Рішення № 81860839, 20.02.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11109/17 2/335/79/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря Кудряшової Ю.І., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області, який діє в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, до Департамента реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю „АВ ГРУПП ІНВЕСТ", третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області про скасування рішення державного реєстратора, скасування записів про право власності, визнання відсутнім прав, знесення самовільно збудованих об`єктів, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради 15.09.2017 звернувся до суду із позовом до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ ГРУПП ІНВЕСТ», третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області, в якому просить (з урахуванням уточненої позовної заяви від 17.09.2018 №50-9000 вих-19):

-Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.05.2015 № 21703835 щодо реєстрації права власності на комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И, що розташований АДРЕСА_1 за суб`єктом: ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 .

-Визнати відсутнім внаслідок незаконності набуття у ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , код ІПН - НОМЕР_1 ) права власності на комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

-Визнати відсутнім внаслідок незаконності набуття у Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ ГРУПП ІНВЕСТ» (вул. Лермонтова, 18, кв. 108, м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 39919460) права власності на комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

-Скасувати запис про право власності №10940932 про реєстрацію права власності на комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за суб`єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ ГРУПП ІНВЕСТ», податковий номер НОМЕР_2 , який міститься у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

-Зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , код ІПН - НОМЕР_1 ) знести самочинно збудовані об`єкти нерухомості, а саме комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,З, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Запорізьким МУ ГУМВС України в Запорізькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №1201508001001252 від 21.07.2015 за підозрою ОСОБА_1 у підробці декларацій про готовність об`єкта до експлуатації за ч.1,4 ст. 358 КК України.

За результатами досудового розслідування 30.12.2015 до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя скеровано матеріали вказаного кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , який підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,4 ст.358 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 26.06.2012 ОСОБА_1 придбав нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: підпірну стінку №3 з майданчиком, мережу електропостачання та мережу водопостачання.

У 2014 році відповідно до технічного паспорту ПП ЗМ БТІ реєстровий №11р№2384 інвентаризаційна справа № 52061/83595 на майданчику біля підпірної стінки за вказаною адресою були збудовані три кафе, два бари, вбиральня та шашлична.

З метою узаконення вказаних будівель та споруд ОСОБА_1 28.04.2015 подав через «єдине вікно» на реєстрацію до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Запорізькій області декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, зокрема об`єкта: «Реконструкція будівель та споруд під комплекс для обслуговування пасажирів річкового транспорту у складі: кафе, ресторану, річкових кас за адресою: АДРЕСА_1 , яка була зареєстрована Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Запорізькій області 29.04.2015 за № ЗП 142151180512.

При цьому поданий пакет документів містив недостовірні відомості про те, що вказаний комплекс по обслуговуванню пасажирів утворився ніби-то внаслідок здійснення реконструкції раніше придбаної підпірної стінки з літнім майданчиком.

Насправді, будівельні роботи щодо реконструкції фактично не проводились, оскільки вказані споруди були збудовані ще у 2014 році. Натомість, ОСОБА_1 підроблено документ, який засвідчував такі роботи - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації «Реконструкція будівель та споруд під комплекс для обслуговування пасажирів річкового транспорту у складі: кафе, ресторану, річкових кас за адресою: АДРЕСА_1 , яка була зареєстрована Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Запорізькій області 29.04.2015 за №ЗП 142151180512.

Вказана декларація містила недостовірні відомості про генерального проектувальника та його відповідальних осіб, про проектну документацію та її погодження, про здійснення авторського та технічного нагляду, види виконаних робіт, період виконання робіт, наявність правовстановлюючих документів на землю тощо, у зв`язку із чим вона була скасована за результатами проведення відповідної перевірки Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Запорізькій області (наказ від 26.08.2015 №77).

Таким чином, ОСОБА_1 збудовано суспільно небезпечні об`єкти нерухомості з порушенням встановлених містобудівних норм та правил, а також будівельних норм та правил у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Так, внаслідок порушення правил будівництва зазначених об`єктів нерухомості Фоміним Є .Ю. не забезпечено дотримання правил безпеки під час монтажу та експлуатації мереж електропостачання, внаслідок чого виникла несправність кабелю живлення із високою напругою, який знаходився у відкритому доступі у місцях масового перебування людей, що спричинило смерть людини.

За використання підробленого документа - декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ЗП 142151180512 ОСОБА_1 відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.01.2016 у справі №1-кп/331/78/2016 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та звільнений від відповідальності за нереабілітуючими підставами.

У зв`язку з внесенням до декларацій недостовірних відомостей Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області проведено перевірку, за результатами якої видано наказ від 26.08.2015 №77, яким скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану Департаментом ДАБІ у Запорізькій області 10.04.2015 № ЗП082150990644, на об`єкт: «Реконструкція будівель та споруд під комплекс для обслуговування пасажирів річкового транспорту у складі: кафе, ресторану, річкових кас за адресою: АДРЕСА_1 » та декларації про готовність об`єкту до експлуатації «Реконструкція будівель та споруд під комплекс для обслуговування пасажирів річкового транспорту у складі: кафе, ресторану, річкових кас за адресою: АДРЕСА_1 » від 29.04.2015 №ЗП142151180512.

Крім того, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції 27.08.2015 з метою усунення виявлених порушень видано приписи №№140,141 про зупинення експлуатації об`єкта будівництва «Реконструкція будівель та споруд під комплекс для обслуговування пасажирів річкового транспорту у складі: кафе, ресторану, річкових кас за адресою: АДРЕСА_1 ».

Поміж з цим, ОСОБА_1 вимог зазначених приписів не виконав, розважальні заклади, збудовані ним із порушенням будівельних норм та правил, як функціонували так і продовжують функціонувати на теперішній час, жодних дозвільних документів, які б підтверджували законність експлуатації цих об`єктів нерухомості Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції не зареєстровано, що підтверджується відомостями з Реєстру дозвільних документів (http://91.205.16.115/declarate/list.php).

У подальшому, на підставі поданої ОСОБА_1 заяви та додатних документів із недостовірними відомостями державним реєстратором реєстраційної служби Запорізького МУЮ Запорізької області Нікітенко Л.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21703835 від 29.05.2015, та внесені відомості до реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, а саме: комплекс для обслуговування пасажирів.

Разом з цим, під час розгляду вказаних документів державний реєстратор у порушення вимог ст.ст. 3, 15, 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), п.п. 20, 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 (далі - Порядок), не перевірив належним чином подані документи, а саме не встановив, що комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до технічного паспорту збудований ще у 2014 році, хоча у п. 11 декларації про готовність об`єкта до експлуатації дата початку будівництва зазначена - 10.04.2015.

Незважаючи на те, що фактично було створено нові об`єкти - комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И (згідно технічного паспорту до будівництва спірних об`єктів майданчик на якому вони збудовані був вільний від забудов), державний реєстратор у супереч п. 49 Порядку здійснив державну реєстрацію права власності на вказаний комплекс для обслуговування пасажирів за відсутності документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку на якій збудовані об`єкти.

Враховуючи, що державним реєстратором у супереч вимог Закону здійснено державну реєстрацію на об`єкт нерухомого майна - комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И за адресою: АДРЕСА_1, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21703835 від 29.05.2015 підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

У подальшому ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що об`єкти за адресою: АДРЕСА_1, збудовані ним з порушенням будівельних норм та правил, будучи обізнаним про розпочате за фактом підробки останнім декларацій кримінальне провадження, з метою ухилення від відповідальності за самовільне будівництво, передав вказані об`єкти до статутного капіталу ТОВ «АВ Групп Інвест». Єдиним засновником підприємства як на час передачі та створення юридичної особи, так і на даний час є сам ОСОБА_1

Так, відповідно до протоколу №1 установчих зборів учасника ТОВ «АВ ГРУПП ІНВЕСТ» від 28.07.2015 ОСОБА_1 передав на підставі акту прийому-передачі у статутний капітал підприємства нерухоме майно, а саме: комплекс під обслуговування пасажирів, розташований за адресою: АДРЕСА_1 до складу якого входять об`єкти нерухомості: літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И та №3 підпірна стінка з майданчиком, інв.№0388.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав власності та їх обтяжень проведено державну реєстрацію права власності вказаного об`єкту за ТОВ «АВ ГРУПП ІНВЕСТ».

Крім цього, прокурором у позовній заяві зазначається, що спірні споруди, які були незаконно зведені, а в подальшому оформлені як об`єкти нерухомості, підлягають знесенню, оскільки є самовільно збудованими.

Так, відповідно до інформації виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.12.2016 будь-яких дозвільних документів на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , міською радою не надавалося.

Документи, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, передбачені Земельним кодексом України, у відповідача - ОСОБА_1 відсутні.

Окрім того, відповідно до інформації ГУ ДСУ НС у Запорізькій області на початку вересня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1 виникла пожежа, в наслідок якої було знищено 3 об`єкта нерухомості, а саме: літні майданчики, кафе та інше майно.

Так, відповідно до акту від 04.08.2017 №8382, який складений провідним інженером ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 знесені будівлі: бар літ. Ж, бар літ. Е, кафе літ. Д, шашлична літ. И.

Окрім цього, внаслідок порушення правил будівництва зазначених об`єктів не було забезпечено дотримання правил безпеки під час монтажу та експлуатації мереж їх електропостачання, внаслідок чого виникла несправність кабелю живлення із високою напругою, який знаходився у відкритому доступі у місцях масового перебування людей, що спричинило смерть людини.

Так, 29.05.2017 до суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015080060003388 за фактом загибелі ОСОБА_3 від ураження електричним струмом за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до висновку комісійної комплексної експертизи від 09.06.2016 технічною причиною досліджуваного нещасного випадку є несправний стан кабелю вводу до кафе «Парус» (літ. «В»), яке було збудоване ОСОБА_1

Таким чином, спірні споруди збудовані з істотними порушеннями будівельних норм і правил, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, за відсутності проекту забудови, здійснення будівництва без авторського та технічного нагляду, а тому є самочинно збудованими та підлягають знесенню.

Зважаючи на те, що об`єкти нерухомості: літ. Ж, Е, Д, И знищенні внаслідок пожежі, а тому право власності на них припинилось в силу ст. 346 Цивільного кодексу України, отже знесенню підлягають, самочинно збудовані ОСОБА_4 . об`єкти літ. В,Г,З, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 18.09.2017 року позовну заяву керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду.

Ухвалою суду від 05.02.2018 року, у зв`язку набранням 15.12.2017 чинності Закону України №2147-VIII від 03.10.2017, за яким Цивільний процесуальний кодекс України, викладено в новій редакції, керуючись пп. 9 п.1 Перехідних положень ЦПК України, вирішено розгляд цивільної справи проводити в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позов.

Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради подано до суду відзив на позов, проти задоволення позовних вимог щодо стягнення з Департаменту судового зору заперечували, щодо інших позовних вимог просили вирішити справу на розсуд суду.

Відповідач ТОВ «АВ ГРУПП ІНВЕСТ» в особі представника - Бредіхіна Ю.Ю. подав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, оскільки вважає, що прокурором, неправомірно в рамках одного позову, об`єднані позовні вимоги до різних відповідачів, що розглядаються в порядку різних судочинств: цивільного та адміністративного. Прокурор звернувся до суду за захистом інтересів Запорізької міської ради, натомість земельна ділянка на якій розташоване спірне майно, належить до державної форми власності, а відтак, прокурором заявлено позовні вимоги в інтересах не тієї особи.

Також, у відзиві вказано, що декларація на початок реконструкції не була скасована, а відтак реконструкція не була здійснена без документу що дає право виконувати будівельні роботи та не є самочинним будівництвом. Порушення правил подання декларації та самочинне будівництво - різні речі, мають різну правову природу та різні правові наслідки.

Крім того, у відзиві вказано, що прокурор звертаючись із позовом, не зазначив, яким чином порушуються права Запорізької міської ради, хоча для правильного застосування ст.ст. 376, 386, 391 ЦК України встановлення цього факту є обов`язковим.

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подавав.

Прокурором подано суду відповіді на відзиви.

Ухвалою суду від 11.10.2018 року залишено без задоволення клопотання представника відповідача ТОВ «АВ ГРУПП ІНВЕСТ» про витребування доказів, закриття провадження в частині позовних вимог, заявлених до відповідача Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради та клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб ПП «Мокрушин» та ФОП ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 11.10.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

На зазначені ухвали відповідачами ОСОБА_1 та ТОВ „АВ Групп Інвест" подавалися апеляційні скарги, які ухвалами суду від 14.11.2018 року (т. 2 а.с. 120) та від 11.01.2019 року (т. 2 а.с. 139) повернуті заявникам.

У судове засідання, призначене на 16.01.2019 року представник відповідача ТОВ „АВ Групп Інвест" не з`явився, суду подав письмове клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з чим, розгляд справи було відкладено.

Прокурор та представник позивача в судове засідання 20.02.2019 року не з`явилися, про час, день та місце слухання справи повідомлені належним чином, подали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, відповідно до яких позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідачі Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_1 та ТОВ «АВ ГРУПП ІНВЕСТ», а також третя особа ГТУ юстиції у Запорізькій області у судові засідання, призначені на 16.01.2019 року та на 20.02.2019 року не з`явились, про час, день та місце слухання справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки в судові засідання суд не повідомили.

У зв`язку із повторною неявкою у судове засідання представників відповідачів та за наявності заяви представника позивача про розгляд справи за її відсутності, суд у відповідності до ч. 3 ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності зі ст. ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 26.06.2012 укладеного між Дочірнім підприємством «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «УКРРІЧФЛОТ» та ОСОБА_1 , останній придбав майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: підпірну стінку №3 з майданчиком, мережу електропостачання та мережу водопостачання.

У 2014 році відповідно до технічного паспорту ПП ЗМ БТІ реєстровий №11р№2384 інвентаризаційна справа № 52061/83595 на майданчику біля підпірної стінки за вказаною адресою були збудовані три кафе, два бари, вбиральня та шашлична.

З метою узаконення вказаних будівель та споруд ОСОБА_1 28.04.2015 подав через «єдине вікно» на реєстрацію до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Запорізькій області декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, зокрема об`єкта: «Реконструкція будівель та споруд під комплекс для обслуговування пасажирів річкового транспорту у складі: кафе, ресторану, річкових кас за адресою: АДРЕСА_1 , яка була зареєстрована Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Запорізькій області 29.04.2015 за № ЗП 142151180512.

При цьому поданий пакет документів містив недостовірні відомості про те, що вказаний комплекс по обслуговуванню пасажирів утворився внаслідок здійснення реконструкції раніше придбаної підпірної стінки з літнім майданчиком.

Насправді, будівельні роботи щодо реконструкції фактично не проводились, оскільки вказані споруди були збудовані ще у 2014 році. Натомість, ОСОБА_1 підроблено документ, який засвідчував такі роботи - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації «Реконструкція будівель та споруд під комплекс для обслуговування пасажирів річкового транспорту у складі: кафе, ресторану, річкових кас за адресою: АДРЕСА_1 , яка була зареєстрована Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Запорізькій області 29.04.2015 за № ЗП 142151180512.

Вказана декларація містила недостовірні відомості про генерального проектувальника та його відповідальних осіб, про проектну документацію та її погодження, про здійснення авторського та технічного нагляду, види виконаних робіт, період виконання робіт, наявність правовстановлюючих документів на землю тощо, у зв`язку із чим вона була скасована за результатами проведення відповідної перевірки Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Запорізькій області (наказ від 26.08.2015 №77).

Зокрема, у п. 11. «Інформації про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою» декларації зазначені недостовірні відомості про те, що отримання документа на землю не потребується згідно п. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою лише у разі здійснення будівельних робіт без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані.

Фактично, на об`єкті реконструкції відсутні будь-які фундаменти, оскільки на підставі договору купівлі-продажу від 26.06.2012 ОСОБА_1 придбав лише: 1) №3 підпірну стінку з майданчиком площею 275,6 кв.м., 2295,0 кв.м., 2) мережу електропостачання 0,4 кв, довжиною 800 мп., 3) мережу водопостачання довжиною 378,5 мп. Будь-які інші об`єкти нерухомості, які могли б мати фундамент на об`єкті реконструкції відсутні, у зв`язку із чим ОСОБА_1 згідно із ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не звільняється від обов`язку оформити правовстановлюючі документи на землю. А тому, інформація, яка внесена до п. 11. декларації, також є недостовірною.

Також, у п. 11 декларації зазначено, що будівельні роботи розпочаті 10.04.2015, а закінчені - 13.04.2015. Зазначені дані не відповідають дійсності, оскільки згідно із технічним паспортом ПП ЗМ БТІ (реєстровий № 11р№2384 інвентаризаційна справа № 52061/83595) споруди побудовані у 2014 році.

У зв`язку з внесенням до декларацій недостовірних відомостей Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області проведено перевірку, за результатами якої видано наказ від 26.08.2015 №77, яким скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану Департаментом ДАБІ у Запорізькій області 10.04.2015 № ЗП082150990644, на об`єкт: «Реконструкція будівель та споруд під комплекс для обслуговування пасажирів річкового транспорту у складі: кафе, ресторану, річкових кас за адресою: АДРЕСА_1 » та декларації про готовність об`єкту до експлуатації «Реконструкція будівель та споруд під комплекс для обслуговування пасажирів річкового транспорту у складі: кафе, ресторану, річкових кас за адресою: АДРЕСА_1 » від 29.04.2015 №ЗП142151180512.

За використання підробленого документа - декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ЗП 142151180512 ОСОБА_1 відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.01.2016 у справі №331/9245/15-к був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та звільнений від відповідальності за нереабілітуючими підставами.

Відповідно, ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, факт внесення ОСОБА_1 до декларацій недостовірних відомостей, а також проведення будівельних робіт до подання декларації про початок будівельних робіт підтверджуються, крім інших матеріалів справи ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.01.2016 у справі №331/9245/15-к, яка є обов`язковою для суду.

Крім того, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції 27.08.2015 з метою усунення виявлених порушень видано приписи №№140,141 про зупинення експлуатації об`єкта будівництва «Реконструкція будівель та споруд під комплекс для обслуговування пасажирів річкового транспорту у складі: кафе, ресторану, річкових кас за адресою: АДРЕСА_1 ».

Разом з цим, ОСОБА_1 вимог зазначених приписів не виконав, розважальні заклади, збудовані ним із порушенням будівельних норм та правил, як функціонували так і продовжують функціонувати на теперішній час, жодних дозвільних документів, які б підтверджували законність експлуатації цих об`єктів нерухомості Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції не зареєстровано.

У подальшому, на підставі поданої ОСОБА_1 заяви та доданих документів із недостовірними відомостями державним реєстратором реєстраційної служби Запорізького МУЮ Запорізької області Нікітенко Л.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21703835 від 29.05.2015, та внесені відомості до реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, а саме: комплекс для обслуговування пасажирів.

Разом з цим, під час розгляду вказаних документів державний реєстратор у порушення вимог ст.ст. 3, 15, 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), п.п. 20, 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 (далі - Порядок), не перевірив належним чином подані документи, а саме не встановив, що комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до технічного паспорту збудований ще у 2014 році, хоча у п. 11 декларації про готовність об`єкта до експлуатації дата початку будівництва зазначена - 10.04.2015.

Незважаючи на те, що фактично було створено нові об`єкти - комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И (згідно технічного паспорту до будівництва спірних об`єктів майданчик на якому вони збудовані був вільний від забудов), державний реєстратор у супереч п. 49 Порядку здійснив державну реєстрацію права власності на вказаний комплекс для обслуговування пасажирів за відсутності документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку на якій збудовані об`єкти.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 10 ст. 37 Закону рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Пунктом п. 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року №3502/5, передбачено (далі - Порядок №3502/5, в редакції на час виникнення спірних правовідносин), що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав - заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили.

Також, у п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 26.10.2011 року №1141 (далі - Порядок №1141) передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Отже, діючим законодавством України закріплено, що скасування запису про реєстрацію права власності можливе лише у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.

У відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону передбачено внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав.

Таким чином, з аналізу вище вказаних правових норм вбачається, що у разі скасування судом рішення про державну реєстрацію прав власності до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав власності.

Враховуючи, що державним реєстратором у супереч вимог Закону здійснено державну реєстрацію на об`єкт нерухомого майна - комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И за адресою: АДРЕСА_1 , рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21703835 від 29.05.2015 підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Межі здійснення цивільних прав передбачені ст. 13 Цивільного кодексу України та фактично визначені договорами або актами цивільного законодавства. При цьому при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Виникнення права власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено один із способів захисту прав та інтересів - відновлення становища, яке існувало до порушення.

З урахуванням п. 1 ч. 2 цієї статті, ч.2 ст. 328 Цивільного кодексу України таким способом захисту прав та інтересів є також визнання права, що передбачає як визнання наявності права так і його відсутності.

Оскільки ОСОБА_1 набуто право власності на комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И за адресою: АДРЕСА_1 незаконно - на підставі підроблених декларацій, підлягає задоволенню вимога прокурора про визнання відсутнім у ОСОБА_1 права власності на комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідно до протоколу №1 установчих зборів учасника ТОВ «АВ ГРУПП ІНВЕСТ» від 28.07.2015 ОСОБА_1 передав на підставі акту прийому-передачі у статутний капітал підприємства нерухоме майно, а саме: комплекс під обслуговування пасажирів, розташований за адресою: АДРЕСА_1 до складу якого входять об`єкти нерухомості: літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И та №3 підпірна стінка з майданчиком, інв.№0388.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав власності та їх обтяжень проведено державну реєстрацію права власності вказаного об`єкту за ТОВ «АВ ГРУПП ІНВЕСТ».

Таким чином, враховуючи, що підставою для виникнення у ТОВ «АВ Групп Інвест» речового права на комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И за адресою: АДРЕСА_1 було незаконно зареєстроване право власності на об`єкти нерухомості за ОСОБА_1 , запис про право власності №10940932 про реєстрацію права власності на комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за суб`єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ ГРУПП ІНВЕСТ», який міститься у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, підлягає скасуванню.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 набуто право власності на комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И за адресою: АДРЕСА_1 незаконно - на підставі підроблених декларацій, та у подальшому незаконно, з метою ухилення від відповідальності, внесено вказане майно до статутного капіталу ТОВ «АВ Групп Інвест», підлягає задоволенню вимога прокурора про визнання відсутнім у ТОВ «АВ Групп Інвест» права власності на комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені даною нормою, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Спірні споруди, які були незаконно зведені, а в подальшому оформлені як об`єкти нерухомості, підлягають знесенню, оскільки є самовільно збудованими.

Згідно положень спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в ч.1 ст.376 ЦК, поняття «самочинне будівництво» визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості може бути визначений самочинним, зокрема, якщо:

1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети;

2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту;

3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.376 ЦК, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Так, відповідно до інформації виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.12.2016 будь-яких дозвільних документів на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , міською радою не надавалося.

Документи, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, передбачені Земельним кодексом України, у відповідача 2 відсутні.

Окрім того, відповідно до інформації ГУ ДСУ НС у Запорізькій області на початку вересня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1 виникла пожежа, в наслідок якої було знищено 3 об`єкта нерухомості, а саме: літні майданчики, кафе та інше майно.

Так, відповідно до акту від 04.08.2017 №8382, який складений провідним інженером ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 знесені будівлі: бар літ. Ж, бар літ. Е, кафе літ. Д, шашлична літ. И.

Окрім цього, внаслідок порушення правил будівництва зазначених об`єктів не було забезпечено дотримання правил безпеки під час монтажу та експлуатації мереж їх електропостачання, внаслідок чого виникла несправність кабелю живлення із високою напругою, який знаходився у відкритому доступі у місцях масового перебування людей, що спричинило смерть людини.

Так, 29.05.2017 до суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015080060003388 за фактом загибелі ОСОБА_3 від ураження електричним струмом за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до висновку комісійної комплексної експертизи від 09.06.2016 технічною причиною досліджуваного нещасного випадку є несправний стан кабелю вводу до кафе «Парус» (літ. «В»), яке було збудоване ОСОБА_1

Також, відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 14 Порядку №466 у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п`яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Таким чином, наслідком скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації є визнання об`єкту будівництва самочинним будівництвом.

Так, відповідно до п. 1.1. наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Запорізькій області від 26.08.2015 №77 «Про скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації» визначено, що реконструйовані ОСОБА_1 об`єкти нерухомості є самочинним будівництвом.

Відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі №808/8842/15 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування наказу, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено законність та обґрунтованість наказу Департаменту Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області №77 від 26 серпня 2015 року щодо скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

З огляду на викладене, факт самочинного будівництва, встановлений наказом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Запорізькій області від 26.08.2015 №77, також підтверджено постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі №808/8842/15, чим спростовуються доводи представника відповідача 4 щодо проведення реконструкції у відповідності до вимог законодавства.

Крім того, постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.12.2015 у справі №335/9735/15 залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016 за позовом ОСОБА_1 до заступника директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов в справі про адміністративне правопорушення відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 у скасуванні постанов про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення від 10.09.2015 № 151 та № 152 відповідно .

При цьому Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом під час розгляду апеляційної скарги встановлено, що вчинені ОСОБА_1 правопорушення щодо внесення недостовірних даних до декларацій про початок будівельних робіт та готовність об`єкта до експлуатації, є триваючими, оскільки правопорушення не вичерпало свою дію фактом подання недостовірних відомостей у деклараціях про початок будівельних робіт та готовність об`єкта до експлуатації, таке порушення продовжує існувати.

Таким чином, враховуючи, що спірні споруди збудовані на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети, з істотними порушеннями будівельних норм і правил, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, за відсутності проекту забудови, здійснення будівництва без авторського та технічного нагляду, а тому є самочинно збудованими та підлягають знесенню.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» позов може бути пред`явлено до особи, яка здійснила будівництво, як про зобов`язання знесення забудови, так і про знесення забудови за рішенням суду самим власником (користувачем) земельної ділянки за рахунок особи, яка здійснила самочинне будівництво, з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на його знесення.

Відповідно до ч.4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

З огляду на викладене, збудовані ОСОБА_1 об`єкти є самочинним будівництвом та підлягають знесенню.

Так, відповідно до акту від 04.08.2017 №8382, який складений провідним інженером ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 знесені будівлі: бар літ. Ж, бар літ. Е, кафе літ. Д, шашлична літ. И.

Зважаючи на те, що об`єкти нерухомості: літ. Ж, Е, Д, И знищенні внаслідок пожежі, а тому право власності на них припинилось в силу ст. 346 Цивільного кодексу України, отже знесенню підлягають, самочинно збудовані ОСОБА_4 об`єкти літ. В,Г,З, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 26.06.2012 укладеного між Дочірнім підприємством «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «УКРРІЧФЛОТ» та ОСОБА_1 останній придбав майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 2318 кв.м., яка має кадастровий номер НОМЕР_3 .

Так, в матеріалах справи наявна інформація Запорізької міської ради від 20.12.2016 №25428/02-17/03 відповідно до якої власником та розпорядником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 є Запорізька міська рада.

Крім того, відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 є Запорізька міська рада.

Таким чином, враховуючи, що власником земельної ділянки на якій розміщенні самочинно збудовані об`єкти є Запорізька міська рада, що підтверджується матеріалами справи, керівником Запорізької місцевої прокуратури №2 вірно подано позовну заяву в інтересах Запорізької міської ради.

Вказане також спростовує доводи представника відповідача ТОВ «АВ ГРУПП ІНВЕСТ» про перебування земельної ділянки на якій розташовані спірні об`єкти у державній власності.

Крім того, відповідачем ТОВ «АВ ГРУПП ІНВЕСТ», не доведено факт розташування спірних об`єктів на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_3 .

Доводи представника відповідача ТОВ «АВ Групп Інвест» про недотримання прокурором при звернення до суду правил підсудності спростовуються наступним.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу (ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування).

Так, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування державою серед іншого уповноважено на: встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту; здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності; здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; підготовки і подання на затвердження ради цільових місцевих програм поліпшення стану безпеки і умов праці; встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення тощо.

Враховуючи те, що спірні правовідносини пов`язані із порушенням прав власника земельної ділянки - територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, та порушення порядку здійснення забудови земельної ділянки, вказаний спір не є публічно-правовим, а випливає з земельних та містобудівних відносин і має вирішуватися за правилами ЦПК України.

Зокрема, аналіз зазначених фактичних обставин дає підстави вважати, що оскарженим реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема, про право на конкретну земельну ділянку, збудовані будівлі на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, і право власності на які (будівлі, нерухоме майно) може бути визнане судом, якщо це не порушуватиме прав інших осіб.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення з позовною заявою до суду) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частиною другою статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Саме такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суд від 28.11.2018 та Верховного суду України у справах №21-1559а16 та №21-41а16.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013, ураховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Таким чином, вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Щодо порушення інтересів держави на захист яких з позовною заявою звернувся прокурор слід зазначити наступне.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу (ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування).

Так, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування державою серед іншого уповноважено на: встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту; здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності; здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; підготовки і подання на затвердження ради цільових місцевих програм поліпшення стану безпеки і умов праці; встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення тощо.

Таким чином, держава делегуючи повноваження органам місцевого самоврядування щодо забезпечення на відповідній території захисту прав та свобод громадян, у тому числі, на безпечне життя та безпечний відпочинок, а також дотриманню конституційного принципу, за яким власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству, розраховує на забезпечення органом місцевого самоврядування належного рівня їх реалізації та захисту.

Однак, як встановлено судом за короткий проміжок часу діяльності ОСОБА_1 на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 , вже сталися смерть людини та пожежа, які виникли внаслідок істотних порушень допущених під час будівництва, а також може і у подальшому призвести до травмування, смерті громадян та інших надзвичайних ситуацій під час експлуатації самочинно збудованих об`єктів. Вказане спростовує доводи представника відповідача 4 щодо відсутності порушень прав позивача.

Крім того, за весь період перебування (до звернення прокурора з позовом до суду) у власності ОСОБА_1 підпірної стінки, ні він, ні ТОВ «АВ Групп Інвест» не займалися питанням оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під вказаними об`єктами та сплати орендної плати за її використання, у зв`язку з чим бюджет міста не отримує значні кошти за фактичне використання земель комунальної власності.

Доказів на спростування вказаних фактів відповідачами не надано.

Отже, з моменту придбання у власність підпірної стінки по сьогоднішній день діяльність ОСОБА_1 має лише видимість законної, що фактично можна віднести до зловживання правом, а саме особливого виду юридично значущої поведінки, яка полягає у соціально шкідливих учинках суб`єкта права, у використанні недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом загального типу поведінки, що суперечить цільовому призначенню права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року, «Депаль проти Франції» від 29 березня 2010 року, «Саллі Чепмен проти Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії» від 18 січня 2001 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності. Особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Оцінюючи обґрунтованість та відповідність втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями, передбаченими ст. 1 Першого протоколу до зазначеної Конвенції, суд виходить з наступного.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування покликані турбуватись та сприяти у вирішення різного роду матеріальних, фінансових та соціальних проблем жителів міста. Разом з цим, недоотримання відповідних фінансових ресурсів, унеможливлює виконання Запорізькою міською радою, як органом місцевого самоврядування покладених на неї державною обов`язків.

Основою будь-якої держави є нормативно правові акти, які є обов`язковими до виконання. Без права і законодавства держава не спроможна ефективно управляти суспільством, забезпечувати здійснення прийнятих нею рішень, охороняти і захищати права своїх громадян. При цьому, створюючи систему органів державної влади та визнаючи свободу кожного у реалізації права на власність, держава жодним чином не мала на меті щоб будь-який суб`єкт правовідносин міг обійти встановлений законом порядок набуття певних прав. Саме тому врегульовуючи відносини набуття права на власність, законодавець унормував їх шляхом встановлення відповідних процедур, з чіткою вимогою - недопущення порушення прав інших осіб. При цьому кожному без винятку не надано право на зловживання чи нівелювання закону.

Враховуючи, що самовільно збудовані об`єкти знаходяться в безпосередній близькості до міського пляжу, в зоні масового відпочинку людей необхідність прокурорського втручання викликано потребою забезпечення захисту інтересів суспільства, оскільки порушення останніх неминуче позначається на інтересах мешканців міста, що у свою чергу не може не зачіпати інтересів держави тому що, як держава так і Запорізька міська рада не можуть гарантувати безпечність експлуатації самовільно збудованих розважальних закладів та перебування в них жителів міста.

Більш того, ЄСПЛ у справі «Саллі Чепмен проти Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії» від 18 січня 2001 року не встановив порушень норм Конвенції та відмовив у задоволені заяви, зазначивши,що не можна погодитись з наданням захисту особам, які, усвідомлюючи заборони, встановлені законодавством, споруджують оселі в екологічно захищених зонах, а якби суд вчинив інакше, він би заохочував до незаконних дій на шкоду захисту прав інших осіб на безпечні екологічні умови проживання. При цьому ЄСПЛ звернув увагу, що будь-які гуманітарні міркування (єдине житло, важкий матеріальний чи соціальний стан), які могли призвести до іншого результату розгляду на національному рівні, не можуть використовуватися судом як підстава для задоволення вимог заявника, оскільки це б розцінювалося як надання йому винятку щодо застосування національних законів.

При цьому з аналізу доказів, які надані сторонами, суд дійшов висновку про дотримання принципу «пропорційності втручання», оскільки діяльність ОСОБА_1 та ТОВ «АВ ГРУПП ІНВЕСТ» грубо порушують вимоги національного законодавства та інтереси територіальної громади м. Запоріжжя, більш того становить небезпеку для жителів міста.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини справи, оцінивши надані докази як кожний окремо, так і в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів пропорційно до задоволених вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в розмірі 8 000 гривень, які підтверджені документально відповідно до платіжного доручення.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10-13, 81, 82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області, який діє в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, до Департамента реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю „АВ ГРУПП ІНВЕСТ", третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області про скасування рішення державного реєстратора, скасування записів про право власності, визнання відсутнім прав, знесення самовільно збудованих об`єктів - задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.05.2015 № 21703835 щодо реєстрації права власності на комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И, що розташований АДРЕСА_1 за суб`єктом: ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 .

Визнати відсутнім внаслідок незаконності набуття у ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , код ІПН - НОМЕР_1 ) права власності на комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати відсутнім внаслідок незаконності набуття у Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ ГРУПП ІНВЕСТ» (вул. Лермонтова, 18, кв. 108, м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 39919460) права власності на комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати запис про право власності №10940932 про реєстрацію права власності на комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,Д,Е,Ж,З,И, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за суб`єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ ГРУПП ІНВЕСТ», податковий номер НОМЕР_2 , який міститься у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , код ІПН - НОМЕР_1 ) знести самочинно збудовані об`єкти нерухомості, а саме комплекс для обслуговування пасажирів літ. В,Г,З, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 26, код ЄДРПОУ 40302133) на користь прокуратури Запорізької області (код ЄДРПОУ 02909973, адреса: вул. Олександра Матросова, 29а, м. Запоріжжя, 69057, розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені на сплату судового збору у розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , код ІПН - НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Запорізької області в особі Запорізької місцевої прокуратури № 2 (код ЄДРПОУ 02909973, адреса: вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69035, розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору у розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ ГРУПП ІНВЕСТ» (вул. Лермонтова, 18, кв. 108, м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 39919460) на користь прокуратури Запорізької області в особі Запорізької місцевої прокуратури № 2 (код ЄДРПОУ 02909973, адреса: вул.Якова Новицького, 5, м.Запоріжжя, 69035, розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору, у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя: В.В. Калюжна