Ухвала суду № 81855062, 07.05.2019, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/384/18

Провадження №2/548/57/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

07.05.2019 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Старокожко В.П.,

за участю секретаря судових засідань – Комаренко В.М.,

учасники розгляду:

представники позивачів – адвокати Колотій С.М., ОСОБА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 ,

представник відповідача – адвокат Бондаренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Старокожко В.П., подану в межах розгляду цивільної справи за позовами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Хорольського районного суду Старокожко В.П. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі.

02 травня 2019 року відповідачем ОСОБА_2 шляхом особистого звернення до відділу загального документообігу суду подано заяву про відвід судді Старокожко В.П. , мотивовану тим, що суддею Старокожко В.П. було вжито заходів забезпечення позову по вищевказаній справі, що свідчить про його упереджене ставлення до відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні своє клопотанняпідтримав з підстав зазначених у ньому, просив його задоволнити.

В судовому засіданні уповноважені представники позивачів проти задоволення заяви заперечили, вказуючи на зловживання відповідачем ОСОБА_2 процесуальними правами сторони по справі задля затягування розгляду справи, що є зловживанням своїми процесуальним правами.

Суд дослідивши заяву про відвід, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату. Такі дії, однак, мають повністю штучний характер.

Згідно положень ч. 1 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суб`єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Принцип процесуальної економії полягає не лише в швидкому вирішенні спору при максимально спрощеній судовій процедурі як для суду так і для учасників процесу, але і в розумному поєднанні наданих доказів, а так само розрахунків ціни позову та інших його складових.

Згідно ч. 3 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. (ч. 4 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України)

Частиною 1 ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність в діях відповідача ОСОБА_2 ознак зловживання процесуальними правами щодо подачі суду заяви про відвід судді з підстав, яких відвід не може бути заявлено (незгода сторони з процесуальним рішенням суді ч.4 ст. 36 ЦПК України), що є діями, спрямованими на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, - оскільки відповідач як в десятиденний термін після призначення справи до підготовчого судового засідання, в підготовчому судовому засіданні та на першому судовому засіданні не заявляв заяв про відвід судді Старокожко В.П., хоча мав можливість це зробити, так як особисто приймав участь в цих засіданнях. Заяву про відвід судді подав напередодні судового засідання, хоча про вжиті судом заходи забезпечення позову дізнався вже давно, що може свідчити про навмисне перешкоджання проведення останнього. Таким чином, за відсутності об`єктивних обставин, якими не можуть бути суб`єктивні тлумачення відповідачем норм процесуального права задля отримання бажаного судового рішення, що є діями, які суперечать завданню цивільного судочинства в частині своєчасного розгляду і вирішення справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав сторін спірних правовідносин, суд залишає заяву відповідача про відвід судді без розгляду у порядку ч. 3 ст. 44 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 43, 44, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Дії відповідача ОСОБА_2 щодо звернення із заявою про відвід судді Старокожко В.П. подану з порушенням строків визначених для її подання та з підстав, з яких відвід не може бути заявлено - визнати зловживанням процесуальними правами.

Заяву про відвід судді Хорольського районного суду Полтавської області Старокожко В.П. від 02.05.2019 року (вх.№ 3044), подану відповідачем ОСОБА_2 - залишити без розгляду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Головуючий: