Ухвала суду № 81852192, 20.05.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 травня 2019 року м. Житомир справа № 240/7766/19

категорія 112010200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод" в особі Київіського спеціалізованого управління "Бурвод" №581 ТОВ "БК "Укрбурвод" про стягнення заборгованості,

встановив:

Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод" в особі Київіського спеціалізованого управління "Бурвод" №581 ТОВ "БК "Укрбурвод" про стягнення боргу по відшкодуванню пільгових пенсій за списком №2.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Натомість, подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, оскільки в ній не зазначено усіх передбачених відомостей про представника, яким підписано позовну заяву.

Крім того, у відповідності до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв"язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Згідно зі статтею 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічні положення містяться і в частині 1 статті 133 КАС України.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити сторону від сплати судового збору, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для винесення судом ухвали про звільнення сторони від сплати судового збору ні Закон, ні Кодекс адміністративного судочинства України не передбачають.

Як на підставу для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на відсутність коштів, призначених на цю мету.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.

При цьому, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Позивач є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владних управлінських функцій (здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати страхувальниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій).

Наведене зумовлює висновок про відсутність, передбачених статтею 8 Закону та статтею 133 КАС України, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Також, слід відмітити, що на переконання суду, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, позивачем не було надано жодного доказу, який би підтверджував його майновий стан.

З огляду на викладене, суд не приймає доводи позивача про обмеження його права на доступ до суду, внаслідок недостатнього бюджетного фінансування.

Пунктом третім частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 лютого 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VIII, з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 921 гривні (на момент звернення із позовом до суду).

Враховуючи вищевикладене, несплачений розмір судового збору (на момент подачі позову) становить 1 921,00 грн

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- належним чином оформленої позовної заяви (та її копії для відповідача) із зазначенням усх передбачених ст.160 КАСУ відомостей про представника, яким підписано позовну заяву.

- доказів сплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн. за такими реквізитами: рахунок отримувача №34310206084009; отримувач коштів - УДКСУ у м. Житомирі, код отримувача - 38035726, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету (код платежу) - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), 22030101; наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди; призначення платежу "Судовий збір", за позовом (найменування юридичної особи позивача, код ЄДРПОУ), Житомирський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34854954.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Капинос