Рішення № 81846266, 24.04.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2019 р. м. Київ Справа № 911/3443/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГНІТ»

про стягнення 386 596 670,51 грн.

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

Суддя Карпечкін Т.П.

В засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Унинець А.М. (ордер № 503648 від 19.03.2019 року).

обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - кредитор, банк) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГНІТ» (далі - позичальник, боржник) про стягнення 386596670,51 грн. яка складається з 628 740,41 грн. основної суми заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами в сумі 115 331 461,07 грн., пені за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 53 215 519,14 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в сумі 25 879 367,95 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 12 428 488,47 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату процентів в сумі 4 852 905,44 грн., інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 140 471 875,05 грн., інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів в сумі 33 788 312,98 грн. за Кредитним договором № 65-2013 від 31.05.2013 року (далі - Кредитний договір).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2016 року порушено провадження у справі № 911/3443/15.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.12.2016 року провадження у справі № 911/3443/16 зупинялось за клопотанням представником відповідача до остаточного вирішення пов`язаної з нею справи № 826/23918/15, а саме, до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГНІТ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 року у справі № 826/23918/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГНІТ» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М.А., третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення № 11/1-27181 від 28.08.2015 року про нікчемність Договорів про внесення змін до Кредитного договору № 65-2013 від 31.05.2013 року які впливають на кінцевий зміст Кредитного договору № 65-2013 від 31.05.2013 року стосовно зменшення процентної ставки за користування кредитом, збільшення строку користування кредитом, відстрочення сплати процентів за користування кредитом.

Постановою Окружого адміністративного суду міста Києва та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/23918/15 відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГНІТ» про визнання протиправним та скасування рішення № 11/1-27181 від 28.08.2015 року про нікчемність правочину (договору), яке покладено в основу позовних вимог у справі № 911/3443/16.

Враховуючи тривалий термін зупинення провадження у справі № 911/3443/16 та відсутність в матеріалах справи відомостей стосовно обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі, ухвалою від 07.02.2019 року провадження у справі № 911/3443/16 було поновлено для з`ясування відповідних обставин та можливості подальшого розгляду спору.

Справу № 911/3443/16 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження у відповідності до нової редакції Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання призначено на 04.03.2019 року.

Також, судом встановлено, що Вищим адміністративним судом України закрито провадження у справі № 826/23918/15.

04.03.2019 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав викладених у поданому клопотанні.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 04.03.2019 року не з`явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 07.02.209 року не виконав, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2019 року підготовче засідання відкладалось на 20.03.2019 року.

20.03.2019 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав викладених у поданому клопотанні.

Сторони, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 20.03.2019 року не з`явились, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 07.02.209 року не виконали, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали не повідомили.

В судовому засіданні 04.03.2019 року судом оголошено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 911/3443/16 на 15.04.2019 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання та повідомлено сторін під розписку.

27.03.2019 року від відповідача до канцелярії суду надійшов письмовий відзив на позов. 15.04.2019 року від представника відповідача надійшли додаткові докази по суті спору.

В судовому засіданні 15.04.2019 року представник позивача зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримує в повному обсязі, уточнень позовних вимог не має. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Також, судом було відхилено, як не обґрунтоване, клопотання позивача про залучення до у часті у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.04.2019 року проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, поданому 27.03.2019 року. Зазначив, про те, що відповідачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі та надано всі наявні у нього докази.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.04.2019 року.

В судовому засіданні 24.04.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник позивача проти позову заперечував.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 24.04.2019 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами пояснення та докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 року № 63, було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 року № 213 продовжений строк здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та повноваження ліквідатора ПАТ «ВіЕйБі Банк», провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіної Марини Анатоліївни строком на два роки до 19.03.2018 року включно.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Підставою виникнення взаємних прав та обов`язків сторін у справі є укладений 31.05.2013 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» (кредитор/банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Харчопродекспо» (позичальник) Кредитний договір №65-2013 (далі Кредитний договір), згідно якого кредитор зобов`язується надати позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 150 000 000,00 грн. (кредит), а позичальник зобов`язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі. Передбачені цим Договором, а також виконати інші обов`язки, визначені цим Договором (пункти 1.1.). Відповідно до умов Договору.

Кінцевий термін погашення кредиту позичальником було визначено пунктом 1.3. Кредитного договору до 24.11.2014 року включно.

Пунктом 2.2. Кредитного договору було визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно виходячи із умов, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у році та календарна кількість днів у місяці, методом факт/факт.

Пунктом 2.3. Кредитного договору було визначено, що проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховуються як один день (при розрахунку процентів враховується день видачі кредиту; день погашення кредиту не враховується).

Згідно з п. 2.4. Кредитного договору проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця на рахунок №2909888001191 не пізніше 15 календарного числа місяця наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту.

Згідно з п. 6.5. Кредитного договору визначалось, що погашення заборгованості позичальника за цим Договором здійснюється в наступній черговості: проценти за користування кредитом, прострочені на строк понад 31 день; комісії, прострочені на строк понад 31 день; проценти за користування кредитом, прострочені на строк до 31 дня; комісії, прострочені на строк до 31 дня; прострочена до повернення сума кредиту; строкові проценти за користування кредитом; строкові комісії; сума основного боргу за кредитом; пеня та штрафи за несплату в строк кредиту, процентів та комісій (у).

Також, п. 8.2. Кредитного договору передбачалось право кредитора пред`явити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту у разі порушення позичальником будь-яких обов`язків, встановлених статтею 10 Договору, порушення строків виконання грошових зобов`язань більше ніж на 5 банківських днів тощо.

За прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань за цим Договором згідно з п. 14.4. Кредитного договору позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється, починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов`язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов`язання. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов`язання.

Пунктом 15.4. Кредитного дговору передбачалось, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього Договору зобов`язань).

В подальшому сторонами вносились зміни та доповнення до Кредитного договору, шляхом укладення відповідних договорів про внесення змін до Кредитного договору.

Зокрема, 04.10.2013 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» (кредитор/банк), Товариством з обмеженою відповідальністю «Харчопродекспо» (позичальник) та ТОВ «Магніт» (новий позичальник) укладено Договір №8 про внесення змін до Договору, відповідно до якого ТОВ «Магніт» зобов`язався повернути кредитору суму кредиту 278 798 740,41 грн., сплатити проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі, а також виконати інші обов`язки, визначені цим Договором.

Таким чином, після укладення 04.10.2013 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» (кредитор/банк), Товариством з обмеженою відповідальністю «Харчопродекспо» (позичальник) та ТОВ «Магніт» (новий позичальник) Договору №8 про внесення змін до Договору, за взаємною згодою сторін відбулась заміна кредитора у кредитному зобов`язанні за Кредитним договором №65-2013.

Факт переведення боргу досліджувався та встановлений в матеріалах справи Господарського суду Київської області №911/1984/15, в якій розглядалось питання стягнення основної заборгованості за кредитом та нарахувань, проведених на момент подання відповідного позову.

Позивач зазначає, що Банком належним чином виконано свої зобов`язання за Кредитним договором та надано Позичальнику кредитні кошти.

У зв`язку з порушенням Позичальником (в тому числі новим позичальником) умов Кредитного договору, 30.04.2015 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» звертався до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з ТОВ «Магніт» заборгованості за Кредитним договором №65-2013 від 31.05.2013 року, яка розрахована станом на 20.02.2015 року та становила 329 553 130,53 грн. з яких,

- 278 789 740,41 грн. заборгованості за кредитом;

- 44 762 856,39 грн. заборгованості за процентами;

- 2 743 604,45 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту;

- 274 822,31 грн. заборгованості по 3% річних;

- 2 973 106,97 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/1984/15 від 06.07.2015 року позов ПАТ «ВіЕйБі Банк» задоволено. Постановою Київського Апеляційного господарського суду від 13.06.2016 року рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2015 року у справі №911/1984/15 змінено та викладено в новій редакції, згідно з якою присуджено до стягнення з ТОВ «Магніт» на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» 278 170 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 40 424 913,65 грн. заборгованість за процентами, 2 516 182,21 грн. пені, 221 660,04 грн. 3% річних, 3 523 034,66 грн. інфляційних збитків.

Позивач в позові зазначає, що встановлена в ході розгляду справи №911/1984/15 та присуджена до стягнення заборгованість відповідачем не сплачена. Таким чином, продовжує існувати прострочене зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування ним.

У вз`язку з чим, оскільки кредитні кошти не повернуто, зобов`язання відповідача не вважаться припиненим, відбувається подальше прострочення зобов`язання, що є підставою для застосування відповідальності.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити збереження активів та документації банку.

Протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (в тому числі договорів), вчинених (укладених) Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів(в тому числі договорів), що є нікчемними.

Нікчемними правочинами є, згідно п. 6, 7 ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону, правочини неплатоспроможного банку з підстав, якщо:

банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредитором переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

У зв`язку з цим, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» листом від 29.08.2015 року за №11/1-27181 повідомила відповідача про нікчемність Договорів про внесення змін до Кредитного договору № 65-2013 укладеного 31.05.2013 р. між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Магніт», зокрема:

Договору про внесення змін від 16.12.2013р.,

Договору про внесення змін від 17.02.2014р.,

Договору про внесення змін від 01.04.2014р.,

Договору про внесення змін від 16.06.2014р.,

Договору про внесення змін від 15.07.2014р.,

Договору про внесення змін від 15.08.2014р.,

Договору про внесення змін від 18.08.2014р.,

Договору про внесення змін від 15.09.2014р.,

Договору про внесення змін від 15.10.2014р.,

згідно умов яких Сторони домовились в тому числі про зменшення процентної ставки за користування кредитом, збільшення строку користування кредитом, відстрочення сплати процентів за користування кредитом.

Зазначеним повідомленням Банк запропонував відповідачу негайно, в день отримання повідомлення виконати зобов`язання за кредитним договором з врахуванням нікчемності договорів про внесення змін.

Окрім того, позивач зазначає, що вдповідачу неодноразово, протягом останніх років, направлялися повідомлення з вимогою виконати свої зобов`язання та повернути суму заборгованості за Кредитним договором, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв`язку з чим, позивач (Банк) в позові зазначає, що загальна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Магніт» перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за Кредитним договором №65-2013 від 31.05.2013 року станом на 16.08.2016 року складає:

- 278 798 740,41 грн. заборгованості за кредитом;

- 160 094 317,46 грн. заборгованості за процентами;

- 53215 519,14 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту;

- 25 879 367,95 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту;

- 12 428 488,47 грн. заборгованості по 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту;

- 5 127 727,75 грн. заборгованості по 3% річних за несвоєчасну сплату процентів;

- 140 471 875,05 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту;

- 36 761 419,95 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів.

Загальна сума заборгованості складає: 712 777 456,18 грн.

З наведеної загальної заборгованості, яка включає в себе несплачену заборгованість за рішенням суду у справі №911/1984/15, позивач в позові просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магніт» на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за Кредитним договором №65-2013 від 31.05.2013 року у загальній сумі 386 596 670,51 грн., що не охоплено позовними вимогами у справі №911/1984/15, з яких:

- 628 740,41 грн. заборгованості за кредитом;

- 115 331 461,07 грн. заборгованості за процентами;

- 53215519,14 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту;

- 25 879 367,95 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту;

- 12 428 488,47 грн. заборгованості по 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту;

- 4 852 905,44 грн. заборгованості по 3% річних за несвоєчасну сплату процентів;

- 140 471 875,05 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту;

- 33 788 312,98 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідач в ході розгляду спору просиав провадження у справі припинити, оскільки вважає, що спір вирішено в матеріалаї справи №911/1984/15.

Також, відповідач в ході розгляду спору подав письмовий відзив, в якому також наполягав на вирішенні спору у справі №911/1984/15.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1051 Цивільного кодексу України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

В ході розгляду спору судом встановлено, що факт виконання Кредитного договору позивачем досліджений та встановлений в ході розгляду справи №911/1984/15 за участю тих же сторін. Зокрема, встановлено факт надання кредиту в сумі всього 278 798 740,41 грн.

Як пояснив позивач в ході розгляду спору, сума позовних вимог до ТОВ «Магніт» в позовній заяві №11/1-49745 від 11.10.2016 року у справі №911/3443/16 складається за період з 20.02.2015 року по 16.08.2016 року з урахуванням повідомлення про нікчемність правочину №11/1-27181 від 28.08.2015 року.

Розрахунок загальної заборгованості ТОВ «Магніт» за Кредитним договором №65-2013 від 31.05.2013 року здійснений станом на 16.08.2016 року. Розрахунок заборгованості ПАТ «ВіЕйБі Банк» здійснено за допомогою банківського програмного забезпечення, та складається, з суми боргу, нарахованих відсотків які обліковуються на рахунках та штрафних санкцій.

Також, позивач зазначив, що в позові заявлена сума донарахованої заборгованості за Кредитним договором №65-2013 від 31.05.2013 року після винесення рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2015 року та Постанови Київського Апеляційного господарського суду від 13.06.2016 року у справі №911/1984/15.

Як визначено п. 8 Договору про внесення змін № 8 від 04.10.2013 року, одночасно з заміною попереднього позичальника на відповідача, сторони домовились про внесення змін до п. 1.1. ст. 1 Кредитного договору та погодили збільшення поновлювальної кредитної лінії до 278798740,41 грн.

Відповідний факт відповідачем в ході розгляду спору не заперечено.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

З огляду на викладене, відповідач мав повернути позивачу кредитні кошти в сумі 278798740,41 грн., з яких за рішенням суду у справі №911/1984/15 стягнуто 278170000 грн., відповідно вимога про стягнення різниці в сумі 628740,41 грн. заборгованості за кредитом підлягає задоволенню.

Крім того, відповідач стверджував про відсутність підстав для нарахування процентів за користування кредитними коштами з моменту прийняття судом рішення про дострокове виконання кредитних зобов`язань. Зазначив, що право кредитора нараховувати передбачені договором пеню та проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог на підставі ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України. Також, відповідач заявляв про застосування строків позовної давності до вимоги про стягнення пені.

Однак, суд не приймає посилання відповідача на відсутність підстав для нарахування процентів, оскільки норма ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України не містить відповідних застосережень, натомість передбачає право вимагати дострокового повернення вкредиту як захід відповідальності за прострочення сплати чергової частини.

Крім того, з огляду на зміст норми ст. 1048 Цивільного кодексу України, передбачено сплату процентів до дня повернення позики.

Частиною 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми.

Як визначено ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Особливості припинення зобов`язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів, укладених на фондовій біржі, встановлюються законодавством.

Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на зміст глави 50 Цивільного кодексу України наявність невиконаного судового рішення не є підставою для припинення зобов`язання.

Таким чином, щодо заявлених у позові процентів за користування кредитом, як вбачається з наданого позивачем розрахунку, всього за період з 31.05.2013 року по 16.08.2016 року (дату розрахунку поззову) на неповернуту суму кредиту за Кредитним договором нараховано 220683950,84 грн. процентів (в залежності від сум погодженої кредитної лінії), з яких сплачено 60589633,38 грн., відповідно залишок несплачених процентів складає 160094317,46 грн., з яких у справі №911/1984/15 було заявлено та розглянуто вимогу про стягнення частини процентів в сумі 44 762 856,39 грн. Таким чином, заявлена в позові вимога про стягнення 115 331 461,07 грн. заборгованості за процентами обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 14.4. Кредитного договору, сторони встановили, що за прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань за цим Договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється, починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов`язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов`язання. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, щодо заявленої у позові вимоги про стягнення 53 215 519,14 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, судом встановлено, що пеня нарахована на неповернуту суму кредиту за Кредитнимдоговором за період з 16.02.2016 року по 16.08.2016 року, тобто в межах шестимісячного строку, відповідний період нарахування не охоплено у справі №911/1984/15, і враховуючи подання позову 21.10.2016 року, щодо вимоги про стягнення пені не минув строк давності. Таким чином, вимога про стягнення 53215519,14 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту обґрунтована і підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 25 879 367,95 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, судом встановлено, що за розрахунком позивача заявлена в позові сума пені нарахована за перод з 16.02.2016 року по 16.08.2016 року, тобто в межах шестимісячного строку, відповідний період нарахування не охоплено у справі №911/1984/15, і враховуючи подання позову 21.10.2016 року, щодо вимоги про стягнення пені не минув строк давності. Таким чином, вимога про стягнення 25 879 367,95 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року у справі №37/64).

Щодо вимоги про стягнення 12 428 488,47 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту, відповідні нарахування проведено з 21.02.2015 року по 16.08.2016 року, тобто не охоплено вимогами у справі №911/1984/15. Таким чином вимога про стягнення 12 428 488,47 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту обґрунтована і підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 4 852 905,44 грн. по 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, встановлено, що за період з 17.12.2013 року по 16.08.2016 року всього нараховано 5127727,75 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, з яких 274822,31 грн. охоплено позовними вимогами у справі №911/1984/15. Таким чином, вимога про стягнення 4 852 905,44 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів обґрунтована і підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 140 471 875,05 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту, відповідні нарахування проведено за період з 25.11.2014 року по 16.08.2016 року і відповідна вимога у справі №911/1984/15 не заявлялась. Таким чином, вимога про стягнення 140 471 875,05 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту обґрунтована і підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 33 788 312,98 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів, відповідні нарахування проведено за період з 17.12.2013 року по 16.08.2016 року на загальну суму 36 761 419,95 грн., з яких у справі №911/1984/15 за постановою апеляції присуджено до стягнення 3 523 034,66 грн. Таким чином, вимога про стягнення інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів підлягає задоволенню на суму 33 238 385,29 грн. В частині вимоги про стягнення інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів на суму 549 927,69 грн., відповідна вимога охоплена результатми розгляду спору у справі №911/1984/15, тому у відповідній частині провадження у справі підлягає закриттю.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України підставою для відмови в позові є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Таким чином, враховуючи наявність судового рішення, що набрало законної сили щодо стягнення з відповідача відповідної різниці в сумі 549 927,69 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів, у відповідній частині провадження у справі підлягає закриттю.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, за наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення щодо стягнення:

628 740,41 грн. заборгованості за кредитом,

115 331 461,07 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом,

53 215 519,14 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту,

25 879 367,95 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту,

12 428 488,47 грн. 3 % річних за несвоєчасну сплату кредиту,

4 852 905,44 грн. 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту,

140 471 875,05 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату кредиту,

33 238 385,29 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів по кредиту.

В частині 549 927,69 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів по кредиту провадження у справі підлягає закриттю.

20.03.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБіБанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Згідно до пункту 22 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору.

Оскільки, на момент подання позову позивачу було відстрочено сплату судового збору до винесення рішення, сума судового збору підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України 33 238 385,29 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог всього на суму 386046742,82 грн., в сумі 206406 грн. При цьому, питання про повернення сум судового збору з вимоги, в якій провадження підлягає закриттю, не розглядається.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, п. 3 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГНІТ» про стягнення 386 596 670,51 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магніт» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Чкалова, буд. 3, код ЄДРПОУ 32270732) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 27-Т, код ЄДРПОУ 19017842) 628 740 грн. 41 коп. заборгованості за кредитом, 115 331 461 грн. 07 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 53 215 519 грн. 14 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 25 879 367 грн. 95 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 12 428 488 грн. 47 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту, 4 852 905 грн. 44 коп. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 140 471 875 грн. 05 коп. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату кредиту, 33 238 385 грн. 29 коп. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів по кредиту.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магніт» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Чкалова, буд. 3, код ЄДРПОУ 32270732) в доход Державного бюджету України 206406 грн. 00 коп. сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5. В частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГНІТ» про стягнення 549 927,69 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів по кредиту провадження у справі закрити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 08.05.2019 р.

Суддя Т.П. Карпечкін