Рішення № 81852783, 15.05.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2019 року м. Ужгород№ 260/2/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю:

позивача: не з`явився

відповідача: представник - Радь О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області в особі Хустського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області в особі Хустського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, в якому просять: 1) визнати протиправною відмову Хустського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області у видачі ОСОБА_1 у зв`язку з досягненням 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ; 2) зобов`язати Хустський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з досягненням 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ без передачі будь-яких даних про дитину і про її батьків до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовують тим, що позивачі звернулися до Хустського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області із заявою від 06 листопада 2018 року з проханням оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ. Проте відповідач листом від 04 грудня 2018 року відмовив у оформленні та видачі такого, посилаючись на Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особи чи її спеціальний статус», чим грубо порушив права дитини на свободу світогляду і віросповідання, які захищаються нормами Конституції України.

30 січня 2019 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду №260/2/19 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

19 лютого 2019 року представник відповідача подав до суду заяву про залишення позову без розгляду, обґрунтовану тим, що така підписане не уповноваженою на те особою. Вважає, що з даним адміністративним позовом повинна була звертатися безпосередньо ОСОБА_1 , оскільки станом на день подання позову така досягла повноліття, тобто набула адміністративну процесуальну дієздатність.

13 травня 2019 року ОСОБА_1 надіслала до суду заяву від 09.05.2019 р., в якій просила здійснити заміну первинного позивача, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на належного - ОСОБА_1 . Окрім того, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Також просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надіслали до суду заяву від 09.05.2019 р. аналогічного змісту.

В судовому засіданні 15 травня 2019 року в порядку ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) протокольною ухвалою замінено первинних позивачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на належного - ОСОБА_1 .

У зв`язку із заміною позивача в засіданні суду 15 травня 2019 року представник відповідача від поданої заяви про залишення позову без розгляду відмовився.

В судове засідання 15 травня 2019 року позивач не з`явилася.

Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позову заперечив, з мотивів, наведених в поданих поясненнях, та просив суд у задоволенні такого відмовити. Так, зокрема, зазначив, що за результатами розгляду заяви-звернення позивача та її законних представників, поданої в порядку Закону України «Про звернення громадян», з приводу оформлення паспорта громадянина України неповнолітній дитині у формі книжечки, листом від 04.12.2018 р. надано відповідь з роз`ясненням порядку оформлення паспорта громадянина України. Вважає, що територіальним підрозділом не надавалась відмова в оформленні паспорта, оскільки позивачем не використано право на звернення до територіального підрозділу міграційної служби за місцем проживання із заявою-анкетою про надання адміністративної послуги та необхідними документами. Звертає увагу суду, що уповноважений орган позбавлений можливості видати паспорт особі за відсутності його заяви та визначеного переліку документів.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 08 листопада 2018 року неповнолітня ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 .) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та її законні представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Хустського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області (далі - Хустський РВ ГУ ДМС України у Закарпатській області) із заявою, відповідно до якої просили оформити бланк паспорту громадянина України без застосування засобів Єдиного демографічного реєстру та видати виключно у вигляді паспортної книжечки на підставі Закону України від 18.01.2001 №2235-ІІІ «Про громадянство України», форма якої не заборонена діючим законодавством України, а не у формі пластикової картки типу ID-1, форма якої не є паспортом та не є його єдиним зразком. Також просили проставити відмітку реєстрації місця проживання в паспорті; провести реєстрацію громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи (арк. спр. 12 - 14).

За результатами розгляду зазначеного звернення Хустським РВ ГУ ДМС України у Закарпатській області листом від 04 грудня 2018 року роз`яснено, що для оформлення паспорта громадянина України вперше заявнику необхідно особисто звернутися до територіального підрозділу органу міграційної служби за місцем реєстрації/фактичного проживання та надати передбачену законодавством заяву з переліком необхідних документів (арк. спр. 10 - 11).

Вважаючи відмову суб`єкта владних повноважень у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки протиправною, з метою захисту порушеного права позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, регулюються Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон). Даний законодавчий акт є чинним станом на день звернення позивачів із заявою до відповідачів та регулює спірні правовідносини.

Ч. 1 ст. 21 вищезазначеного Закону встановлено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, що також кореспондується з нормами Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2503-XII від 26.06.1992 р. (далі - Положення).

Відповідно до норм ч. 2 ст. 21 Закону, кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 5 ст. 21 Закону передбачено, що оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб`єктами, передбаченими п. 4 ч. 1 ст. 2 цього Закону.

П. 3 Положення визначено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядок видачі, обміну паспорта і користування ним регулюється розділом ІІ Положення. Так, зокрема, п. 13 Положення передбачено, що для одержання паспорта громадянин подає:

- заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;

- свідоцтво про народження;

- дві фотокартки розміром 35 х 45 мм;

- у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Станом на день виникнення спірних правовідносин (день подання заяви від 06 листопада 2018 року) оформлення та видача паспорта регулюється Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 р. (далі - Порядок).

Згідно пп. 1 п. 7 Порядку оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

П. 35 Порядку визначений перелік документів, які необхідно подати заявнику для оформлення паспорта.

Відповідно до п. 37 Порядку, працівник територіального підрозділу Державної міграційної служби, на якого згідно з його службовими обов`язками покладаються функції з оформлення паспорта, вчиняє дії, передбачені пунктами 24 - 29, 32 і 33 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи.

Таким чином, провівши правовий аналіз спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що передумовою оформлення та видачі паспорта громадянина України є звернення особи до уповноваженого органу з відповідною заявою встановленого зразку з долученням визначеного переліку документів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та її законні представники звернулися до Хустського РВ ГУ ДМС України у Закарпатській області із заявою довільної форми, яка розглянута відповідачем в порядку Закону України «Про звернення громадян» із роз`ясненням визначеного в Порядку та Положенні алгоритму дій, необхідних для отримання паспорта громадянина України, зокрема звернуто увагу заявників на необхідність особистого звернення із заявою встановленого зразка з долученням необхідних документів.

Відповідно до положень Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 р., під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

З матеріалів справи вбачається, що предметом даного адміністративного позову є оскарження відмови Хустського РВ ГУ ДМС України у Закарпатській області у видачі ОСОБА_1 паспорта у формі книжечки.

Разом з тим, суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень у контексті положень ст. 4 КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правовим актом в розумінні КАС України є рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Відповідно до ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Дослідивши лист Хустського РВ ГУ ДМС України у Закарпатській області від 04.12.2018 р., суд вважає, що такий не може вважатись рішенням про відмову у видачі документа в розумінні Закону, оскільки в ньому виключно роз`яснено алгоритм дій, необхідних для отримання паспорта громадянина України.

З огляду на вищенаведене, позовна вимоги в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Хустський РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки суд зазначає наступне.

Чинним законодавством повноваження щодо видачі паспорта громадянина України надано уповноваженим органам, визначеним в ст. 2 Закону. Вирішення цього питання належить до виключної компетенції такого органу та приймається за результатами розгляду поданих заявником документів.

Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за встановленими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини в справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії", в яких останній зазначив, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції не полягає у підміні органів влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Тому суд вважає, що оскільки право позивача на оформлення та видачу паспорта відповідачем на даний час не порушене, позовна вимога щодо зобов`язання оформити та видати такий є передчасною та задоволенню не підлягає.

У випадку прийняття судом рішення щодо зобов`язання органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції, оформити та видати паспорт громадянина України, яке по суті буде передувати розгляду останнім заяви ОСОБА_1 , суд порушить принцип розподілу влади та втрутиться у виключну компетенцію уповноваженого на прийняття такого рішення органу.

Тому суд вважає, що позовні вимоги є передбаченими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши вищенаведені обставини справи крізь призму законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , свідоцтво про народження НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області в особі Хустського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Грибоєдова, буд. 12а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 37809328) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 травня 2019 року.

СуддяР.О. Ващилін