Ухвала суду № 81844217, 14.05.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14 травня 2019 року м. Черкаси справа № 925/148/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В., за участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області, Синецької О.Ю. та за участю представника відповідачів: Товариства з обмежено відповідальністю «Біогазінвест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-СПП» - Калініченка В.В., адвоката, розглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовною заявою керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до Товариства з обмежено відповідальністю «Біогазінвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерагроінвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-СПП», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінгрейт» про стягнення 788 550 грн,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Вознесенської сільської ради звернувся з позовом, у якому просить стягнути: з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерагроінвест» кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 6123 грн 44 коп, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазінвест» кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 19291 грн 87 коп, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-СПП» кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 755740 грн 13 коп, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінгрейт» кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 7394 грн 53 коп на користь Вознесенської сільської ради.

13.03.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазінвест» (Т.2 а.с. 37-42) та 01.04.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-СПП» (Т.2 а.с. 67-70) надійшли відзиви на позов, у яких вони проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позову, оскільки зазначені у позовній заяві факти є безпідставними. ТОВ «Біогазінвест» являється землекористувачем земельної ділянки в розмірі 1/50 частини, а ТОВ Агро-СПП» 91/100 частини майнового комплексу бувшого ВАТ «Пальмірський цукровий завод» з кадастровим номером НОМЕР_1 :08:002:0017. Всього ж співвласників цього майнового комплексу налічується чотири. ТОВ «Біогазінвест» з вересня 2016 року, а ТОВ «Агро-СПП» з грудня 2016 року розпочали вживати заходи щодо оформлення в установленому законом порядку користування земельною ділянкою. Рішенням Золотоніської районної ради №17-25/УІІ від 21.02.2018 затверджено матеріали технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 08:002:0017 площею 71,8170 га з метою передачі її в оренду на 10 років ТОВ «Біогазінвест» та ТОВ «Агро-СПП». Однак, договір оренди землі так і не був укладений саме з вини Черкаської обласної державної адміністрації. Остання ігнорувала пропозиції цих товариств щодо укладення договору і не направляла проекту договору оренди землі пропорційно часток майна кожного із товариств в майновому комплексі, тим самим не виконала вимог частини 2 статті 16 ЗУ «Про оренду землі». Прокурором не доведено факту протиправної чи неправомірної поведінки ТОВ «Біогазінвест» та ТОВ «Агро-СПП» та не можна погодитись, що останні, як землекористувачі земельної ділянки, відповідно до частини кожного, майнового комплексу за рахунок власника земельної ділянки Черкаської ОДА зберігали у себе кошти, які мав заплатити за користування нею та зобов`язаний повернути ці кошти на підставі статей 1212 та 1214 ЦК України. Фактично ж правовідносини зводяться до відшкодування шкоди, які врегульовані статтями 22, 1166 ЦК України.

03.04.2019 від першого позивача - Черкаської обласної державної адміністрації надійшло клопотання (Т.2 а.с. 99-104), у якому вказано, що відповідачі не довели, що ними вживалися всі заходи щодо укладення договору оренди землі або, що адміністрація ухилялася або відмовила у цьому. За відсутності передумов таких як технічна документація поділу земельних ділянок, відсутності згоди на поділ земельної ділянки та укладення наступних договорів оренди усіх співвласників об`єкта нерухомості, договори оренди з співвласниками будівлі на частини земельної ділянки № НОМЕР_1 0017 станом на 29.03.2019 не можуть бути укладені. Розпорядженням Золотоніською райдержадміністрації від 20.07.2018 №171 затверджено акт про визначення збитків власнику землі №1 від 18.07.2018, тобто реалізовано визначеного законодавством України способу дій по відшкодуванню завданих збитків, у зв`язку із використанням земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 .

Позивачі: Черкаська обласна державна адміністрація та Вознесенська сільська рада, належним чином повідомлені про дату та час проведення підготовчих засідань, своїх представників не направили. Голова Вознесенської сільської ради листом №207 від 06.03.2019 позовні вимоги підтримав та просив справу розглядати за відсутності представника сільської ради. Представник Черкаської обласної державної адміністрації, про причини неявки суд не повідомив. Відповідачі : Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерагроінвест» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінгрейт» відзивів на позов до суду не направили їх представники у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Докази отримання ухвал суду від 15.03.2019 та від 16.04.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерагроінвест» підтверджується корінцями поштових відправлень, що міститься в матеріалах справи, ухвала суду від 12.02.2019 направлялась на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінгрейт» зазначену прокурором у позовній заяві однак повернута до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У судовому засіданні 07.05.2019 оголошені вступна та резолютивна частини ухвали.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 26.04.2016 ТОВ «Агро-СПП» придбало виробничий комплекс загальною площею 57440,7 кв м, який розташований за адресою: Черкаська область, селище Пальміра, вул. Заводська, б/н. У подальшому 23.08.2016 новий власник згідно договору купівлі-продажу продав ТОВ «Біогазінвест» 7/100 частини вказаного комплексу, загальною площею 3072,1 кв м.

10.11.2016 ТОВ «Агро-СПП» на підставі договору про передачу у власність частину комплексу безоплатно передало Комунальному підприємству «Джерело» Вознесенської сільської ради 1/50 частину комплексу, загальною площею 853,6 кв м.

24.01.2017ТОВ «Біогазінвест» на підставі договору купівлі-продажу продало ТОВ «Гран Ферт» 1/20 частину вказаного комплексу, загальною площею 2215, 3 кв м. ТОВ «Гран Ферт» на підставі договору купівлі-продажу від 31.03.2018 продало ТОВ «Торговий дім «Інтреагроінвест» 1/20 частину вказаного комплексу, загальною площею 2215, 3 кв м. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Гран Ферт» змінило повне найменування й місцезнаходження. Вказана юридична особа має назву Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінгрейт».

Відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта неpyxoмого майна номер інформаційної довідки №154215378 від 29.01.2019 власниками об`єктів нерухомості на даний час є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерагроінвест», якому на праві власності належить 1/20 нерухомого, Товариство з обмежено відповідальністю «Біогазінвест», якому на праві власності належить 1/50 нерухомого майна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-СПП», якому на праві власності належить 91/100 нерухомого майна, КП «Джерело», якому на праві власності належить 1/50 нерухомого майна.

Власниками не оформлене право користування земельною ділянкою, на якій розміщені об`єкти нерухомості, які їм належать.

За доводами прокурора Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерагроінвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-СПП», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінгрейт» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Біогазінвест», як фактичні користувачі земельної ділянки державної форми власності площею 71,8170 га з кадастровим номером 7121582000:08:002:0017, без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки - Черкаської обласної державної адміністрації зберігали у себе кошти, які мали заплатити за користування нею, зобов`язані повернути ці кошти на підставі статей 1212, 1214 ЦК України. Подаючи позов до суду, прокурор обґрунтовує його подання порушенням економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування та інтересів держави в цілому. Неотримання орендної плати місцевим бюджетом за користування відповідачами спірною земельною ділянкою порушуються визначені матеріальні потреби суспільства, територіальної громади села Вознесенське, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводять до неможливості забезпечення виконання відповідних програм. Черкаською ОДА та Вознесенською сільською радою не вжито заходів щодо стягнення з відповідачів заборгованості за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, у зв`язку з чим існує необхідність захисту інтересів держави Золотоніською місцевою прокуратурою.

Предметом судового розгляду у даній справі є вимога прокурора про стягнення з відповідачів безпідставно збережених коштів плати за користування землею державної форми власності на користь Вознесенської сільської ради.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру». Відповідно до статті 23 цього Закон прокуратура здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Згідно зі змістом статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на участь прокурора у суді на боці однієї з сторін, як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор, вчиняючи процесуальні дії стає противником чи союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї з сторін відчуття нерівності. Підтримка, що надається прокурором одній зі сторін може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які ймовірно не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або у випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Отже, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, позивачем може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави. За змістом частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 статті 131-1 Конституції України щодо представництва прокурором інтересів держави у судах не може тлумачитись розширено. Отже, прокурор може представляти інтереси держави у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є одним з засад правосуддя. Суд, дослідивши наведені докази та доводи прокурора, дійшов висновку, що обставини, на які послався прокурор при зверненні до суду не свідчать про порушення інтересів держави у розумінні приписів наведених вище правових норм, тому відсутні підстави вважати, що позов прокурора у даній справі має на меті захист інтересів держави.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, при зверненні з даним позовом в інтересах держави прокурор зазначив органами, які уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а отже і позивачами: Черкаську обласну державну адміністрацію та Вознесенську сільську раду Золотоніського району Черкаської області.

Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій, відповідно до Конституції України, визначає Закон України «Про місцеві державні адміністрації». Згідно з положеннями статті 1 цього Закону обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації здійснюють виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою. Повноваження в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля урегульовані у статті 21 вказаного Закону. Так, серед інших повноважень, місцева державна адміністрація уповноважена: розпоряджається землями державної власності відповідно до закону (пункт 2 цієї статті), погоджувати документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України «Про землеустрій», щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища (пункт 11 цієї статті Закону).

Крім того, відповідно до частини 5 статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Отже, з огляду на визначені законом повноваження місцевої державної адміністрації, до якої відноситься і зазначена прокурором позивачем Черкаська обласна державна адміністрація, коло її повноважень стосується правовідносин щодо розпорядження землями державної форми власності, у тому числі і ті, що пов`язані з порядком надання земель у користування. Предметом спору у вказаній справі є вимога про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, тобто стягнення коштів з фактичних користувачів земельної ділянки, які без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегли у себе кошти, які мали б сплатити за користування нею та в силу статті 1212 Цивільного кодексу України зобов`язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки. Черкаська обласна державна адміністрація не є власником цієї земельної ділянки та не контролює питання сплати чи стягнення коштів за користування землями державної форми власності, відповідно не може бути тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Щодо зазначення іншого позивача Вознесенської сільської ради, яка відповідно до положень статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громади та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, які визначені Конституцією України та іншими законами, то з огляду на спірні правовідносини сільська рада не належить до органів з реалізації державних функцій. Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», як зазначено вище у Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Прокурором не надано будь-яких доказів та обґрунтувань на підтвердження того, що Вознесенська сільська рада є саме тим органом, що здійснює діяльність пов`язану із зазначеними правовідносинами (стягненням плати за користування землями державної форми власності).

Отже, з огляду на наведене, у будь-якому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і обґрунтувати та довести необхідність захисту саме інтересів держави, а не інтересів будь-яких інших органів.

Відповідно до частини статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави. Водночас, судом було порушено провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі. Згідно з частиною другою статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності. З огляду на викладене, позовна заява керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до Товариства з обмежено відповідальністю «Біогазінвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерагроінвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-СПП», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінгрейт» про стягнення 788 550 грн, підлягає залишенню без розгляду, оскільки прокурор, звертаючись до суду із даним позовом не обґрунтував підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді та не довів, що визначені ним позивачі є тими органами, на які державною державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Відповідно до частин 2-4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Відповідно до пункту 4 статті 7 Закону України «Про судовий збір» залишення заяви без розгляду є підставою для його повернення позивачу. Разом з тим, оскільки, згідно з вимогами частини 1 статті 7 цього Закону повернення судового збору здійснюється за клопотанням особи, яка його сплатила, а у суду відсутнє таке клопотання підстав для прийняття рішення про повернення судового збору у суду немає.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 226, статтями 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позов без розгляду.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текс ухвали підписаний 17.05.2019

Суддя Кучеренко О.І.