11/

Відповідно до підписаної заяви та у відповідності до Умов і Правил надання банківських послуг, а також тарифів банк у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом із розрахунку 360 днів на рік.

Відповідно до частини 1, 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Параграфом першим глави 71 ЦК України регулюються правовідносини позики.

Статтею 1046 Кодексу передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За правилом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З позовної заяви, а також розрахунку заборгованості станом на 24.10.2018, який долучено до позовної заяви, вбачається, що відповідачка має заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 2538 грн 30 коп., пені в розмірі 8473 грн 79 коп., а також штрафів в розмірі 1050 грн 60 коп. (а.с. 9-10)

Однак, з позовної заяви та з вказаних вище розрахунків, на які посилається позивач в якості обґрунтування позовних вимог щодо наявності заборгованості, вбачається, що у відповідачки відсутня заборгованість за тілом кредиту.

Розглядаючи вказаний розрахунок на предмет обґрунтованості та відповідності умовам кредитного договору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на вище викладене вбачається, що основна сума боргу сплачується в останню чергу після зарахування процентів і неустойки.

Таким чином, з позовної заяви та наданих в обґрунтування доказів, незрозуміло на яку суму відповідачці нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі 2538 грн 30 коп., пеня в розмірі 8473 грн 79 коп. та штрафи в розмірі 1050 грн 60 коп., за відсутності заборгованості за тілом кредиту (основної заборгованості).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості фактично містить лише певні показники, але не наданий алгоритм (формула), за яким можливо встановити, як з наведених показників утворився результат (відсотки; з яких сум розраховані пеня, штрафи тощо; за який період). А тому, наданий розрахунок не відповідає вимогам належності та допустимості доказів, які закріплені в ст.ст. 77-79 ЦПК України, у зв`язку з чим судом відхиляється.

Згідно з ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, проаналізувавши досліджені у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено наявності заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 12062 грн 69 коп., а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати не відшкодуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 18, 141, 247, 258, 264-265, 274, 352-356 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 527, 530 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Мелітопольським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", юридична адреса м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складене 20.05.2019.

Суддя: