Рішення № 81853743, 17.05.2019, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 травня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3451/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі: Шопіної А.М.,

позивач та представник позивача - не прибули,

представник відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в Попаснянському районі Луганської області), в якому позивач просив суд:

- визнати незаконними та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 23.08.2018р. "Про відмову в перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" гр. ОСОБА_1 ";

- зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового підземного стажу (тобто до стажу, передбаченого п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування") наступні періоди роботи ОСОБА_1 з 12.08.1991р. п о 18.11.1993р. у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею шахти "Річна" виробничого об`єднання "Торезантрацит", з 01.03.1994р. по 15.08.1997р. у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею шахти "Річна" (надалі перейменована в шахтоуправління "Волинське") виробничого об`єднання "Торезантрацит", з 20.01.1998р. по 08.02.1999р. у якості гірничого майстра з повним робочим днем під землею шахти "Фащівська" виробничого об`єднання "Ворошиловградвугілля" (1р.0м.19д.), а до стажу, пов`язаного з підземними роботами період роботи з 09.02.1999р. по 24.09.1999р. у якості начальника зміни, пов`язаного з підземними роботами шахти "Фащівська" виробничого об`єднання "Ворошиловградвугілля";

- здійснити з дати призначення пенсії, тобто з 18.12.2017р., перерахунок розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії у відповідності до ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі № 812/987/18, яке набрало законної сили 30.07.2018, позивачу була призначена пенсія за віком на пільгових умовах. Із змісту позовної заяви вбачається, що при повторному розгляді заяви про призначення пенсії відповідач призначив ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, однак відмовив у зарахуванні до пільгового підземного стажу періоди роботи: з 12.08.1991 по 18.11.1993 у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею шахти «Річна» виробничого об`єднання «Торезантрацит» - 2 роки, з місяці, 7 днів; з 01.03.1994 по 15.08.1997 у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею шахти «Річна» (перейменована в шахтоуправління «Волинське») виробничого об`єднання «Торезантрацит» - 3 роки 5 місяців 15 днів; з 20.01.1998 по 08.02.1999 в якості гірничного майстра з повним робочим днем під землею шахти «Фащівська» виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля» - 1 рік 0 місяців 19 днів; з 09.02.1999 по 24.09.1999 в якості начальника зміни, пов`язаного з підземними роботами шахти «Фащівська» виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля».

За підрахунками позивача, загалом по підземному стажу з повним робочим днем під землею не було враховано 6 років 9 місяців 11 днів.

Позивач зазначає, що 15.08.2018 він звернувся до відповідача із заявою про зарахування спірних періодів до підземного стажу та здійснення відповідного перерахунку, визначивши розмір пенсії на підставі статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Рішенням від 23.08.2018 «Про відмову в перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», відповідач відмовив позивачу у відповідному зарахуванні стажу та перерахунку пенсії. Позивач вказує, що підставою для відмови у зарахуванні спірного стажу стало те, що довідки, що підтверджують пільговий характер праці за спірний період видані на непідконтрольній території.

Позивач вважає, що такі дії управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області позбавили позивача права на пенсійне забезпечення у розмірі, який передбачений Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» без законних на те підстав.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, просив розглянути справу без його участі (арк.спр.4-9).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглянути справи без участі уповноваженого представника (арк.спр.69-70).

21.11.2018 від відповідача на адресу суду за вхідним реєстраційним номером 34046/2018 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі (арк.спр.69-70).

Судом по справі вчинено такі процесуальні дії:

- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк.спр.1-2);

- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 було зупинено провадження у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.спр.110);

- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 поновлено провадження у справі (арк.спр.130);

- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 зупинено провадження у справі у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.спр.145);

- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 поновлено провадження у справі (арк.спр.145).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 11.06.1996 Антрацитівським РВ УМВС України в Луганській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (арк.спр.10-11).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі № 812/987/18 позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково (арк.спр.51-61).

Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 29.12.2017 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 .

Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.12.2017 про призначення пенсії.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду набрало законної сили 30.07.2018.

Згідно протоколу № 1835 від 24.08.2018, позивачу було призначено пенсію за віком з 18.12.2017 у розмірі 3044,49 грн. (зворотній бік арк.спр.72).

15.08.2018 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення/перерахунок пенсії (арк.спр.88).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.08.2018 управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області було винесено рішення про відмову в перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» громадянину ОСОБА_1 (далі - Рішення від 23.08.2018) (арк.спр.76-77).

Виходячи із змісту Рішення від 23.08.2018 відповідачем встановлено, що ОСОБА_1 на час звернення має загальний стаж роботи 27 років 19 дні, в тому числі на пільгових умовах згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 10 років 01 місяці 23 дні. До заяви щодо перерахунку пенсії позивач надав довідки, уточнюючі пільгову роботу з 22.08.1992 по 18.11.1993 та з 01.03.1994 по 15.08.1997 на шахті «Річна» «Шахтоуправління «Волинське» ДП «Торезантрацит» № 01-961-01-962 від 09.07.2018 адреса в яких зазначена м. Торез, п. Рассильне, з 20.01.1998 по 24.09.1999 на шахті «Фащівська» ДП «Луганськвугілля» № 179 від 09.07.2018 адреса зазначена Перевальський район.

Як зазначено у Рішенні від 23.08.2018, зарахувати ці періоди роботи згідно довідок до пільгового стажу роботи не має підстав, так як особливість діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території визначається Законом України від 15.04.2014 за № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідно до якого органи, посадові особі і службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважається незаконними - будь який акт (рішення, документ) виданий вищезазначеними органами або особами є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 -НОМЕР_3 останнього, зокрема:

- 08.01.1991 прийнято на роботу на шахту "Запорізька" виробничого об`єднання "Донбасантрацит" електрослюсарем підземним II розряду з повним робочим днем під землею;

- 19.04.1991 звільнено в зв`язку з закінченням виробничої практики;

- 12.08.1991 прийнято на роботу на шахту "Річна" виробничого об`єднання "Торезантрацит" підземним електрослюсарем IІІ розряду з повним робочим днем під землею;

- 01.10.1992 переведено підземним електрослюсарем ІV розряду з повним робочим днем під землею;

- 18.11.1993 звільнено за власним бажанням;

- 29.11.1993 прийнято на роботу на Краснолуцьке ШБУ № 2 треста "КУС" підземним гірником І розряду з повним робочим днем під землею;

- 16.02.1994 звільнено за власним бажанням;

- 01.03.1994 прийнято на роботу на шахту "Річна" виробничого об`єднання "Торезантрацит" електрослюсарем підземним ІV розряду з повним робочим днем під землею;

- 01.04.1995 переведено на посаду електрослюсаря підземного V розряду з повним робочим днем під землею;

- 01.10.1995 шахту "Річна" перейменовано в шахтоуправління "Волинське";

- 15.08.1997 звільнено за власним бажанням;

- 20.01.1998 прийнято на роботу на шахту "Фащівська" виробничого об`єднання "Ворошиловградвугілля" гірничим майстром підземним, зайнятим повний робочий день під землею;

- 09.02.1999 - переведено начальником зміни, пов`язаний з підземними роботами;

- 24.09.1999 звільнено за власним бажанням;

- 02.12.1999 прийнято на роботу на шахту "Краснокутська" дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Донбасантрацит" підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею;

- 02.03.2000 звільнено за власним бажанням (арк. спр. 14-22).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем до заяви щодо перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» були надані наступні документи:

- особова картка за формою Т-2 за період роботи з 12.08.1991 по 18.11.1993 у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею шахти «Річна» виробничого об`єднання «Торезантрацит» (арк.спр.23);

- копію особової картки за формою Т-2 за період роботи з 01.03.1994 по 15.08.1997 у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею шахти «Річна» (арк.спр.24);

- копію довідки про підтвердження пільгового підземного стажу від 09.07.2018 № 121 від 09.07.2018 (арк.спр.25);

- копію довідки про підтвердження пільгового підземного стажу від 09.07.2018 № 122 від 09.07.2018 (арк.спр.26);

- лист № 01/14-57 від 10.07.2018 (арк.спр.27);

- копію наказу від 09.03.1994 № 18/К (арк.спр.28-31);

- копію наказу від 13.08.1997 № 80/К (арк.спр.32-36);

- копію довідки від 09.07.2018 (арк.спр.37);

- копію наказу про проведення атестації на шахті «Річна» № 417 від 29.12.1994 (арк.спр.38);

- копію наказу № 39 від 14.08.1991 (арк.спр.41);

- копію наказу від 19.11.1993 № 97/К (арк.спр.42);

- копію особової картки за формою Т-2 за період роботи на шахті «Фащівська» (арк.спр.43);

- копію довідки від 29.05.2018 № 114 (арк.спр.44);

- копію довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних засобів у ній від 09.07.2018 № 179 (арк.спр.45);

- копію довідки від 09.07.2018 (арк.спр.46);

- копію наказу про проведення атестації робочих місць на шахті «Фащівська» № 362-а від 01.10.1999 (арк.спр.47);

- копію наказу про проведення атестації робочих місць на шахті «Фащівська» № 214 від 25.04.1996 (арк.спр.49).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Стаття 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Законом, який спрямовано на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів є Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VII (далі - Закон України № 345-VII).

Дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей (стаття 1 Закон України № 345-VII).

Положеннями статті 8 Закону України № 345-VII передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

При цьому, нормами пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Судом встановлено, що відповідач у своєму Рішенні від 23.08.2018, як на підставу відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» через відсутність необхідного пільгового стажу посилався на пункт 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

У свою чергу, із змісту рішення від 23.08.2018 вбачається, що зарахувати ці періоди роботи згідно довідок до пільгового стажу роботи не має підстав, так як особливість діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території визначається Законом України від 15.04.2014 за № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідно до якого органи, посадові особі і службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважається незаконними - будь який акт (рішення, документ) виданий вищезазначеними органами або особами є недійсним і не створює правових наслідків (арк.спр.29-30).

Надаючи оцінку оскаржуваного рішення від 23.08.2018 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Відповідно до частини 2 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі № 812/987/18, яке набрало законної сили 30.07.2018, встановлено, що відповідно до записів в трудові книжці позивача у спірний період ОСОБА_1 перебував на посадах, які дають йому право на дострокове пенсійне забезпечення (арк.спр.51-61).

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.

Суд звертає увагу на те, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду була встановлена наявність у трудовій книжці позивача відповідних записів, які дають право позивачу на оформлення пільгової пенсії (арк.спр.51-61).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до листа від 25.04.2019 № БО-9240944 вбачається, що позивач отримує пільгову пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за Списком № 1 при загальному стажі роботи 27 років 19 днів, в тому числі пільговому стажі за Списком № 1 - 10 років 01 місяць 23 дні.

До пільгового стажу роботи не зараховано наступні періоди:

- з 22.08.1992 по 18.11.1993 на шахті «Річна» виробничого об`єднання «Торезантрацит» в якості електрослюсаря підземного;

- з 29.11.1993 по 16.02.1994 в Краснолучському ШБУ № 2 тресту «КУС»;

- з 01.03.1994 по 15.08.1997 на шахті «Річна» виробничого об`єднання «Торезантрацит» в якості електрослюсаря підземного;

- 20.01.1998 по 08.02.1999 в виробничому об`єднанні «Ворошиловградвугілля» шахти «Фащівська» в якості гірничого майстра підземного таз 09.02.1999 по 24.09.1999 в якості начальника зміни зв`язаного з підземними роботами;

- 02.12.1999 по 02.03.2000 на шахті «Краснокутська» в якості гірничного майстра підземного;

- 14.02.2007 по 13.03.2007 в ТОВ «Коксохімбуд» в якості гірничого майстра підземного, у зв`язку з відсутністю атестації робочих місць за умовами праці за вищевказані періоди та відсутності довідок, що підтверджують пільгових характер роботи (арк.спр.169-170).

Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991, що діяв до 11.03.1994, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, містять в собі підрозділ 1 розділу 1 "Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень": пунктом "а" у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (набула чинності 21.08.1992) (далі - Порядок № 442) атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Відповідно до приписів пункту 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

У свою чергу, проведення атестації робочих місць за умовами праці передбачена діючим законодавством України та проводиться згідно з Порядком № 442 та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (п. 8 Порядку № 442).

Пунктом 10 Порядку № 442, окрім іншого, передбачено, що результати атестації використовуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 4.1 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383) передбачено, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку № 383 якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць ( 442-92-п ). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Суд зазначає, що аналіз положень Закону № 1058-IV та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року та 17 березня 2015 року № 21-183а13, № 21-519а14, № 21-585а14 відповідно. Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 31.01.2018 у справі К/9901/48/17.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд бере до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), проти Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Як зазначив ЄСПЛ у справі «Andrejeva v. Latvia» (п.77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009 р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачів вимогам.

У справі «Будченко проти України» (рішення від 24 квітня 2014 року, заява № 38677/06) ЄСПЛ також зазначив, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

Щодо наданих представником позивача копій документів, а саме:

- наказу шахти «Річна» ВО «Торезантрацит» від 29.12.1994 № 417 «Про затвердження висновків роботи комісії по атестації підземних робочих місць»;

- протоколу засідання атестаційної комісії шахти «Річна» по результатам проведеної атестації підземних робочих місць за умовами праці від 23.12.1994;

- наказу шахти «Фащівська» ДВАТ «Лунськвугілля» «Про підтвердження права на пільгові пенсії за списками № 1 та № 2» від 01.10.1999 № 362/а;

- наказу шахти «Фащівська» ДВАТ «Лунськвугілля» «Про результати атестування робочих місць по умовам праці» від 25.04.1996 № 214, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 73 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд зазначає, що надані позивачем вказані копії документів не можуть бути прийняті судом, оскільки без дослідження оригіналів вказаних документів суд не може встановити їх походження та перевірити достовірність інформації, яку вони містять.

З урахуванням вищевикладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку про відсутність підстав щодо визнання протиправним та скасування рішення управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 23.08.2018 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» громадянину ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. (арк.спр.3). У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення складено 21 травня 2019 року.

Суддя Є.О. Кисельова