Рішення № 81853241, 17.05.2019, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя в суді І інстанції

Козіна С.М.

Єдиний унікальний № 374/108/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:

головуючої - судді Козіної С.М.,

за участі секретаря - Проценко Ю.В.,

представника позивача - Білоусова А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів Київської області справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "К ІНВЕСТ" до приватного виконавця Павлюка Назара Васильовича про скасування постанови про арешт майна боржника від 11 березня 2019 року № ВП 58583978,-

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2019 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшов адміністративний позов ТОВ "К ІНВЕСТ". Позивач мотивував позовні вимоги тим, що станом на 25.02.2019 (час 10:02:10) та 01.03.2019 (час 10:12:07) власником нежитлових приміщень (в літ. «Г») загальною площею 1753,60 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1773080180000), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 17 було і залишається ТОВ "К ІНВЕСТ", що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право власності за Позивачем виникло на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.12.2010, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за номером 1552.

14.12.2010 для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 4725 від 14.12.2010 між позивачем та Акціонерним товариством "Українській інноваційний банк" було укладено договір іпотеки за реєстраційним номером 1555. На підставі зазначеного договору іпотеки накладено заборону відчуження нерухомого майна.

25.02.2019 на підставі рішення державного реєстратора (приватний нотаріус Журавльова Лариса Миколаївна) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 45686576 від 25.02.2019 16:41:17) внесені зміни щодо відомостей про іпотекодержателей за договором іпотеки від 14.12.2010, а саме: іпотекодержатель 1 -ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕНТ ФІНАНС", частка 9/10, іпотекодержатель 2 - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), частка 1/10.

Водночас вже 01.03.2019 державний реєстратором Нікітіною Ю.В. прийнято рішення № 45768115 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕНТ ФІНАНС" - частка 9/10 та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), частка 1/10 як за іпотекодержателями згідно іпотечного договору на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1)копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі.

В порушення вищезазначених вимог заявниками не було подано державному реєстратору копії письмової вимоги та підтвердження завершення 30-денного строку. З огляду на зазначене, рішення про державну реєстрацію речових прав від 01.03.2019 р. (індексний номер 457681150) було скасоване на підставі наказу Міністерства юстиції України № 774/5 від 15.03.2019 р. (копію додаємо). Отже повноправним власником Нерухомого майна є, був та залишається Скаржник.

13.03.2019 за адресою місцезнаходження Нерухомого майна та Скаржника з`явився приватний виконавець Павлюк Назар Васильович (далі - Відповідач) з вимогою про арешт Нерухомого майна, яке нібито належить не Скаржнику, а ТОВ «ФК «Інвент Фінанс». Жодних постанов в рамках виконавчого провадження Відповідач відмовився вручити представникам Позивача, з огляду на те що останній не є учасником виконавчого провадження.

Проте, позивачу вдалось зняти фотокопію з постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2019 (ВП № 58583978), що була винесена відповідачем.

Як було встановлено згодом, метою візиту до приміщень позивача стало виконання вимог ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 05.03.2019 по справі № 374/71/19, про забезпечення позову, якою було накладено арешт на нерухоме майно.

Як вбачається із ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 05.03.2019 по справі № 374/71/19, в обґрунтування своєї заяви позивач у даній справі ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) зазначив, що ним готується позовна заява до ТОВ «ФК «Інвент Фінанс» про стягнення заборгованості у розмірі 20 000 000,00 грн. у зв`язку з невиконанням умов договору позики від 18.08.2017. Позовна вимога обґрунтована тим, що між ОСОБА_2 та директором ТОВ «ФК «Інвент Фінанс» було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 передав директору ТОВ «ФК «Інвент Фінанс» грошові кошти у розмірі 15 000 000,00 грн. з терміном повернення до 21.12.2018. Відповідно до п. 3 договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення грошових коштів (до 21.12.2018) позичальник зобов`язаний сплатити на користь ОСОБА_2 штраф у розмірі 30% від суми позики. ОСОБА_2 вважає, що дані грошові кошти було отримано директором ТОВ ФК «Інвент Фінанс» та були використані у діяльності товариства, а отже повинні бути повернуті йому.

Отже, правовідносини щодо виникнення грошових зобов`язань виникли не із ОСОБА_2 та ТОВ ФК «Інвент Фінанс» по справі № 374/71/19, а безпосередньо із ОСОБА_2 та директором ТОВ ФК «Інвент Фінанс» як фізичною особою.

За переконанням позивача, в порушення норм процесуального права суддя Ржищівського міського суду Київської області Козіна С.М. не пересвідчилась в існуванні будь-якого реального спору між ОСОБА_2 та ТОВ ФК «Інвент Фінанс» (зважаючи на те, що зазначені суб`єкти не є сторонами за договором позики від 18.08.2017), формально пославшись тільки на норми ЦПК України не надала жодної оцінки та не встановила існування реальних доказів існування ризиків можливого утруднення або унеможливлення виконання рішення суду. Заблокувавши будь-які реєстраційні дії відносно нерухомого майна, що унеможливлює відновлення скаржником запису про право власності на підставі наказу Мінюсту № 774/5 від 15.03.2019, та передавши його на зберігання ТОВ «ДЕТЕКТИВНЕ АГЕНСТВО «ПАРМА» суддя фактично сприяла незаконному заволодінню майна позивача.

18.03.2019 згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем було встановлено, що 11.03.2019 відповідачем було винесено також постанову про арешт майна боржника, яке насправді належить не боржнику, а позивачу. Крім того, в той же день відповідачем здійснено реєстрацію обтяжень відносно нерухомого майна позивача.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно з п. 10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі -Інструкція № 512/5, після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані:

назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);

якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;

якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;

прізвище, ім`я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);

відмітка про роз`яснення зберігачеві майна обов`язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;

якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;

відмітка про роз`яснення сторонам виконавчого провадження або заставо держателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;

зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

Згідно з п. 11, розділу VIII Інструкції № 512/5 якщо опис і арешт майна (коштів) здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання.

Аналіз наведених норма права свідчить, що арешту майна боржника передує здійснення опису його майна, що не було здійснено відповідачем.

Крім того, ч. 5 ст. 19 Господарського кодексу України передбачено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб`єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За таких обставин накладення арешту на майно позивача, який не є стороною виконавчого провадження, є ніщо іншим як втручання у право мирного володіння своїм майном та втручання в господарську діяльність товариства, з огляду на те, що постанова приватного виконавця про арешт майна боржника від 11.03.2019, номер ВП 58583978, є протиправною та підлягає скасуванню.

Що стосується юрисдикції (підсудності) спору, то позивач посилався на те, що відповідно до ст. 15, 74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 447 ЦПК України, він не є стороною, учасником виконавчого провадження 58583978 або особою, яка залучалася до здійснення виконавчих дій, тому не має правових підстав для звернення зі скаргою на дії приватного виконавця в порядку, передбаченому ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України.

Зазначеному прогалину у законодавстві було фактично виправлено Верховним судом України, який у своїй постанові від від 13 січня 2016 року (справа № 6-2850цс15) роз`яснив, що разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця особами, які не є учасниками виконавчого провадження, така скарга підлягає розгляду відповідно до статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (у відповідній редакції). Аналогічної позиції також дотримався новостворений Касаційний адміністративний суд Верховного суду у своїй постанові 07.02.2018 по справі № 811/3461/13-ау справі за позовом власника майна до органів ДВС та державного виконавця щодо, зокрема, визнання протиправними дії про арешт майна особи, яка не є боржником у виконавчому провадженні.

Крім того, у своїй постанові від 06.06.2018 у справі № 823/275/17 Верховний суд, надаючи аналіз змісту ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та Кодексу адміністративного судочинства України дійшов до висновку, що адміністративний позов щодо оскарження постанов, які прийняті під час примусового виконання рішення суду має бути поданий до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно з положень п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про виконавче провадження» до виконавчих документів в т.ч. відносяться ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Отже, позивач вважав, що цей адміністративний позов має бути розглянуто в порядку, передбаченому ст. 287 КАС України, - судом, що видав виконавчий документ.

Крім того, позивач вказував, що про існування постанови про арешт позивач дізнався 18 березня 2019 року з інформаційної джовідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому адміністративний позов подано в межах десятиденного строку, передбаченого ст. 287 КАС України.

Позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Павлюка Н.В. про арешт майна боржника від 11 березня 2019 року, номер виконавчого провадження 58583978.

У судовому засіданні представник позивача - Білоусов А.Ю . позовні вимоги ТОВ "К ІНВЕСТ" підтримував у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач приватний виконавець Павлюк Н.В. у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи та заяви про розгляд справи без участі відповідача до суду не надходили.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно з договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14 грудня 2010 року встановлено, що ТОВ "РЕ-ІНВЕСТ" продав ТОВ "К ІНВЕСТ" нежитлові приміщення ( в літері Г` (штрих)), які знаходяться за адресою: м. Київ , вул. Глибочицька, 17 , які мають загальну площу 1753,6 квадратних метрів; реєстраційний номер нерухомого майна - 31298966 (а.с. 13-17).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 158128374 від 01 березня 2019 року встановлено, що власником нежитлових приміщень (в літ. Г`) загальною площею 1753, 60 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 17 у частці 9/10 є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНВЕНТ ФІНАНС" (а.с.18-19). Отже, станом на 01 березня 2019 року власником нежитлових приміщень є ТОВ "ІНВЕНТ ФІНАНС".

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 157402839 від 25 лютого 2019 року встановлено, що у розділі "відмітка про перенесення запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, було здійснено запис про обтяження : 4148565, дата перенесення 30 грудня 2013 року, тип обтяження: заборона на нерухоме майно; підстава обтяження: договір іпотеки р/№ 1555, 14 грудня 2010 року; об`єкт обтяження: нежитлові приміщення (в літ. Г`)), що мають загальну площу 1753,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 17 , власником майна вказаний ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "К ІНВЕСТ" (а.с.20-31). Отже, 30 грудня 2013 року до реєстру було внесено запис про обтяження нерухомого майна, і власником цього майна станом на 30 грудня 2013 року було ТОВ "К ІНВЕСТ" .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 159913817 від 18 березня 2019 року встановлено, що власником нежитлових приміщень ( в літ. Г`)) , загальною площею 1753,60 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 17 , є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНВЕНТ ФІНАНС", РОЗМІР ЧАСТКИ 9/10; підстава виникнення права власності: договір про відступлення права вимоги, серія та номер 173, виданий 25 лютого 2019 року. 11 березня 2019 року приватним виконавцем Павлюком Н.В. було накладено арешт нерухомого майна ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕНТ ФІНАНС", підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер : ВП № 58583978, видана 11 березня 2019 року, видавник: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павлюк Н.В. (а.с. 32-36). Отже, приватним виконавцем Павлюком Н.В. 11 березня 2019 року було накладено арешт на нерухоме майно ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕНТ ФІНАНС", підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: ВП № 58583978, видана 11 березня 2019 року приватним виконавцем Павлюком Н.В.

Як встановлено з наказу Міністерства юстиції України № 774/5 від 15 березня 2019 року, за результатами розгляду скарги ТОВ "К ІНВЕСТ" від 07 березня 2019 року, яку було задоволено частково, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 березня 2019 року № 45768115, прийняте державним реєстратором комунального підприємства "Реєстратор" м. Київ Нікітіною Ю.В. (а.с.37).

Згідно з копією постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП 58583978) від 11 березня 2019 року, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Н.В. було відкрито виконавче провадження за заявою про примусове виконання ухвали № 374/71/19 від 05 березня 2019 року Ржищівського міського суду Київської області про накладення арешту на нерухоме майно, що належить ТОВ ФК "Інвент Фінанс", а саме: нежитлові приміщення (в літ "Г"), загальною площею 1753,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 17 (а.с. 39-42).

Отже, як встановлено з матеріалів справи, позивачем не доведено та не подано належних і допустимих доказів про те, що ТОВ "К ІНВЕСТ" станом на 11 березня 2019 року, тобто на дату винесення постанови приватним виконавцем Павлюком Н.В. про арешт майна боржника, - ТОВ "ФК "ІНВЕНТ ФІНАНС" ВП № 58583978, було власником цього майна, а саме: нежитлових приміщень (в літ. Г), що мають загальну площу 1753,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 17 .

Представником позивача не було надано до суду копії оскаржуваної постанови приватного виконавця Павлюком Н.В. про арешт майна боржника. Але водночас, представник позивача не заявляв клопотань про витребування додаткових доказів, як передбачено ст. 80 КАС України, вважаючи подані докази достатніми.

Відповідно до ч. 5 ст. 287 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Аналізуючи норми вказаної статті Кодексу, слід вказати, що суд не може прийняти до уваги твердження представника позивача щодо юрисдикції (підсудності) спору саме Ржищівському міському суду Київської області, оскільки ч. 5 ст. 287 КАС України стосується адміністративних справ з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності саме державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби та щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом. У даному випадку, як вказує представник позивача, Ржищівський міський суд Київської області постановлював ухвалу у цивільній справі № 374/71/19 у порядку Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "К ІНВЕСТ" до приватного виконавця Павлюка Н.В. про скасування постанови про арешт майна боржника від 11 березня 2019 року № ВП 58583978 слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 3, 5, 20, 73, 74, 77, 241-260, 262, 287 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "К ІНВЕСТ" до приватного виконавця Павлюка Назара Васильовича про скасування постанови про арешт майна боржника від 11 березня 2019 року № ВП 58583978, - відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Ржищівський міський суд Київської області.

Згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Повне рішення складено 21 травня 2019 року.

Суддя