Ухвала суду № 81853692, 21.05.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 травня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/2058/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свердловантрацит" про стягнення податкового боргу за рахунок коштів у обслуговуючих банках та за рахунок готівки, -

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свердловантрацит" про стягнення податкового боргу у сумі 46160009,98 грн. за рахунок коштів у обслуговуючих банках та за рахунок готівки.

Також у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із частиною першої статті 3 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року – 1921,00 грн, встановлений Законом України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”, ставку судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 19210,00 грн.

Позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору, проте у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що відповідне фінансування Державної фіскальної служби України та її територіальних органів Кабінетом Міністрів України в повному обсязі не здійснено, а також вказано на наявність неможливості сплати судового збору як Дніпропетровським управлінням ОВПП ДФС та Офісом великим платників податків ДФС через зупинення операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками та вилученням всіх не проведених платіжних доручень з органів казначейської служби.

Розглянувши заявлене клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною другою статті 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.

У даному випадку доступ позивача до суду обмежений Законом.

На думку суду, наведені норми, що дають право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан особи, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

Позивачем не надано до матеріалів справи доказів щодо: звернення до відповідних органів з запитом на фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору; отримання відмови у виділенні грошових коштів на відповідні цілі; можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо, хоча у тексті позовної заяви посилається на лист Офісу великих платників податків ДФС України від 26.10.2016 № 6251/7/28-10-05-34, лист Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва від 02.04.2018 № 05-17/1067, але не додає.

Крім того, суд зазначає, що зазначені листи у своєму часі не можуть містити у собі об`єктивні обставини щодо неможливості сплати судового збору саме під час звернення до суду з даним позовом.

Обмежене фінансування бюджетної установи, що діє як суб`єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, слід зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі “Ашинґдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

У справі "Паскіні проти Сан Марино" (заява № 50956/16) щодо судових витрат у контексті стверджуваного порушення права на доступ до суду, ЄСПЛ зважив на те, що національний суд визначивзагальну суму відповідно до критеріїв, встановлених відповідно до існуючих правил. Загальна сума була значною, але обгрунтованою, зважаючи на ціну позову та майновий стан заявника. Тож сума судових витрат не порушила його право на доступ до правосуддя.

З огляду на зазначену практику ЄСПЛ, суд зазначає, що сума судового збору визначена нормами законодавства України та є обгрунтованою, зважаючи на ціну позову.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України “Про судовий збір” кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.

Оскільки статтями 133 КАС України та 8 Закону України “Про судовий збір” визначено можливість суду у виключних випадках зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а не обов`язок, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтею 133, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свердловантрацит" про стягнення податкового боргу за рахунок коштів у обслуговуючих банках та за рахунок готівки - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 19210,00 грн в доход Державного бюджету України за банківськими реквізитами: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) отримувач коштів УК у м. Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101, рахунок отримувача 34312206084029, код отримувача 37944909, банк отримувача (МФО) 899998, відомча ознака “ 84” Окружні адміністративні суди.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО.В. Ірметова