Рішення № 81845792, 16.05.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/10/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2019 Справа № 908/44/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/44/19

За позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; адреса для листування: Виробничий підрозділ “Знам`янська дирекція залізничних перевезень” регіональної філії “Одеська залізниця” - 27400, м. Знам`янка Кіровоградської області, вул. Жовтнева, 10)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72)

про стягнення суми

За участю представників сторін:

від позивача: Стрілець О.С. - довіреність № 2790 від 01.11.2018 р.;

від відповідача: Коваленко Ю.М.- довіреність № 20-456 від 15.05.2019 р.

СУТЬ СПОРУ:

09.01.2019 р. у господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № НЮ-3/29 від 26.12.2018 р.) Акціонерного товариства “Українська залізниця” до Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” про стягнення суми 44600,00 грн. штрафу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2019 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/44/19 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.01.2019 р. суддею Мірошниченко М.В. відкрито провадження у справі № 908/44/19 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 33/10/19. Підготовче судове засідання призначено на 12.02.2019 р.

Ухвалою суду від 12.02.2019 р. на підставі ч. 2 ст. 183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 12.03.2019 р.

Ухвалою суду від 12.03.2019 р. на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України за ініціативою суду продовжено строк підготовчого провадження до 16.04.2019 р. включно, підготовче засідання відкладено на 16.04.2019 р.

Ухвалою суду від 16.04.2019 р. підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні 16.05.2019 р.

У судове засідання 16.05.2019 р. з`явилися представники сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

У судовому засіданні 16.05.2019 р. справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги мотивовані таким. За накладною № 45993433 зі станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці відповідачем до станції призначення Гуменці Південно-Західної залізниці відправлено вагон з вантажем – шлаки гранульовані, зазначивши в накладній масу вантажу у вагоні № 56813611 – 69700 кг, тара – 23400 кг. В процесі перевезення вантажу 14.11.2018 р. на станції Знам`янка Одеської залізниці в зазначеному вагоні було виявлено різницю в масі вантажу та здійснено контрольне зважування на вагонних вагах, про що складений комерційний акт № 410006/279/4. Згідно акту загальної форми станції Знам`янка № 87836 від 13.11.2018 р. навантаження насипом, нижче бортів 700 мм. Згідно з комерційним актом: брутто – 83750 кг, нетто – 60100 кг, тара – 23500 кг, різниця у дійсній вазі та у вазі, зазначеній у накладній, – 9600 кг. При прибутті вагону на станцію призначення проведено видачу та перевірку маси вантажу, про що зазначено в розділі “Є” комерційного акта. За неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника належить стягнути штраф 44600 грн. - п`ятикратний розмір провізної плати, яка становила 8920,00 грн. Позов обґрунтовано ст.ст. 307, 315 ГК України, ст.ст. 920, 925 ЦК України, Статутом залізниць України, Правилами складання актів.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, про що зазначив у письмовому відзиві, який надійшов до суду 29.01.2019 р. Зазначив, що відповідачем 10.11.2018 р. було визначено масу вантажу у вагоні № 56813611 (залізнична накладна № 45993433) на повірених у встановленому порядку, справних вагонних вагах. Визначено масу вантажу – 69700 кг, маса тари (порожнього вагону) – 23400 кг, маса брутто – 93100 кг, що відображено у протоколі зважування вагонів на вагах від 10.11.2018 р. та відповідає масі, зазначеній у накладній. Відповідачем було оформлено вказану залізничну накладну як електронний перевізний документ, про що свідчать відмітки в графах 55, 56 накладної, а саме ЕЦП вантажовідправника та дата прийняття вантажу до перевезення. В п. 1.7 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що порядок застосування електронного перевізного документа визначається Порядком застосування електронного перевізного документа під час перевезення вантажів залізничним транспортом, затвердженим наказом Мінтрансзв`язку від 01.11.2010 р. № 800, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.04.2011 р. за № 478/19216. Позивачем долучено до матеріалів справи копію залізничної накладної № 45993433, яка не відповідає ані формі електронного перевізного документа, ані перевізному документу в паперовій формі. Накладна містить дописи та відмітки, які не передбачені при оформленні електронного перевізного документа, у той же час в ній відсутні відмітки, передбачені Правилами оформлення перевізних документів. Подана суду накладна не є візуальною формою подання електронного перевізного документа та одночасно не є паперовою копією електронного перевізного документа, оскільки не містить особистих підписів осіб, які брали участь у його складанні. Запис, зроблений у графі 49 накладної щодо комерційного акту про нестачу, не засвідчено посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій були внесені зміни до перевізного документа, що є обов`язковим. Накладна не містить інформації про складання акту загальної форми № 87836 від 13.11.2018 р. Комерційний акт № 410006/279/4 від 14.11.2018 р. складений з порушенням Правил складання актів. Представники відповідача у перевірках на транзитній станції Знам`янка та станції призначення Гуменці участі не приймали. У комерційному акті не зазначено жодного реєстраційного номеру ваг, на яких відбувалось зважування на ст. Знам`янка, їх заводського номеру, номеру реєстрації ваг на залізниці та у державному реєстрі засобів вагоновимірювальної техніки; відсутня інформація щодо вантажопідйомності ваг. Із доданого до позовної заяви витягу з технічного паспорту вагонних ваг № 1569600043 вбачається, що ваги не були повірені та не пройшли перевірку-огляд у передбачені технічним паспортом інтервали: 12 та 6 місяців, відсутні відбитки повірочного тавра навпроти записів про перевірку ваг державним повірником 07.09.2017 р. та 05.09.2018 р., згідно запису комерційного ревізора вбачається, що станом на 30.09.2018 р. ваги не були повірені та перевірені. Встановити дійсну фактичну дату повірки з технічного паспорту неможливо, з огляду на що можна дійти висновку про зважування на неповірених вагонних вагах, що є порушенням Статуту залізниць. З протоколу зважування від 14.11.2018 р. не зрозуміло, на яких саме вагах здійснювалося зважування вагону № 56813611 та яким працівником залізниці. Інформація у протоколі зважування щодо величини різниці у вазі вантажу (9650 кг) суперечить даним комерційного акту (9350 кг). Відповідно до інформації, вказаної у протоколі зважування, інтервал між зважуванням вагонів становить від 1 хв. 22 сек. до 2 хв. 38 сек., що свідчить про те, що зважування вагонів відбувалось під час руху без розчеплення, у той час згідно з комерційним актом зважування вагонів здійснювалось із розчепленням вагонів. Отже, інформація щодо способу зважування, зазначена у комерційному акті, не відповідає фактичним обставинам. З комерційного акту вбачається, що у зважуванні вантажу приймав участь працівник станції ОСОБА_1 .Л., ця ж особа підписала акт. Однак, матеріали справи не містять доказів наявності у даного працівника та заст. нач. станції ОСОБА_2 повноважень на підписання комерційного акту. Вважає, що позивачем на станції призначення Гуменці зроблений запис у розділі «Є» без фактичної перевірки вантажу зважуванням на вагонних вагах. Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що комерційний акт не може свідчити про неправильне зазначення маси вантажу у перевізному документі, оскільки при його складенні не дотримано п.п. 9, 10. 12 Правил складання актів.

11.02.2019 р. від позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначено, що накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов`язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді. Графа 49 накладної заповнюється лише залізницею. У даному випадку дані були внесені на шляху перевезення і це ніяк не можуть бути зміни, оскільки йдеться про нові обставини, а саме про складання комерційного акта. У комерційному акті чітко зазначені ідентифікуючі дані ваг. Повірка ваг була проведена 05.09.2018 р., профілактичне-технічне обслуговування, яке включало й огляд-перевірку, було здійснене 05.09.2018 р., про що є відповідні відмітки у техпаспорті на ваги. Принцип дії ваг полягає у перетворенні навантаження в електричний сигнал за допомогою тензо-датчиків з подальшою його обробкою у цифровий вигляд і індикацією електронним терміналом та виводом інформації через інтерфейс на дисплей комп`ютера і принтер для роздрукування. До отриманої інформації щодо результатів зважування відсутня можливість стороннього втручання. Згідно з встановленим програмним забезпеченням ваг, різниця у масі визначається шляхом віднімання від маси брутто маси тари та даних вантажопід`ємності вагона. Остаточна різниця визначається вручну шляхом віднімання від значення брутто маси тари та маси нетто, зазначеної у накладній. На виконання п. 10 Правил складання актів комерційний акт був підписаний начальником станції, його заступником (згідно з посадовою інструкцією на нього покладені обов`язки начальника вантажного району, у т.ч. і щодо підписання актів) та працівник станції. На станції призначення відповідно до п. 12 Правил зроблено запис «під час перевірки різниці проти цього акта не виявлено». Даний акт підписаний відповідальними особами залізниці та вантажоодержувача, які приймали участь у перевірці. Зауважень зі сторони вантажоодержувача під час перевірки не було.

28.02.2019 р. від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

03.05.2019 р. від позивача на виконання ухвали суду надійшла письмова інформація (вих. № ДН-3-01-08/137 від 24.04.2019 р.) з її документальним підтвердженням.

У підготовчому засіданні 12.03.2019 р., про що зазначено в ухвалі суду від 12.03.2019 р., задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, на підставі ст. 81 ГПК України у Регіональної філії “Південно-Західна залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” витребувано інформацію та її документальне підтвердження, згідно з переліком. У даному підготовчому засіданні був присутній представник позивача Стрілець О.С. підготовче засідання було відкладено на 16.04.2019 р.

За результатами підготовчого засідання, яке відбулося 16.04.2019 р., підготовче провадження у справі було закрите, справа призначена до судового розгляду по суті на 16.05.2019 р. Регіональною філією “Південно-Західна залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” витребувані ухвалою суду від 12.03.2019 р. станом на дату підготовчого засідання 16.04.2019 р. докази не подані. Присутній у судовому засіданні 16.04.2019 р. представник позивача Пашко С.В. зазначив, що інші докази, окрім тих, які надані до матеріалів справи, у позивача відсутні.

З поштового конверту, в якому до суду надійшла інформація (вих. № ДН-3-01-08/137 від 24.04.2019 р.), вбачається її відправлення 21.04.2019 р., тобто після закриття підготовчого провадження.

Згідно ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відтак, оскільки вказана вище інформація надійшла до суду після закриття підготовчого провадження у справі, інформація (вих. № ДН-3-01-08/137 від 24.04.2019 р.) з доданими до неї документами долучена до матеріалів справи, однак не приймається судом до розгляду.

16.05.2019 р. до суду від відповідача надійшло письмове пояснення (вих. № 11/2027822/ЮМ від 15.05.2019 р.).

Суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Враховуючи наведене, вказане вище пояснення позивача долучено до матеріалів справи, однак не приймається судом до розгляду, оскільки подане після закриття підготовчого провадження у справі. Суд роз`яснив представнику відповідача, що він не позбавлений можливості в усній формі надати необхідні пояснення щодо заперечень на позов.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (вантажовідправник, відповідач у справі) зі станції відправлення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, відповідно до залізничної накладної № 45993433 від 11.11.2018 р., оформлено перевезення вантажу – шлаки гранульовані насипом (вантаж у вологому стані) у вагоні № 56813611 до станції призначення – Гуменці Південно-Західної залізниці, вантажоодержувач – ПАТ “Подольський цемент”.

Згідно з накладною № 45993433 вантаж у вагон завантажений вантажовідправником (графа 28), яким визначено масу вантажу (графа 24) – 69700 кг. У графі 26 накладної зазначено спосіб визначення маси: на вагонних вагах (150 т), заводський № 47 відправника.

13.11.2018 р. на проміжній станції Знам`янка Одеської залізниці складений акт загальної форми № 87836 (форми ГУ-23), в якому зазначено, що у вагоні № 56813611 (накладна № 45993433) найменування вантажу – шлаки гранульовані.

Відповідно до опису обставин, що викликали складання акту, комерційна несправність (код - 9180002). Невідповідність маси вантажу, вказаної в перевізних документах (ТГНЛ), показанням ваг, недостача вантажу. Фактично вантаж занурений нижче бортів 700 мм. Слідів втрати, розкрадань вантажу немає. Об`єм кузову на вагоні відсутній. Вагон відчеплений для перевірки.

14.11.2018 р. складений комерційний акт № 410006/279/4 на додаток до акта загальної форми станції Знам`янка № 87833 від 13.11.2018. У розділі Г “Опис пошкодження” комерційного акту зазначено, що згідно акту загальної форми станції Знам`янка № 87836 від 13.11.2018 р., вагон відчеплений на ваги та перевірку. В документі зазначено навантаження насипом, розмір навантаження відповідно до висоти бортів не зазначено, у вологому стані, вага: тара 23400 кг, нетто 69700 кг.

У розділі Д “Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку” комерційного акту зазначено, що вагон з глухими торцевими стінками, люки щільно закриті. Об`єм кузова на вагоні відсутній. Слідів втрати та крадіжки немає. При зважуванні вагона з розчепкою 14.11.2018 р. на тензометричних статичних вагонних вагах СВ-150000В2 ст. Знам`янка Од. (держповірка ваг 05.09.2018 р.) працівником станції Жеребіло у присутності заступника начальника станції Самойленко, виявилось: брутто 83750 кг, тара з документа 23400 кг, нетто 60350 кг, що складає різницю ваги проти документу в бік зменшення на 9350 кг. По штатному розкладу зав. вантажним двором відсутній. У розділі Є “Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції” акту вказано, що під час перевірки різниці проти цього акту не виявлено. Вказаний розділ комерційного акту підписаний начальником станції Сиваком В.П., начальником вантажного району Бистрицькою О.М. та працівником станції – Петухом І.І. В акті також містяться підписи начальника станції ОСОБА_3 , заступника начальника станції ОСОБА_4 В. та працівника станції Жеребіло Ю.Л., а також одержувача ОСОБА_5

У матеріалах справи міститься копія технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (зввт) вагонних ваг типу – тензометр., заводський № 1569600043, станції Знам`янка Одеської залізниці.

Відповідно до вказаного технічного паспорту, вид ЗВВТ – тензометричні, модифікація ЗВВТ – СВ-150000В/2, номер, під яким ЗВВТ занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки У-2549-07, строк експлуатації встановлений виробником – 10 років, границі зважування ЗВВТ, т.: найменша – 1 т, найбільша – 150 т; для вагонних ваг – найбільше навантаження – 100 т. Дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 28.12.2012 р.

Позивач на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, у зв`язку з неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 45993433, вагон № 56813611, нарахував відповідачу штраф у розмірі 44600,00 грн., який просив стягнути з відповідача.

Розглядаючи спір по суті суд враховує таке.

Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно зі статтею 3 Закону України “Про залізничний транспорт” законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Законів України “Про транспорт”, “Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування”, цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, визначено обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (ст. 2 Статуту).

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна – це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст.ст. 23, 24 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Як встановлено судом та підтверджується сторонами у справі, зважування вантажу, зазначеного у накладній № 45883433, відбувалося відповідачем (вантажовідправником) на його вагонних вагах (150 т) та останнім внесені до накладної відповідні дані стосовно маси вантажу – 69700 кг. У накладній № 45883433 правильність внесених відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника - відповідача.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 800 від 01.11.2010 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.04.2011 р. за № 478/19216, затверджено Порядок застосування електронного перевізного документа під час перевезення вантажів залізничним транспортом.

Відповідно до п. 1.5 цього Порядку, електронні перевізні документи (далі - ЕПД) – це сукупність електронних документів (далі - ЕД), що визначені Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", в яких зафіксована інформація у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. ЕПД повинні містити інформацію, визначену для накладної (яка на кожне відправлення вантажу повинна подаватися відправником станції навантаження) Правилами перевезення вантажів

Згідно з п. 1.8 Порядку візуальні форми подання ЕД (відображення даних, які вони містять на папері у формі, придатній для приймання їх змісту людиною), роздруковані на папері, засвідчені в установленому законодавством порядку, є паперовими копіями ЕПД.

Відповідно до п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони – одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею. Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому викладі роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Технічні характеристики паперу, призначеного для оформлення накладної, повинні забезпечувати придатність для роздруківки на принтері, а також якісне проставлення відміток залізниці на всьому шляху перевезення. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов`язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді. Накладна в електронному вигляді складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства. Порядок обміну електронною накладною між відправником та залізницею, а також залізницею та одержувачем зазначається в договорі між вантажовласником і залізницею. У разі внесення змін до електронної накладної попередні дані зберігаються. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею та одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2, 4.3 даних Правил заповнення накладної під час перевезення здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил. Під час перевезення передбачені цими Правилами відмітки зазначаються у графі 49 "Відмітки залізниці". У разі складання акта в графі 49 "Відмітки залізниці" зазначаються його номер і коротко причина, з якої його складено (наприклад, "про нестачу ___ місць", "про нестачу маси ____ кг", "про відсутність пломб" тощо).

Як визначено у ст. 23 Статуту залізниць України станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Згідно з поясненнями позивача накладна № 45993433 є електронним перевізним документом, який був переведений у паперову форму у відповідності до вищенаведених приписів Порядку та Правил оформлення перевізних документів, чим пояснюється внесення до неї записів, вчинених рукописним текстом. Дані записи не є змінами відомостей, внесених у накладну.

Відповідно до п. 8 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. за № 334, про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

У графі 49 накладної № 45993433 від 11.11.2018 р., копія якої міститься в матеріалах справи, міститься зазначення про складений комерційний акт № 410006/279 про недостачу 9350 кг, що відповідає вимогам п. 4.3 Правил оформлення перевізних документів. Вимоги щодо необхідності зазначення в даній графі накладної інформації про складання акту загальної форми, про що зазначив відповідач, відсутні.

У графах 51 та 52 накладної міститься штемпель станції призначення з датою прибуття та видачу вантажу одержувачу, у графі 50 – запис працівника станції призначення щодо видачі вантажу згідно акту № 410006/279/4.

Посилання відповідача на відсутність у графах 42, 46 та 49 накладної відміток станції призначення про остаточний розрахунок на станції призначення, інформації про повідомлення вантажоодержувача про прибуття вантажу, часу повідомлення та особистого підпису працівника станції, що здійснив повідомлення, не є підставою для визнання зазначеної накладної неналежним доказом під час вирішення спору про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу, який є предметом розгляду у даній справі. Крім того, відповідач не заперечив той факт, що вантаж, завантажений ним у вагон № 56813611, супроводжувався накладною № 45993433, відомості до якої стосовно маси вантажу вносилися саме відповідачем.

Суд приймає до уваги, що вантаж у вагоні № 56813611 прийнятий залізницею до перевезення без зауважень щодо оформлення провізних документів на підставі заповненої відповідачем залізничної накладної № 45993443, отриманий представником вантажоодержувача також без зауважень до цієї залізничної накладної, окрім маси вантажу, що відображена в акті загальної форми № 87836 та комерційному акті № 410006/279/4. Відповідач підтвердив той факт, що саме ним (відповідачем) у накладній була зазначена маса вантажу – 69700 кг.

Стосовно твердження відповідача про те, що комерційний акт № 41006/279/4 від 14.11.2018 р. складений позивачем із порушенням Правил складання актів суд зазначає таке.

Згідно з положеннями ст. 52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

У відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин невідповідності, зокрема, маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.

Відповідно до п.п. 2, 4 Правил складання актів комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.

Згідно з п. 9 даних Правил у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Згідно з п. 10 вказаних Правил комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

У пункті 12 зазначених Правил визначено, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

На виконання п. 10 Правил, комерційний акт № 410006/279/4 від 14.11.2018 р. був підписаний начальником станції Мірошниченком А.І., заступником начальника станції Самойленком О.В. (згідно з посадовою інструкцією здійснює керівництво роботою вантажного цеху станції Знам`янка), працівником станції ОСОБА_6 , а також представником вантажоодержувача ОСОБА_7 . Зауваження до акту зі сторони вантажоодержувача відсутні. Як вказав позивач, представник вантажоодержувача Нероба І.А. участі у зважуванні вагону № 56813611 на станції Знам`янка не приймав, а був присутній при зважуванні вантажу на станції Гуменці при його видачі. Свій підпис ОСОБА_8 поставив у комерційному акті № 410006/279/4 у розділі «Г» у зв`язку з тим, що саме у цьому розділі мається графа «Одержувач».

Комерційний акт № 410006/279/4 від 14.11.2018 р. форми ГУ-22, копія якого знаходиться у матеріалах справи, відповідає формі комерційного акту згідно додатку № 1 до Правил складання актів.

Зважування вагону № 56813611 на станції призначення Гуменці проводилось на вагонних тензометричних держповірених вагах. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

У відповідності до п. 12 Правил складання актів на станції призначення у розділі “Є” комерційного акту № 410006/279/4 від 14.11.2018 р. зроблено запис про те, що під час перевірки різниці проти даного акту не виявлено. Даний запис засвідчений підписами відповідальних осіб станції призначення.

Судом встановлено, що комерційний акт № 410006/279/4 складений у відповідності до п.п. 9, 10, 12 Правил складання актів.

Щодо доводів відповідача про незазначення у комерційному акті заводського реєстраційного номеру ваг, номеру їх реєстрації на залізниці та у Державному реєстрі засобів ваговимірювальної техніки, а також їх вантажопідйомності суд зазначає, що Правила складання актів та Статут залізниць України не містять вимог до зазначення цих відомостей у комерційному акті. Дані доводи відповідача є безпідставними. Також судом відхиляються доводи відповідача стосовно того, що зважування вагонів здійснювалося під час руху без розчеплення вагонів. Згідно матеріалів справи ваги типу СВ-150000/В2, на яких проводилось зважування, призначені для зважування вагонів у статичному режимі.

Вказаний комерційний акт ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем не оскаржувався, є чинним. Матеріали дійсної справи не містять листування з боку відповідача стосовно неправильності даних, внесених до комерційного акту. Також відсутнє листування між відповідачем та вантажоодержувачем стосовно маси вантажу, який був навантажений у вагон № 56813611.

У пункті 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. за № 644, передбачено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

За змістом пункту 1.5 вказаної Інструкції, для визначення маси вантажів, що перевозяться залізничним транспортом, можуть застосовуватися електромеханічні (електронні) та важільні вагонні ваги для зважування із зупинкою та зважування у русі, а також інші засоби ваговимірювальної техніки, передбачені Правилами приймання вантажів до перевезення.

Згідно з п. 7 Правил приймання вантажів до перевезення маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

У накладній № 45993433 вантажовідправником – ПАТ “ЗМК “Запоріжсталь” вказано масу вантажу у вагоні № 56813611 – 69700 кг, зважування якого здійснено на вагонних вагах (150 т) відправника. Вантажовідправником підтверджено правильність відомостей, внесених до накладної (графа 55 накладної).

В комерційному акті № 410006/279/4 від 14.11.2018 р. зазначено, що зважування вагону на станції Знам`янка на шляху слідування вантажу, що не суперечить Статуту залізниць України, здійснено на тензометричних статичних вагонних вагах СВ-150000В/2 (держповірка ваг 05.09.2018 р.). За наслідками зважування вагона № 56813611 з розчепкою, залізницею виявлено невідповідність маси вантажу, вказаної в перевізному документі: накладній № 45993433, а саме: виявлено різницю в бік зменшення на 9350 кг. У матеріалах справи міститься копія протоколу зважування партії навантажених вагонів від 14.11.2018 р.

Згідно даних технічного паспорта зазначених вагонних ваг, міжповірочний інтервал складає 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців. Остання дата повірки ваг, як зазначено у техпаспорті, – 05.09.2018 р., профілактично-технічне обслуговування, яке включало й огляд-перевірку, здійснене 05.09.2018 р.

Таким чином ваги, на яких відбулось зважування вагону № 56813611 на станції Знам`янка були своєчасно держповірені, у зв`язку з чим заперечення відповідача в цій частині судом до уваги не приймаються.

Як слідує з відповіді на відзив, відповідно до технічної документації принцип дії ваг, встановлених на станції Знам`янка (на яких проводилось зважування вагону № 56813611), полягає у перетворенні навантаження в електричний сигнал за допомогою ваговимірювальних тензодатчиків з подальшою його обробкою в цифровий вигляд і індикацією електронним терміналом та виводом інформації через інтерфейс на дисплей комп`ютера і принтер для роздрукування. До отриманої інформації щодо результатів зважування відсутня можливість стороннього втручання, а результати зважування роздруковуються в тому вигляді, в якому передбачено програмним забезпеченням.

Результати зважування відображено у протоколі зважування партії навантажених вагонів від 14.11.2018 р. Різниця між даними у накладній та фактичній масі склала 9350 кг, про що і було зазначено в комерційному акті.

Згідно приписів ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вищенаведені норми законодавства свідчать про те, що залізниця не зобов`язана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, зазначених у накладній, при прийнятті вантажу до перевезення. А вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Факт невідповідності маси вантажу проти зазначених даних у накладній та відсутність ознак втрати або пошкодження вантажу під час перевезення встановлений згаданим вище комерційним актом. Крім того, на станції призначення Гуменці відміткою у комерційному акті зазначено, що при перевірці вантажу різниці проти цього акту не виявлено.

Доводи відповідача щодо недоліків комерційного акта № 410006/279/4, з врахуванням встановлених судом обставин справи, не можуть спростувати факт неправильного зазначення маси вантажу вантажовідправником у накладній № 45993433. Інші доводи відповідача не спростовують факту наявності порушення з боку вантажовідправника та не виключають відповідальність останнього.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Враховуючи наведене суд зазначає, що позивачем доведений факт зазначення відповідачем у залізничній накладній № 45993433 неправильної маси вантажу, заперечення відповідача спростовуються наведеними вище нормами законодавства. Суд приймає до уваги, що відповідачем у вказаній накладній підтверджено правильність внесення відомостей.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно з накладною № 45993433 вартість перевезення склала 8920,00 грн., отже п`ятикратний розмір провізної плати складає – 44600,00 грн., що і становить суму штрафу за неправильне зазначення маси вантажу, яка заявлена до стягнення.

Враховуючи досліджені судом докази та обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, розрахунок розміру штрафу здійснений позивачем правильно.

На підставі викладеного вище, позовні вимоги про стягнення з відповідача 44600,00 грн. штрафу підлягають задоволенню.

12.03.2019 р. до суду надійшло письмове клопотання (вих. № 11/2007409/04 від 07.02.2019 р.) ПАТ “ЗМК “Запоріжсталь” про зменшення розміру штрафу, що підлягає стягненню, до 8920,00 грн. (одна провізна плата). Клопотання підтримане представником відповідача у судовому засіданні.

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на те, що він не ставив собі за мету порушувати права та законні інтереси позивача шляхом неналежного виконання умов договору перевезення. Відповідач вжив усіх необхідних заходів для вірного визначення маси вантажу. Зазначає про відсутність негативних наслідків для залізниці чи третіх осіб у зв`язку з зазначенням неправильної маси вантажу; відбулося недовантаження відповідачем вагону, що не призвело до більшого зношення рухомого складу або можливості руйнації чи пошкодження вагону та не призвело до сплати меншого розміру оплати за перевезення вантажу. Також посилається на скрутне фінансове становище відповідача, наявність заборгованості контрагентів перед ПАТ “ЗМК “Запоріжсталь” та неспіврозмірність штрафу у порівнянні з вчиненим порушенням, а також отриманим відповідачем прибутком від реалізації вантажу.

Представник позивача заперечив проти вказаного клопотання.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Слід зазначити, що зменшення розміру санкцій є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2019 р. по справі № 914/2339/17 зазначено, що відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача). Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.

Суд зазначає, що відповідальність за невірно зазначену масу вантажу встановлена у ст. 122 Статуту залізниць України незалежно від її (маси) заниження чи завищення. Розмір штрафу, встановлений у ст. 118 Статуту залізниць України, залежить від розміру провізної плати за всю відстань перевезення.

Крім того, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження його скрутного фінансового стану, зокрема, балансу та звіту про фінансові результати. Довідка головного бухгалтера відповідача про наявність дебіторської заборгованості перед відповідачем не є достатнім та належним доказом на підтвердження вказаної обставини.

Суд враховує, що підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Одним із принципів підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик (ст.ст. 42, 44 ГК України).

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу.

На підставі викладеного вище, позовні вимоги задовольняються судом повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця” до Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, код ЄДРПОУ 00191230) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) 44600 (сорок чотири тисячі шістсот) грн. 00 коп. штрафу та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано – 21 травня 2019 р.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко