Рішення № 81853824, 14.03.2019, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/963/18

Провадження № 2/309/676/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Орос Я.В.

за участю секретаря : Соймик Н.І.

прокурора Стець В.М.

представника відповідача Беля ОСОБА_1 . ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 .Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, цивільну справу за позовом:

Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області в інтересах

держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації

до

Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6

про визнання наказів недійсними та витребування

земельної ділянки із чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

Хустська місцева прокуратура Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації звернулася в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, треті особи, Аякі не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання наказів недійсними та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння .

Позовні вимоги вмотивовані тим , що Хустською місцевою прокуратурою вивчено стан дотримання вимог законодавства при розпорядженні органами державної виконавчої влади землями державної власності. У ході вивчення встановлено незаконне надання у власність громадянину земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка перебувала в постійному користуванні Іршавського РВВС (на момент набуття у власність ОСОБА_5 ).

Дані обставини у відповідності до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» свідчать про наявність підстав для захисту Хустською місцевою прокуратурою інтересів держави в суді.

В ході перевірки встановлено, що 27.12.2016 ОСОБА_5 , мешканець АДРЕСА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання йому у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,50 га із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту в контурі 248 на території Іршавської міської ради.

За результатом розгляду вищевказаного листа, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області звернулося до управління Держгеокадастру у Іршавському районі про надання інформації про вищевказану земельну ділянку.

Державним кадастровим реєстратором управління Держгеокадастру у Іршавському районі надано довідку з державної статистичної звітності від 15.02.2017 №П-78/0-86/6-17, викопіювання кадастрової карти від 19.12.2016 №3-1341/0-1724/6-16 та інформаційну довідку з Державного земельного кадастру від 19.12.2016 №3-1341/0-1724/6-16 відповідно до яких, земельна ділянка орієнтовною площею 0,4928 в контурі 248 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту відноситься до вільних земель сільськогосподарського призначення та погоджується відведення її у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,4928 в контурі 248 на території Іршавської міської ради.

На підставі клопотання ОСОБА_5 та наданих з управління Держгеокадастру у Іршавському районі довідки Державного земельного кадастру та викопіювання індексної кадастрової карти Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області від 11.01.2017 р. №168 - СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,50 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту в контурі 248 на території Іршавської міської ради Закарпатської області.

10.03.2017 р. проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0.4487 га в Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру земельної ділянки НОМЕР_1 . Проект землеустрою затверджено наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 27.03.2017 р. № 1257-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки без зміни цільового призначення», ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку площею 0.4487 га за кадастровим номером НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства в контурі 248 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту.

Вищезазначені рішення Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області прийнято всупереч вимог ст. ст. 116, 118, 121, 122, 155 Земельного кодексу України, оскільки відповідно до картографічних матеріалів, в контурі 248 землі площею 0,50 га на території Іршавської міської ради відносяться до забудованих земель, на земельній ділянці наявна будівля з написом «стрельбище ДОСААФ». Земельна ділянка в контурі 248 на території Іршавської міської ради площею 0,45 га надана в постійне користування Іршавському РВВС для розміщення стрілкового тиру. Право постійного користування землею посвідчено державним актом на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 , який видано Іршавською районною радою 27.12.1994 р. на підставі рішення Закарпатської обласної ради від 20.06.1989 р. №91, та зареєстровано за №28. На земельній ділянці розташована будівля стрілкового тиру загальною площею 65 кв. м. та огорожа, дане нерухоме майно є спільною власністю Іршавської районної ради, згідно свідоцтва на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Іршавської міської ради від 21.07.2008 р. (витяг,про реєстрацію права власності на нерухоме майно зареєстровано від 14.01.2009 КП «Іршавське бюро технічної інвентаризації» за реєстраційним №26093875). На земельній ділянці розміщена частково занедбана будівля стрілкового тиру та огорожа з металевої сітки.

Враховуючи вищенаведене, наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 27.03.2017 р. № 1257-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки без зміни цільового призначення» прийнято з порушенням вимог частини 5 статті 116, частини 5 статті 122 Земельного кодексу України, а тому підлягає визнанню недійсним та скасуванню .

ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення на якій розміщено майно комунальної власності та земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні Іршавського РВВС, згідно державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 від 27.12.1994 р.

Разом з тим, факт надання ОСОБА_7 у власність земельної ділянки площею 0,4487 га за кадастровим номером НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства в контурі 248 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту з порушенням вимог частини 5 статті 116, частини 5 статті 122 Земельного кодексу України підтверджується також актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки за №16.5-02/1 від 10.01.2018 р. складеного старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області Батрин В.В.

Відведення земельної ділянки у власність або користування повинне проводитися у чіткій відповідності із процедурою визначеною Земельним кодексом України та іншими законами та підзаконними актами.

У зв`язку з вищевказаним, розпорядження земельною ділянкою в контурі 248 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту Головним управлінням Держгеокадастру в Закарпатській області є незаконним, оскільки відповідно до ч 5 ст.122 Земельного кодексу України, земельні ділянки згаданої категорії передаються у власність обласними державними адміністраціями.

Водночас, прокуратурою встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна встановлено, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу №2649, укладеного 04.0.2017 між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , останній набув право власності на земельну ділянку площею 0,4487 га за кадастровим номером НОМЕР_1 .

Разом з тим, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру оборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна встановлено, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу №4292, укладеного 29.12.2017 р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 останній набув право власності на земельну ділянку площею 0,4487 га. за кадастровим номером НОМЕР_1 .

Оскаржуване рішення про відчуження спірної земельної ділянки площею 0,4487 га, що перебувала в державній власності та належить до земель несільськогосподарського призначення, прийнято Головним Управлінням з перевищенням повноважень, оскільки обласні державні ідміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні тітянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб та дозвіл на її вилучення не надавався Іршавським РВВС.

Тобто спірні земельні ділянки вибули з володіння власника (держави) поза волею, а тому наявні правові підстави для витребування вказаної земельної ділянки від добросовісного набувача ОСОБА_4 у порядку ст.388 ЦК України.

В судовому засіданні прокурор Хустської місцевої прокуратури Стець В.М. позовні вимоги підтримав, просить суд визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 11.01.2017 № 168 - СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» на земельну ділянку площею 0,5 та для ведення особистого селянського господарства в контурі 248 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту.

Визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 27.03.2017 № 1257-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки без зміни цільового призначення» згідно яких ОСОБА_5 надано у власність земельну ділянку площею 0,4487 га за кадастровим номером НОМЕР_1 ;05; НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства в контурі 248 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту.

Витребувати земельну ділянку площею 0,4487 га з кадастровим номером НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства в контурі 248 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту, вартістю 489 487 грн., із чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області (м. Ужгород вул.. Народна № 4, код ЄДРПОУ 39766716 ) та ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_3 на користь прокуратури Закарпатської області р/р НОМЕР_4 в ДКС України МФО 820172 по 5873 грн. 65 коп. судових витрат по справі.

В судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Беля Л.В. позовні вимоги не визнала , просить суд , відмовити у задоволенні позову, покликаючись на письмові заперечення, які знаходяться в матеріалах справи.

У письмових запереченнях проти позову, представник відповідача зазначає, що вказана позовна заява подана в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації та містить обґрунтування в чому полягає порушення інтересів держави, однак відсутнє обґрунтування того, чому захист цих інтересів не може здійснювати орган виконавчої влади, а саме Закарпатська обласна державна адміністрація, до компетенції якої віднесені відповідні повноваження.

27 грудня 2016 р. ОСОБА_5 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення для надання у власність земельної ділянки площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Іршавської міської ради Закарпатської області в контурі 248. Головним управлінням з метою розгляду даного клопотання направлено листа до Управління Держгеокадастру в Іршавському районі Закарпатської області щодо надання інформації про вищезазначену земельну ділянку.

Управлінням Держгеокадастру в Іршавському районі надано довідку з державної статистичної звітності від 15.02.2017 № П-78/0-86/6-17, викопіювання кадастрової карти та інформаційну довідку з Державного земельного кадастру від 19.12.2016 № 3-1341/0-1724/6-16. Згідно перерахованих матеріалів земельна ділянка орієнтовною площею 0,4928 га, розташована за межами населеного пункту на території Іршавської міської ради Закарпатської області в контурі 248, належить до вільних земель сільськогосподарського призначення державної власності.

На підставі клопотання гр. ОСОБА_5 та наданих з Управління Держгеокадастру в Іршавському районі документів Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області прийнято наказ від 11.01.2017 за № 168-сг, відповідно до якого гр. ОСОБА_5 , мешканцю АДРЕСА_1 , надано дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,50 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Іршавської міської ради Закарпатської області в контурі 248.

У вищезгаданому наказі рекомендовано гр. ОСОБА_5 подати погоджений в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з позначкою державного кадастрового реєстратора про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастра та позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній землевпорядній експертизі.

Даний проект землеустрою на замовлення гр. ОСОБА_5 виготовлено товариством з обмеженою відповідальністю “Землемір”. 10.03.2017 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,4487 га в Державному мельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру НОМЕР_1 .

Дана земельна ділянка відведена із земель запасу, сільськогосподарського значення - пасовища. Відповідно до класифікації видів цільового нзначення земель (КВЦПЗ) земельну ділянку віднесено до земель сільськогосподарського призначення (секція А). Цільове призначення відповідно до класифікації видів цільового призначення земель - для ведення особистого селянського господарства (підрозділ 01.03). Земельна ділянка вільна від обмежень, обтяжень і сервітутів.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 27.03.2017 № 1257-сг “Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки без зміни цільового призначення” затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_5 Згідно даного наказу йому передано у власність земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1 ) площею 0,4487 га із земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населеного пункту на території Іршавської сільської ради Закарпатської області в контурі 248, рекомендовано гр. ОСОБА_5 оформити право власності на земельну ділянку відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

Позивачем у справі зазначено , що земельна ділянка, яка є предметом позову у справі, є земельною ділянкою несільськогосподарського призначення і фактично відбулась незаконна безоплатна передача такої не уповноваженим органом та без дозволу землекористувача у приватну власність громадянина, у подальшому шляхом укладення цивільно- правових угод, її відчужено на користь іншої особи. На підтвердження зазначених у позовній заяві доводів позивачем не надано жодних первинних планово-картографічних матеріалів, інших належних та допустимих доказів віднесення спірної земельної ділянки до земель несільськогосподарського призначення.

Позивач залучає до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, мотивуючи це тим, що земельна ділянка в контурі 248 на території Іршавської міської ради площею 0,4487 га вибула з постійного користування Іршавського РВВС з порушенням вимог земельного законодавства, а тому права Головного управління Національної поліції в Закарпатській області порушено як користувача спірної земельної ділянки. При цьому позивачем не враховано, що Головне управління Національної поліції в Закарпатській області не є правонаступником Іршавського районного відділу УМВС України в Закарпатській області.

Рішення про передачу земельної ділянки у власність (надання земельної ділянки в оренду) є ненормативним актом органу місцевого самоврядування або виконавчої влади, що застосовується одноразово. Рішення були прийняті стосовно конкретного громадянина, підлягали одноразовому застосуванню та були виконані момент виникнення права власності на земельну ділянку - після державної реєстрації права на землю, із з цього моменту оскаржувані накази вичерпали свою дію, у зв`язку з чим відповідно до рішення Конституційного Суду України не можуть бути скасованими.

Не підлягає до задоволення вимога позивача про витребування земельної ділянки , оскільки Закарпатська ОДА не є власником цієї земельної ділянки із володіння якої вона вийшла.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Микита М.Ф. позовні вимоги не визнала, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити у звязку з недоведеністю позовних вимог. Зокрема , позивачем не доведено щодо розпорядника спірною землею та права Закарпатської ОДА на розпорядження нею. При передачі земельної ділянки інтереси ОДА не були порушені, оскільки дана земельна ділянка перебувала у користуванні Іршавського РВУ МВС . На даний час не має підстав для скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, оскільки документи на підставі яких був виданий даний наказ є чинними і ніким не скасовані. В матеріалах справи відсутні докази , що спірна земельна ділянка є земельною ділянкою несількогосподарського призначення. Закарпатська ОДА наділена повноваженнями звернутись до суду за захистом свого права, а ому підстав для звернення прокурора в її інтересах до суду немає. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 є добросовісними набувачами земельної ділянки, а тому від них не може бути витребувана земельна ділянка.

В судове засідання представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ГУ НП в Закарпатській області не заявився, надіславши на адресу суду пояснення у справі , у яких просить суд позов Хустської місцевої прокуратури задоволити.

В судове засіданні третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву , в якій він просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову, покликаючись на обставини , які в ньому наведені . Зокрема, ОСОБА_5 у своєму відзиві вказує , що у позові прокурор конкретно не вказує в чому полягає порушення відповідачем норм земельного законодавства при виділенні йму земельної ділянки . Державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою , який видано Іршавською районною радою скасовано рішенням Іршавської міської ради від 16.06.2017 р. Також є неправдивою інформація про розташування на цій земельній ділянці будівлі , оскільки на будові такого напису немає. На земельній ділянці розташовані лише будівельні залишки, і вони не відповідають вимогам , який повинен відповідати тир. У акті перевірки вимог земельного законодавства внесено неправдиві відомості у звязку з чим ним подано відповідну заяву про злочин .

В судові засідання третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_6 жодного разу не з`явився про місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надіслання рекомендованих листів з повідомленням. Суд заслухавши думку інших учасників процесу вирішив , провести розгляд даної справи у його відсутності.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, та докази , які містяться в них, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено , що відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області №168 СГ від 11 січня 2017 р. ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,50 га. із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства , яка розташована за межами населеного пункту в контурі 248 на території Іршавської міської ради та рекомендовано подати погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області.( а.с. 19)

Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області №1257 СГ від 27 березня 2017 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 та передано останньому у власність земельну ділянку площею 0,4487 га за кадастровим номером НОМЕР_1 . ( а.с.20)

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна в судовому засіданні встановлено, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу №2649, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , останній набув право власності на земельну ділянку площею 0,4487 га за кадастровим номером НОМЕР_1 . ( а.с.21-24)

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна встановлено, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу №4292, укладеного 29.12.2017 між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , останній набув право власності на земельну ділянку площею 0,4487 га за кадастровим номером НОМЕР_1 . ( а.с.21-24)

Згідно державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 , який видано Іршавською районною радою 27.12.1994 р. на підставі рішення Закарпатської обласної ради від 20.06.1989 р. №91 та зареєстровано за №28 вказана земельна ділянка в контурі 248 на території Іршавської міської ради площею 0,45 га надана в постійне користування Іршавському РВВС для розміщення стрілкового тиру ( а.с.25 -27)

Також в судовому засіданні встановлено, що на земельній ділянці розташована будівля стрілкового тиру загальною площею 65 кв. м. та огорожа. Дане нерухоме майно є спільною власністю Іршавської районної ради, згідно свідоцтва на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Іршавської міської ради від 21.07.2008 р. (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно зареєстровано від 14.01.2009 КП «Іршавське бюро технічної інвентаризації» за реєстраційним №26093875). На земельній ділянці розміщена частково занедбана будівля стрілкового тиру та огорожа з металевої сітки. ( а.с. 28-30)

Відповідно до ч 5 статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина З статті 116 Земельного кодексу України).

Положеннями ст.118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За наведених вище обставин рішення Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області прийнято всупереч вимог ст. ст. 116, 118, 121, 122, 155 Земельного кодексу України, внаслідок чого підлягають визнанню недійсними та скасуванню, оскільки в контурі 248 землі площею 0,50 га на території Іршавської міської ради відносяться до забудованих земель, на земельній ділянці наявна будівля з написом «стрельбище ДОСААФ». Земельна ділянка в контурі 248 на території Іршавської міської ради площею 0,45 га надана в постійне користування Іршавському РВВС для розміщення стрілкового тиру. Право постійного користування землею посвідчено державним актом на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 , який видано Іршавською районною радою 27.12.1994, на підставі рішення Закарпатської обласної ради від 20.06.1989 №91, та зареєстровано за №28. На земельній ділянці розташована будівля стрілкового тиру загальною площею 65 кв. м. та огорожа, дане нерухоме майно є спільною власністю Іршавської районної ради, згідно свідоцтва на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Іршавської міської ради від 21.07.2008 (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно зареєстровано від 14.01.2009 КП «Іршавське бюро технічної інвентаризації» за реєстраційним №26093875). На земельній ділянці розміщена частково занедбана будівля стрілкового тиру та огорожа з металевої сітки.

Крім того, відповідно до частини 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (компетенція обласної державної адміністрації). Згідно з статтею 12 Закону України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад.

Згідно ч.5 ст.116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

В судовому засіданні встановлено , що оспорювані накази ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області №168-СГ та №1257-СГ прийняті 11.01.2017 та 27.03.2017, тобто в період діючого державного акта на право постійного користування серія ЗК №005-00028 від 27.12.1994., оскільки вищевказаний державний акт був скасований лише 16 червня 2017 р. рішенням Іршавської міської ради № 81, що є грубим порушенням вимог ст.ст. 116 та 142 ЗК України ( а..с.110)

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом – земельної ділянки за №16.5-02/1 від 10.01.2018 складеного старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області Батрин В.В. також підтверджено ряд порушень чинного законодавства при видачі оспорюваних наказів, зокрема що управлінням Держгеокадастру у Іршавському районі надано недостовірну довідку з державної статистичної звітності (форми 6-зем) від 15.02.2017 №П-78/0-86/6-17, відповідно до якої земельна ділянка площею 0,4487 га, кадастровий номер - НОМЕР_1 , відводиться із земель сільськогосподарського призначення.( а.с.31-35)

Також факт незаконного виділення земельної ділянки, кадастровий номер - НОМЕР_1 , у власність ОСОБА_5 підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області №10-7-0.161-1103/2-18 від 09.02.2018 р ( а.с.36-38)

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України у справі №6-99 цс 14 від 17.12.2014 зазначено, що захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до незаконно володіючої цим майном особи (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача.

Згідно зі ст.330 ЦК України, у випадку, коли майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі №6-95 цс, від 17.12.2014 у справі №6-140 цс, від 16.04.2014 по справі №6-146 цс 13, від 11.06.2014 №6-52 цс 14 .

Також, пунктом 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 зазначено, що, у разі коли майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК України).

Відповідно до п.п. 25 вказаної Постанови Пленуму ВССУ, набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

За положеннями частини першої статті 388 ЦК власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

Пунктом 10 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Оскаржуване рішення про відчуження спірної земельної ділянки площею 0,4487 га, що перебувала в державній власності та належить до земель несільськогосподарського призначення, прийнято Головним Управлінням незаконно, оскільки обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб та дозвіл на її вилучення не надавався Іршавським РВВС.

Тобто спірні земельні ділянки вибули з володіння власника (держави) поза волею, а тому наявні правові підстави для витребування вказаної земельної ділянки від добросовісного набувача ОСОБА_4 у порядку ст.388 ЦК України.

На переконання суду, викладені в письмових відзивах відповідачів та третьої особи ОСОБА_5 на позовну заяву, аргументи для відмови в задоволенні позову є неспроможними зі встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами справи та дослідженими доказами, а тому не бере їх до уваги.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області стверджує про відсутність підстав та причин для звернення прокурора в суд в інтересах держави в особі Закарпатської ОДА, однак з такими твердженнями суд погодитись не може виходячи з наступного .

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (Korolev v. Russia(№2), №5447/03, §33, від 1.04.2010;Menchinskaya v. Russia, №42454/02, §35, від 15.01.2009).

Згідно з п.3 ч.1 ст.131 -1Конституції в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

ЄСПЛ зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (Volovik v. Ukraine, №15123/03, §45, 6.12.2007).

Тлумачення п.3 ч.1 ст.131-1Конституції з урахуванням практики ЄСПЛ, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції).

У п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.

У ч.3 ст.23 цього Закону передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому в ч.4 цієї статті.

Тлумачення ч.3 ст.23 Закону «Про прокуратуру» дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні субєкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного субєкта владних повноважень, який, усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним субєктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Згідно з ч.4 ст.23 Закону «Про прокуратуру» прокурор зобовязаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного субєкта владних повноважень.

У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому субєкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Таким чином, для перевірки наявності підстав для звернення прокурора з позовом в інтересах держави суду слід перевірити, а прокурору в позовній заяві необхідно обґрунтувати, чи вимагають захисту реальні державні інтереси та чи є передбачені ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Звертаючись до суду із позовом прокурор наявність «інтересів держави» обґрунтував порушенням права держави у сфері земельних правовідносин. Так, в позові зазначено, що Підставою для звернення прокуратури до суду в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації є порушення інтересів держави, які стосуються володіння, користування та розпоряджання землями несільськогосподарського призначення та не здійснення належного контролю за охороною та використання земельних ресурсів, а також здійснення повноважень щодо реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи ЄСПЛ у рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 р. ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54).

Судовою практикою Верховного Суду України зокрема у постановах від 16 грудня 2015 р. (справа № 6-2510ц15), від 05 жовтня 2016 р. (справа № 916/21І9/15), від 29 червня 2016 р. (справа №6-1376ц16) визначено з огляду на прецеденту практику ЄСПЛ, про застосування ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що «суспільним» «публічним» інтересом звернення прокурора з вимогою про витребування земельної ділянки є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання зміни цільового призначення земель, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу.

При цьому, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний, публічний інтерес, а незаконність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності (у разі доведення такого факту), такому суспільному інтересу не відповідає.

За таких обставин, з урахуванням предмету спору, прокурором належним чином обґрунтована наявність порушень інтересів держави, що не може залишилось поза увагою суду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів солідарно на користь позивача слід стягнути судові витрати по справі, що складаються із сплати судового збору при подачі позовної заяви в розмірі 10866 грн. 31 коп. та судового збору при подачі заяви про забезпечення позову у розмірі 881 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 116.118,121,122 Земельного Кодексу України, ст. суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації – задоволити.

Визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 11.01.2017 № 168 - СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» на земельну ділянку площею 0,5 та для ведення особистого селянського господарства в контурі 248 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту.

Визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 27.03.2017 № 1257-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки без зміни цільового призначення» згідно яких ОСОБА_5 надано у власність земельну ділянку площею 0,4487 га за кадастровим номером НОМЕР_1 ;05; НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства в контурі 248 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту.

Витребувати земельну ділянку площею 0,4487 га з кадастровим номером НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства в контурі 248 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту, вартістю 489 487 грн., із чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області (м. Ужгород вул.. Народна № 4, код ЄДРПОУ 39766716 ) та ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_3 на користь прокуратури Закарпатської області р/р НОМЕР_4 в ДКС України МФО 820172 по 5873 грн. 65 коп. судових витрат по справі.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 25 березня 2019 р

Суддя Хустського

районного суду: підпис: Орос Я.В.

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду Орос Я.В.