Рішення № 81850282, 14.05.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/704/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" (далі - ТзОВ "Завод будівельних конструкцій", відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 603672,09 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. В подальшому, ухвалою суду від 03.04.2019 ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, судове засідання призначено на 14:30 год. 17.04.2019 (а.с. 1, 78-79). 17.04.2019 за клопотанням відповідача відкладено розгляд справи на 12:00 год. 07.05.2019 (а.с. 88). 07.05.2019 за клопотанням представника відповідача оголошено перерву у розгляді справи на 16:00 год. 14.05.2019 (а.с. 110-111). Ухвалою суду від 14.05.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зборів, передбачених статтями 9, 10 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Проте відповідач всупереч вимогам статей 16, 36 ПК України свої зобов`язання щодо сплати податків та інших обов`язкових платежів належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла податкова заборгованість з податку на прибуток на суму 34876,00 грн., з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості на суму 9315,84 грн., із земельного податку з юридичних осіб на суму 544742,10 грн., з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості на суму 14455,08 грн. та з податку по надходженню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення на суму 283,07 грн. Отже загальна сума боргу становить 603672,09 грн.

Позивачем, в установлені законом строки, вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Відповідач у заяві про заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 61-64) виклав заперечення щодо позову та зазначив, що ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" має спеціальний правовий статус як підприємство, яке перебуває в процедурі банкрутства.

В зв`язку з тим, що 22.10.2009 Господарським судом Волинської області винесена ухвала про порушення провадження в справі №7/98-Б про банкрутство товариства, а 28.02.2017 постановою цього суду в справі №7/98-Б ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура строком на 12 місяців, тому податковий орган зобов`язаний був подати заяву про визнання кредиторських вимог, які повинні охоплювати податковий борг товариства 2017 року.

Зазначає, що частина заявленої податкової заборгованості товариства виникла до прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, борг з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 9315,84 грн. виник в результаті самостійного нарахування платником податків грошового зобов`язання згідно з податковою декларацією № 9022407592 від 17.02.2017 та борг із земельного податку з юридичних осіб в сумі 218339,01 грн. виник в результаті самостійного нарахування платником податків грошового зобов`язання згідно з податковою декларацією № 9022542741 від 17.02.2017.

Відтак, вимогу про стягнення податкового боргу в сумі 227654,84 грн. позивач мав право заявити в межах ліквідаційної процедури ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення відомостей про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Щодо решти суми податкового боргу в сумі 376017,24 грн. зазначає, що 08.08.2017 ухвалою Господарського суду Волинської області затверджено план санації боржника - ТзОВ "Завод будівельних конструкцій", пунктом 7.2 якого передбачено, що поточна кредиторська заборгованість боржника підлягає розстрочці на три роки. Відтак, позивач має право заявити свої кредиторські вимоги до відповідача, як такі, що виникли після порушення про банкрутство боржника в процедурі санації, до керуючого санацією та Господарського суду Волинської області в межах справи № 7/98-Б про банкрутство відповідача. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у відповіді на відзив (а.с. 104-105) не погодився з аргументами відповідача та зазначив, що постановою Господарського суду Волинської області від 28.02.2017 у справі №7/98-Б ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" визнано банкрутом, та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області 24.04.2017 подана заява про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника - ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" кредиторських вимог на загальну суму 2619094,32 грн. по податкових деклараціях з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості № 9022407592 від 17.02.2017 та з земельного податку з юридичних осіб № 9022542741 від 17.02.2017, де був врахований податковий борг, який виник до вищевказаної дати.

Однак строки сплати даних видів податків мають деякі особливості, зокрема з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами які є власниками об`єктів житлової нерухомості відповідно до підпункту 266.7.5, пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем знаходження об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, вставленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частинами поквартально.

Також, згідно з пунктом 286 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями.

Сплата даних податків здійснюється згідно з підпунктом 266.10.1 пункту 266.10. статті 266 Податкового кодексу України - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації; пунктом 287.3. статті 287 Податкового кодексу України - щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

А тому, податковий борг по даних податках виникає в разі несплати податків у встановлений в даних статтях строк.

Враховуючи наведене зазначає, що в даному позові позивач просить стягнути податковий борг із термінами сплати, які до винесення ухвали про банкрутство ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" ще не настали. На підставі наведеного просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.05.2019 позовні вимоги не визнав, з підстав наведених у заяві про заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та просив відмовити у задоволенні позову повністю. В судове засідання 14.05.2019 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що 27.05.1998 проведено державну реєстрацію ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" та 30.05.2017 внесено відомості про порушення справи про банкрутство (санація) за рішенням Господарського суду Волинської області про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією від 24.05.2017 у справі № 7/98-Б, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 07.11.2018 за № 1004624347 (а. с. 6-7).

Станом на 21.02.2019 за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток на суму 34876,00 грн., з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості на суму 9315,84 грн., із земельного податку з юридичних осіб на суму 544742,10 грн., з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості на суму 14455,08 грн. та з податку по надходженню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення на суму 283,07 грн., а всього на загальну суму 603672,09 грн., про що зазначено у довідці про наявність боргу по платежах до бюджету та в розрахунку сум податкового боргу, які виникли після введення процедури санації (а. с. 8-17).

Податковий борг з податку на прибуток в сумі 34876,00 грн., виник в результаті самостійного нарахування платником податків грошового зобов`язання згідно з податковими деклараціями: № 9094040273 від 22.05.2017, з терміном сплати до 22.05.2017 в сумі 9379,00 грн.; № 9094040273 від 22.05.2017, з терміном сплати до 22.05.2017 в сумі 281,00 грн.; № 9157517866 від 09.08.2017, з терміном сплати до 19.08.2017 в сумі 17638,00 грн.; № 9299513859 від 01.03.2018, з терміном сплати до 11.03.2018 в сумі 2722,00 грн.; № 9163014844 від 07.08.2018, з терміном сплати до 19.08.2018 в сумі 5229,00 грн.; № 9246720865 від 09.11.2018, з терміном сплати до 19.11.2018 в сумі 16353,00 грн.; зменшення платником податків самостійно обов`язкового платежу згідно з податковою декларацією № 9233529091 від 08.11.2017 в сумі 3883,00 грн. та згідно з податковою декларацією № 9247415955 від 23.11.2017 в сумі 10000,00 грн. Крім того, у зв`язку з частковою сплатою податкового боргу в сумі 2722,00 грн., а також переплат в сумі 121,00 грн. сума боргу з податку на прибуток становить 34876,00 грн. (а.с. 19-33).

Податковий борг з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 9315,84 грн. виник в результаті самостійного нарахування платником податків грошового зобов`язання згідно з податковою декларацією № 9022407592 від 17.02.2017, з термінами сплати до 29.07.2017 в сумі 3105,28 грн., до 29.10.2017 в сумі 3105,28 грн. та до 29.01.2018 в сумі 3105,28 грн. (а.с. 34-36).

Податковий борг із земельного податку з юридичних осіб в сумі 544742,10 грн. виник в результаті самостійного нарахування платником податків грошового зобов`язання згідно з податковими деклараціями: №9022542741 від 17.02.2017, з термінами сплати - до 30.05.2017 в сумі 24259,89 грн., до 30.06.2017 в сумі 24259,89 грн., до 30.07.2017 в сумі 24259,89 грн., до 30.08.2017 в сумі 24259,89 грн., до 30.09.2017 в сумі 24259,89 грн., до 30.10.2017 в сумі 24259,89 грн., до 30.11.2017 в сумі 24259,89 грн., до 30.12.2017 в сумі 24259,89 грн., до 30.01.2018 в сумі 24259, 91 грн.; № 9019443510 від 13.02.2018, з термінами сплати до 02.03.2018 в сумі 25715, 49 грн., до 30.03.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.04.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.05.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.06.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.07.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.08.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.09.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.10.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.11.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.12.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.01.2019 в сумі 25715,43 грн.; уточнюючим розрахунком № 9222595823 від 26.10.2017 в сумі 11645,55 грн.; нарахування платником самостійно штрафних санкцій згідно з податковим розрахунком № 9222595823 від 26.10.2017 в сумі 349,34 грн.; згідно з уточнюючим розрахунком № 9222595823 від 26.10.2017, з термінами сплати до 30.10.2017 в сумі 1455,59 грн., до 30.11.2017 в сумі 1455,59 грн., до 30.12.2017 в сумі 1455,59 грн., до 30.01.2018 в сумі 1455,59 грн. (а.с. 37-46).

Податковий борг із податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 14455,08 грн. виник в результаті самостійного нарахування платником податків грошового зобов`язання згідно з податковою декларацією № 9011548586 від 05.02.2018, з термінами сплати до 29.04.2018 в сумі 3613,77 грн., до 29.07.2018 в сумі 3613,77 грн., до 29.10.2018 в сумі 3613,77 грн., до 29.01.2019 в сумі 3613,77 грн. (а.с. 47-49).

Податковий борг по надходженню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в сумі 283,07 грн., виник в результаті самостійного нарахування платником податків грошового зобов`язання згідно з податковими деклараціями № 9244741041 від 08.11.2018, з терміном сплати до 19.11.2018 в сумі 233,60 грн. та № 9309690503 від 05.02.2019, з терміном сплати до 21.02.2019 в сумі 255,50 грн. Крім того, у зв`язку з наявністю переплати в сумі 206,03 грн., сума боргу по даному податку становить 283,07 грн. (а.с. 50-53).

Про наявність за відповідачем податкового боргу в загальній сумі 603672,09 грн. свідчить довідка про наявність боргу по платежах до бюджету, розрахунок боргу та копії картки особового рахунку платника (а.с. 8-17, 32-33, 35-36, 43-46, 48-49, 52-53).

Наявність податкового боргу відповідачем не заперечується.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з пунктом 57.1. статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Узгодження платником податків податкових зобов`язань свідчить про виникнення в нього обов`язку сплатити такі зобов`язання у встановлений законом строк. За закінченням такого строку узгоджені податкові зобов`язання стають податковим боргом, процедура стягнення якого визначена ПК України.

Несплачені у встановлений законом строк податкові зобов`язання є податковим боргом платника податків.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 цієї статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Аналіз вказаної норми свідчить про відсутність обов`язку контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто, в разі коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється.

Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме згідно із статтею 59 ПК України ГУ ДФС у Волинській області була надіслана відповідачу перша податкова вимога від 19.01.2011 № 90 (а.с. 18), однак залишилась без належного реагування.

Вказана податкова вимога платником податків у визначеному законом порядку не оскаржена та недійсною не визнана. В добровільному порядку заборгованість відповідачем не погашена.

Доводи відповідача, про те, що вимоги про стягнення податкового боргу в сумі 227654,84 грн., а саме: з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 9315,84 грн., який виник в результаті самостійного нарахування платником податків грошового зобов`язання згідно з податковою декларацією № 9022407592 від 17.02.2017 та борг із земельного податку з юридичних осіб в сумі 218339,01 грн., який виник в результаті самостійного нарахування платником податків грошового зобов`язання згідно з податковою декларацією № 9022542741 від 17.02.2017 позивач мав право заявити в межах ліквідаційної процедури ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення відомостей про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, суд вважає безпідставними, зважаючи на таке.

Як встановлено судом, Господарським судом Волинської області 22.10.2009 винесена ухвала про порушення провадження в справі №7/98-Б про банкрутство ТзОВ "Завод будівельних конструкцій".

Постановою Господарського суду Волинської області від 28.02.2017 у справі №7/98-Б ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" визнано банкрутом, та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 24.05.2017 в справі №7/98-Б припинено процедуру розпорядження майном та введено процедуру санації ТзОВ "Завод будівельних конструкцій".

24.04.2017 Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області подано до Господарського суду Волинської області заяву про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника - ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" кредиторських вимог на загальну суму 2619094,32 грн., а саме: з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості згідно з податковою декларацією № 9022407592 від 17.02.2017 в сумі 9315,84 грн. та з земельного податку з юридичних осіб № 9022542741 від 17.02.2017 в сумі 218339,01 грн.

Податковий борг по вказаних податках виник до 24.04.2017.

Суд звертає увагу на те, що строки сплати вказаних видів податків мають деякі особливості.

Так, відповідно до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем знаходження об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, вставленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частинами поквартально.

Також, згідно з пунктом 286 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями.

Сплата даних податків здійснюється згідно з підпунктом 266.10.1 пункту 266.10. статті 266 ПК України - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації; пунктом 287.3. статті 287 ПК України - щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, податковий борг по даних видах податків виникає в разі несплати податків у встановлений строк, визначений статтями 266, 286 ПК України.

Як встановлено судом, податковий борг з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості виник в результаті самостійного нарахування платником податків грошового зобов`язання згідно з податковою декларацією № 9022407592 від 17.02.2017, з термінами сплати до 29.07.2017 в сумі 3105,28 грн., до 29.10.2017 в сумі 3105,28 грн., до 29.01.2018 в сумі 3105,28 грн.; із земельного податку з юридичних осіб, виник в результаті самостійного нарахування платником податків грошового зобов`язання згідно з податковою декларацією: №9022542741 від 17.02.2017, з термінами сплати - до 30.05.2017 в сумі 24259,89 грн., до 30.06.2017 в сумі 24259,89 грн., до 30.07.2017 в сумі 24259,89 грн., до 30.08.2017 в сумі 24259,89 грн., до 30.09.2017 в сумі 24259,89 грн., до 30.10.2017 в сумі 24259,89 грн., до 30.11.2017 в сумі 24259,89 грн., до 30.12.2017 в сумі 24259,89 грн., до 30.01.2018 в сумі 24259, 91 грн.; № 9019443510 від 13.02.2018, з термінами сплати до 02.03.2018 в сумі 25715, 49 грн., до 30.03.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.04.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.05.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.06.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.07.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.08.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.09.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.10.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.11.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.12.2018 в сумі 25715,49 грн., до 30.01.2019 в сумі 25715,43 грн.

Відповідно, ці вимоги не були включені до кредиторських вимог у межах справи про банкрутство.

Отже, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення податкового боргу із термінами сплати, які до винесення Господарським судом Волинської області постанови від 28.02.2017 у справі №7/98-Б про банкрутство ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" ще не настали.

Суд звертає увагу на те, що податковий борг виник вже після постановлення Господарський судом Волинської області ухвали про банкрутство ТзОВ "Завод будівельних конструкцій".

Відповідно до пункту 87.10 статті 87 ПК України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов`язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» без застосування норм цього Кодексу.

Таким чином, з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків до вимог контролюючого органу, які не включені до конкурсних кредиторських вимог у межах справи про банкрутство, застосовується порядок погашення грошових зобов`язань, передбачений ПК України.

Тому, твердження представника відповідача про те, що такі вимоги позивач мав право заявити в межах ліквідаційної процедури ТзОВ "Завод будівельних конструкцій" протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення відомостей про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, є безпідставними.

Суд вважає безпідставними і твердження відповідача про те, що відносно зобов`язань боржника в сумі 376017,24 грн., які виникли після порушення справи про банкрутство боржника в процедурі санації, ГУ ДФС у Волинській області має право заявити свої кредиторські вимоги до керуючого санацією, оскільки щодо стягнення податкового боргу, який утворився після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в процедурі санації, підлягає застосуванню процедура, визначена нормами ПК України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для стягнення податкового боргу з рахунків відповідача у банках в сумі 603672,09 грн., який є поточною заборгованістю відповідача, яка виникла після порушення справи про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 0670/4698/12.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 20.1.34 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За правилами пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до пунктів 95.3-95-4 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 603672,09 грн. відповідачем не подано доказів його погашення, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295, пунктом 15.5 частини першої розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" в банках, обслуговуючих платника податків, на користь держави податковий борг в розмірі 603672,09 грн. (шістсот три тисячі шістсот сімдесят дві гривні 09 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Головне управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" (43000, Волинська обл., м. Луцьк, пров. Комунальний, 4, код ЄДРПОУ 23251236).

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст рішення складено 20 травня 2019 року.