Ухвала суду № 81846240, 20.05.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

20.05.2019Справа № 910/6362/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» про забезпечення позову і додані до неї матеріали, подану до пред`явлення позову

Представники: без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

17.05.2019 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви.

На обґрунтування вказаної заяви позивач посилається, зокрема, на наступні обставини.

19.04.2017р. між Публічним акціонерним товариством «МОТОР СІЧ» (надалі - Заявник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційна консалтингова група» (надалі - ТОВ «Інноваційна консалтингова група») був укладений контракт №1323/658-Е17-082-UA804(ВТД) на поставку продукції.

У відповідності з п.1.1 контракту: «Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар в асортименті та в кількості, встановленому у додатках до цього контракту, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та сплатити за нього на умовах цього контракту».

У Додатку №1 (Специфікації №1) від 19.04.2017р. до контракту №1323/658-Е 17-082- иА804(ВТД) сторони обумовили поставку наступного товару: «Газотурбінна електростанція «Мотор Сич ПАЗС-2500Г-Т6300» в комплекті за специфікацією 1320000000-0303» у кількості 2 (двох) штук с загальною вартістю товару - 2 400 000,00 доларів США з ПДВ.

У відповідності із п.8 Додатку №1 (Специфікації №1) від 19.04.2017р. до контракту сторонами було обумовлено, що Покупець здійснює 100% оплату від загальної суми цього Додатку, що складає 2 400 000,00 (два мільйона чотириста тисяч) доларів США з урахуванням ПДВ, у продовж 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з дати поставки товару.

Підтвердженням факту отримання товару ТОВ «Інноваційна консалтингова група» є складений у м. Чорноморськ (Україна) та підписаний сторонами Акт приймання-передачі від 18.10.2017р. за Додатком №1 від 19.04.2017р. до контакту №1323/658-Е17-082-иА804(ВТД) від 19.04.2017р.

Актом приймання-передачі від 18.10.2017р. сторонами було зафіксовано загальну вартість двох Газотурбінних електростанцій «Мотор Сич ПАЗС-2500Е-Т6300» в комплекті (зав.№№ 5491325303, 5491325304) у розмірі 63 562 387,20 грн. з ПДВ.

За твердженнями заявника, ТОВ «Інноваційна консалтингова група» повинна була сплатити вартість отриманого від Заявника товару у строк до 18.10.2018р. (тобто у продовж 365 календарних днів з моменту отримання товару). Проте, станом на 15.05.2019р., Публічне акціонерне товариство «МОТОР СІЧ» зазначає, що ТОВ «Інноваційна консалтингова група» так і не сплатило на розрахунковий рахунок Заявника вартість отриманого товару.

В обґрунтування поданої зави заявником вказується на те, що він звертався своїми листами (вих.№ВТД/3672 від 02.10.2018р., №ВТД/4024 від 15.11.2018р.) до ТОВ «Інноваційна консалтингова група» в вимогою про сплату у встановлений строк суми в розмірі 63 562 387,20 грн. з ПДВ або з вимогою повернення товару Заявнику. Проте, зазначені листи залишились без відповіді.

Окрім того, звертаючись із вказаною заявою до суду, заявник наголошує, що на даний час не має інформації щодо місця перебування двох Газотурбінних електростанцій «Мотор Сич ПАЗС-2500Г-Т6300» в комплекті (зав.№№ 5491325303, 5491325304) загальною вартістю 63 562 387.20 грн. з ПДВ.

Таким чином, звертаючись до суду, заявник просить вжити наступних заходів забезпечення позову до подання позовної заяви:

- накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна консалтингова група» (Код ЄДРПОУ- 34620790), а саме: на 2 (дві) Газотурбінні електростанції «Мотор Сич ПАЗС-2500Г-Т6300» в комплекті (зав.№5491325303, зав.№5491325304), які знаходяться у ТОВ «Інноваційна консалтингова група» (м. Чорноморськ, Україна, по вулиці Промисловій, 7), або у будь-яких інших осіб та за будь-якими іншими адресами;

- накласти арешт на грошові кошти в еквіваленті 63 562 387,20 грн. (шістдесят три мільйони п`ятсот шістдесят дві тисячі триста вісімдесят сім грн. 20 коп.), які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Інноваційна консалтингова група» (Код ЄДРПОУ- 34620790) в інших банківських установах України (серед яких наступний розрахунковий рахунок: р/р № НОМЕР_1 в AT КБ «ПРИВАТБАНК», МФО-300711);

- заборонити ТОВ «Інноваційна консалтингова група» (Код ЄДРПОУ- 34620790) відчужувати будь-яким третім особам 2 (дві) Газотурбінні електростанції «Мотор Сич ПАЗС-2500Г-Т6300» в комплекті (зав.№5491325303, зав.№5491325304) із загальною вартістю 63 562 387,20 грн. з ПДВ.

- заборонити органам доходів і зборів, на які покладено державну митну справу, здійснювати митне оформлення з метою вивозу будь-якими особами за межі митної території України двох Газотурбінних електростанцій «Мотор Сич ПАЗС-2500Г- Т6300» в комплекті (зав.№5491325303, зав.№5491325304) із загальною вартістю 63 562 387,20 грн. з ПДВ.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами від 16.01.2013) забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (ч. 3 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (ч. 3 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011).

Разом з тим, статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням зазначених принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою.

В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тобто у даному випадку саме на позивача, як на особу, яка посилається, що невжиття заходів забезпечення унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, покладається обов`язок доведення своїх посилань.

Проте, всупереч ст. 74 ГПК України позивачем не надано належних, допустимих, достовірних або достатніх у сукупності доказів, що без вжиття заявлених заходів забезпечення позову (шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти боржника, а також заборони відчужувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Інноваційна консалтингова група» будь-якім третім особам 2 Газотурбінні електростанції «Мотор Сич ПАЗС-2500Г-Т6300» та заборони органам доходів і зборів, на які покладено державну митну справу, здійснювати митне оформлення з метою вивозу будь-якими особами за межі митної території України двох Газотурбінних електростанцій «Мотор Сич ПАЗС-2500Г- Т6300») унеможливиться ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у обраний позивачем спосіб.

Крім того, заходи забезпечення позову, про які клопоче позивач, за переконанням суду, не є адекватними заявленим позовним вимогам; не відповідають принципу збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; відсутній зв`язок між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; позивачем не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду та не надано жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених у заяві.

Суд зазначає, що позивачем не доведені обставини того, що відповідачем вчиняються певні дії щодо вивезення спірного майна за територію України чи намагання відчужити спірне майно третім особам, а також не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційна консалтингова група» своїх зобов`язань із оплати двох Газотурбінних електростанцій. Також, суд оцівнює критично надані Публічним акціонерним товариством «МОТОР СІЧ» до суду копії листів-вимог (вих.№ВТД/3672 від 02.10.2018р. та №ВТД/4024 від 15.11.2018р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна консалтингова група», оскільки з них не вбачається факт їх надіслання на адресу ТОВ «Інноваційна консалтингова група» та факт їх отримання останніми.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не надано будь-яких належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені, отже, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви про забезпечення позову.

Таким чином, заява позивача про забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню.

З наведених підстав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» про забезпечення позову відмовити.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (20.05.2019) та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені положеннями ст.ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.О. Лиськов