Рішення № 81855127, 13.05.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2019 р. № 520/2068/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника позивача - Мальцева А.А.,

представника відповідача - Тищенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування висновку, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати висновок комісії Головного управління Національної поліції в Харківській області від 09.12.2015 р. відносно ОСОБА_1 , про зарахування стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та для визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Харківській області від 10.12.2015 року №101 о/с відносно ОСОБА_1 щодо встановлення стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугою років та надання додаткової оплачуваної відпустки та до календарної вислуги років час навчання у вищому навчальному закладі Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого до призначення на посаду слідчого слідчого відділення Лінійного відділу на станції Харків-Пасажирський в межах п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно висновку комісії Головного управління Національної поліції в Харківській області від 09.12.2015 р. до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, ОСОБА_1 було зараховано службу в органах внутрішніх справ з 24.07.1997 р. по 07.11.2015 р. та з 07.11.2015 р. по теперішній час служба в Національній поліції України, однак такий строк стажу в поліції було обчислено відповідачем без урахування часу навчання в цивільному навчальному закладі. Таким чином вважає, що спірний висновок комісії Головного управління Національної поліції в Харківській області від 09.12.2015 р. та наказ Головного управління Національної поліції у Харківській області від 10.12.2015 року №101 о/с відносно ОСОБА_1 щодо встановлення стажу служби в поліції, винесені з порушеннями норм чинного законодавства України, а тому, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 13.05.2019 р. об 11:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити, посилаюсь на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити, згідно наданого до суду відзиву на позов вказав, що наказом Головного управління Національної поліції у Харківській області від 10.12.2015 року №101 о/с ОСОБА_1 було обраховано стаж служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років у грошовому забезпеченні та надання додаткової оплачуваної відпустки відповідно до статей 59, 78, 92-94 Закону України «Про Національну поліцію», у вказаному наказі не визначався стаж служби в поліції та вислуга років для призначення пенсії. Зазначено, що відповідач не визначав вислугу років позивачу для призначення пенсії, оскільки вислуга років для призначення пенсії зазначається тільки у випадку видання наказу про звільнення зі служби в поліції.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 01.09.1992 по 30.06.1997 навчався на денному відділенні слідчо-криміналістичного факультету НЮАУ ім. Я.Мудрого, що підтверджується дипломом спеціаліста серії НОМЕР_2 від 30.06.1997 та довідкою НЮАУ ім. Я.Мудрого від 27.10.1998 №4494 (а.с.14-15).

Згідно направлення на роботу №63 від 01.08.1997, виданого НЮАУ ім. Я.Мудрого, ОСОБА_1 направлено в розпорядження Південного УМВСТ м. Харків для роботи на посаді слідчого.

Відповідно до послужного списку МВС України №А-024631 0083106 з особової справи, наказом начальника УМВС України на Південній залізниці №144 від 12.09.1997 ОСОБА_1 24.07.1997 призначений на посаду слідчого слідчого відділення Лінейного відділу на ст.Харків-Пасажирський. З вказаного часу, та по 07.11.2015 перебував на різних посадах на службі в органах МВС України. Наказом від 06.09.1997 №354 о/с ОСОБА_1 . присвоєне звання «лейтенант міліції». (а.с.16-21).

Наказом Головного управління Міністерств внутрішніх справ України в Харківській області № 617 від 06.11.2015 ОСОБА_1 згідно з п.9 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за п. 64 "З" (у зв`язку з переходом на роботу в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади).

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.11.2015 №1 о/с призначено на посаду начальника відділу Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області, що також підтверджується копією послужного списку, наявного в матеріалах справи.

Комісією ХМУ УМВС України в Харківській області, капітану міліції ОСОБА_1 станом на 01.07.2004 р. зараховано до стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років наступні періоди служби: з 01.09.1992 по 30.06.1997 - 2 роки 4 місяці 29 днів, з 24.07.1997 по теперішній час - служба в органах внутрішніх справ України. Всього, станом на 01.07.2004 стаж складає - 09 років 04 місяці 06 днів (а.с.25).

Згодом, комісією ГУНП в Харківській області 09.12.2015 прийнято висновок відносно ОСОБА_1 про обчислення стажу служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та для визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки, яким зараховано до стажу служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років наступні періоди: з 27.07.1997 до 07.11.2015 - служба в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 до теперішнього часу - служба в Національній поліції України. Разом, станом на 07.11.2015 стаж складає - 18 років 3 місяці 13 днів. (а.с.12).

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області по особовому склад від 10.12.2015 №101 о/с, полковнику поліції ОСОБА_1 встановлено стаж роботи в поліції для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки 18 років 03 місяці 13 днів. Підставою обрахування стажу зазначено висновок комісії ГУ від 09.12.2015 (а.с.11).

ГУНП в Харківській області листом від 22.12.2018 №112аз/119-12/а-2018 на адвокатський запит представника позивача повідомило про те, що відповідно до ст.78 Закону України «Про національну поліцію» станом на 19.12.2018, стаж служби в поліції ОСОБА_1 становить 21 рік 04 місяці 24 дні. Також зазначено, що відповідно до наказу ХМУ УМВС України в Харківській області від 15.10.2004 №67 о/с позивачу був встановлений стаж служби в органах внутрішніх справ з урахуванням часу навчання в НЮАУ ім.Я.Мудрого із розрахунку 1 рік навчання за шість місяців в межах п`яти років. (а.с.22-23).

Не погоджуючись з тим, що строк стажу в поліції обчислено ГУНП в Харківській області без урахуванням навчання в Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Правовідносини з приводу обчислення стажу служби в поліції врегульовані Законом України "Про Національну поліцію", Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393.

Суд вказує на те, що обчислення стажу служби в поліції передбачено статтею 78 Закону України "Про Національну поліцію".

Так, у відповідності до ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Відповідно до п. 2 постанови КМУ № 393 (в редакції чинній на дату призначення позивача на посаду до органів внутрішніх справ) до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Прикордонних військ, Національної гвардії, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Судом встановлено, що позивача після закінчення навчання у вищому навчальному закладі направлено на роботу з 24.07.1997 р. на посаді слідчого слідчого відділення Лінейного відділу на ст.Харків-Пасажирський з присвоєнням спеціального звання - лейтенант міліції, що підтверджується наявним в матеріалах справи послужним списком.

Станом на час прийняття позивача на службу в органи внутрішніх справ обчислення вислуги років позивача здійснювалось на підставі постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992.

Зокрема, враховуючи положення ч. 4 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію", в даному випадку застосуванню підлягають положення постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992.

Отже, суд звертає увагу на те, що як на час прийняття позивача на службу в органи внутрішніх справ, так і на час винесення спірного рішення до вислуги років поліцейського зараховується час навчання у цивільних вищих навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Суд зазначає, що в рішеннях Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 06.07.1999 (у справі щодо права на пільги) та № 5-рп/2002 від 20.03.2002 (у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) вказано, що Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України, перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, поліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Виходячи із висловленого, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10.12.2013 (справа №21-348а1), від 17.12.2013 (справа №21-445а13), від 06.10.2015 (провадження №127/11720/14-а).

Враховуючи викладене, відповідач протиправно не включив до спірних висновку та наказу період навчання позивача у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого, а саме з 01.09.1992 по 30.06.1997, а тому, суд приходить до висновку, що висновок комісії Головного управління Національної поліції в Харківській області від 09.12.2015 р. та наказ Головного управління Національної поліції у Харківській області від 10.12.2015 року №101 о/с щодо встановлення стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, винесені з порушенням норм чинного законодавства України.

Таким чином, позовні вимоги в частині скасування висновку комісії Головного управління Національної поліції в Харківській області від 09.12.2015 р. відносно ОСОБА_1 , про зарахування стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та для визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки, визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Харківській області від 10.12.2015 року №101 о/с відносно ОСОБА_1 щодо встановлення стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугою років та надання додаткової оплачуваної відпустки час навчання у вищому навчальному закладі Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого до призначення на посаду слідчого слідчого відділення Лінійного відділу на станції Харків-Пасажирський в межах п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців - підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років час навчання у вищому навчальному закладі Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого до призначення на посаду слідчого слідчого відділення Лінійного відділу на станції Харків-Пасажирський в межах п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.

Виходячи зі змісту статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи.

Суд звертає увагу на те, що в спірному наказі не визначався стаж служби в поліції та вислугу років для призначення пенсії, при цьому матеріали справи не містять доказів видання наказу про звільнення позивача зі служби в поліції або подання заяви про звільнення позивача, що також підтверджено представником позивача в судовому засіданні, який пояснив, що звернувся з відповідною вимогою, оскільки в майбутньому може звернутися щодо звільнення з органів поліції.

У п. 10 розділу III Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції затверджений наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235 передбачено, що у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати.

Враховуючи, що вказана позовна вимога спрямована на майбутнє, суд не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код 40108599) про скасування висновку, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати висновок комісії Головного управління Національної поліції в Харківській області від 09.12.2015 р. відносно ОСОБА_1 , про зарахування стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та для визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Харківській області від 10.12.2015 року №101 о/с відносно ОСОБА_1 щодо встановлення стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугою років та надання додаткової оплачуваної відпустки час навчання у вищому навчальному закладі Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого до призначення на посаду слідчого слідчого відділення Лінійного відділу на станції Харків-Пасажирський в межах п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 21 травня 2019 року.

Суддя Д.А. Волошин