Рішення № 81854699, 17.05.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2019 р. Справа №480/4797/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Іуткіної І.С.,

представника позивача - Гребіник В.В.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2,

третьої особи - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4797/18 за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням наданої до суду заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 48), просить суд:

- зобов"язати гр. ОСОБА_1 (далі - відповідач) знести самочинне будівництво , а саме - житлову прибудову (А2-1), веранду (а3) та самай (О) за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 08.01.2019р. відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 13.06.2019р. на адресу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області надійшло звернення Конотопської міської ради від 03.06.2016 № 01- 26/П-1244 щодо перевірки законності будівництва прибудов по АДРЕСА_1 . 03.10.2016 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області проведено позапланову перевірку, під час якої встановлено що будівництво житлової прибудови «А2-1» із гіпсоблоку та веранди і сараю із керамічної цегли по АДРЕСА_1 здійснено гр. ОСОБА_1 без затверджених проектних рішень та дозвільних документів, отриманих від органу державного архітектурно-будівельного контролю, а отже самочинно.

За результатами проведеної перевірки Управлінням складено акт № 594 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.10.2016; протокол № 594 про адміністративне правопорушення від 07.10 2016 та припис № 594 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.10.2016 (далі Припис № 594) з терміном усунення порушення до 31.01.2017р. За виконання будівельних робіт без отримання дозвільних документів постановою № 247 по справі про адміністративне правопорушення від 07.10.2016 гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.96 КУпАП. Штраф за адміністративне правопорушення позивачем сплачено у повному обсязі, що, на переконання позивача, засвідчує визнання гр. ОСОБА_1 скоєного правопорушення.

Здійснення будівельних робіт на об`єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Позивач звертає увагу суду на те, що після вжитих Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області заходів, в межах наданих повноважень на усунення порушень у сфері містобудівної діяльності гр. ОСОБА_1 не забезпечено виконання законних вимог посадових осіб органу державної влади.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам1 або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести Відповідну перебудову. .Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

У зв`язку з тим, що особа яка здійснила вищевказане самочинне будівництво, не виконує вимоги приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та не приводить даний об`єкт у відповідність до вимог чинного законодавства, об`єкт підлягає знесенню за рахунок гр. ОСОБА_1

Відповідно до змісту ст. 376 ДК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, не набуває права власності на нього і воно за рішенням суду підлягає знесенню особою, яса здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Крім цього, позивач звертає увагу суду на те, що рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06.08.2018 у справі № 577/1720/18, яке набрало законної сили 07.09.2018 суд також дійшов висновку про те, що прибудова А2-1, веранда аЗ по АДРЕСА_1 не відповідають вимогам державно-будівельних норм 360-92 (не дотримано протипожежну відстань). Щодо порушення норм протипожежної відстані позивачем також надано висновок Конотопського міськрайонного відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (а.с. 147).

В судовому засіданні представник позивача у повному обсязі підтримала позовні вимоги ота просила суд їх задовольнити.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні зазначили, що вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають, оскільки відповідач не надає доказів того, що вказані прибудови порушують інтереси інших осіб. Крім цього, відносно збудованого об"єкту сарай "О" відсутні будь-які посилання та докази про недотримання протипожежної відстані. На переконання відповідача зведені нею будівлі відповідають вимогам державних будівельних норм.

Крім цього, позивач просила суд врахувати, що увесь час з початку будівництва, вона намагалась узаконити будівництво відповідних об"єктів. Так, у лютому 2009 року відповідач звернулася до відділу містобудування та архітектури про надання дозволу на будівництво. Отримавши відповідну консультацію, 26 лютого 2009 року ОСОБА_1 подала на ім`я начальника відділу відповідну заяву разом із документами серед яких і розписка ОСОБА_4 про надання згоди на будівництво. Здійснивши вказані дії та не маючи спеціальних знань у сфері будівництва відповідачем було здійснено будівництво житлової прибудови А2-1, веранди аЗ, сараю О. В свою чергу ОСОБА_4 побудував на місці літньої кухні «Б» та сараю «В» прибудову «А1-1». Стінки вказаних прибудов ОСОБА_4 та відповідача є частково спільними і являють собою один житловий будинок.

Зазначене будівництво відповідач вважала законним та правильним.

Однак згодом ОСОБА_4 став пред"являти претензії щодо побудованих будівль, зазначаючи, що він згоди на їх будівництво не давав і вимагаючи їх знесення.

ОСОБА_4 став звертатися із скаргами у різні інстанції щодо будівництва вказаних будівль відповідачем. Так, ОСОБА_1 . стало відомо, що будівлі потрібно узаконити тобто оформити на них відповідні документи. Однак їй це не вдалося, оскільки ОСОБА_4 не надає відповідної згоди на будівництво.

В судовому засіданні відповідач та представник відповідача просили суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що вважає позовні вимоги Державної архітектурно-бедівельної інспекції щодо зобов"язання відповідача знести самочинно збудовані будівлі правомірними і обгрунтованими, просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 10.04.2019р. до участі у даній справі було залучено в якості третьої особи ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 , оскільки висновки Конотопського міськрайонного відділу управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області (а.с.147) про порушення протипожежних відстаней стосуються як мешканців, які проживають за адресою АДРЕСА_1 ( ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ), а також мешканців за адресою: АДРЕСА_2 ( ОСОБА_5 .).

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду надіслав письмове пояснення (а.с.172) в якому зазначив, що вимоги позивача вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Вважає, що прибудови збудовані ОСОБА_1 занадто близько розташовані до його будівель і у випадку пожежі несуть загрозу займання. Просив суд також врахувати, що згоди на будівництво об"єктів А2-1 та веранди а-3 він не надавав.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, третьої особи ОСОБА_4 , дослідивши наявні докази у справі , суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення, виходячи з наступного:

Матеріалами справи підтверджується, що 13.06.2016р. на адресу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області надійшло звернення Конотопської міської ради від 03.06.2016 № 01- 26/П-1244 щодо перевірки законності будівництва прибудов по АДРЕСА_1 .

З метою встановлення фактичних обставин справи та всебічного розгляду даного звернення на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 03.10.2016 №594 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області проведено позапланову перевірку, під час якої встановлено що будівництво житлової прибудови «А2-1» із гіпсоблоку та веранди і сараю із керамічної цегли по АДРЕСА_1 здійснено гр. ОСОБА_1 без затверджених проектних рішень та дозвільних документів, отриманих від органу державного архітектурно-будівельного контролю, а отже самочинно.

За результатами проведеної перевірки Управлінням складено акт № 594 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.10.2016; протокол № 594 про адміністративне правопорушення від 07.10 2016 та припис № 594 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.10.2016 (далі Припис № 594) з терміном усунення порушення до 31.01.20Р. За виконання будівельних робіт без отримання дозвільних документів постановою № 247 по справі про адміністративне правопорушення від 07.10.2016 гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП. Штраф за адміністративне правопорушення позивачем сплачено у повному обсязі, що засвідчує визнання гр. ОСОБА_1 скоєного правопорушення.

Приписами Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (в редакції від 06.10.2015) далі - Порядок № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку ( п. 19).

За змістом ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право зокрема безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення! правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Припис є письмовою вимогою органу державного нагляду (контролю) до суб`єкта господарювання щодо усунення допущених порушень вимог законодавства та зупинення дій (бездіяльності), які потягли ці порушення. Підставою для винесення припису є виявлення порушень вимог законодавства за результатами проведеної перевірки.

Таким чином, за своєю правовою сутністю припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога інспектора, яка оформляється, вручається (надсилається) керівникам юридичних осіб та фізичним особам (у тому числі керівникам суб`єктів господарювання та фізичним особам - підприємцям) щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

У березні 2017 року під час здійснення заходів щодо приведення перевірки виконання вимог Припису № 594 встановити факт того, що гр. ОСОБА_1 , виконала вимоги припису № 594, виданий Управлінням Державної архітектурно- будівельної інспекції у Сумській області не видалось можливим, оскільки 20 та 24

березня 2017 року в призначений час ніхто не з`явився, письмових пояснень з приводу неявки не надсилалось. За результатами виходу Управлінням складено акт від

24.03.2017 року (копія додається).

15.03.2018 року під час здійснення заходів щодо проведення перевірки виконання вимог Припису № 594 виданого гр. ОСОБА_1 встановлено, що вимоги не виконані, а саме:

- розроблення проектної документації та її затвердження не здійснювалось;

- будівельний паспорт на виконання будівельних робіт не видавався;

- до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття із експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, ведення якого розпочато з 20.05.2011 року, Управлінням не вносились.

За результатами проведеної перевірки Управлінням складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 74 від 15.03.2018 та надано повторно припис № 74 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.03.2018 з терміном усунення порушення до 16.05.2018.

25.09.2018 року під час здійснення заходів щодо проведення перевірки виконання вимог припису № 74 виданого гр. ОСОБА_1 встановлено, що вимоги не виконано, що є порушенням абз.4 п.14 Порядку № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

З вищевикладеного вбачається, що Управлінням Державної архітектурно- будівельної інспекції у Сумській області вжито вичерпних заходів у межах наданих повноважень, що підтверджується матеріалами позапланових перевірок від 07.10.2016, 15.03.2018 та 25.09.2018, проте гр. ОСОБА_1 не реагує на приписи Управління та продовжує здійснювати дії, спрямовані на порушення містобудівного законодавства.

Після вжитих Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області заходів, в межах наданих повноважень на усунення порушень у сфері містобудівної діяльності гр. ОСОБА_1 не забезпечено виконання законних вимог посадових осіб органу державної влади, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про зобов"язання відповідача знести самочинне будівництво, а саме : прибудову (А2-1), веранду (а3), сарай (О).

Задовольняючи позовні вимоги частково , суд виходить з наступного:

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у редакції, чинній на час проведення перевірки , державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положення ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Тобто, тягар доказування наявності вказаних фактів та умов покладається на суб`єкті владних повноважень, що звертається до суду, а їх перевірка покладена на суд.

Матеріали про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та винесені документи реагування на порушення законодавства у сфері містобудування свідчать про те, що на даний час інші заходи, окрім вирішення в судовому порядку питання про знесення об`єкта самочинного будівництва відсутні.

Припис про усунення порушень вимог законодавства від 15.03.2018 № 74 (чинний на сьогоднішній день) встановлюється вимога усунути порушення містобудівного законодавства, норм і правил шляхом прийняття об`єкта будівництва до експлуатації. Але. до подання позову, відповідачем не надано до Управління жодних доказів про вжиття ним заходів щодо усунення виявлених порушень.

Відповідно до постанови Пленуму Витого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», самочинним вважається будівництво житлового будинку/будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві.

Позивачем не заперечується факт самочинного будівництва.

При цьому, на виконання приписів, 23.04.2018 була подана позовна заява до Конотопського міськрайонного суду про визнання права власності на самочинне будівництво, а саме: житлова прибудова (А 1-1), житлова прибудова (А2-1), веранда (аЗ) та сарай О за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06.08.2018 у справі № 577/1720/18, яке набрало законної сили 07.09.2018 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі та встановлено, що прибудова А2-1, веранда аЗ по АДРЕСА_1 не відповідають вимогам державно-будівельних норм 360-92 (не дотримано протипожежну відстань). Факт того, що спірні житлова прибудова А2-1, веранда аЗ та сарай О по АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, тобто побудовані без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, є встановленим, про що зазначає і сама позивач у своїй заяві.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести Відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Отже, при вирішенні справ щодо позовних вимог про знесення самочинного будівництва суд має виходити з того, чи можливе проведення перебудови. І лише у випадку, коли перебудова з метою усунення порушень неможлива, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Матеріалами справи підтверджується, що прибудови "А2-1" та "а3" по АДРЕСА_1 зведені з порушенням протипожежних норм ДБН Б.2.2-12:2018. Відстань між прибудовою "А2-1" та сусідським дерев"яним сараєм по АДРЕСА_2 складає 2.1 м, що порушує протипожежну вимогу і має складати 10.0м.. Також, порушена відстань від прибудови "а3" до межі сусідньої земельної ділянки АДРЕСА_2, яка складає 0.5м, а має бути не менше 1.0м. Дані обставини підтверджуються висновком Комунального підприємства "Проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро" (а.с.124, 156). При цьому, зазначається про те, що перебудова даного самочинного будівництва у відповідності до вимог ДБН неможлива в зв"язку з тим, що необхідно виконати демонтаж прибудови "А2-1" та "а3" аби витримати протипожежну відстань.

Суд звертає увагу на те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Даний висновок суду узгоджується із позицією Верхового суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 06.03.2019 по справі №810/5680/15 провадження №К/9901/14299/18.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги в частині зобов"язання відповідача знести самочинне будівництво, а саме житлової прибудови (А2-1 та веранди (а3), оскільки перебудова даних споруд з метою усунення порушень щодо протипожежної відстані між будівлями є неможливою. Порушення щодо протипожежних вимог може бути усунуто лише внаслідок демонтажу зазначених будівель. Відповідно, в даній частині позову суд задовольняє позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими і правомірними.

В частині позовних вимог щодо знесення самочинного будівництва - сараю "О", вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено тієї обставини, що порушення по даній споруді неможливо усунути. Відповідач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом про визнання права власності на самочинне будівництво. Доказів того, що дана споруда збудована з істотним порушенням норм ДБН та доказів того, що дана самочинно збудована споруда зачіпає інші приватні права та інтереси, позивачем до суду не надано.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинне будівництво, а саме: житлову прибудову (А2-1), веранду (а3) за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.05.2019 року.

Суддя О.М. Кунець