Рішення № 81843299, 14.05.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.05.2019Справа № 910/2943/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., при секретарі судового засідання Яценко Я.М., розглянувши в судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест"

до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації

про стягнення 121 299,89 грн.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засіданні

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради про стягнення 122 299,89 грн на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у період з 01.07.2016 по 31.12.2018 було надано телекомунікаційні послуги певному колу осіб на пільгових умовах, а оскільки головним розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг в м. Києві є Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради, то на думку позивача, саме на відповідача покладено обов`язок щодо здійснення розрахунків з постачальниками послуг, в тому числі і операторами телекомунікаційних послуг, за послуги надані особам, які мають право на відповідні пільги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.03.2019.

25.03.2019 через відділ діловодства суду відповідач подав клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, та клопотання про відкладення судового засідання.

26.03.2019 через відділ діловодства суду відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки Господарським судом міста Києва вже розглядалися позовні вимоги за надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.07.2016 по 30.04.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.19 відкладено підготовче засідання на 23.04.2019, залучено до участі у справі Департамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації.

02.04.2019 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому вказує, що з 24.06.2017 редакція порядку не встановлює вимог або механізму здійснення виплат підприємствам (операторам) за надані громадянам послуги пільгового зв`язку. Відсутні форми 3-пільга в якості доказу наявності боргу, отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

12.04.2019 через відділ діловодства суду третя особа подала письмові пояснення по справі. Відповідно до яких вказує, що ЗК «Про державний бюджет на 2016», «Про державний бюджет на 2017» «Про державний бюджет на 2018» субвенцій на відшкодування пільг щодо послуг зв`язку не передбачено, а відповідно кошти для їх надходження не надходили.

23.04.2019 через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 23.04.2019 оголошено перерву до 14.05.2019.

13.05.2019 через відділ діловодства суду позивачем подано відповідь на відзив в якому вказує, що ЗУ «Про телекомунікації» та Правила не передбачають обмежень щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Також 13.05.2019 через відділ діловодства суду позивачем подано заперечення.

Представник позивача в судовому засіданні 14.05.2019 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, представник відповідача та третьої особи заперечили.

У судовому засіданні 15.05.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 15.02.2007 № 594 позивача включено до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за № 698, що підтверджується довідкою НКРЗІ від 18.02.2015 № 02-773/111.

Позивач надає послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.

Як зазначає позивач, за період з 01.07.2016 по 31.12.2018 року Приватним акціонерним товариством "Фарлеп-Інвест" були надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на загальну суму 121 299,85 грн., у зв`язку з чим на виконання п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2013 № 117, позивачем направлено відповідачу, як головному розпоряднику коштів бюджетного фінансування соціальних пільг в м. Києві розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам, згідно з формулою " 2-пільга".

Позовні вимоги мотивовані тим, що Департаментом соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради всупереч нормам чинного законодавства понесені позивачем витрати внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в період з 01.07.2016 по 31.12.2018 не відшкодовані, у зв`язку з чим, як зазначає позивач, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 121 299,85 грн., які позивач просить суд стягнути.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно з частиною другою статті 97 Бюджетного кодексу України порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України.

Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч. 2 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").

Відповідно до ст. 143 Конституції України, органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об`єкти державної власності.

Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (ст. 95 Конституції України).

Право окремих категорій громадян на пільги з оплати телекомунікаційних послуг встановлено Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою", "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про освіту", "Про прокуратуру", "Про Службу безпеки України", "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про захист рослин", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України", "Про охорону дитинства", "Про соціальний захист дітей війни", "Про культуру", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", "Про підвищення престижності шахтарської праці", "Про вищу освіту", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про охорону дитинства".

Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 (далі - Порядок), встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; доставки громадянам повідомлень про призначення субсидії; допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім`ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до пункту 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Розпорядником коштів бюджетного фінансування вказаних соціальних пільг м. Києва є Департамент.

Таким чином, відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій, згідно п. 8 Порядку, отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

З 24.06.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 №426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256», якою пункт 1 Порядку №256 викладено у новій редакції, який не встановлює вимог або механізму здійснення виплат підприємствам (операторам) за надані громадянам послуги пільгового зв`язку.

З 01.07.2015 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї», якою затверджено новий порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, у тому числі за користування телефоном (далі - Порядок). Цим Порядком уповноважено одну сторону - структурні підрозділи з питань соціального захисту районних у м. Києві державних адміністрацій встановлювати право пільговиків на отримання пільг у користуванні телефоном та надавати списки таких осіб операторам (провайдерам) телекомунікацій (пункт 10 Порядку). Обов`язок другої сторони - оператори (провайдери) телекомунікацій надають у встановленому порядку протягом дванадцяти місяців пільги пільговикам, зазначеним у списках (пункт 11 Порядку).

Із набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї», визначено новий механізм реалізації права осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, на отримання пільг з оплати послуг за користування телефоном.

Пунктом 1 Порядку передбачається, що цей Порядок визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства.

У пункті 2 Порядку зазначено, що дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законами України: "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до категорії 3; дружини (чоловіки) та опікуни (на час опікунства) дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; сім`ї, які мають дитину з інвалідністю, інвалідність якої пов`язана з наслідками Чорнобильської катастрофи; діти, потерпілі від Чорнобильської катастрофи; особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше ніж 14 календарних днів або не менше ніж три місяці протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями), "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасники війни;-особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною). "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (ветерани праці; особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною), "Про освіту" (пенсіонери, які раніше працювали педагогічними працівниками у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у них), Основами законодавства України про охорону здоров`я (пенсіонери, які раніше працювали медичними і фармацевтичними працівниками у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у таких населених пунктах), "Про бібліотеки і бібліотечну справу" (пенсіонери, які раніше працювали у бібліотеках у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у них), "Про захист рослин" (пенсіонери, які працювали у сфері захисту рослин у сільській місцевості і проживають там), "Про жертви нацистських переслідувань", "Про охорону дитинства"(багатодітні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім`ї, в яких не менше року проживають троє або більше дітей, сім`ї, в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування), "Про соціальний захист дітей війни", "Про культуру" (пенсіонери, які раніше працювали в державних та комунальних закладах культури, закладах освіти сфери культури у сільській місцевості і селищах міського типу і проживають у них), Кодексом цивільного захисту України (батьки та члени сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов`язків; особи, звільнені із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років та які стали особами з інвалідністю під час виконання службових обов`язків) (далі - пільговики).

При цьому, відповідно до пункту 3 Порядку, пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Так, пунктом 6 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389, передбачено , що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) одержують від територіальних органів Пенсійного фонду України за результатами обміну електронними базами даних відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 15, ст. 814) інформацію про суми пенсійних виплат і факт працевлаштування пільговиків та членів їх сімей, відомості про яких містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.

Пунктом 10 Порядку передбачено:

У разі коли середньомісячний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг протягом дванадцяти місяців з місяця визначення відповідного права.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення подає щомісяця до 25 числа житлово-експлуатаційним організаціям, житлово-будівельним (житловим) кооперативам, об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, організаціям, що надають житлово- комунальні послуги, операторам (провайдерам) телекомунікацій, газо- та електропостачальникам, постачальникам твердого палива (далі - підприємства) списки пільговиків, які мають право на отримання пільг. надає в установленому порядку пільги готівкою для придбання твердого палива і скрапленого газу, а також видає пільговикам довідки для отримання інших видів пільг, як надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо), відповідно до законодавства.

Тобто право пільговиків на отримання пільг у користуванні телефоном встановлюється структурними підрозділами з питань соціального захисту районних у м. Києві державних адміністрацій.

При цьому, пунктом 11 Порядку передбачено:

Підприємства надають у встановленому порядку протягом дванадцяти місяців пільги пільговикам, зазначеним у списках.

Після закінчення дванадцяти місяців структурний підрозділ з питань соціального захисту населення визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період відповідно до пункту 9 цього Порядку.

Разом з тим, згідно із пунктом 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117 (далі - Положення про Реєстр), структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи):

організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги, і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей;

ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків;

ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою "1 - допомога", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;

надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Пунктутом 10 Положення про Реєстр передбачено, що підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Відповідно до пункту 11 Положення про Реєстр Уповноважений орган щомісяця:

1)звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількост пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;

2)після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послугг складає:

реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуг згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга";

акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга";

3)до 15 числа подає:

фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга";

Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга".

При цьому, форму « 3-пільга» затверджено наказом Мінсоцполітики від 28.03.2003 № 83. У цій формі відображається заборгованість на початок звітного року, фактичне споживання (з початку року та за звітний місяць), фінансування (у тому числі погашення заборгованості за поточний рік та минулих років) та заборгованість (станом на початок місяця, у тому числі поточного та минулих років). Складені акти звірки за формою « 3-пільга» погоджуються начальником управління праці та соціального захисту населення відповідного району м. Києва і керівником підприємства, яким були надані послуги зв`язку, шляхом їх підписання та скріплення печатками. Дотримання встановленого порядку складання актів звірки свідчить про достовірність інформації в цих документах.

Отже, з урахуванням наведеного вище, суд відзначає, що належним доказом підтвердження надання позивачем телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в період з 01.07.2016 по 31.12.2018 є акти звірки (форма " 3-пільга") складені у даний період.

Крім того, відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, яке передбачає: розрахункове-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов`язаннями; ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України.

Згідно з пунктами 10.3, 10.8 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938, у платіжному дорученні повинні бути заповненні всі реквізити, передбаченні його формою. Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів та повинен містити повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бюджетних коштів отримувачу.

Платіжне доручення не приймається органами казначейства до виконання у разі неподання підтверджуючих документів про отримання послуг.

Як зазначає позивач, заборгованість у сумі 121 299,89 грн. виникла внаслідок надання телекомунікаційних послуг певним особам на пільгових умовах, на підтвердження чого позивач надає форми " 2-пільга", які підписані посадовими особами позивача та акти звірки розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги (форма " 3-пільга"), затверджена наказом Мінпраці України від 28.03.2003 № 83), укладені між Приватним акціонерним товариством "Фарлеп-Інвест" та Управліннями праці та соціального захисту населення Голосіївської РДА, Дарницької РДА Деснянської РДА, Дніпровської РДА, Оболонської РДА, Печерської РДА, Подільської РДА, Святошинської РДА.

Проте, інформація від підприємств щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, повинна проходити звірку з інформацією в Єдиному державному реєстрі осіб, які мають право на пільги, в порядку встановленому Положенням про Реєстр.

Тому здійснення функцій, перелічених у пункті 11 Положення про Реєстр, є обов`язком управлінь праці та соціального захисту населення районних в м. Києві державних адміністрацій. Бази даних управлінь праці та соціального захисту населення є складовою Єдиного державного реєстру осіб, які мають право на пільги. Згідно Положення про Реєстр управління праці та соціального захисту населення звіряють інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надається підприємствами (операторами телекомунікаційних послуг), уточнюють її та складають акти звіряння розрахунків згідно з формою « 3-пільга».

Отже, чинним законодавством України, яке регулює відносини в частині підписання актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, не передбачено підписання актів звіряння між Департаментом соціальної політики та організацією - виконавцем телекомунікаційної послуги.

Інформація від підприємств щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику повинна проходити звірку з інформацією в Єдиному державному реєстрі осіб, які мають право на пільги, в порядку встановленому Положенням про Реєстр. У разі виявлення розбіжностей відповідно до підпункту 1 пункту 11 Положення про Реєстр управління праці та соціального захисту районних у м. Києві державних адміністрацій не проводять розрахунки щодо цих розбіжностей до уточнення інформації.

Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують відповідно до законодавства України надання пільг окремим категоріям громадян шляхом проведення видатків відповідно до цього Кодексу виключно із застосуванням Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Персоніфікований облік отримувачів пільг у місті Києві здійснюють управління праці та соціального захисту населення районних у місті Києві державних адміністрацій. Тому, відповідно до вимог пунктів 10, 11 Положення про ЄДАР підприємство, яке надає послуги повинно щомісяця подавати до районних управлінь інформацію з розрахунками щодо вартості послуг, наданих пільговикам, на паперових та електронних носіях. Після звіряння розрахунків районні управління та підприємство підписують відповідні Акти згідно з формою № 3-пільга.

Інформація в актах звіряння розрахунків, подана позивачем до суду, не підтверджена районними управліннями відповідно до вищевказаного Положення про ЄДАР. Відсутня інформація про осіб, які мають право на пільги з користування послугами зв 'язку, документи, підтверджуючі право на пільги, про вартість послуг на підставі якої розрахована заборгованість.

З огляду на вищевикладене, належним доказом законності вимог Позивача про отримання компенсації на погашення вищезазначеної заборгованості буде наявність щомісячних актів звірки, складених за встановленою нормативно-правовими актами формою та порядку.

Таким чином, суд не може дійти до беззаперечного висновку, що заборгованість за надані телекомунікаційні послуг у спірний період з 01.07.2016 по 31.12.2018 становить саме 121 299,85 грн., у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення зазначених коштів з Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Однак, позивач, у порушення наведених приписів процесуального законодавства, не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність заявлених ним позовних вимог.

При цьому, суд враховує, що Господарським судом міста Києва розглядалася справа № 910/14613/17 про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з 01.07.2016 по 30.04.2017, в даній справі заявлений період з 01.07.2016 по 30.04.2017 на стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п.3 ст. 231 ГПК України, суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно п.2 ст. 175 ГПК України, є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що заявлено до стягнення заборгованость за частину спірного періоду який вже розглядався та з приводу чого прийнято рішення, то, провадження у справі в частині заявленого періоду підлягає закриттю згідно п. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В частині стягнення з відповідача за надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.07.2016 по 30.04.2017 провадження у справі закрити.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 16.05.2019.

Суддя Н.І. Ягічева