Постанова № 81848574, 21.05.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4343/19

Провадження № 3/161/1414/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 21 травня 2019 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Олексюк А.В., за участю секретаря Шумиводи О.І., особи, яка притягується до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , захисника – адвоката Перфанюка Андрія Степановича, головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту Головного управління ДФС у Волинській області Кривицького Павла Володимировича, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , громадянки України, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , працюючого на посаді головного бухгалтера ПФ «Скорпіон-Сервіс», -

- за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення від 04 березня 2019 року №90, ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ПФ «Скорпіон-Сервіс», вчинила заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 336 885,77 грн. Такі дії кваліфіковані як порушення ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, захисник Якимчук М. ОСОБА_2 . – адвокат Парфенюк А.С. звернувся до судді із клопотанням про закриття провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вказане клопотання в судовому засіданні підтримала ОСОБА_1

Опитаний в судовому засіданні головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту Головного управління ДФС у Волинській області ОСОБА_3 П. ОСОБА_2 . зазначив, що в ході перевірки ним були виявлені в діях ОСОБА_1 порушення вимог п.п. 266.2.1 п. 262.2, п.п.266.3.3 п. 266.3, п.п.266.7.5. п. 266.7, п.п.266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України. Зокрема зазначив, що згідно п.п.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України зазначено вичерпний перелік нерухомого майна, яке не є об`єктом оподаткування. І оскільки нерухоме майно ПФ «Скорпіон-Сервіс», яке було виявлене в ході перевірки не зазначене у даному переліку – тому воно підлягає оподаткуванню.

Частинами першою 163-1 КУпАП визначено, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Натомість до протоколу про адміністративне правопорушення, окрім акту про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 04 березня 2019 року №3745/14-01/30584471, не додані будь-які інші належні та допустимі докази порушення ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку, а саме:

1)податкові повідомлення-рішення винесених за результатом перевірки;

2)копії первинних документів, які підтверджують наявність у ПФ «Скорпіон-Сервіс» на праві власності нерухомого майна.

Відсутність вказаних документів унеможливлює притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення порядку ведення податкового обліку, оскільки сам по собі висновок акту документальної позапланової виїзної перевірки не є беззаперечним доказом такого порушення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Склад правопорушення передбачає наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адмінправопорушення загалом.

Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Отже, на підставі відповідної практики ЄСПЛ можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням ст.6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В такому випадку суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки не надано допустимих та належних доказів її вини в скоєнні адміністративного правопорушення, а також наявності події правопорушення, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 280, 283 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Олексюк