Ухвала суду № 81854305, 21.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2832/19

УХВАЛА

21 травня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу про продовження проведення службового розслідування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати наказ про продовження проведення службового розслідування № 472 від 02.05.2019.

До позову додана заява, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу № 472 від 02.05.2019 в частині відсторонення головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків.

В обґрунтування заяви зазначено, що усунення позивача від виконання обов`язків матиме негативний вплив на його ділову репутацію. Крім того, великі обсяги роботи в Департаменті ДАБІ за умови відсторонення позивача від виконання обов`язків призведе до накопичення документів та порушень законодавчо визначених строків розгляду дозвільних документів. Крім того, на момент відсторонення позивача робота відділу Департаменту ускладнена, оскільки без його участі розглядати дозвільні документи неможливо. Зазначені обставини позивач вважає такими, що ускладнять або унеможливлять виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали справи в частині заявленого клопотання, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення.

Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 № 2.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Згідно роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, обов`язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2019 на засіданні Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної архітектурно-будівельної інспекції України прийнято рішення про відкриття та здійснення відносно головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_1 дисциплінарного провадження за фактами, викладеними у заявах ГО «Стоп Свавілля» від 18.03.2019 № 586, від 18.03.2019 № 587, від 22.03.2019 № 597, від 22.03.2019 № 598.

На засіданні Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної архітектурно-будівельної інспекції України 29.03.2019 прийнято наказ № 334 щодо проведення службового розслідування відносно головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_1 Проведення службового розслідування доручено Дисциплінарній комісії Держархбудінспекції. ОСОБА_1 відсторонено від виконання посадових обов`язків головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області з 01.04.2019 на період службової перевірки. Службове розслідування провести у визначений ч.3 ст.71 Закону України «Про державну службу» місячний строк.

02.05.2019 на електронну пошту Департаменту ДАБІ в Одеській області надійшов наказ Держархбудінспекції України від 02.05.2019 № 472 «Про продовження службового розслідування стосовно ОСОБА_1 », яким продовжено службове розслідування до 28.05.2019; продовжено відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків на період службового розслідування.

Згідно заяви ОСОБА_1 необхідність вжиття заходів забезпечення позову обумовлено очевидною протиправністю оскаржуваного рішення, що полягає у тому, що відсторонення позивача від виконання повноважень за посадою головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області є безпідставним і необґрунтованим, оскільки не містить конкретних та достовірних фактів, а ґрунтується лише на припущеннях відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що правомірність оскаржуваного рішення підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, а виконання останнього призведе до порушення прав та законних інтересів позивача, тому є підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу від 02.05.2019 № 472 в частині відсторонення головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків.

Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Наведені ж в заяві про вжиття заходів забезпечення позову аргументи стосуються негативних факторів для особи позивача (репутаційні втрати; надмірне навантаження на Департамент внаслідок відсторонення позивача від виконання обов`язків), що обумовлені спірним пунктом наказу, проте зазначені обставини є оціночними, оскільки правомірність чи неправомірність спірного наказу, а відтак і співмірність спричинених ним наслідків, становитиме предмет відповідного судового спору та підлягатиме оцінці в контексті обставин спірних правовідносин та законодавства, яким ці відносини врегульовані.

В той же час відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків, відсутність доступу до робочого місця та внутрішніх документів може мати наслідки для створення позивачу перешкод у захисті власних прав та ускладнення подальшого виконання обов`язків на посаді.

Також суд враховує, що навіть у разі ухвалення в подальшому судового рішення, за наслідком розгляду судом по суті заявлених позовних вимог на користь ОСОБА_1 , останньому необхідно буде докласти значних зусиль для повернення стану розгляду дозвільної документації відділом Департаменту ДАБІ, який мав місце на момент його відсторонення від виконання обов`язків.

Крім того, суд зазначає, що заходи забезпечення позову, які запроваджують певні обмеження не є постійними, а мають тимчасовий характер, при цьому сторони не позбавлені права звертатися до суду з клопотання про зміну заходів забезпечення позову або їх скасування.

Поряд із цим, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд не дає оцінки оскаржуваному наказу: не оцінює ґрунтовність та підставність обставин його прийняття та покладене в його основу правове обґрунтування, не перевіряє його на відповідність критеріям, закріпленими у ст.2 КАС України.

Суд також не оминає увагою зворотній бік такого способу забезпечення позову, зокрема наявність або відсутність потенційної загрози виконання ОСОБА_1 службових обов`язків за посадою головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області. Зокрема, в наказі № 472 «Про продовження службового розслідування стосовно ОСОБА_1 » не зазначено, яку саме шкоду та кому заподіяно ОСОБА_1 , не визначено розмір цієї шкоди, а також не обґрунтовано необхідність відсторонення позивача від виконання службових обов`язків, тоді як згідно ч.2 ст.72 Закону України «Про державну службу» підставою для відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, що могло призвести або призвело до людських жертв, заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду фізичним або юридичним особам, державі, територіальній громаді.

Відтак, незалежно від результатів вирішення цього спору, вжиття заходів даного адміністративного позову не в змозі завдати істотної шкоди, тоді як відсторонення позивача від виконання службових обов`язків безумовно завдає більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В контексті наведеного суд вважає заявлений позивачем захід забезпечення даного позову співмірним позовним вимогам, і за встановлених судом обставин дієвим та ефективним заходом забезпечення, у зв`язку із чим вважає, що клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного з метою запобігання настання для позивача негативних наслідків, з урахуванням дотримання балансу процесуальних прав та обов`язків сторін, підлягає задоволенню.

Звернути увагу учасників справи, що суд відповідно до п.4 ч.2 ст. 149 КАС України може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання ухвали про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Зупинити дію пункту 2 наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.05.2019 № 472 «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 » щодо відсторонення ОСОБА_1 - головного інспектора будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від виконання посадових обов`язків з 02.05.2019 на період проведення службового розслідування.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги.

Суддя І.В. Завальнюк