Ухвала суду № 81844248, 17.05.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

17 травня 2019 року Справа № 926/2322/16 Суддя Господарського суду Чернівецької області Ковальчук Т.І., розглянувши

скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці

на дії старшого державного виконавця у справі

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, м. Чернівці,

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Біхмайстер”, м. Михайлівка Глибоцького району Чернівецької області,

про зобов`язання звільнити орендоване приміщення,

за участю

секретаря судового засідання Боднарчука В.В.,

представників сторін:

скаржника КЕВ м. Чернівці – Шеремета І.М., дов. № 18 від 03.01.2019 р.,

боржника ТОВ “Біхмайстер” – Біховський О.В., директор,

Глибоцького РВ ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області – не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 06.04.2017 р. у справі № 926/2322/16 задоволено позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Біхмайстер” звільнити нежитлові приміщення площею 178,65 м2 в будівлі № 4 (літ. А) військового містечка № 101, що знаходяться за адресою: м. Чернівці, площа Театральна, 6, стягнуто з ТОВ “Біхмайстер” на користь КЕВ м. Чернівці 1378,00 грн. судового збору (суддя Швець М.В.).

18 квітня 2017 року Господарським судом Чернівецької області видано наказ про примусове виконання рішення у справі № 926/2322/16 про стягнення з ТОВ “Біхмайстер” на користь КЕВ м. Чернівці 1378,00 грн. судового збору.

24.04.2019 р. до Господарського суду Чернівецької області надійшла скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці від 24.04.2019 р. на дії старшого державного виконавця Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області Манасовича Василя Васильовича про повернення виконавчого документа стягувачеві.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Швеця М.В. згідно з розпорядженням керівника апарату Господарського суду Чернівецької області № 22/19 від 24.04.2019 р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями скаргу КЕВ м. Чернівці на дії старшого державного виконавця передано до провадження судді Ковальчук Т.І.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.04.2019 р. скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці від 24.04.2019 р. на дії старшого державного виконавця Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області Манасовича В. В. призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.05.2019 р. за участю представників КЕВ м. Чернівці, ТОВ “Біхмайстер” і Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області, Глибоцькому РВ ДВС встановлено у строк до 06.05.2019 р. надати відзив на скаргу, оригінали матеріалів виконавчого провадження № 54776761 для огляду в судовому засіданні та їх копії для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою від 06.05.2019 р. розгляд скарги в судовому засіданні відкладено на 17.05.2019 р. з причин неявки представника Глибоцького районного відділу ДВС і неподання органом державної виконавчої служби витребуваних ухвалою від 26.04.2019 р. відзиву на скаргу і матеріалів виконавчого провадження.

При цьому суд керувався прецедентним рішенням Європейського суду з прав людини у справі “Краска проти Швейцарії”, взяв до уваги об`єктивну недостатність у Глибоцького РВ ДВС часу для підготовки відзиву і матеріалів виконавчого провадження, а також для забезпечення участі представника в судовому засіданні 06.05.2019 р. з огляду на дату отримання райвідділом ДВС ухвали суду від 26.04.2019 р. – 02.05.2019 р., при тому, що 4 і 5 травня 2019 року є вихідними днями.

У судове засідання 17.05.2019 р. представник Глибоцького РВ ДВС не з`явився без повідомлення причин неявки, витребувані ухвалою від 26.04.2019 р. відзив на скаргу і матеріали виконавчого провадження суду не подані.

З наявних у матеріалах справи доказів видно, що Глибоцький РВ ДВС належним чином і своєчасно повідомлений про дату, час і місце судового засідання з розгляду скарги після відкладення ухвалою від 06.05.2019 р.

З огляду на вказані обставини та враховуючи положення частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України про те, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, скаргу розглянуто без участі представника органу ДВС за наявними в ній матеріалами (ч. 2 ст. 178 ГПК України).

Представник стягувача у судових засіданнях 06.05.2019 р. і 17.05.2019 р. пояснив, що КЕВ м. Чернівці у 2017 року подало до Глибоцького районного відділу ДВС для примусового виконання наказ Господарського суду Чернівецької від 18.04.2017 р. про стягнення з ТОВ “Біхмайстер” судового збору в сумі 1378,00 грн., однак впродовж тривалого часу не отримав постанови про відкриття виконавчого провадження та інших документів виконавчого провадження, в зв`язку з чим звернувся зі скаргою до начальника райвідділу ДВС щодо не виконання зазначеного наказу суду. Після звернення зі скаргою, за поясненням представника стягувача, до КЕВ м. Чернівці надійшла постанова про повернення виконавчого документа без виконання у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення. Однак, доводив представник стягувача, будь-яких передбачених чинним законодавством виконавчих дій державний виконавець не вчиняв, тому постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві є незаконною, просив задовольнити скаргу і скасувати постанову про повернення виконавчого документа.

Представник боржника в судовому засіданні пояснив, що на даний час судовий збір за наказом Господарського суду Чернівецької області на користь КЕВ м. Чернівці сплачено Товариством з обмеженою відповідальністю “Біхмайстер” добровільно, на підтвердження чого подав відповідне платіжне доручення для долучення до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши скаргу КЕВ м. Чернівці, додані до неї документи, матеріали справи, суд встановив наступне.

Як зазначалося, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 06.04.2017 р. у справі № 926/2322/16 задоволено позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці до Товариства з обмеженою відповідальністю “Біхмайстер” про звільнення нежитлових приміщень за адресою м. Чернівці, площа Театральна, 6, стягнуто з ТОВ “Біхмайстер” на користь КЕВ м. Чернівці 1378,00 грн. судового збору, про що судом видано відповідний наказ від 18.04.2017 р.

29.05.2017 р. стягувачем КЕВ м. Чернівці сплачено на рахунок Глибоцького РВ ДВС ГТУЮ 27,56 грн. авансового внеску за виконання рішення господарського суду у справі № 926/2322/16 про стягнення судового збору з ТОВ “Біхмайстер” та подано до Глибоцького міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Чернівецькій області заяву від 01.09.2017 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 18.04.2017 р. про стягнення з ТОВ “Біхмайстер” 1378,00 грн. судового збору разом із зазначеним наказом і доказами сплати авансового внеску (а.с. 90-92).

Як пояснив представник скаржника і не спростовано Глибоцьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області, стягувачу КЕВ м. Чернівці від дати звернення до органу ДВС із заявою від 01.09.2017 р. виконавчою службою не надіслано ані постанови про відкриття виконавчого провадження, ані будь-якого іншого документа, який би свідчив про вчинення державним виконавцем виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 18.04.2017 р. у справі № 926/2322/16.

Стягувач КЕВ м. Чернівці звернувся до начальника Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби зі скаргою від 21.03.2019 р., в якій зазначав, що на дату звернення зі скаргою до КЕВ м. Чернівці не надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження, не повідомлено про хід виконавчого провадження, наказ суду не виконано.

За поясненням представника КЕВ м. Чернівці, відповідь від начальника райвідділу ДВС на скаргу не надійшла, натомість одержано постанову від 22.12.2018 р. у виконавчому провадженні № 54776761 про повернення виконавчого документи стягувачеві.

За змістом вказаної постанови старшим державним виконавцем Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, в зв`язку з чим виконавчий документ наказ Господарського суду Чернівецької області від 18.04.2017 р. у справі № 926/2322/16 про стягнення з ТОВ “Біхмайстер” на користь КЕВ м. Чернівці судового збору 1378,00 грн. вирішено повернути стягувачеві без виконання (а.с. 94-95).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, урегульовані Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII).

Стаття 1 Закону № 1404-VIII визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, накази господарських судів (стаття 3).

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини 1, 2 статті 15 Закону № 1404).

Стаття 10 Закону № 1404-VIII визначає заходи з примусового виконання рішень, якими, зокрема, є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону № 1404-VIII будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Статтею 13 Закону № 1404-VIII встановлено строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій, унормовано, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами 2-4 зазначеної статті Закону арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону, платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках, опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

За приписами частин 1, 4, 5 статті 24 Закону № 1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Згідно з пунктом 1 частини 1 та частиною 5 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення і не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Статтею 28 Закону № 1404-VIII унормовано, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі – документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника урегульовано статтею 48 Закону № 1404-VIII, відповідно до якої звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні – щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці – щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно зі статтею 52 Закону № 1404-VIII, яка визначає особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника – юридичної особи, фізичної особи – підприємця, виконавець звертає стягнення на кошти боржника – юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника – юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника – юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником – юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Таким чином, Закон № 1404-VII встановлює порядок примусового виконання рішення про стягнення коштів з юридичної особи, види виконавчих дій і строки їх вчинення, наділяє виконавця відповідними повноваженнями під час здійснення виконавчого провадження, як-от:

- проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

- безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника – юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

- здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

- отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних (пункти 1, 5-8, 14, 21 частини 4, частина 5 статті 18 Закону).

У ході розгляду скарги КЕВ м. Чернівці суду взагалі не подано доказів, що державним виконавцем Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби виконавче провадження з примусового наказу Господарського суду Чернівецької області від 18.04.2017 р. у справі № 926/2322/16 відкрито в установлений статтею 26 Закону № 1404-VIII строк, що постанова про відкриття виконавчого провадження та інші передбачені документи надсилалися державним виконавцем сторонам виконавчого провадження, а скаржник таке заперечує.

Відсутні будь-які документи, які б підтверджували вчинення державним виконавцем Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби передбачених Законом № 1404-VIII дій з метою виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 18.04.2017 р. у справі № 926/2322/16.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність таких обставин виконавець складає акт (ч. 2 статті 37 Закону-VIII).

Державним виконавцем не надіслано до суду доказів розшуку майна боржника ТОВ “Біхмайстер” та складення відповідного акту про відсутність такого майна.

Разом з тим, у ході розгляду скарги боржником сплачено судовий збір у сумі 1378,00 грн. на користь стягувача КЕВ м. Чернівці, представник ТОВ “Біхмайстер” у судовому засіданні пояснив суду, що рішення не було виконано добровільно спершу через певну усну домовленість з стягувачем, а згодом у зв`язку з великою кількістю виконавчих проваджень про необхідність відшкодувати позивачу судовий збір у справі № 926/2322/16 просто забули.

За таких обставин суд доходить до висновку, що в ході виконавчого провадження № 54776761 державним виконавцем належним чином не здійснювалися дії з розшуку майна боржника ТОВ “Біхмайстер” та не доведено відсутність у останнього майна, на яке можливо звернути стягнення, а тому підстав для повернення виконавчого документа стягувачеві по пункту 2 частини 1 статті 37 Закону № 1404-VIII не було.

Частинами 1 та 2 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За змістом статей 339, 340, 341 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Згідно приписів статті 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Відповідно до статті 1291 Конституції України, статті 326 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.04.2017 р. у справі № 926/2322/16, яке набрало законної сили в установленому порядку, є обов`язковим до виконання.

Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина “судового процесу”, а невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 протоколу № 1 названої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2004 р. у справі “Войтенко проти України”, від 28.07.1999 р. у справі “Іммобільяре Саффі” проти Італії”).

Відповідно до статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Під час розгляду скарги КЕВ м. Чернівці судом встановлено невиконання органом державної виконавчої служби передбачених Законом № 1404-VIII дій з примусового виконання рішення суду та відсутність підстав для повернення наказу Господарського суду Чернівецької області від 18.04.2017 р. у справі № 926/2322/16 без виконання у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

Встановлені в ході судового розгляду обставини, які свідчать про неналежне здійснення виконавчого провадження та відсутність зазначених у постанові старшого державного виконавця Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Манасовича В.В. від 22 грудня 2018 року підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 54776761, підтверджують доводи скаржника про неправомірність дій державного виконавця з винесення зазначеної постанови, тому суд доходить висновку, що в частині вимоги про визнання даної постанови незаконною скарга підлягає задоволенню.

При цьому, на вказаний висновок суду не впливає той факт, що на даний час боржником добровільно сплачено судовий збір в сумі 1378,00 грн. на користь стягувача платіжним дорученням № 104 від 08.05.2019 р. Зокрема, таке відбулося поза межами виконавчого провадження № 54776761 і не спростовує доводів скаржника про неналежне виконання державним виконавцем рішення суду та відсутність підстав для повернення виконавчого документа стягувачеві станом на дату прийняття оскаржуваної постанови.

Стосовно вимоги скарги про скасування постанови від 22.12.2018 р. суд зазначає наступне.

У відповідності до приписів частини 2 статті 19 Конституції України господарський суд як орган судової влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваженнями скасовувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), що винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, відповідно до частини 3 статті 74 Закону № 1404-VIII наділено начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно ж до норм ГПК України, якщо скарга є обґрунтованою, господарський суд визнає оскаржуване, зокрема, рішення державного виконавця неправомірним.

За приписами статті 41 Закону № 1404-VIII однією з підстав для відновлення виконавчого провадження є визнання судом незаконною постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Отже, для відновлення прав стягувача у виконавчому провадженні в частині вимоги про визнання оскаржуваної постанови незаконною скаргу належить задовольнити, у частині вимоги про скасування цієї постанови судом скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 246 Господарського процесуального кодексу України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Під час розгляду скарги КЕВ м. Чернівці суд виявив порушення законодавства і недоліки в роботі Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, з приводу яких вважає за необхідне постановити окрему ухвалу, яку надіслати на адресу Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 246, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці на дії державного виконавця задовольнити частково.

2. Визнати незаконною постанову старшого державного виконавця Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Манасовича Василя Васильовича від 22 грудня 2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 54776761.

3. Винести на адресу Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області окрему ухвалу про виявлені порушення законодавства та недоліки в діяльності Глибоцького РВ ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області.

Порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (ч. 1 ст. 235 ГПК України)

Ухвала може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції у письмовій формі (ст. 257 ГПК України).

У судовому засіданні 17.05.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст підписано 20 травня 2019 року.

Суддя Т.І. Ковальчук