Ухвала суду № 81846492, 21.05.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

21 травня 2019 року Справа № 915/870/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Ткаченко О.В..,

за участю представників:

від позивача: Кіян О.В., за довіреністю.

від відповідача: адвокат Мороз О.М., за ордером, адвокат Головченко О.А., за ордером.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТАРТА Т АГРО» б/н від 21.05.2019р. про відвід судді у справі №915/870/18

за позовом: Фермерського господарства «Колос»

(57230, Миколаївська область, Вітовський район, с.Білозірка, код ЄДРПОУ 30405651),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТАРТА Т АГРО»

(54025, м.Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 91, корп.1, оф. 501, код ЄДРПОУ 40705756)

третя особа без самостійних

позовних вимог на предмет

спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМАГРО»

(61080, м.Харків, пр. Гагаріна, 201)

про: стягнення 5 636 678,06 грн.

21.05.2019р. відповідачем до суду подано письмову заяву б/н від 21.05.2019р. про відвід судді Ткаченко О.В. на підставі п.5 ч.1 ст.35 ГПК України.

В обґрунтування даної заяви відповідач посилається на те, що ним 19.11.2018р. до суду надавався відзив в якому просив застосувати наслідки пропуску позивачем строку звернення з позовом до суду, проте всупереч ст. 118 та п.1 ч.2 ст.185 ГПК України така обставина суддею досліджена не була та рішення не прийнято. У зв`язку з цим 17.05.2019р. відповідач надав суду клопотання щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та застосування судом відповідних наслідків. У зв`язку з цим відповідач вбачає упередженість судді та вважає, що має місце побічна зацікавленість та необ`єктивність у розгляді справи.

Відповідно до ч.2 ст.39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Розглянувши заяву про відвід, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 Суд наголошує, що «безсторонність» у сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів.

У справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 Європейський суд з прав людини, стосовно суб`єктивного критерію зазначив, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 20.11.2018р. (вх. №15173/18) надав суду відзив на позов, в якому, зокрема, просив застосувати до позивача наслідки пропуску позивачем строку позовної давності відповідно до приписів ст. ст. 261, 266, 267 Цивільного кодексу України та ст. 269 Господарського кодексу України.

17.05.2019р. від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд заяви відповідача щодо пропуску строку звернення до суду та застосування судом відповідних наслідків такого пропуску і залишення позовної заяви без розгляду відповідно до норм ст. 118 та п.1 ч.2 ст. 185 ГПК України.

Вказане клопотання судом було розглянуте в судовому засіданні та за наслідком розгляду відхилено, з огляду на відсутність відповідних підстав у положеннях статті 226 ГПК України, що, відповідно, і стало підставою для заявлення відповідачем даного відводу.

При цьому, судом прийнято до уваги, що 21.05.2019р., при відкритті провадження по суті у даному складі суду відповідач повідомив суду про відсутність у нього відводів суду.

За таких обставин, викладені у заяві представника відповідача про відвід судді обставини не є підставою для відводу судді в розумінні ст.ст.35, 36 ГПК України, а свідчать про незгоду відповідача з процесуальним рішенням суду у даній справі, зокрема щодо відхилення поданого відповідачем клопотання про застосування наслідків пропуску строку звернення позивача до суду з позовом та залишення позову без розгляду, що також не може бути підставою для відводу судді або викликати сумніви щодо його неупередженості.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Відповідно до ч.3 ст.39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.35, 36, ч.ч.1-3 ст.39, 234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати відвід, заявлений складу суду ТОВ «АСТАРТА Т АГРО», необґрунтованим.

2. Передати справу №915/870/18 для розгляду заявленого відводу складу суду, визначеному у відповідності до порядку, встановленому ч.1 ст.32 ГПК України.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає окремо від рішення суду.

Суддя О.В. Ткаченко