Рішення № 81846967, 21.05.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2019 р. Справа № 924/106/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши в залі судових засідань № 206 справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал", м. Полтава

до публічного акціонерного товариства "Хмельницькгаз", м. Хмельницький

про стягнення 121563,33 грн. матеріальної шкоди,

представники сторін:

позивач: Самодзен Т.В. - представник за довіреністю від 20.12.2018 р.

відповідач: ОСОБА_1 І. - представник за довіреністю

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 07.02.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.03.2019р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/106/19 на 30 днів.

Ухвалою суду від 06.05.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача 99490,00 грн. матеріальної шкоди, 17355,33 грн. інфляційних втрат, 4718,00 грн. 3% річних. В обґрунтування поданого позову зазначає, зокрема, що 26.10.2016р. на автомобільній дорозі Житомир-Чернівці 220 км + 800 м трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів УАЗ 3741, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Toyota Highlander, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 Позивачем відзначено, що постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10.11.2016р. по справі № 689/2094/16-п встановлено, що ОСОБА_2 допустив зіткнення із транспортним засобом Toyota Highlander, державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю. Крім того, як стверджує позивач у позові, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Toyota Highlander, становить 143977,82 грн. При цьому цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу УАЗ 3741, державний номерний знак НОМЕР_1 , застраховано згідно полісу від 23.04.2016р. в приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Саламандра-Україна", яким 05.12.2016р. виплачено страхове відшкодування власнику транспортного засобу Toyota Highlander згідно Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Позивач звертає увагу на те, що 20.07.2017р. між ПрАТ "СК "Саламандра-Україна" та ТОВ "Маркс.Капітал" укладено договір про надання фінансових послуг факторингу, відповідно до якого ПрАТ "СК "Саламандра-Україна" передає, а ТОВ "Маркс.Капітал" приймає і зобов`язується оплатити усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що перейшли до клієнта як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договорами страхування (регресні вимоги), зокрема, по договору страхування (поліс № АІ9529036) боржника ПАТ "Хмельницькгаз". Також позивачем відмічено, що ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП був працівником ПАТ "Хмельницьгаз", а тому у відповідності до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України ПАТ "Хмельницькгаз" повинне відшкодувати шкоду, завдану його працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Також позивачем надано суду додаткові пояснення, у яких наголошено на тому, що на момент скоєння ДТП ОСОБА_2 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується постановами Ярмолинецького районного суду Хмельницької області. Крім того, зазначено, що водій ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП був працівником ПАТ "Хмельницькгаз" та виконував службові обов`язки, що підтверджується витягом з наказу від 24.03.2016р., а тому, на думку позивача, саме роботодавець (ПАТ "Хмельницькгаз") має відповідати за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки в порядку регресу. На підтвердження своїх доводів позивач посилається на правову позицію Великої палати Верховного Суду по справі № 426/16825/16-п.

Крім того, представником позивача надано додаткові пояснення по справі із врахуванням матеріалів адміністративного провадження, у яких вказано, що згідно пояснень ОСОБА_2 від 26.10.2016р. по обставинам адміністративного правопорушення відповідно до ст. 124 КУпАП останній свою винну визнав повністю, підтвердив, що був в алкогольному сп`янінні, що призвело до порушення ПДР і здіснення ДТП. Із протоколів про адміністративне правопорушення АП № 424239 та АП № 424240, як вважає позивач, вбачається, що спочатку був складений протокол за керування транспортним засобом особами в стані алкогольного сп`яніння, а потім уже за порушення п. 10.2 ПДР.

Позивач в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав у повному об`ємі.

25.02.2019р. представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи свої заперечення, представник відповідача вказує, зокрема, що під час дорожньо-транспортної пригоди 26.10.2016р. за участю автомобілів УАЗ 3741, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ПАТ "Хмельницькгаз", та Toyota Highlander, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить гр. ОСОБА_3 , водій відповідача ОСОБА_2 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується довідкою про ДТП та постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10.11.2016р. по справі № 689/2094/16-п. Як вважає відповідач, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності згідно постанови від 10.11.2016р. по справі № 689/2094/16-ц за скоєння іншого адміністративного правопорушення – керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто після оформлення факту ДТП.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

20.07.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (фактор) та приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Саламандра-Україна" (клієнт) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 01/20.07.17, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що перейшли до клієнта як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договорами страхування (надалі – "Регресні вимоги"). Перелік регресних вимог визначено в додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору за цим договором фактор займає місце клієнта (як кредитора) по всім регресним вимогам клієнта згідно додатку № 1 до договору, у тому числі права одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі. Права за регресними вимогами переходять від клієнта до фактора з моменту набрання чинності даним договором.

Пунктом 1.3. договору визначено характеристику прав, переданих фактору клієнтом за цим договором:

Загальна сума переданих грошових вимог – 317984,78 грн.

Зобов`язані особи (боржники): особи, визнанні винними у заподіянні шкоди (особи, зобов`язані відшкодовувати заподіяну шкоду) – згідно додатку № 1 до договору (пп. 1.4.1. договору).

Згідно з пп. 3.4.1. договору клієнт зобов`язаний відступити факторові право регресної вимоги згідно з умовами цього договору.

Як передбачено п. 4.1. договору, за передані права регресних вимог до боржників фактор сплачує клієнту 95395,43 грн.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 6.1. договору).

Договір підписаний та скріплений печатками представників сторін.

20.07.2017р. сторонами підписано додаток № 1 до договору про надання фінансових послуг факторингу № 01/20.07.17, яким затверджено перелік регресних вимог, що передаються за вказаним договором, зокрема, регресні вимоги до боржника ПАТ "Хмельницькгаз" у розмірі 99490,00 грн. за договором страхування – полісом № АІ9529036, та страховим актом № 0013316.10.16/1 від 05.12.2016р.

У відповідності до акта приймання-передачі документів до договору про надання фінансових послуг факторингу № 01/20.07.2017 від 20.07.2017р., укладеного 20.07.2017р., підтверджується, що клієнт (приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра-Україна") передав, а фактор (товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал") прийняв оригінали документів, що підтверджують право вимоги фактора, як кредитора за регресними вимогами, зазначені в додатку № 1 до договору про надання фінансових послуг факторингу № 01/20.07.2017 від 20.07.2017р.

Відповідно до полісу № АІ/9529036 від 23.04.2016р. ПАТ "Хмельницькгаз" (страхувальник) застраховано цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів. Згідно договору забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки УАЗ 3741, номерний знак НОМЕР_1 , р.в. 2003. Термін дії договору становить з 20.05.2016р. до 19.05.2017р. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого становить 2000,00 грн. – за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, 100000,00 грн. – за шкоду, заподіяну майну. Розмір франшизи складає 510,00 грн.

У повідомленні про подію, яка має ознаки страхового випадку від 26.10.2016р. водієм транспортного засобу Toyota Highlander, державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_4 зазначено, зокрема, що 26.10.2016р. близько 11 год. 50 хв. поблизу с. Соколівка Ярмолинецького району на автодорозі Н-03 сталася дорожньо-транспортна пригода між ним та транспортним засобом УАЗ 3741, під керуванням водія ОСОБА_2 , номерний знак НОМЕР_1 , що належить ПАТ "Хмельницькгаз".

Як вбачається із заяви про страховий випадок від 28.10.2016р., о 11 год. 10 хв. 26.10.2016р. в с. Соколівка Ярмолинецького району Хмельницької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія транспортного засобу УАЗ-3741, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ПАТ "Хмельницькгаз", ОСОБА_2 та водія транспортного засобу Toyota Highlander, номерний знак НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_3 , ОСОБА_5

01.12.2016р. ОСОБА_3 подано ПрАТ "Страхова Компанія "Саламандра-Україна" заяву про виплату страхового відшкодування у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка трапилась 26.10.2016р. на автомобільній дорозі Житомир-Чернівці. Розмір майнових вимог (шкода, завдана транспортному засобу) становить 100000,00 грн. за мінусом франшизи.

Відповідно до страхового акта № 0013316.10.16/1, затвердженого начальником Департаменту врегулювання збитків ПрАТ СК "Саламандра-Україна" 05.12.2016р., термін дії договору - полісу страхування № АІ/9529036 від 23.04.2016р. становить з 20.05.2016р. по 19.05.2017р. Вид страхування – обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України. Страхова сума – 100000,00 грн. Франшиза – 510,00 грн. Загальна сума нарахованої премії за договором – 381,89 грн. Період страхування – з 20.05.2016р. по 19.05.2017р. Настання випадку – 26.10.2016р. Місце події – Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Соколівка. Згідно страхового акта прийнято рішення про відшкодування збитків на підставі договору страхування № АІ/9529036 від 23.04.2016р. у розмірі 99490,00 грн.

Згідно розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № 0013316.10.16/1, а також ремонтної калькуляції № 128 від 29.11.2016р. вартість відновлюваного ремонту складає 135085,41 в тому числі: вартість замінених деталей – 112945,30 грн., виконаних робіт – 7302,00 грн., використаних матеріалів – 14838,11 грн., сума зниження – 18824,22 грн. Розмір збитку становить 116261,19 грн., франшизи – 510,00 грн., розмір страхового відшкодування – 99490,00 грн.

Як вбачається з висновку із звіту про оцінку автомобіля Toyota Highlander, державний номер НОМЕР_4 , № 128/1, складеного 29.11.2016р., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Toyota Highlander, державний номер НОМЕР_4 , результаті його пошкодження, складає 143977,82 грн. з ПДВ на замінні запасні частини.

Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області у постанові від 14.11.2016р. по справі № 689/2096/16-п (провадження 3/689/568/16) ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 10200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Крім того, як встановлено у вказаній постанові, 26.10.2016р. о 11 год. 00 хв. на автомобільній дорозі Житомир-Чернівці 220 км + 800 м Салій І.М. керував автомобілем UAZ 3741 номерний знак НОМЕР_5 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому порядку з використанням технічного засобу "Drager Alcotest 6810". Своїми діями ОСОБА_2 порушив пункт 2.9 "а" Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознаками: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Вина ОСОБА_2 в скоєнні правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 № 424239 від 26.10.2016р., поясненнями порушника у суді про визнання ним вини, результатами тесту "Drager Alcotest 6810".

Крім того, постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області у постанові від 10.11.2016р. по справі № 689/2096/16-п (провадження 3/689/566/16) встановлено, зокрема, що ОСОБА_2 26.10.2016р. близько 11 год. 00 хв. на автомобільній дорозі Житомир-Чернівці 220 км + 800 м, керуючи автомобілем VAZ 3741 д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи з прилеглої території, не переконавшись, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, допустив зіткнення з Toyota Highlander д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , яка рухалася по головній дорозі, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою встановлено, що ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю. Вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення АП1 № 424240 від 26.10.2016р., схемою наслідків ДТП від 26.10.2016р., письмовими пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 Вказана постанова Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10.11.2016р. по справі № 689/2096/16-п (провадження 3/689/566/16) не оскаржувалася та набрала законної сили.

Протоколом про адміністративне правопорушення від 26.10.2016р. АП1 № 424240 встановлено, що ОСОБА_2 26.10.2016р. близько 11 год. 00 хв. на автомобільній дорозі Житомир-Чернівці 220 км + 800 м, керуючи автомобілем VAZ 3741 д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи з прилеглої території, не переконавшись, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, допустив зіткнення з Toyota Highlander д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , яка рухалася по головній дорозі, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

У поясненнях від 26.10.2016р., наданих інспектору Ярмолинецького ВП ГУНП в Хмельницькій області Опруп А.В., Салій І.М. з поміж іншого зазначив, що свою вину визнає повністю та дійсно був в алкогольному сп`янінні, що призвело до вчинення ним порушення ПДР і здійснення ДТП.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 26.10.2016р. АП1 № 424239 встановлено, що 26.10.2016р. о 11 год. 00 хв. на автомобільній дорозі Житомир-Чернівці 220 км + 800 м Салій І.М. керував автомобілем VAZ 3741 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Результати на стан сп`яніння: проба позитивна. Свідки огляду: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 .

Відповідно до витягу із наказу № 48-п від 24.03.2016р. публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" Салія І.М. з 25.03.2016р. прийнято на роботу учнем слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування (обслуговування ГРП, ШУ, ГРУ, котелень) в службу підземних газопроводів Ярмолинецької дільниці.

Актом № 2 від 28.10.2016р. огляду після ДТП транспортного засобу по договору (полісу) № АІ/9529036 встановлено характер пошкоджень транспортного засобу Toyota Highlander, державний номер НОМЕР_4 .

Платіжним дорученням № 1614 від 05.12.2016р. ПрАТ "СК "Саламандра-Україна" перераховано КБ "Приватбанк" 99490,00 грн. страхового відшкодування згідно страхового акту № 0013316.10.16/1 на рахунок ОСОБА_3 .

Згідно вимоги № 2476 від 21.06.2017р. приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра-Україна" звернулась до ПАТ "Хмельницькгаз" про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) за завдану шкоду в розмірі 99490,00 грн. Дану вимогу надіслано 22.06.2017р. та вручено ПАТ "Хмельницькгаз" 26.06.2017р., що підтверджується поштовим відправленням.

Відповідно до повідомлення № 966 від 11.10.2017р. товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" звернулась до ПАТ "Хмельницькгаз" про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) за завдану шкоду завдану в результаті ДТП 26.10.2016р. в розмірі 99490,00 грн.

У листі від 21.07.2017р. ПАТ "Хмельницькгаз" повідомив ПрАТ "СК "Саламандра-Україна" про безпідставність повернення 99490,00 грн. шкоди, оскільки, як вказано відповідачем по справі, після скоєння ДТП ОСОБА_2 вжив спиртні напої та скоїв ще одне адміністративне правопорушення – керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, після чого водій був повторно затриманий тим же нарядом поліції.

У довідці № 3016303304185083 від 26.10.2016р. про дорожньо-транспортну пригоду встановлено наступне. Місце скоєння ДТП – а/д Н-03 Житомир-Чернівці, 220 км 800 м. Час скоєння – 26.10.2016р., 11:20. ДТП – зіткнення бокове. За участю ТЗ: Toyota Highlander, номерний знак НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_3 , водій ОСОБА_4 та УАЗ 3741 д.н.з. НОМЕР_1 , присутній поліс АІ9529036, водій ОСОБА_2 Стан сп`яніння: не проводився через відсутність ознак сп`яніння.

29.03.2019р. ОСОБА_4 надано додаткові пояснення по обставинам дорожньо-транспортної пригоди 26.10.2016р., де вказано, що 26.10.2016р. близько 11 години на а/д Житомир-Чернівці сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Toyota Highlander д.н.з. НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_4 та УАЗ д.н.з. НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_2 , який, на думку ОСОБА_4 , перебував у стані алкогольного сп`яніння на момент здійснення ДТП, що в подальшому з приїздом працівників поліції було встановлено за допомогою алкотестера.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до вимог п.п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зобов`язанням із заподіяння шкоди є цивільно-правове зобов`язання, за якого потерпілий має право вимагати від особи, що заподіяла шкоду, відшкодування протиправно заподіяної шкоди.

Отже, за змістом статті 1166 Цивільного кодексу України для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.01.2013 р. №3-72гс12 у справі №5011-71/2684-2012, прийнятої на підставі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України за результатом перегляду судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2016р. поблизу с. Соколівка Ярмолинецького району Хмельницької області на автомобільній дорозі Н-03 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: автомобіля Toyota Highlander, номерний знак НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_3 , водій ОСОБА_4 та УАЗ 3741 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 Внаслідок вказаної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується повідомленням про подію, яка має ознаки страхового випадку від 26.10.2016р.

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 26.10.2016р. АП1 № 424240 ОСОБА_2 26.10.2016р. близько 11 год. 00 хв. на автомобільній дорозі Житомир-Чернівці 220 км + 800 м, керуючи автомобілем VAZ 3741 д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи з прилеглої території, допустив зіткнення з Toyota Highlander д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , яка рухалася по головній дорозі, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. У своїх поясненнях від 26.10.2016р. ОСОБА_2 зазначив, що свою вину визнає повністю та дійсно був в алкогольному сп`янінні, що призвело до вчинення ним порушення ПДР і здійснення ДТП.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Як встановлено судом, Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області у постанові від 14.11.2016р. по справі № 689/2096/16-п (провадження 3/689/568/16) ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 10200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Крім того, як встановлено у вказаній постанові, 26.10.2016р. о 11 год. 00 хв. на автомобільній дорозі Житомир-Чернівці 220 км + 800 м Салій І.М. керував автомобілем UAZ 3741 номерний знак НОМЕР_5 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому порядку з використанням технічного засобу "Drager Alcotest 6810". Своїми діями ОСОБА_2 порушив пункт 2.9 "а" Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознаками: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Вина ОСОБА_2 в скоєнні правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 № 424239 від 26.10.2016р., поясненнями порушника у суді про визнання ним вини, результатами тесту "Drager Alcotest 6810".

Крім того, постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10.11.2016р. по справі № 689/2096/16-п (провадження 3/689/566/16) встановлено, зокрема, що ОСОБА_2 26.10.2016р. близько 11 год. 00 хв. на автомобільній дорозі Житомир-Чернівці 220 км + 800 м, керуючи автомобілем VAZ 3741 д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи з прилеглої території, не переконавшись, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, допустив зіткнення з Toyota Highlander д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , яка рухалася по головній дорозі, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Одночасно враховується, що вказані вище постанови Ярмолинецького районного суду ухвалені на підставі, в тому числі, протоколів про адміністративне правопорушення АПІ №424239 (час складання 13:00 год.) та №424240 (час складання 13:10 год.), при цьому протокол, згідно з яким особа водія відповідача перебувала у стані алкогольного сп`яніння, по часу складена раніше іншого протоколу, та номер даного протоколу також передує номеру протоколу яким зафіксовано порушення, щодо зіткнення з Toyota Highlander д.н.з. НОМЕР_4 .

Останнє в свою чергу спростовує позицію відповідача, щодо скоєння, не під час алкогольного сп`яніння, водієм відповідача адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за яке постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 10.11.2016р. по справі № 689/2096/16-п на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення.

Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" закріплено обов`язковість укладення договору страхування цивільно-правової відповідальності (полісу) юридичними та фізичними особами, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Відповідно до п. "в" ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

З матеріалів справи убачається, що згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9529036 строк дії з 20.05.2016р. по 19.05.2017р. ПрАТ СК "Саламандра-Україна" була застрахована цивільно-правова відповідальність ПАТ "Хмельницькгаз" внаслідок заподіяння шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу УАЗ, 3741, номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2003.

Виплата ПрАТ "СК "Саламандра-Україна" страхового відшкодування за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля Toyota Highlander, номерний знак НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_3 , була проведена, що підтверджується платіжним дорученням № 1614 від 05.12.2016р. на суму 99490,00 грн.

Як передбачено ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України убачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05.05.2018р. по справі № 910/14685/17.

Таким чином, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв`язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття. До таких спеціальних умов відносяться: перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо та завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу. Якщо шкода завдана працівником в робочий час, але діями, які не пов`язані з виконанням трудових (службових) обов`язків, роботодавець відповідальності нести не буде. Аналогічні правові висновки викладено у постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 28.01.2015р. у справі №6-229цс14 та від 21.09.2016р. у справі №6-933цс16.

Як слідує з матеріалів справи, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 дійсно був водієм транспортного засобу НОМЕР_8 , номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується повідомленням про подію, яка має ознаки страхового випадку від 26.10.2018р. та подорожнім листом вантажного автомобіля № 866. Перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах із публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" підтверджується наказом № 48-п від 24.03.2016р.

Таким чином, за висновками суду відповідальність за шкоду, заподіяну транспортному засобу Toyota Highlander, номерний знак НОМЕР_4 , має нести юридична особа, з винних неправомірних дій працівника, що пов`язаний з нею трудовими (службовими) відносинами, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль потерпілої особи зазнав технічних ушкоджень.

Суд зазначає, що доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідач зазначених обставин не спростував.

Окрім того, судом береться до уваги, що 20.07.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (фактор) та приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Саламандра-Україна" (клієнт) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 01/20.07.17, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що перейшли до клієнта як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договорами страхування (надалі – "Регресні вимоги"). Перелік регресних вимог визначено в додатку № 1 до цього договору.

20.07.2017р. сторонами підписано додаток № 1 до договору про надання фінансових послуг факторингу № 01/20.07.17, яким затверджено перелік регресних вимог, що передаються за вказаним договором, зокрема, регресні вимоги до боржника ПАТ "Хмельницькгаз" у розмірі 99490,00 грн. за договором страхування – полісом № АІ9529036, та страховим актом № 0013316.10.16/1 від 05.12.2016р.

Статтею 1077 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, з врахуванням вищезазначеного право вимоги до боржника ПАТ "Хмельницькгаз" у розмірі 99490,00 грн. за договором страхування – полісом № АІ9529036, та страховим актом № 0013316.10.16/1 від 05.12.2016р. перейшло від приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал".

Як встановлено судом, фактор 11.10.2017 року надіслав відповідачу повідомлення про укладення договору надання фінансових послуг, вимагаючи, при цьому, відшкодувати шкоду. Отже, позивачу перейшло право грошової вимоги до відповідача, щодо стягнення виплаченого страхового відшкодування за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля Toyota Highlander.

Таким чином, враховуючи встановлене вище та положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги те, що винний у вчиненні ДТП ОСОБА_2 перебував з відповідачем у трудових відносинах та доказів протилежного матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" про стягнення шкоди в розмірі 99490,00 грн. в порядку регресу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, судом до уваги не беруться, оскільки факт перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння встановлено у постанові Ярмлинецького районного суду Хмельницької області від 14.11.2016р. у справі № 689/2096/16-п., де зазначено, що 26.10.2016р. о 11 год. 00 хв. ОСОБА_2 керував автомобілем UAZ 3741, н.з. НОМЕР_9 , в стані алкогольного сп`яніння, Також у зазначеному судовому акті встановлено, що огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому порядку з використанням технічного засобу "Drager Alcotest" 6810". ОСОБА_2 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, що підтверджується поясненнями самого ОСОБА_2 від 26.10.2016р., наданих інспектору Ярмолинецького ВП ГУНП в Хмельницькій області Опруп А.В., у яких зазначив, що дійсно був в алкогольному сп`янінні, що призвело до вчинення ним порушення ПДР і здійснення ДТП. Окрім того, у протоколі про адміністративне правопорушення від 26.10.2016р. АП1 № 424239 встановлено, що 26.10.2016р. о 11 год. 00 хв. на автомобільній дорозі Житомир-Чернівці 220 км + 800 м Салій І.М. керував автомобілем VAZ 3741 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Результати на стан сп`яніння: проба позитивна. Свідки огляду: ОСОБА_6 , ОСОБА_4

Вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення, пояснення водія ОСОБА_7 та пояснення учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 , спростовують заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які надані відповідачем в підтвердження своєї позиції викладеної у відзиві на позов.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 17355,33 грн. інфляційних втрат, 4718,00 грн. 3% річних, нарахованих на суму завданої матеріальної шкоди за період з 26.06.2017р. по 24.01.2019р.

Згідно вимоги № 2476 від 21.06.2017р. приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра-Україна" звернулась до ПАТ "Хмельницькгаз" про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) за завдану шкоду в розмірі 99490,00 грн. Дану вимогу надіслано 22.06.2017р. та вручено ПАТ "Хмельницькгаз" 26.06.2017р., що підтверджується поштовим відправленням.

Відповідно до п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов`язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов`язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов`язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних в системі „Законодавство” за період з 04.07.2017р. по 24.01.2019р., вважає, що правомірною до стягнення буде сума у розмірі 4661,04 грн. В задоволенні 56,96 грн. 3% річних слід відмовити.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат в системі „Законодавство” за період з липня 2017 року по грудень 2018 року, вважає, що правомірною до стягнення буде сума у розмірі 15515,24 грн. В задоволенні 1840,09 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 99490,00 грн. шкоди, 4661,04 грн. 3% річних, 15515,24 грн. інфляційних втрат. В задоволенні 56,96 грн. 3% річних та 1840,09 грн. інфляційних втрат суд відмовляє.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Стосовно стягнення 4000,00 грн. витрат на допомогу адвоката (5500 грн., які викладені в заяві від 26.04.2019р., позивач не просить стягнути - зміст пояснення представника в засіданні 06.05.2019р.), суд зазначає наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи знаходиться свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5461/10 від 08.10.2015р., видане Більчуку О.О., ордер серія КС № 244109 від 24.01.2019р.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

04.12.2017р. між адвокатом Більчуком Олександром Олександровичем та товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (клієнт) укладено договір № 0009-С про надання правової допомоги.

26.03.2018р. між адвокатом Більчуком Олександром Олександровичем та товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (клієнт) укладено додаткову угоду № 2 до договору № 0009-С про надання правової допомоги від 04.12.2017р., відповідно до п.п. 1., 2. якої на підставі п. 1.3. договору клієнт доручає, а адвокат зобов`язується здійснити захист та представництво клієнта під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, конституційного судочинства/проваджень, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами з усіх питань, що стосуються прав та інтересів клієнта, без обмеження повноважень. Гонорар за надання адвокатом правової допомоги сплачується клієнтом у формі погодинної оплати в розмірі: 1 година роботи адвоката коштує 500,00 грн.

Додаток № 2 від 26.03.2018 року підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

Згідно акта здачі-приймання наданої правової допомоги № 21/2019 від 24.01.2019р., підписаного сторонами, адвокатом Більчуком О.О. надано правову допомогу з ознайомлення з матеріалами справи протягом 6 годин на суму 3000,00 грн., з підготовки позовної заяви (1 година) на суму 1000,00 грн. Всього на суму 4000,00 грн.

Платіжним дорученням № 47 від 25.01.2019 року позивач перерахував адвокату Більчуку О.О. 4000,00 грн. оплати за надану правову допомогу згідно акту № 21/2019 від 24.01.2019р.

Крім того, 26.04.2019р. представником товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" надано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у судовій справі № 924/106/19 на загальну суму 5500,00 грн.

Для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката за договором про надання правової допомоги необхідним є як факт їх надання позивачу, так і те, що зміст наданих послуг є необхідним для розгляду справи у господарському суді.

Відповідно до ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заява N 19336/04, п. 269).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №910/8443/17, від 11.05.2018 р. та практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р.

Пленум Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” також роз`яснив, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Таким чином, враховуючи неспіврозмірність матеріалів страхової справи та витраченого часу на ознайомлення з ними (6 годин), приймаючи до уваги, що адвокат жодного разу не приймав участь у засіданнях суду, а розрахунок витрат викладений у детальному описі робіт від 26.04.2019р. не підтверджений жодними доказами, відшкодуванню позивачу з відповідача загалом підлягає 2000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал", м. Полтава до публічного акціонерного товариства "Хмельницькгаз", м. Хмельницький про стягнення 121563,33 грн. матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Хмельницькгаз" (Хмельницька область, м. Хмельницький, проспект Миру, 41, ідентифікаційний код 05395598) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 14-А/22, ідентифікаційний код 37686922) 99490,00 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч чотириста дев`яносто гривень 00 коп.) матеріальної шкоди, 15515,24 грн. (п`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятнадцять гривень 24 коп.) інфляційних втрат, 4661,04 грн. (чотири тисячі шістсот шістдесят одну гривню 04 коп.) 3% річних, 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу, 1891,03 грн. (одну тисячу вісімсот дев`яносто одну гривню 03 коп.) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

В стягненні 56,96 грн. 3% річних та 1840,09 грн. інфляційних втрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.05.2019 року.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи;

2, 3, 4 – позивачу (36020, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 14-А/22; 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38_Б, оф. 12, 4-й поверх; 01033, м. АДРЕСА_1 , вул. Саксаганського, 38-Б, кв. 13);

5 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 41).

Всім рекомендованим з повідомленням.