Рішення № 81850015, 13.05.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/21/18

Провадження №2/265/465/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2019 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Костромітіної О. О.,

за участю секретаря судового засідання Хайтулової Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі-банк) 04 січня 2018 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, заборгованості по процентам, нарахованих за користування кредитом, посилаючись на наступні обставини.

18 квітня 2010 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредиту б/н, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 8 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки та зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідач свої зобов`язання по своєчасному та повному погашенню кредиту не виконує. Згідно розрахунку заборгованості, станом на 31 жовтня 2017 року загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 106 000,00 гривень, а саме: 7 794,46 гривень - заборгованість за кредитом; 98 205,54 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 18 квітня 2010 року в розмірі 106 000,00 гривень та судовий збір у розмірі 1 600 гривень.

17 травня 2018 року заочним рішенням були повністю задоволені позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , з відповідача стягнута сума заборгованості у розмірі 106 000, 00 гривень, та сума судового збору у розмірі 1 600 гривень. Зазначене рішення ухвалою суду від 29 листопада 2018 року було скасоване за клопотанням відповідача та призначений розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

22 березня 2019 року ухвалою суду підготовче провадження по справі було закрите, справу призначено до судового розгляду на 13 травня 2019 року.

Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» - Бойко М.С., діюча на підставі довіреності, в останнє судове засідання не з`явилась, просить суд розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 , її представник – адвокат ОСОБА_2 , діюча на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1746, у судове засідання не з`явились, надавши клопотання про розгляд справи у їх відсутність, подавши при цьому відзив на позовну заяву.

В поданому відзиві, в описовій та мотивувальній частинах, вбачається що відповідач просить застосувати строк позовної давності, посилаючись на те, що у зв`язку з тим, що останній платіж був зроблений 29 квітня 2014 року, вважає, з 29 травня 2014 року почався перебіг трирічного строку позовної давності, який з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України закінчився 30 травня 2017 року. І, лише 04 січня 2018 року, після його спливу, надійшов позов до суду.

В подальшому представником відповідача – адвокатом Бірюковою І.А. були подані заперечення на відповідь позивача щодо відзиву, в якому вбачається згода відповідача із сумою заборгованості за кредитом у розмірі 7 794,46 гривень, а також часткове визнання заборгованості в частині нарахування процентів. Крім того, суду наданий свій розрахунок заборгованості по відсотках, з якого вбачається, що загальна сума заборгованості за кредитним договором б/н від 18 квітня 2010 року становить 19 380,10 гривень, яка складається з 7 794,46 гривень – заборгованості за тілом кредиту, 11 585,62 гривень – заборгованості по процентам за користування кредитом.

До матеріалів справи долучена відповідь на відзив до позову, у якому представник позивача просить позов задовольнити в повному обсязі, та стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором.

Представником позивача було долучено до матеріалів справи копію виписки з ЄДРЮО, статут про зміну типу банку з Публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства», зміну типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням та реорганізацією. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, індивідуальних підприємців і громадських формувань, пов`язаних зі зміною назви.

Враховуючи те, що зміна типу банку - позивача, що не є перетворенням юридичної особи та не тягне за собою правонаступництва, що підтверджується статутом, наданим представником банку, та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формування, в яких зазначено дати державної реєстрації АТ КБ «Приватбанк» 19.03.1992 року, 27.01.2005 року, ті ж самі, що і дати реєстрації ПАТ КБ «Приватбанк», сталося в процесі вирішення спору судом, суд відповідно до вищенаведених норм права вважає належним позивачем за позовом, який розглянуто, Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (АТ КБ «Приватбанк»), та зазначає в рішенні суду саме цю назву позивача, та назву позивача до зміни типу банку ПАТ КБ «Приватбанк».

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, проте таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 квітня 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» уклав з ОСОБА_1 договір, відповідно до якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у сумі 8 000 гривень на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом 30,0 % на рік, із розрахунку 360 днів на рік, на якій є підпис ОСОБА_1 про те, що вона ознайомлена та згодна із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були їй надані для ознайомлення у письмовому вигляді.

Відповідач підтвердила свою згоду з умовами договору кредиту, підписавши її та заяву. Таким чином, судом встановлено, що при укладанні договору сторони досягли домовленості щодо усіх істотних умов: мети, суми і строку кредиту; умов і порядку його видачі та погашення; способів забезпечення зобов`язань позичальника; відсоткової ставки; порядку плати за кредит; порядку зміни та припинення дії договору; відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання умов договорів. Договір сторони уклали в письмовій формі. На укладання договору сторони мали вільне волевиявлення і необхідний обсяг цивільної дієздатності. Договір підлягає виконанню обома сторонами.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Під час дії даного кредитного договору кредитний ліміт банком змінювався, кредитний ліміт був збільшений до 8 000 гривень, вказані грошові кошти були перераховані відповідачці на платіжну картку.

Згідно з п.2.1.1.12.4. Умов та Правил надання банківських послуг, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на платіжній картці.

Згідно п. 2.1.1.12.6. Умов за користування нараховуються відсотки у розмірі встановленими Тарифами Банку, із розрахунку 360 календарних днів в році.

За змістом п. 2.1.1.2.1. Умов для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у пам`ятці клієнта про умови кредитування і заяві, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг.

Строк дії картки вказаний на картці (місяць, рік). Після настання зазначеного на картці терміну її дії банком випускається картка на новий термін, згідно діючих тарифів (п. 2.1.1.2.11., 2.1.1.2.12 Умов).

Судом встановлено, що платіжна картка за даним кредитним договором, укладеним між сторонами, перевипускалась, строк її дії – листопад 2017 року, включно.

Обставини щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних карток відповідачем не спростовуються, та підтверджуються паспортними даними, які ОСОБА_1 особисто засвідчувала при укладанні договору, випискою по картковим рахункам.

Таким чином, ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а відповідач, в свою чергу порушила свої зобов`язання перед банком.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна з яких відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте відповідачем не надано суду жодного доказу на спростування позивних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням визнається правовідношенням, на підставі якого одна сторона боржник зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майна, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини відповідно до ст.11 ЦК України.

Згідност.629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У разі порушення зобов`язань відповідно до ст. 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора зобов`язаний виплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення, а крім того, якщо за порушення зобов`язання встановлена неустойка (штраф, пеня), то вона підлягає стягненню з боржника в повному розмірі незалежно від стягнення збитків на підставі ст. 624 ЦК України.

Згідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до кредитного договору відповіда зобов`язалась виконувати погашення кредиту в порядку та строки відповідно до договору.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач має загальну заборгованість, яка утворилася за кредитним договором від 18 квітня 2010 року станом на 31 жовтня 2017 року загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 106 000,00 гривень, а саме: 7 794,46 гривень - заборгованість за кредитом; 98 205,54 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.

З огляду на наведене, суд вважає доведеними та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 7 794,46 гривень, що становить заборгованість за кредитом, яка окрім того, не оспорюється відповідачем ОСОБА_1

В частині позовних вимог щодо стягнення відсотків, суд бере до уваги положення заяви на отримання кредиту, положення Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до яких строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. Як вбачається з довідки, наданої позивачем, строк дії картки, отриманої відповідачем, до 11/17 року. Відповідно строк остаточного погашення кредиту настав ще 31 листопада 2017 року.

До вказаного висновку суд дійшов, з урахуванням висновків викладених в Постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за кредитним договором (карткою) щодо нарахування та стягнення процентів від суми позики (кредиту) після спливу строку кредитування. В тексті вказаної постанови, зокрема, зазначено, що припис абз. 2 ч.1 ст.1048 УК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін, може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Верховний Суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на наведене суд відхиляє доводи позивача про те, що на підставі ст. 599 та ч.4 ст. 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

Таким чином, заборгованість по відсоткам за користування вказаним кредитом повинна нараховуватися за період з 31 травня 2014 року, тобто з дати виникнення простроченої заборгованості за кредитом, що випливає, з розрахунку заборгованості наданим позивачем, по 30 листопада 2017 року, тобто дати закінчення строку кредитування. При цьому сума заборгованості за тілом кредиту, відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем у розмірі 7 794,46 гривень не збільшувалась.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, у зв`язку з неналежним виконання відповідачем кредитного обов`язку, станом на 31 жовтня 2017 року загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 106 000,00 гривень, а саме: 7 794,46 гривень - заборгованість за кредитом; 98 205,54 - заборгованість по процентам за користування кредитом.

При цьому, з розрахунку заборгованості за кредитним договором в частині нарахування процентів вбачається, що проценти за користування кредитом відповідачу нараховувалися з часу укладання договору по 31 серпня 2014 року виходячи з процентної ставки 30,00% річних, з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року - 34,80 % річних, з 1 квітня 2015 року по 31 жовтня 2017 року - 43,20 % річних.

Згідно із ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до внесених у квітні 2014 року змін до Умов та правил надання банківських послуг, банк має право в односторонньому порядку без попереднього повідомлення клієнта встановлювати на платіжну картку кредитний ліміт у валюті картки з наступною зміною його розміру у відповідності до кредитної історії (пункти 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4).

Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на час внесення змін до Умов та правил надання банківських послуг щодо права банку в односторонньому порядку без попереднього повідомлення клієнта встановлювати на платіжну картку кредитний ліміт у валюті картки з наступною зміною його розміру у відповідності до кредитної історії) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно із ч. 3 цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Частина 4 зазначеної статті передбачає, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі за № 6-1374цс17 боржник вважається належним чином повідомлений про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.

Матеріали справи доказів належного повідомлення відповідача про підвищення відсоткової ставки не містять.

Посилання представника позивача на Умови та правила надання банківських послуг, які передбачають повідомлення про зміни тарифного плану через SMS-повідомлення, судом не може бути прийнято до уваги, як належне повідомлення споживача про зміну таких послуг, оскільки ці доводи не підтверджені належними та допустимими доказами. Умовами (п.1.1.3.2.4, п.1.1.3.1.9) встановлено обов`язок банку, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту) не менш як за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема, у виписці по рахунку згідно договору, а даних щодо такого інформування матеріали справи не містять.

Отже, заслуговують на увагу заперечення відповідача щодо необґрунтованого підвищення процентної ставки за кредитом, про що вона не повідомлена належним чином.

Враховуючи, що зміна умов договору по картковому рахунку в односторонньому порядку без згоди відповідачки визнана судом порушенням Умов та правил надання банківських послуг, наданий позивачем розрахунок заборгованості за процентами підлягає коригуванню та розрахунку, виходячи з відсоткової ставки 30 % річних.

Крім того, розрахунок заборгованості за процентами за час користування кредитом, який діяв до квітня 2014 року, проведено позивачем за формулою N*M/360*Y=Z, де N - поточне або прострочене тіло кредиту; М - процентна ставка, 360 - кількість днів у році відповідно до п.2.1.1.12.6 Умов; Y - кількість днів, за які здійснюється нарахування.

З наданої позивачем формули розрахунку заборгованості та письмових пояснень, вбачається, що при розрахунку простроченої заборгованості за процентами з 01 квітня 2014 року, банком нараховувались подвійні відсотки на всю суму заборгованості (наказ СП-2014-6635230 від 02 квітня 2014 року).

Згідно з вказаним наказом нарахування процентів на поточну заборгованість здійснюється за формулою N*M/365*(2 або 1)*Y=Z, де N - заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, нараховані відсотки та санкції в попередньому місяці); М - процентна ставка; 360/365 - кількість днів у році; Y - кількість днів за які здійснюється нарахування.

Нарахування процентів на прострочену заборгованість здійснюється за формулою N*M/365*2*Y=Z, де N - заборгованість за кредитом (прострочене тіло кредиту, виставлені до сплати та не погашені проценти та санкції на перше число попереднього місяця); М - процентна ставка; 360/365 - кількість днів у році; 2 - коефіцієнт підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості; Y - кількість днів за які здійснюється нарахування.

Враховуючи, що зміна умов договору по картковому рахунку в односторонньому порядку без згоди відповідача визнана судом порушенням Умов та правил надання банківських послуг, наданий позивачем розрахунок заборгованості за процентами підлягає коригуванню за формулою N*M/360*Y=Z, яка діяла до квітня 2014 року.

Таким чином, розмір відсотків за користування кредитом за період:

- з 31 травня 2014 року по 31 серпня 2014 року складає 597,5 гривень, виходячи з розрахунку: 7 794,46 х 30% / 360 х 92, де 7 794,46 гривень - сума поточної та простроченої заборгованості; 30 - процентна ставка; 360 - кількість днів у році; 92 - кількість днів за які здійснюється нарахування;

- з 31 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року складає 1 597, 35 гривень, виходячи з розрахунку: 7 794,46 х 34,8 % / 360 х 212, де 7 794,46 гривень - сума поточної та простроченої заборгованості; 34,8 - процентна ставка; 360 - кількість днів у році; 212 - кількість днів за які здійснюється нарахування;

- з 1 квітня 2015 року по 31 жовтня 2017 року складає 9 390,76 гривень, виходячи з розрахунку: 7 794,46 х 43,2 % / 360 х 1 004, де 7 794,46 гривень - сума поточної та простроченої заборгованості; 43,2 - процентна ставка; 360 - кількість днів у році; 1 004 - кількість днів за які здійснюється нарахування.

Тобто, загальна сума заборгованості по процентах за користування кредитом, яка не оспорюється відповідачем, становить 11 585,62 гривень.

Таким чином, оскільки відповідач умови кредитного договору не виконує, підлягає стягненню з останньої на користь позивача сума заборгованості за кредитним договором за б\н від 18 квітня 2010 року в розмірі 19 380,23 гривень, яка складається з: 7 794,62 гривент - заборгованість за тілом кредиту; 11 585,61 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1 600 гривень.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 13, 18, 76, 81, 141, 247, 263, 265 ЦПК України, 257-259, 264, 509, 530, 533, 554, 559, 526, 611, 625, 629, 638, 1046, 1048, 1050, 1054ЦК України, Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про Національний банк України», суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 18 квітня 2010 року в розмірі 19 380 (дев`ятнадцять тисяч триста вісімдесят) гривень 23 копійки, а також судовий збір у розмірі 1 600 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках, передбачених ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Повний текст судового рішення складений 13 травня 2019 року.

Суддя