
Справа № 545/3087/16-к
Провадження № 1-кп/545/14/19
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.05.2019 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Кіндяк І.С.
з участю секретаря Радченко В.О.,
прокурорів Савченко О.І., Перехрест Р.В., Черчатого Є.О., Верблюдь М.Г.,
захисників, адвокатів Гирі А. В., Костенко В. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному у Єдиний реєстр досудових розслідувань №12016170000000101 від 24.02.2016 р., який надійшов з Прокуратури Полтавської області, відносно обвинуваченої:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Славута Хмельницької області, українки, громадянки України, пенсіонерки, освіта вища, інваліда 2 групи, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -
в с т а н о в и в:
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона своїми умисними діями, які виразилися в зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваних законом державним інтересам, скоїла кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 364 КК України.
Так обвинувачена ОСОБА_1 , рішенням Полтавської обласної ради восьмої сесії шостого скликання від 07.12.2011р. «Про керівників суб`єктів господарювання спільної власності територіальних громад області» вирішено укласти трудовий контракт з ОСОБА_1 на посаду директора Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» строком на 3 роки.
Наказом Головного управління охорони здоров`я Полтавської обласної Державної адміністрації від 13.12.2011 р. укладено трудовий контракт з ОСОБА_1 на посаду директора Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм», з 07.12.2011 р. ,строком на 3 роки.
Наказом Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» від 07.12.2011 р. № 137/2-К «Про укладення контракту» ОСОБА_1 приступила до роботи на посаді директора Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм», з 07.12.2011 р., згідно з трудовим контрактом від 07.11.2011 р., строком на 3 роки.
На підставі рішення Полтавської обласної ради та наказу Головного управління охорони здоров`я Полтавської обласної Державної адміністрації між Полтавською обласною радою в особі голови обласної ради ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено контракт про призначення ОСОБА_1 на посаду директора Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм», строком на 3 роки, з 07.12.2011 р. по 06.12.2014 р.
Рішенням Полтавської обласної ради двадцять четвертої сесії шостого скликання від 24.09.2014р. «Про директора Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм»» вирішено переукласти трудовий контракт з ОСОБА_1 , директором Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм», з 07.12.2014 р., строком на 1 рік.
Наказом Головного управління охорони здоров`я Полтавської обласної Державної адміністрації від 01.10.2014 р. № 208-К, взято до відома, що рішенням Полтавської обласної ради двадцять четвертої сесії шостого скликання від 24.09.2014р. переукладено трудовий контракт з ОСОБА_1 директором Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм», з 07.12.2014 р., строком на 1 рік.
Наказом Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» від 07.12.2014 р. № 148-К «Про переукладення контракту» ОСОБА_1 продовжує працювати на посаді директора Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм», з 07.12.2014 р., на умовах трудового контракту строком на один рік.
На підставі рішення Полтавської обласної ради та наказу Головного управління охорони здоров`я Полтавської обласної Державної адміністрації між Полтавською обласною радою в особі голови обласної ради ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено контракт, від 24.09.2014 р. про призначення ОСОБА_1 на посаду директора Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм», строком на 1 рік, з 07.12.2014 р. по 06.12.2015 р.
Розпорядженням голови Полтавської обласної ради від 14.09.2015 р. № 174 «Про директора Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм», на підставі листа облдержадміністрації від 14.09.2015 р. № 01-39/2506, заяви, трудовий контракт ОСОБА_1 від 24.09.2015 р., ОСОБА_1 продовжує працювати на посаді директора Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм», директора Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм», звільнити з займаної посади та розірвати з нею трудовий контракт відповідно до частини 1 статті 39 Кодексу Законів про працю України 15.09.2015 р. , в зв`язку з хворобою, яка перешкоджає виконанню обов`язків за контрактом.
Наказом Головного управління охорони здоров`я Полтавської обласної Державної адміністрації від 14.09.2015 р. № 229-К, взято до відома розпорядження голови Полтавської обласної ради від 14.09.2015 р. № 174 у зв`язку з розірванням трудового контракту на підставі 1 статті 39 Кодексу Законів про працю України, яким звільнено ОСОБА_1 директора Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм».
Відповідно до Статуту, директор Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» самостійно вирішує питання діяльності Підприємством, за винятком тих, що віднесені віднесені законодавством до компетенції засновника та органів управління Підприємством.
Згідно з п. 6.4 Статуту директор Підприємства:
- несе повну відповідальність за стан та діяльність підприємства;
- діє на засадах єдиноначальності , без доручення представляє інтереси підприємства в усіх установах та організаціях;
- розпоряджається коштами та майном Підприємства відповідно до чинного законодавства;
- несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів;
- несе відповідальність за своєчасне подання і достовірності звітності Підприємства;
- має право без доручення діяти від імені Підприємства, представляти його в будь-яких державних органах, на підприємствах та в організаціях на Україні і кордоном; здійснювати угоди в межах визначених вищим органом управління Підприємства, інші юридичні акти, видавати доручення, відкривати в банках розрахунковий та інші рахунки;
- інше.
Відповідно п. 6.6 Статуту Підприємства Засновник, власник майна та уповноважені ним органи управління не мають права втручатися в господарську діяльність директора Підприємства.
Пунктом 8.2 Статуту Підприємства чистий прибуток Підприємства, який залишається після покриття та порівняних до них витрат на оплату праці, оплату відсотків по кредитах банків, сплати передбачених законодавством України податків та інших платежів до бюджету залишається в повному його розпорядженні.
Таким чином, ОСОБА_1 постійно обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, згідно примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою.
Відповідно п.18 Рішень Полтавської обласної ради дев`ятої сесії шостого скликання від 28.12.2011р. «Про обласний бюджет на 2012 рік»; чотирнадцятої сесії шостого скликання від 21.12.2012 р. «Про обласний бюджет на 2013 рік»; двадцятої сесії шостого скликання від 23.01.2014 р. «Про обласний бюджет на 2014 рік»; двадцять шостої позачергової сесії шостого скликання від 16.01.2015 р. «Про обласний бюджет на 2015 рік», затверджено розмір відрахування частини прибутку (доходу) до обласного бюджету для підприємств, установ, і організацій (крім бюджетних), майно яких є спільною власністю територіальних громад області, на рівні 10 відсотків. У разі спрямування господарською організацією частини прибутку на розвиток власної матеріально-технічної бази (капітальні видатки), розмір відрахувань частини прибутку зменшується на суму цих капітальних видатків.
Обіймаючи посаду директора Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм», ОСОБА_1 , за період дії контрактів, укладених з нею Полтавською обласною радою від 07.12.2011р. та 24.09.2014р., в період часу з 01.01.2012р. по 31.03.2015 р. умисно вчинила дії, які послугували спричиненню державним інтересам в особі Полтавської обласної ради шкоди в особливо великих розмірах, що виразилися у неперерахуванні до обласного бюджету грошових коштів - відрахувань частини чистого прибутку на рівні 10% що визначено п. 18 Рішень Полтавської обласної ради: 9 сесії 6 скликання від 28.12.2011р. «Про обласний бюджет на 2012 рік»; 14 сесії 6 скликання від 21.12.2012 р. «Про обласний бюджет на 2013 рік»; 20 сесії 6 скликання від 23.01.2014 р. «Про обласний бюджет на 2014 рік»; 26 позачергової сесії 6 скликання від 16.01.2015 р. «Про обласний бюджет на 2015 рік», в загальній сумі 960130,00 гривень, що більш ніж у 1790 раз перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто в особливо великих розмірах., відповідно до п. 4 Примітки ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.
Обвинувачення ґрунтується на тому, що ОСОБА_1 діяла з прямим умислом, в інтересах юридичної особи - ПОКП «Полтавафарм», зловживаючи своїм службовим становищем та використовуючи його всупереч інтересам служби, а також з метою незаконного зміцнення фінансового стану ПОКП «Полтавафарм», чим спричинила ненадходження в обласний бюджет грошових коштів на суму 960130,00 грн., в тому числі за 2012 р. в сумі 215,82 тис. грн.; за 2013 р. в сумі 273,95 тис. грн.; за 2014 р. в сумі 374,56 тис. грн.; за І квартал 2015 р. в сумі 95,8 тис. грн.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала, заперечивши факт скоєння правопорушення та наголосивши, що діяла при цьому виключно в межах закону та у повній відповідності до своїх службових повноважень, не зловживаючи ними та не допускаючи їх перевищень.
В своїх поясненнях вказала, що кошти з чистого прибутку підприємства йшли на «капітальні вкладення» для підприємства, що не забороняється законодавством України, та спрямовувалися на розвиток підприємства, яке було прибутковим за роки її правління.
Також вказала, що бухгалтерські проводки по рахункам не входить в коло її обов`язків, для цього є бухгалтерія і головний бухгалтер підприємства.
Окрім цього пояснила, що ні до неї не після неї, коли вже змінилося більше 7 в.о. директорів Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм», дані платежі до бюджету обласної ради ніхто не перераховував.
Частина 2 ст. 364 КК України, за якою обвинувачуються ОСОБА_1 , передбачає кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
За встановлених обставин справи стороною обвинувачення суду не було надано належних, допустимих, достовірних доказів, які б у своїй сукупності були достатніми для визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні інкримінованого їй злочину з огляду на наступне:
- представник цивільного відповідача ПОКП «Полтавафарм», в судовому засіданні дав покази, що підприємством був поданий Відзив на позовну заяву прокурора, поданої в інтересах держави щодо стягнення 960130,00 грн. збитків, з вимогою про відшкодування вказаних збитків в даному кримінальному провадженні цивільний відповідач не погоджується, з підстав назначених у своєму відзиві, а також наголошує на тому, що прокурор не має повноважень на представництво інтересів обласної ради, посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. №1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), на ЗУ «Про місцеве самоврядування», ЗУ «Про прокуратуру».
Представник цивільного відповідача також зазначив, що, ПОКП «Полтавафарм» сплачувало до обласного бюджету Полтавської обласної ради відрахування частини чистого прибутку на рівні 10% відповідно до Рішення Полтавської обласної ради від 11.08.2016 «Про відрахування до обласного бюджету частини чистого прибутку ПОКП «Полтавафарм», а також на підставі Протоколу другого пленарного засідання дев`ятої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання від 11.08.2016 року;
- свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дала покази, що працюючи заступником начальника відділу аналізу виконання бюджетів та доходів бюджету департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації, проводила аналіз та прогнозування надходження до бюджету грошових коштів в розрізі платників по Полтавській області в цілому, а не по кожному окремо. З повноваженнями директора ПОКП «Полтавафарм» щодо виконання нею службових обов`язків не знайома, і їй нічого з даного приводу не відомо;
- свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дав покази, що ПОКП «Полтавафарм» знаходиться в оперативному управлінні Департаменту охорони здоров`я, але при цьому відповідно до Положення про Департамент охорони здоров`я, останнє не втручається в господарську діяльність підприємства, не контролює надходження до бюджету будь-яких грошових коштів, так як це не належить до їх компетенції;
- свідок ОСОБА_9 , в судовому засіданні дав покази, що працює заступником директора ПОКП «Полтавафарм» і жодного разу підприємство не сплачувало частини чистого прибутку на рівні 10% до бюджету Полтавської обласної ради, як він вважає, відбулося подвійне тлумачення термінології щодо сплати частини чистого прибутку.
Так тільки з 2016 року, підприємство шляхом розстрочки, після рішення сесії Полтавської обласної ради почало сплачувати відшкодування - частину чистого прибутку, 10%.
Коли ПОКП «Полтавафарм» почало сплачувати вказані видатки, казначейство тривалий час не приймало взагалі ці грошові кошти, оскільки до 2016 року взагалі не існувало механізму сплати частини чистого прибутку до бюджету Полтавської обласної ради.
Окрім цього ПОКП «Полтавафарм» постійно подавало до Полтавської обласної ради та Управління майном звіти про фінансові результати, за весь період, в тому числі 2012-2015 рр., питання щодо сплати вказаних видатків власником, а саме: Полтавська обласна рада, не ставилося, як і Управлінням майном Полтавської Обласної ради.
На даний час підприємство є збитковим, тому питання про капітальні видатки взагалі не ставиться;
- свідок ОСОБА_10 , в судовому засіданні дала покази, що в ході проведення аудиту ПОКП «Полтавафарм» було встановлено неперерахування коштів - частини прибутку;
- свідок ОСОБА_11 , в судовому засіданні дав покази, що на момент допиту працював в.о. директора ПОКП «Полтавафарм» та депутатом Полтавської обласної ради і ПОКП «Полтавафарм» зверталося до Полтавської обласної ради з клопотанням про віднесення видатків підприємства до капітальних платежів, рішення на бюджетній комісії прийнято не було, і тільки після рішення сесії Полтавської обласної ради 2016 року, ПОКП «Полтавафарм» почало сплачувати грошові кошти, шляхом реструктуризації.
На підприємстві кожного року затверджувалися накази «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику», відповідно до яких обов`язок подання відповідних звітів та визначення обов`язку підприємства сплачувати частину чистого прибутку покладається на головного бухгалтера підприємства, крім того зазначив, що такий обов`язок зазначений в посадовій інструкції головного бухгалтера.
Окрім цього повідомив суду що підприємство не має можливості перераховувати 10% частини чистого прибутку відповідно до графіку затвердженого Обласною радою, оскільки відсутній механізм, грошові кошти не зараховуються до бюджету, про що є відповідна доповідна записка на підприємстві;
- свідок ОСОБА_12 , в судовому засіданні дала покази, що працювала головним бухгалтером ПОКП «Полтавафарм», і з приводу відрахувань до бюджету вона доводила фінансову звітність та інші форми звітності до органу управління. Підприємство повністю виконувало вимоги чинного законодавства, вчасно звітувалося перед власником, подавало всі необхідні документи до Департаменту охорони здоров`я, бюджетних комісій, управління майном, питань та зауважень не надходило.
Також пояснила, що Полтавською обласною радою було в 2016 році прийнято рішення про сплату частини чистого прибутку рівними відсотками протягом двох років.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, стороною обвинувачення надані наступні письмові докази, а саме:
- Статуту Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм», затвердженого 26.09.2008 року
- документи про призначення та звільнення ОСОБА_1 з посади директора ПОКП «Полтавафарм»;
- контракт, укладений з директором ПОКП «Полтавафарм» ОСОБА_1 від 07.12.2011 з додатками;
- контракт, укладений з директором ПОКП «Полтавафарм» ОСОБА_1 від 24.09.2014 з додатками;
- рішення Полтавської обласної ради, а саме:
9 позачергової сесії 6 скликання від 28.12.2011 «Про обласний бюджет на 2012 рік» з додатками,
14 сесії 6 скликання від 21.12.2012 «Про обласний бюджет на 2013 рік» з додатками,
20 сесії 6 скликання від 23.01.2014 «Про обласний бюджет на 2014 рік» з додатками,
26 позачергової сесії 6 скликання від 16.01.2015 «Про обласний бюджет на 2015 рік» з додатками;
- «Звіт про фінансові результати діяльності ПОКП «Полтавафарм»» за 2012 рік;
- «Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід)» за 2013 рік;
- Консолідований звіт про фінансові результати (сукупний дохід)» за 2014 р.;
- «Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід)» за І квартал 2015 року (форма № 2);
- «Примітки до річної фінансової звітності» за 2012 рік, «Примітки до річної фінансової звітності» за 2013 рік, «Примітки до річної фінансової звітності» за 2014 рік (форма № 5);
- «Звіт про власний капітал» за 2012 рік, «Звіт про власний капітал» за 2013 рік; «Звіт про власний капітал» за 2014 рік (форма № 4);
- лист ПОКП «Полтавафарм» на ім`я голови Полтавської обласної ради № НОМЕР_1 від 15.04.2016 з проханням визнати несплачені кошти капітальним и видатками;
- рекомендації № 2 засідання постійної комісії обласної ради з питань бюджету та управління майном від 30.05.2016, згідно яких відхилено звернення ПОКП «Полтавафарм» та дозволено розстрочити відрахування частини прибутку на два роки, починаючи з 01.07.2017;
- Аудиторський звіт за результатами державного фінансового аудиту діяльності Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» за період з 01.01.2012 по 30.04.2015 від 25.06.2015 № 17-23/4;
- довідку заступника начальника відділу державного фінансового аудиту ОСОБА_13 від 24.03.2016;
- висновок судово-економічної експертизи № 280/281 від 22.04.2016, проведеної спеціалістами Полтавського відділення ХНДІСЕ, згідно якого, в результаті ненадходження від ПОКП «Полтавафарм» відрахувань частини прибутку до бюджету Полтавської обласної ради, бюджету обласної ради завдані збитки в розмірі 960 130,00 грн., в тому числі: за 2012 рік в сумі 215,82 тис. грн.; за 2013 рік в сумі 273,95 тис. грн.; за 2014 рік в сумі 374,56 тис. грн., за І квартал 2015 року в сумі 95,8 тис. грн.;
- платіжні доручень, які підтверджують факти перерахування цивільним відповідачем - Полтавським обласним комунальним підприємством «Полтавафарм» упродовж 2016-2017 років до обласного бюджету встановленої частини прибутку підприємства:
№ 9612 від 26.12.2016, перераховано 334 200, 00 грн. у якості частини чистого прибутку до обласного бюджету, згідно аудиторського висновку від 25.06.2015 № 17-23/4,
№ 12245 від 20.09.2017, перераховано 230 000, 00 грн.,
№ 14178 від 08.12.2017, перераховано 100 000, 00 грн.,
№ 14184 від 11.12.2017, перераховано 337 900, 00 грн.;
- особову картку працівника ОСОБА_1 .
У відповідності до ст. 364 ч.2 КК України - зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.
За ст.364 КК України об`єктивна сторона зловживання службовим становищем виявляється у діянні (дії чи бездіяльності), яке: 1) вчиняється з використанням службового становища; 2) здійснюється у межах повноважень, наданих у зв`язку з виконанням нею службових обов`язків; 3) суперечить інтересам служби; 4) заподіює істотну шкоду або тягне тяжкі наслідки; 5) знаходиться у причинному зв`язку із зазначеними наслідками.
Суб`єктивна сторона службового зловживання характеризується умисною чи змішаною формою вини. При цьому діяння вчинюється лише з прямим умислом, а щодо наслідків вина може бути як у формі умислу, так і необережності. У цілому злочин визнається умисним. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони службового зловживання є мотив: а) корисливі мотиви; б) інші особисті інтереси; в) інтереси третіх осіб.
Корисливі мотиви полягають у прагненні особи шляхом зловживання своїм службовим становищем одержати матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.
Інші особисті інтереси виявляються у прагненні шляхом використання службового становища здобути різноманітні вигоди нематеріального характеру. Особисті інтереси можуть бути обумовлені такими спонуканнями, як кар`єризм, протекціонізм, помста, заздрість, пихатість тощо.
Інтереси третіх осіб можуть мати як матеріальний, так і нематеріальний характер і полягають, наприклад, у прагненні догодити начальству, надати переваги, пільги та привілеї або звільнити від обов`язків родичів, членів сім`ї, знайомих та інших осіб. Третіми особами, в інтересах яких особа зловживає своїм службовим становищем, можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.
При кваліфікації діяння за ст. 364 КК достатньо встановити наявність у поведінці службової особи хоча б одного із зазначених мотивів. Можливе і поєднання різних мотивів при вчиненні цього злочину.
Відсутність зазначених мотивів виключає кваліфікацію вчиненого за ст. 364 КК і свідчить лише про наявність адміністративного чи дисциплінарного проступку, а в окремих випадках - службової недбалості, тобто злочину, передбаченого ст..367 КК України.
Аналізуючи доказову базу сторони обвинувачення в частині показань свідків, судом встановлено, що:жоден з допитаних судом свідків не підтвердив пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення, крім того деякі свідки, що були допитані стороною обвинувачення в ході досудового слідства давали покази тільки щодо їх посадових обов`язків та специфіки роботи того чи іншого органу.
Згідно обвинувального акту, під час вчинення кримінального правопорушення, було спричинено матеріальні збитки у розмірі 960130,00 грн., які є кваліфікуючою ознакою обвинувачення, як спричинення тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам, які не відшкодовані.
Відповідно ст. 140 Конституція України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Обласна рада - орган місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст у межах повноважень, зазначених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами, а також повноважень, переданих їй сільськими, селищними, міськими радами.
Згідно ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 21.05.1997
територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр; районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.
Відповідно ч. 1 ст. 63 Господарського Кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:
- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи);
- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);
- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
- державне підприємство, що діє на основі державної власності;
- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об`єднання майна різних форм власності);
- спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб`єктами співробітництва.
Згідно Закону України « Про фінансову реструктуризацію» від 14 червня 2016 р. № 1414 2016 р.
- державне підприємство - підприємство, що діє на основі державної власності, або підприємство, у статутному капіталі якого частка державної власності становить 50 і більше відсотків;
- комунальне підприємство - підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, або підприємство, у статутному капіталі якого частка комунальної власності територіальної громади становить 50 і більше відсотків.
Відповідно п. 1.1. Статуту Підприємства останнє є закладом охорони здоров`я, за організаційно-правовою формою - комунальним підприємством, заснованим на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області.
У своїй діяльності Підприємство підзвітне Полтавській обласній раді та входить до сфери оперативного управління представника власника, що виконує його функції в межах визначених законодавством повноважень - Головного управління охорони здоров`я Полтавської облдержадміністрації.
Засновник Підприємства - Полтавська обласна рада.
Власник Підприємства - територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області.
Суд вважає, що за даних обставин справи та доказами по справі, які ніким не оспорювалися в судових засіданнях, «ПОКП «Полтавафарм» є комунальним підприємством, власником якого є територіальна громада і ОСОБА_1 своїми діями жодним чином не спричинила тяжкі наслідки охоронюваних законом саме державним інтересам.
Відповідно ст. 8.1. Податкового Кодексу України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
Згідно ст. 8.2. Податкового Кодексу України, до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 8.3. Податкового Кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно ст. 9.1. Податкового Кодексу України, до загальнодержавних податків належать:
- 9.1.1. податок на прибуток підприємств;
- 9.1.2. податок на доходи фізичних осіб;
- 9.1.3. податок на додану вартість;
- 9.1.4. акцизний податок;
- 9.1.5. екологічний податок;
- 9.1.6. рентна плата;
- 9.1.7. мито.
Відповідно ст. 9.3. Податкового Кодексу України, зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
Згідно ст. 9.4. Податкового Кодексу України, установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.
Відповідно ст. 10.1. Податкового Кодексу України д о місцевих податків належать:
- 10.1.1. податок на майно;
- 10.1.2. єдиний податок.
Згідно ст. 10.2. Податкового Кодексу України, до місцевих зборів належать:
- 10.2.1. збір за місця для паркування транспортних засобів;
- 10.2.2. туристичний збір.
Відповідно ст. 10.4. Податкового Кодексу України установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.
Суд також вважає, що рішення Полтавської обласної ради про відрахування частини прибутку на рівні 10%, не є обов`язковим державним чи місцевим податком чи збором, в розумінні Податкового Кодексу України, тобто не є імперативною нормою для його виконання і в даному випадку наступає не кримінальна відповідальність , а діють цивільно-правові наслідки невиконання зазначених рішень.
Відповідно протоколу № 6 засідання постійної комісії обласної ради з питань бюджету та управління майном Полтавської обласної ради від 30.05.2016 р.(пункт 12), відповідно до якого було розглянуто звернення ПОКП «Полтавафарм» щодо визнання видатків як капітальні інвестиції.
За результатами розгляду даного клопотання, вирішили відхилити клопотання про визнання видатків здійснених підприємством протягом 2012-2015 роках як капітальні інвестиції у розвиток матеріально-технічної бази, але розстрочити відрахування частини прибутку до обласного бюджету строком на 2 роки рівними частинами, починаючи з 1 липня 2016 року.
В подальшому грошові кошти були сплачені на загальну суму 1 002 100,00 грн., що не має жодного відношення до кримінального провадження, яке розглядається відносно ОСОБА_1
Згідно матеріалів справи, кримінальне провадження внесено до ЄРДР 22.02.2016 р., а Рекомендації № 2 комісії з питань бюджету та управління майном Полтавської обласної ради про реструктуризації частини прибутку по несплаті 10 % , відбулися 30.05.2015 р., що вказує розстрочку саме боргу, тобто вказує на цивільно-правові відносини між ПОКП «Полтавафарм» та Полтавською обласною радою.
Порушуючи кримінальне провадження, досудовий орган не врахував, що бюджетна комісія Полтавської обласної ради декілька разів засідала по питанню ПОКП «Полтавафарм», щодо виконання рішення про відрахування до обласного бюджету 10 % чистого прибутку, чи відраховувати з нього «капітальні видатки» на підприємство як свої інвестиції, і тільки 30.05.2016 року дозволили розстрочити даний борг, строком на 2 роки, тобто визнало саме борг ПОКП «Полтавафарм» перед Полтавської обласною радою, а не настання тяжких наслідків державним інтересам.
Проаналізувавши та оцінивши письмові докази, покладені в основу обвинувачення, суд дійшов висновку, що вони в своїй сукупності підтверджують лише факт несплати 10 % з чистого прибутку (згідно Статуту Підприємства) та існування цивільно-правового спору між ПОКП «Полтавафарм» і Полтавською обласною радою, так як ПОКП "Полтавафарм" є комунальним підприємством ізбитків нікому взагалі не завдано, і не підтверджують умислу обвинуваченої на вчинення інкримінованого їй діяння, взагалі не розкривають способу зловживання своїм посадовим становищем та кваліфікуючої ознаки злочину (тяжкі наслідки), так як з чистого прибутку підприємство має право на капітальні інвестиції для себе.(статут), окрім цього борг розсточений та відрахування 10% прибутку не є обовязковим платежом до бюджету.
Показання свідків, допитаних у судовому засіданні, також стосуються факту існування спору між ПОКП «Полтавафарм» та Полтавською обласною радою з приводу несвоєчасного перерахування коштів і жодним чином не підтверджують наявності у діях обвинуваченої складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України та аналогічна позиція держави закріплена й у ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 р. передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Так, у справі «Barberа, MesseguandJabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, MesseguandJabardo v. Spain, judgmentof 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
Відповідно до ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у відповідності до положень ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи кримінального провадження, керуючись законом, в їх сукупності, вважає що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 737 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діяннях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що під час досудового розслідування не було встановлено, а прокурором в ході розгляду кримінального провадження в судовому засіданні, не наведено суду доказів, які б забезпечували надійне, повне та достовірне встановлення всіх обставин, що входять до предмету доказування щодо обвинувачення ОСОБА_1 , тому її слід визнати невинуватою та виправдати за недоведеністю наявності в її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
В ході досудового слідства борг підприємства ПОКП «Полтавафарм» перед Полтавською обласною радою, в частині відрахування частини прибутку в сумі 10%, добровільно сплачений, тому цивільний позов прокурора в інтересах Полтавської обласної ради, - залишити без розгляду.
Судові витрати стягненню з обвинуваченої не підлягають, тому відносяться на рахунок держави.
Керуючись, ст.ст. 17, 373, 374 КПК України, -
у х в а л и в :
ОСОБА_1 визнати невинуватою за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України та виправдати її за недоведеністю наявності у її діях складу кримінального правопорушення.
Цивільний позов прокурора залишити без розгляду.
Судові витрати по кримінальній справі віднести на рахунок держави.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що вона має право на поновлення в правах, обмежених під час кримінального провадження.
Відповідно вимогам ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області на протязі 30 днів з моменту проголошення.
Суддя Полтавського районного суду І.С. Кіндяк
Судове рішення № 81854894, Полтавський районний суд Полтавської області було прийнято 20.05.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 545/3087/16-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: