Рішення № 81853379, 21.05.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2019 р. справа № 300/442/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги та зобов`язання виплатити таку допомогу в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, як інваліду ІІІ групи, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також – позивач, ОСОБА_1 ) 28.02.2019 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (надалі по тексту також – відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги та зобов`язання виплатити таку допомогу в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, як інваліду ІІІ групи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 у 2004 році проходив службу на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Ямницького СВМ Тисменицького РВ УМВС в Івано-Франківській області. В період проходження служби, 08.02.2004, при виконанні службових обов`язків, позивачем отримано травму, яка пов`язана із виконанням службових обов`язків. Така обставина засвідчується актом розслідування нещасного випадку від 20.09.2017, Висновком за результатами проведення службового розслідування від 20.09.2017 та актом про нещасний випадок від 20.09.2017 за №5 форми Н-1*. Наказом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 28.09.2017 за №419 о/с, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за підпунктом 7 пункту 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), у званні майора поліції, старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області. Постановою медичної військово-лікарської комісії №384 отриману в 2004 році травму пов`язано з виконанням службових обов`язків, а захворювання пов`язано з проходженням служби в поліції. Позивач вказує на те, що після отримання травми та після звільнення його зі служби, відповідачем не було виплачено одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків. З урахуванням вказаного, ОСОБА_1 11.04.2018 звернувся до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі чи втрати працездатності. Проте відповідач 12.12.2018 відмовив позивачу у виплаті такої допомоги, зазначивши про відсутність підстав, так як ОСОБА_1 було звільнено зі служби за власним бажанням, а не через хворобу, що є обов`язковою умовою, передбаченою пунктом 3 частини 1 стаття 97 Закону України "Про Національну поліцію". Позивач вважає протиправною відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із визначенням після звільнення з органів внутрішніх справ інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання позивачем службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень, та вказує на необґрунтоване трактування відповідачем положень пункту 3 частини 1 стаття 97 Закону України "Про Національну поліцію". Стверджує про те, що чинним законодавство не пов`язано виплату одноразової грошової допомоги з підставами звільнення, а є конкретні підстави, визначені статтею 101 Закону України "Про Національну поліцію", за яких призначення і виплата вказаної допомоги не здійснюється. З наведених підстав просив задовольнити позовні вимоги, зобов`язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, як інваліду ІІІ групи.

За наслідками виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 04.03.2019 (а.с.25-27, 29-51), Івано-Франківським окружним адміністративним судому хвалою від 22.03.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с.1-2).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 04.04.2019 з відповідними письмовими доказами (а.с.57-58, 60-82). У відзиві представник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області зазначив про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на наступні обставини. Як зазначив відповідач виплата одноразової грошової допомоги проводиться відповідно до положень статей 97-100 Закону України "Про Національну поліцію" і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 за №4. На спростування доводів позивача зазначив, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського виплачується у разі визначення поліцейському інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію". При цьому, у спірному випадку ОСОБА_1 звільненого зі служби за власним бажанням, а не через хворобу, а тому відсутні підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, відзив на позовну заяву, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 25.08.1998 по 30.09.2017 проходив службу в поліції, в тому числі на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Ямницького СВМ Тисменицького РВ УМВС в Івано-Франківській області і на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Дана обставина підтверджується поясненнями позивача, зазначеними в адміністративному позові, актом розслідування нещасного випадку від 20.09.2017, висновком за результатами проведення службового розслідування від 20.09.2017, актом про нещасний випадок від 20.09.2017 за №5 форми Н-1*, постановою медичної військово-лікарської комісії №384 від 02.10.2017 та не заперечується відповідачем (а.с.14-15, 16-17, 18-19, 20).

Згідно наказу від 28.09.2017 за №419 о/с ОСОБА_1 за власним бажанням звільнений зі служби в поліції з 30.09.2017 відповідно до підпункту 7 пункту 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (а.с.13, 35).

11.04.2018, позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі чи втрати працездатності, в якій просив провести виплату вказаної допомоги, у зв`язку з отриманням останнім травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків (встановлено третю групу інвалідності), і на підтвердження чого долучивши відповідні документи (а.с.61).

Як з`ясовано судом ОСОБА_1 з 21.02.2018 встановлено третю групу інвалідності, у зв`язку із травмою, пов`язаною з виконанням службових обов`язків (ступінь втрати професійної працездатності 30%), що засвідчується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 28.03.2018 серії АВ за №1104052 і довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 28.03.2018 серії НОМЕР_1 0023854, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.22, 23).

Так, в матеріалах справи міститься висновок від 20.09.2017, затверджений головою Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області, складений за результатами проведення службового розслідування по факту отримання травми 08.02.2004 оперуповноваженим відділення карного розшуку ОСОБА_1 , під час здійснення розшукових заходів в с. Хриплин Івано-Франківської міської ради.

Відповідно до вказаного висновку службового розслідування, нещасний випадок, який трапився 08.02.2004 із майором поліції ОСОБА_1 під час проведення розшукових заходів в с. Хриплин Івано-Франківської міської ради по встановленню місця знаходження розшукуваного ОСОБА_2 , комісія визнала таким, що стався у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (а.с.40-42, 70-72).

Окрім іншого, в матеріалах справи міститься акт про нещасний випадок (у тому числі поранення) за №5 форми Н-1*, затверджений головою Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області 20.09.2017, згідно висновку якого нещасний випадок, який мав місце з ОСОБА_1 08.02.2004 о 2 год. 30 хв. є таким, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов`язків (а.с.18-19, 73-75).

Відповідно до висновку, зазначеного в акті розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 20.09.2017 форми Н-5, нещасний випадок, що трапився 08.02.2004, в ході якого був травмований ОСОБА_1 , слід вважати таким, який стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків (а.с.36-39, 76-79).

Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області розглянуло заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі чи втрати працездатності від 11.04.2018 та відмовило ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку з відсутністю у підпункті 3 пункту 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" такого випадку як звільнення за пунктом 7 частини 1 статті 97 вказаного Закону (за власним бажанням). Наведене засвідчуються висновком про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, складеного 19.11.2018 і затвердженого 21.11.2018 начальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, копія якого подана до справи відповідачем (а.с.60).

Відповідач, листом від 12.12.2018 за №1017/108/12/29-18р повідомив позивача про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням травми пов`язаної з виконанням службових обов`язків, оскільки ОСОБА_1 звільнений зі служби за власним бажанням, а не через хворобу – за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції (а.с.21).

Позивач, вважаючи протиправну відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням травми пов`язаної з виконанням службових обов`язків, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав при звільненні зі служби в поліції, ставлячи вимогу про зобов`язання відповідача виплатити таку допомогу в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, як інваліду ІІІ групи.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Перш за все, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач, обґрунтовуючи у відзиві на позов заперечення стосовно позовних вимог ОСОБА_1 , посилається на положення пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", яка передбачає призначення і виплату поліцейському одноразової грошової допомоги у разі визначення останньому інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті (а.с.58).

При цьому суд звертає увагу, що позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, "…у зв`язку з відсутністю у підпункті 3 пункту 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" випадку у зв`язку зі звільненням за пунктом 7 частини 1 статті 97 вказаного Закону (за власним бажанням) частини 1 статті 77…", що засвідчується копією Висновку про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, складеного 19.11.2018 і затвердженого 21.11.2018 начальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (а.с.60).

Разом з тим, за змістом листа відповіді №1017/108/12/29-18р від 12.12.2018 "…Оскільки у пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" вичерпний та такий, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав призначення та виплати одноразової грошової допомоги тому, якщо Вас не було звільнено відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", а саме через хворобу – за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції, а звільнено з інших підстав передбачених даною статтею (в даному випадку за власним бажанням), то підстав для виплати одноразової грошової допомоги немає." (а.с.21).

Таким чином саме підпункт 3 пункту 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" врегульовують спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов`язків.

7 листопада 2015 року набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію"за №580-VIII від 02.07.2015 (надалі по тексту також – Закон №580-VIII).

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97-101 Закону №580-VIII, прийнято Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 за №4 (надалі по тексту також – Порядок №4).

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Розділу 1 Порядку №4 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності поліцейського під час виконання службових обов`язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов`язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Згідно із підпунктом 2 пункту 1 Розділу ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

За змістом пункту 2 Розділу ІІ Порядку №4, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України "Про Національну поліцію", особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону.

Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (надалі по тексту також – останнім місцем проходження служби) (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку №4).

Пунктом 5 Розділу ІІІ Порядку №4 визначено, що для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський поряд з іншим, подає: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС.

У розгляді справи відповідач не заперечує подання позивачем у спірному випадку разом із заявою усіх документів, перелік який визначений пунктом 5 Розділу ІІІ Порядку №4.

Також, згідно пункту 3 розділу IV Порядку №4 рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

За змістом пунктів 2, 7 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції або за власним бажанням.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 97 Закону №580-VIII визначено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (надалі по тексту також - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, зокрема: визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату (пункт 3 частини 1 статті 99 Закону №580-VIII).

Таким чином, суд зазначає, що вказане положення Закону застосовується виключно за обов`язкової одночасної наявності, що найменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):

- інвалідність повинна наступити внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції;

- інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції; причиною звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена пораненням,

- отриманим під час виконання нею службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції.

Такий правовий висновок сформований Верховним Судом у постановах, зокрема, від 14 листопада 2018 року у справі №823/1225/18 (№К/9901/60978/18), від 20 лютого 2019 року у справі №812/484/18 (№К/9901/64744/18), від 19 вересня 2018 року у справі №373/1188/16-а (№К/9901/23186/18), від 20 вересня 2018 року у справі №296/9456/16-а (№К/9901/34440/18) і від 14 листопада 2018 року у справі №822/2525/17 (№К/9901/3698/17).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Як уже відмічалось судом вище, майора поліції Якиміва А.Є., старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, звільнено зі служби в поліції з 30.09.2017 на підставі наказу від 28.09.2017 за №419 о/с (а.с.13).

У спірному випадку причиною звільнення позивача зі служби в поліції зазначено "за власним бажанням" відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (а.с.13).

З наведеного слідує, що ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції за власним бажанням, та таке звільнення позивача не пов`язане із визначенням йому інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень.

Слід зазначити про відсутність спору між позивачем та відповідачем стосовно встановлення ОСОБА_1 інвалідності у зв`язку з травмою, пов`язаною з виконання службових обов`язків, оскільки така обставина підтверджується відповідними документами, складеними за результатами проведення службового розслідування від 20.09.2017.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що інвалідність ІІІ групи встановлено останньому протягом шести місяців після звільнення з поліції, так як така встановлена з 21.02.2018, свідченням чого є довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 28.03.2018 серії АВ за №1104052, а позивач звільнений зі служби в поліції з 30.09.2017 (наказ від 28.09.2017 за №419 о/с).

Незважаючи на такі обставини, у випадку, який досліджується, відсутній причинний зв`язок між звільненням ОСОБА_1 зі служби в поліції та визначенням інвалідності, у зв`язку із травмою, отриманою під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень, так як позивач звільнений за власним бажанням, а не через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції, що є однією з умов для призначення виплати одноразової грошової допомоги.

Пунктом 3 частини 1 статті 97 ЗУ "Про Національну поліцію" встановлено вичерпний та такий, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав із відповідними умовами для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Тільки в сукупності що найменше, трьох умов, визначених вищевказаною нормою Закону позивач набув би права на призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності, пов`язаної з травмою, отриманою підчас виконання службових обов`язків 08.02.2004.

З огляду на вказане та беручи до уваги те, що причина звільнення позивача зі служби в поліції не зумовлена травмою, отриманою під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень, а причиною звільнення слугувало власне бажання позивач, суд дійшов висновку про відсутність підстав для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, як інваліду ІІІ групи.

В сукупності вказаного вище, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення в цілому.

З приводу розподілу судових витрат суд відзначає, що позивач на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи.

Згідно вимог абзацу 2 частини 5 статті 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз вказаної правової норми свідчить, що основною умовою для стягнення судових витрат з іншої сторони на користь особи, є понесення таких витрат особою.

Суд не стягує з відповідачів витрати по сплаті судового збору так як останні позивачем фактично не понесені.

Окрім того, зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягає стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судового збору.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесені ними судові витрати при розгляду даної справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу таких витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 122, 139, 241-246, 255, 263, 290, 291, 295, 297, 299, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), АДРЕСА_1 .

Відповідач – Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 40108798), вул. Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.