Рішення № 81853273, 23.04.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2019 р. справа № 300/199/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Хоми О.В.,

представника позивача - Фединяка Р.В.,

представника відповідача - Братівник О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 10.01.2019 №UA206010/2019/000154/2,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару №UA206010/2019/000154/2 від 10.01.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення статей 57, 58 Митного кодексу України, за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки SKODA, модель SUPERB, 2014 року виготовлення, такий що був у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , та обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту), протиправно здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом, внаслідок чого прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206010/2019/000154/2 від 10.01.2018. Позивач зазначає, що відповідачем не вказано конкретні обставини, які викликали сумніви у числовому значенні митної вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих документів.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 в адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалою суду від 15.03.2019 у справі призначено судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві, відповіді на відзив. Пояснив суду, що ОСОБА_1 15.12.2018 придбав за 6900 євро транспортний засіб марки SKODA, модель SUPERB, 2014 року виготовлення, такого що був у використанні, номер кузова ОСОБА_2 , розрахунок здійснено готівкою. Декларантом фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 . в інтересах ОСОБА_1 подано до митного оформлення митну декларацію на легковий автомобіль, при перетині кордону України і декларуванні визначено митну вартість транспортного засобу за ціною договору (контракту), що підтверджується рахунком-фактурою №785122 від 15.12.2018 та декларацією про походження товару №18NLJPPOCEAGPFWD56 від 15.12.2018 країни відправлення. Зазначив, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий для митного оформлення перелік документів, протиправно застосував резервний метод для визначення митної вартості товару збільшивши вартість автомобіля з 6900,00 EUR до 9800,00 EUR. Також зазначив, що відповідачем не наведені зазначені конкретні обставини, які викликали сумніви у числовому значенні митної вартості, не вказано причини неможливості їх перевірки на підставі наданих документів, не обґрунтовано необхідність перевірки спірних відомостей, а також витребувано банківський платіжний документ в той час, коли було повідомлено що рахунок сплачений в готівковій формі, про що зазначено у рахунку-фактурі, а іншим документом, що підтверджує вартість автомобіля, є експортна декларація країни відправлення від 15.12.2018. Звернув увагу суду на те, що інспектором при митному оформленні не встановлено будь-яких розбіжностей між документами, ознак підробки чи відсутність достатніх відомостей для визначення декларантом митної вартості транспортного засобу. Зазначив про необґрунтованість оскаржуваного рішення з підстав відсутності розрахунків визначення митної вартості у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 10.01.2019 №UA206010/2019/000154/2 та безпідставність застосування при визначенні митної вартості за резервним методом електронного каталогу Gebrauchte Automobile Wertermittlung SCHWAKE. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні стосовно задоволення позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позов, відповіді на відзив, письмових поясненнях. Пояснила, що під час проведення митних формальностей за електронною митною декларацією №UA206010/2019/400730 від 10.01.2019 автоматичною системою аналізу і управління ризиками (АСАУР) згенеровано форми митного контролю «105-2 контроль правильності визначення митної вартості товарів», «106-2 витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Зазначила, що декларантом не було подано повний перелік первинних документів, зазначених у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а саме документів на підтвердження ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за товар, у зв`язку з чим було витребувано додаткові документи, однак додаткові документи декларантом не надані. Вважає, що відповідачем правомірно застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару згідно даних АСАУР, в профілі ризику 105-2 якої зазначено митну вартість за VIN-кодом НОМЕР_1 9800,00 EUR, та даних електронного каталогу SuperSCHWAKE. Також зазначила, що декларант в даному випадку погодився з рішенням про коригування та оформив митну декларацію за вартістю транспортного засобу у розмірі 9800,00 EUR та самостійно заявив шостий метод визначення вартості самостійно заявив шостий метод визначення вартості у декларації №UA206010/2019/401077 від 14.01.2019. Просить суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, суд встановив наступне.

15.12.2018 позивачем придбано у нерезидента ОСОБА_4 (Нідерланди) транспортний засіб - марки SKODA, тип SUPERB 1.6 tdi, 25.07.2014 - дата першого допуску, номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 , ціна продажу - 6900. Вказані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи копією рахунку - фактури №785122 від 15.12.2018 (а.с.15-16).

10.01.2019 декларантом ФОП ОСОБА_3 , в інтересах позивача, як одержувача товару, подано до митного органу електронну митну декларацію №UA206010/2019/400730, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: легковий автомобіль марки SKODA, модель SUPERB з дизельним типом двигуна, тип кузова - універсал, номер кузова НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення, бувший у використанні, номер двигуна - немає даних, загальна кількість місць, включаючи водія - 5, потужність двигуна -77 кВт, виробник - SKODA AUTO AS, країна виробник - CZ.

У вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 6900,00 EUR - графа «42» митної декларації.

Одночасно із митною декларацією декларантом надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення. Зокрема, представлено рахунок-фактуру №785122 від 15.12.2018, в якому вказано покупця автомобіля марки SKODA, модель SUPERB, 2014 - дата першого допуску, номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_1 , - ОСОБА_5 , ціна продажу - 6900 (а.с.15, 16), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2018/74968 від 24.12.2018 (а.с.10), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 25.07.2014 (а.с.41, 42), копія декларації країни відправлення №18NLJPPOCEAGPFWD56 від 15.12.2018 (а.с.18), паспорт громадянина України НОМЕР_4 від 22.07.1999.

10.01.2019 відповідачем направлено декларанту електронне повідомлення про необхідність надання відповідно до вимог ч.2 ст.53 Митного кодексу України документів на підтвердження заявленої митної вартості: - якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару. 10.01.2019 отримано відповідь декларанта «додаткових документів зараз надати не можемо» (а.с.11, 44).

За результатами розгляду поданої електронної митної декларації №UA206010/2019/400730 від 10.01.2019 Івано-Франківською митницею ДФС винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA206010/2019/000154/2 від 10.01.2019, згідно якого митна вартість товару визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв`язку з не наданням документів, що підтверджують оплату товару та надання висновку експерта, що містить невідповідність з наданим рахунком. 2-5 методи визначення митної вартості (ст. 59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст.59, ст.60 Митного кодексу України) та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст.62, ст.63 Митного кодексу України). Джерело інформації: спрацювання АСАУР 105-2, 106-2 «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VІN - кодами: ТМВJJ73T8E9059994, валюта EUR, вартість - 9800,00». Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчинити дії, передбачені пунктом 5 частини 2 статті 55 та Главою 4 Митного кодексу України. Сума скоригованої митної вартості визначена у розмірі 9800,00 EUR (а.с.8).

Також Івано-Франківською митницею ДФС винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206010/2019/00197 від 10.01.2019, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів. Також роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення - подати митну декларацію згідно винесеного рішення по митній вартості №UA206010/2019/000154/2 від 10.01.2019 (а.с.9).

14.01.2019 декларантом подано до митного органу митну декларацію за №UA206010/2019/401077, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: легковий автомобіль марки SKODA, модель SUPERB, 2014 року виготовлення, такий що був у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи водія - 5, потужність двигуна -77 кВт, тип двигуна - дизель, виробник - SKODA AUTO AS, країна виробник - CZ, та із зазначенням митної вартості товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 6900,00 EUR - графа 42 митної декларації, однак із зазначенням у графі 45 суми коригування - 224041,80 (а.с.13).

14.01.2019 позивачем згідно квитанції №38181683 від 14.01.2019 сплачено доплату за митне оформлення ВМД в сумі 31155 грн.(а.с.17).

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваного рішення від 10.01.2019.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (надалі по тексту також - МК України).

За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини 1 статті 248 коментованого Кодексу митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина 1 статті 257 МК України).

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 МК України).

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 Митного кодексу України).

У відповідності до частини 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно частини 3 статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 коментованої статті передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як передбачено частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №8 09/1884/16 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі № 21-127а15 та від 02.06.2015 в справі № 21-498а15.

Як встановлено судом вище, декларантом надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення. Як слідує з матеріалів справи та досліджених судом фактичних обставин справи, декларантом для визначення митної вартості товару було подано: рахунок-фактуру №785122 від 15.12.2018, в якій вказано покупця автомобіля марки SKODA, модель SUPERB, 2014 - дата першого допуску, номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_1 , - ОСОБА_5 , ціна продажу - 6900, оплачено через касу 15.12.2018 (а.с.15, 16), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2018/74968 від 24.12.2018 (а.с.10), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 25.07.2014 (а.с.41, 42), копію декларації країни відправлення №18NLJPPOCEAGPFWD56 від 15.12.2018, паспорт громадянина України СС НОМЕР_4 від 22.07.1999.

Щодо аргументів відповідача про те, що декларантом не було подано повного переліку первинних документів, зазначених в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме платіжного документа, що підтверджує сплачену суму за даний транспортний засіб, навіть у разі сплати готівкою, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, а частина 1 статті 53 Митного кодексу України, відповідно до якої у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, не вимагає подання всіх документів, які вказані в переліку відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

Суд встановив, що долучені до даної митної декларації декларацію №UA206010/2019/400730 документи відповідають переліку документів, вказаних в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, крім цього, долучена копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, який, серед встановлених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, надається для підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

В даному випадку розрахунок через фінансову установу не здійснювався, а сплата за автомобіль здійснена готівкою, тому обґрунтованими є доводи позивача про відсутність будь яких банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, на необхідність подання яких наполягав відповідач.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності розбіжностей у вказаних документах, поданих позивачем, які зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, також не доведено ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості даного автомобіля, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за автомобіль.

Отже, є безпідставними доводи відповідача про те, що декларантом не було подано повного переліку первинних документів, зазначених в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме платіжного документа, що підтверджує сплачену суму за даний транспортний засіб.

Наведене вище свідчить про недотримання Івано-Франківською митницею Державної фіскальної служби України вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу за основним методом - ціною договору.

Згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем при визначенні митної вартості імпортованого транспортного засобу перший метод не застосований у зв`язку з ненаданням документів, що підтверджують оплату товару та надання висновку експерта, що містить невідповідність з наданим рахунком. Другий-п`ятий методи визначення митної вартості (статті 59-63 Митного кодексу України) не застосовані у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (статті 59, 60 Митного кодексу України) та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно четвертого і п`ятого методів (статті 62, 63 Митного кодексу України). Джерело інформації: спрацювання АСАУР 105-2, 106-2 "Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN кодами: ТМВJJ73T8E9059994, валюта EUR, вартість - 9800,00.

Суд встановив, що за результатами формування модулем автоматизованої системи аналізу та управління ризиками Державної фіскальної служби України зазначено, що митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів (а.с.48, 57), попри це, згідно оскаржуваного рішення другий-п`ятий методи визначення митної вартості не застосовані у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що суперечить вищевказаним обставинам.

Крім цього, представник відповідача не надала суду жодних доказів врахування при прийнятті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів показників одометра даного автомобіля. Про таке коригування відповідачем зазначено тільки в поясненні, наданому представником позивача в ході розгляду судом справи із наданням суду витягу із електронного каталогу SCHWAKE від 10.01.2019.

Суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.

Відповідно до наданого суду витягу з електронного каталогу SCHWAKE від 10.01.2019, вказаний документ містить запис виконаний на німецькій мові "vorbehaltlich der technischen Prufung", безпосередній переклад якого свідчить "підлягає технічній експертизі".

Також, безпосередній переклад з німецької на українську мови даних у цьому документі вказує на наявну в ньому інформацію про два види вартості: "Verkaufswert (Schwacke) 12250,00 EUR" - "вартість продажу (Schwacke) 12250,00 EUR" та "Еinkaufswert (Schwacke) 9050,00 EUR"- "вартість покупки (Schwacke) 9050,00 EUR".

Крім того, у введені даних автомобіля (Fahrzeugdaten) зазначено пробіг - 151667 км.

В той же час, пробіг обговорюваного у справі автомобіля становить 195770 км., а також автомобіль має пошкодження. Проте, будь-яких пояснень стосовно того, чому митним органом взято за основу нарахування митної вартості зазначену у витязі з електронного каталогу SCHWAKE саме за вартістю продажу а не за вартістю покупки суду не надано, також необґрунтовано визначення розміру застосованих процентів коригування вартості транспортного засобу із врахуванням наявних пошкоджень та пробігу. При цьому суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні будь-яких розрахунків митної вартості транспортного засобу не наведено, а також не зазначено використання при розрахунку митної вартості електронного каталогу SCHWAKE.

Таким чином суд встановив, що оскаржуване рішення про коригування заявленої митної вартості товарів не містить: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, що свідчить про невідповідність оскаржуваного рішення вимогам частини 2 статті 55 Митного кодексу України, відповідно до якої, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, серед іншого, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано (пункт 1); вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів (пункт 3); обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункт 4).

Стосовно аргументів відповідача про те, що декларант погодився із прийнятим рішенням про коригування митної вартості та з самою митною вартістю, визначеною відповідачем, подавши 14.01.2019 митну декларацію за №UA206010/2019/401077, суд зазначає наступне.

Предметом оскарження у спірних правовідносинах є рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС № UA206010/2019/000154/2 від 10.01.2019.

Відповідно до статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, що передбачено статтею 55 Конституції України.

Згідно зі змістом частин 3 і 4 статті 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Частиною 1 статті 29 Митного кодексу України передбачено, що рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або до суду також гарантовано підпунктом "б" пунктом 5 частини 2 статті 55 цього Кодексу.

Відтак, у спірних правовідносинах позивачу законом гарантовано право на оскарження до суду рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС № UA206010/2019/000154/2 від 10.01.2019.

У правовідносинах, які розглядаються судом слід розрізняти окремо "право" позивача погодитися, чи не погодитися із рішенням про коригування митної вартості із відповідними правовими наслідками такого погодження, чи не погодження в частині: оплати визначеної контролюючим органом скорегованої митної вартості або надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України, від іншого, самостійного гарантованого Конституцією і законами України "права" на оскарження спірного рішення в суді незалежно від того погодився декларант із рішенням про коригування митної вартості товару, чи не погоджується із самою скорегованою митною вартістю, навіть за умови сплати обов`язкових платежів із скорегованої митної вартості товару.

Зокрема, частиною 2 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, серед іншого, має містити інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Отже, правовідносини які виникають із приписів підпунктів "а" і "б" пункту 5 частини 2, частини 7 статті 55 Митного кодексу України є реалізацією декларантом права на випуск у вільний обіг товарів у разі згоди або не згоди з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів, в тому числі із застосуванням заходів надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Такі правовідносини мають місце виключно між декларантом і митним органом.

У свою чергу, частина 1 статті 29 і підпункт "б" пункту 5 частини 2 статті 55 Митного кодексу України врегульовує правовідносини щодо права декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до суду, без будь яких застережень чи умов, в тому числі за умови сплати митних платежів згідно із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, та/або за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу.

Відповідно до глави 2 розділу ІІ "Заповнення граф митної декларації" Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 року (надалі, також - Порядок №651), графа 43 "Метод визначення вартості" заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів.

У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався.

У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

Як свідчить лівий підрозділ графи 43 нової митної декларації № UA206010/2019/401077, поданої позивачем 14.01.2019, проставлено 1 метод визначення митної вартості, при цьому, у правому підрозділ у графі 43 вказаної декларації зазначено 6 метод.

Крім того, не може суд погодитися із доводами представника відповідача про самостійне визначення декларантом у новій декларації № UA206010/2019/401077 від 14.01.2019 митної вартості "коригування" (графа 45) в сумі 9800,00 USD, так як позивач у такій декларації у графі 42 визначив ціну товару 6900 доларів (ціна товару), визначеної декларантом у тій же графі 42 первинної митної декларації за № UA206010/2019/400730 від 10.01.2019.

Варто відзначити й те, що у графі 44 "додаткова інформація/подані документи" нової митної декларації за № UA206010/2019/401077 від 14.01.2019, на відміну від тієї ж графи первинної митної декларації за № UA206010/2019/400730 від 10.01.2019, додатково зазначено рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206010/2019/000154/2 від 10.01.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206010/2019/00197 від 10.01.2019.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA206010/2019/000154/2 від 10.01.2019 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 768, 40 грн. (а.с.3).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби № UA206010/2019/000154/2 від 10.01.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39640261, вул. Короля Данила 20, м. Івано-Франківськ, 76010) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесять вісім гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.

Рішення складене в повному обсязі 30.04.2019.