Ухвала суду № 81854397, 14.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/507/19

У Х В А Л А

14 травня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.,

секретаря судового засідання Чернецької О.А.,

за участю сторін:

представника позивача Ковальського В.Є. (за довіреністю),

представника відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «Лидер» до Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправними та скасування розрахунку плати за проїзд та постанови, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства «Лидер» до Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправними та скасування розрахунку плати за проїзд та постанови.

Ухвалою від 04.02.2019 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

21.03.2019 року (вх. №10315/19) від представника відповідача Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області надійшов відзив на адміністративний позов.

20.03.2019 року (вх. № ЕП/2089/19) та 21.03.2019 року (вх. № 10313/19) від представника відповідача Управління Укртрансбезпеки в Одеській області надійшли клопотання про закриття провадження.

26.03.2019 року (вх. №10966/19) від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Разом з тим, до суду не надходили заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

З огляду на викладене, враховуючи важливе значення справи для сторін, а також необхідність встановити відповідні факти та обставини із дослідженням думки та правової позиції учасників справи, а також для вирішення питання щодо закриття провадження по справі, суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа має бути розглянута за правилами загального позовного провадження, про що 08 квітня 2019 року прийнято ухвалу.

У підготовче засідання 14.05.2019 року прибув представник позивача, інші учасники справи до суду не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 14.05.2019 року представник позивача проти задоволення клопотань представника відповідача про закриття провадження у справі заперечував.

Розглянувши клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі суд дійшов висновку про часткове їх задоволення з огляду на наступне.

Позивач в цій справі оскаржує Розрахунок 390 від 09.10.2018 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 1939,80 Євро, складений Управлінням Укртрансбезпеки в Миколаївській області, а також постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області № 091436 від 03.12.2018 року про застосування штрафу в сумі 1700 грн.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 4 КАС України в частині 1 пункту 1 дає визначення терміну “адміністративна справа”, а саме, що це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

В свою чергу пунктом 2 частини 1 цієї ж статті визначено, що публічно-правовий спір – це спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб`єкт владних повноважень” визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що у порядку адміністративного судочинства захисту підлягають права та охоронювані законом інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин, які є складовою частиною правових відносин, що виникають у суспільстві.

Суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб`єктного складу – участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб`єкта владних повноважень.

Так, частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

При вирішенні питання про наявність публічно-правового спору, суд враховує правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові від 10.09.2013 в адміністративній справі №21-237а13, де зазначено, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Висновки, викладені у акті перевірки, не породжують обов`язкових юридичних наслідків;

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі №820/1203/17 вказала, що:

- Укртрансбезпека виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу;

- за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування;

- спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції;

- спір за позовом Укртрансбезпеки до перевізника про стягнення з нього плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування відповідно до розрахунку в розмірі […] в дохід Державного бюджету України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 по справі №823/2042/16 вказала, що помилковим є застосування статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У даному позові позивач оскаржує правильність та правомірність розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, котрий по суті є додатком до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів.

Визначений у розрахунку розмір плати за проїзд дорогами загального користування великоваговим/ великогабаритним транспортним засобом відображає позицію Укратрансбезпеки щодо розміру завданої перевізником шкоди дорогам загального користування.

Проте, суд зазначає, що спірний розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні статей 4, 5, 19 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не породжує для перевізника прав чи обов`язків в сфері публічно-правових відносин.

Поряд із тим, судзазначає, що розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, акт та довідка є носіями доказової інформації, що засвідчують позицію Укратрансбезпеки щодо перевищення транспортним засобом, що належить перевізнику, допустимих вагових нормативів при проїзді автомобільними дорогами загального користування, а тому суддя дійшов висновку, що спір щодо правильності та правомірності визначення розміру збитків (плати за проїзд дорогами загального користування великоваговим транспортом) має розглядати суд, що розглядає в порядку цивільного/господарського судочинства спір про стягнення цих збитків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №803/3/18, оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на викладене такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Відтак, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «Лидер» до Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку 390 від 09.10.2018 року плати за проїзд.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області № 091436 від 03.12.2018 року про застосування штрафу в сумі 1700 грн. суд зазначає, що їх належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 238, 293, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «Лидер» до Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправними та скасування розрахунку плати за проїзд та постанови– задовольнити частково.

Закрити провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «Лидер» до Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку 390 від 09.10.2018 року плати за проїзд.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали підписано суддею 20.05.2019 року.

Суддя Корой С.М.