Рішення № 81851345, 17.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2019 р. Справа№200/5149/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2019 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (надалі - Селидовське УПФУ, відповідач) про визнання протиправними дії про відмову в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи в ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» в якості водія автотранспортного управління з 01.07.2016 року по 31.12.2018 року, та зобов`язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи в ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» в якості водія автотранспортного управління з 01.07.2016 року по 31.12.2018 року, і переглянути заяву від 28.01.2019 року про перерахунок призначеної пенсії з урахуванням зазначених періодів роботи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 січня 2019 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2016 року по 31.12.2018 року на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», проте листом від 28.02.2019 року відповідач відмовив в перерахунку пенсії через несплату підприємством єдиного соціального внеску за період роботи позивача з 01.07.2016 року по 30.04.2018 року, який не врахований до страхового стажу.

З огляду на наведене, позивач просить у судовому порядку визнати протиправними дії про відмову в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи в ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» в якості водія автотранспортного управління з 01.07.2016 року по 31.12.2018 року та зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу періоди роботи в ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» в якості водія автотранспортного управління з 01.07.2016 року по 31.12.2018 року і переглянути заяву від 28.01.2019 року про перерахунок призначеної пенсії з урахуванням зазначених періодів роботи, оскільки факт роботи в зазначений період підтверджується записами в трудовій книжці.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

03 травня 2019 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача, в якому зазначено, що позивач до Управління із заявою від 28.01.2019 року про перерахунок пенсії з урахуванням до страхового стажу періоду роботи на ВП «Шахта Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 01.07.2016 року по 31.12.2018 року не звертався, проте звертався тільки із заявою відповідно до Закону України «Про звернення громадян». У зв`язку з чим, представник УПФ вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України, перебуває на обліку в Селидовському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за вислугу років (а.с. 22-23).

28 січня 2019 року позивач звернувся до УПФ із заявою про перерахунок призначеної пенсії з врахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2016 року по 31.12.2018 року (а.с. 13).

Листом від 28.02.2019 року №126/К-01-01-08, відповідач повідомив позивача, що 04.05.2018 року на підставі заяви про перерахунок пенсії після проведеного перерахунку страховий стаж зараховано по 30.06.2016 року, а через відсутність сплати єдиного соціального внеску підприємством ВП «Шахта Котляревська» ДП «Селидіввугілля» період роботи з 01.07.2016 року по 30.04.2018 року не врахований до страхового стажу (а.с. 14-15).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним питанням даної справи є відмова відповідача в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи позивача в ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» в якості водія автотранспортного управління з 01.07.2016 року по 31.12.2018 року, викладена у листі від 28.02.2019 року.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

За ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом - Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 43 Закону 1058 зазначається, що - перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

У відповідності до ч.1 с.44 Закону України №1058, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Отже, перерахунок пенсії здійснюється за подачею відповідної заяви за формою, визначеною додатком 3 Порядку № 22-1, пенсіонером, або його уповноваженим представником.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою довільної форми, в якій просив провести перерахунок призначеної пенсії з врахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2016 року по 31.12.2018 року, а не з відповідною заявою за встановленою формою (додаток 3), як то передбачено Порядком № 22-1.

Таким чином, у зв`язку з наведеним, приймаючи до уваги, що позивач не звертався до відповідача із відповідною заявою про перерахунок пенсії, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача з врахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2016 року по 31.12.2018 року, тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч.2 ст. 2 КАС України, зобов`язаний перевірити рішення суб`єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України, судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Судове рішення складено та підписано 17 травня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Чучко В.М.