Ухвала суду № 81850865, 14.05.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14374/16-а

2-ар/357/2/19

У Х В А Л А

14.05.2019 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Б.І .Кошель, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду від 05 квітня 2017 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2017 року по справі 357/14374/16-а задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Київській області у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Київській області призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності відповідно до Закону України «Про Національну поліції»..

Рішення суду набрало законної сили 20.07.2017 року.

На виконання вказаного рішення 08.08.2017 року судом видано виконавчі листи.

23 квітня 2019 року позивачем до суду подано заяву про роз`яснення судового рішення по адміністративній справі.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що рішення суду неможливо виконати, оскільки зміст резолютивної частини є незрозумілим, оскільки розмір одноразової грошової допомоги становить 200-кратний прожитковий мінімум установлений законом для працездатної особи на день встановлення інвалідності, однак, боржник при призначенні йому одноразової грошової допомоги послався на іншу норму ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», а саме на п. 4 ч. 1 ст. 97 зазначеного закону.

Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 254 КАС України, суд прийшов до висновку про можливість здійснення її розгляду в порядку письмового провадження.

Досліджуючи наявність підстав для роз`яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.

Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Тобто, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Таким чином, виходячи з системного тлумачення положень ст.254 КАС України, роз`яснено може бути рішення чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Як зазначено у п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз`яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішення. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у постанові відсутні, то ухвала суду про їх роз`яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням ст. 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такої постанови.

При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2009 року у справі № к-18670/07-с.

Отже, суд констатує, що рішення суду є цілком зрозумілим та не потребує роз`яснення. З резолютивної частини судового рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть є зрозумілою та не двозначною, тому розширеного тлумачення, шляхом її роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

З наданої заяви про роз`яснення судового рішення вбачається, що позивач не погоджується з діями відповідача щодо порядку виконання рішення суду. Розгляд даного питання можливо шляхом оскарження дій боржника, а не надання роз`яснення щодо порядку виконання рішення суду.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про роз`яснення рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду від 05 квітня 2017 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяБ. І. Кошель