Ухвала суду № 81854103, 20.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6871/18

УХВАЛА

20 травня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні заяву представника керівника апарату Комінтернівського районного суду Одеської області Федак Лідії Володимирівни - Акімовї Анни Віталіївни про роз`яснення рішення суду від 10 травня 2019 року у справі №420/6871/18,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року по справі №420/6871/18 позов ОСОБА_1 – задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу № 4-ОС від 15 лютого 2017 року керівника апарату Комінтернівського районного суду Одеської області. Зобов`язано керівника апарату Комінтернівського районного суду Одеської області вирішити питання щодо присвоєння ОСОБА_1 категорії та рангу державного службовця у відповідності до норм Закону України «Про державну службу» та з урахуванням висновків, наведених у рішенні суду. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

26 квітня 2019 року ОСОБА_1 подано до суду апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року.

10 травня 2019 року судом винесено додаткове рішення, яким заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до керівника апарату Комінтернівського районного суду Одеської області Федак Лідії Володимирівни, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Кабінет Міністрів України, Національне агентство України з питань державної служби про визнання протиправним пункту наказу та про зобов`язання вчинити дії - задоволено. Стягнуто з Комінтернівського районного суду Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань Комінтернівського районного суду Одеської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн., сплачений згідно квитанції № 0.0.1226220531.1 від 28 грудня 2018 року.

Ухвалою суду від 10 травня 2019 року у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення від 02.05.2019 року вх.№ЕП/3259/19 з урахуванням пояснень від 08.05.2019 року вх.№ЕП/3383/19 - відмовлено.

15 травня 2019 року представником керівника апарату Комінтернівського районного суду Одеської області Федак Лідії Володимирівни до суду подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року.

14 травня 2019 року за вх. №ЕП/3624/19 від представника керівника апарату Комінтернівського районного суду Одеської області Федак Лідії Володимирівни - Акімової Анни Віталіївни надійшла заява, в якій просить суд роз`яснити рішення суду від 10 травня 2019 року по справі №420/6871/18 щодо:

«Зобов`язати керівника апарату Комінтернівського районного суду Одеської області вирішити питання щодо присвоєння ОСОБА_1 категорії та рангу державного службовця у відповідності до норм Закону України «Про державну службу» та з урахуванням висновків, наведених у рішенні суду».

Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.

Розглянувши заяву відповідача про роз`яснення судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Тобто, право на подання заяви про роз`яснення судового рішення виникає в учасника справи лише після набрання таким рішенням законної сили.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) застосовує положення, передбачене ч.3 ст.35 Конвенції, де вказано, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується Судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15.09.2009), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

З огляду на викладене, суд вважає, що в спірних правовідносинах підлягає застосуванню висновок ЄСПЛ, оскільки у заявника (представника відповідача) не виникло права на подання заяви. Разом з цим, його дії порушують встановлений порядок роботи Суду та ускладнюють належний перебіг розгляду справи, так як надходження заяви перешкоджає направленню справи до суду апеляційної інстанції, оскільки у суду першої інстанції виникає процесуальний обов`язок щодо розгляду вказаної заяви.

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

ЄСПЛ визнає неприйнятними заяви, на підставі зловживання правом, якщо вони позбавлені серйозних підстав та є явно сутяжними, тобто повторюють зміст тих скарг, щодо яких судом раніше було прийнято рішення про їх неприйнятність. Зокрема, у справі "Філіс проти Греції" (рішення від 17.10.1996) Комісія встановила, що заявник уже неодноразово подавав скарги щодо аналогічних або пов`язаних одне з одним питань та відмітила, що такі дії є умисними, так як в багатьох випадках заявник був докладно проінформований особисто про дію Конвенції. Комісія стверджує, що вирішення низки необґрунтованих і сутяжних заяв обумовлюють непотрібну роботу, яка є несумісною з реальними функціями Суду та заважає їх здійсненню, а тому вказані вище дії заявника є зловживанням правом.

Разом з цим, будь-якому обмеженню на подання заяв повинно передувати застосування «трискладового тесту», є юридичною конструкцією - засобом для перевірки наявності необхідних умов для такого обмеження:

- втручання здійснене «згідно із законом»;

- воно відповідає законній (легітимній) меті;

- воно «необхідне в демократичному суспільстві».

Аналізуючи вказане суд доходить висновку, що обмеження щодо подання заяви про роз`яснення рішення до набрання ним законної сили здійснено «згідно із законом» (ст.254 КАС України), воно відповідає легітимній меті - забезпечення апеляційного розгляду справи без зволікань, воно «необхідне в демократичному суспільстві» - для забезпечення принципу юридичної визначеності щодо спірних правовідносин.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

З огляду на те, що представник відповідача допустив зловживання правом на подання заяви про роз`яснення судового рішення, яке не набрало законної сили, суд вважає за доцільне залишити її без розгляду.

Керуючись ст. 2, 44, 45, 149, 254, 256, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати, що подання заяви від 14.05.2018 року (вх.№ЕП/3624/19) представником керівника апарату Комінтернівського районного суду Одеської області Федак Лідії Володимирівни - Акімовою Анною Віталіївною про роз`яснення рішення суду від 08 квітня 2019 року в адміністративній справі №420/6871/18 за позовом ОСОБА_1 до керівника апарату Комінтернівського районного суду Одеської області Федак Лідії Володимирівни про визнання протиправним пункту наказу та про зобов`язання вчинити дії - є діями, що суперечать завданню адміністративного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.

Залишити заяву про роз`яснення рішення суду від 08 квітня 2019 року в адміністративній справі №420/6871/18, подану представником керівника апарату Комінтернівського районного суду Одеської області Федак Лідії Володимирівни - Акімовою Анною Віталіївною, без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вовченко O.A.

14.05.19

інше