Рішення № 81843044, 20.05.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2019м. ДніпроСправа № 904/597/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Михайлевій К.С.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд Плюс", Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Богуслав

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд", Дніпропетровська область, м. Павлоград

про стягнення 428 854,21 грн.

Представники:

від позивача: Дорохова Т.М. т.в.о. директора наказ № 23-К від 20.05.2019

від відповідача: Зарудній І.В. довіреність №б/н від 21.03.2019

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробуд Плюс" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" про стягнення 428 854,21 грн., з яких: 336 498,59 грн. - основний борг, 66 733,22 грн. - пеня, 8 158,12 грн. - 3% річних, 17 464,28 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару № 2/18-М від 29.03.2018 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.03.2019.

18.03.2019 у підготовче засідання з`явився представник позивача.

18.03.2019 у підготовче засідання представник відповідача не з`явився, поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) на час розгляду справи до суду не надійшло.

Ухвалою суду від 18.03.2019 відкладено підготовче засідання на 22.04.2019.

19.04.2019 позивач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

22.04.2019 відповідач подав до суду клопотання про призначення комплексної судової експертизи.

22.04.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.

Згідно зі ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду від 20.02.2019 запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2019 було направлено відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 20.02.2019 (а.с. 128-130).

До суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 20.02.2019, який направлявся на адресу відповідача з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання". На зазначеній поштовій відмітці міститься відбиток штемпеля Укрпошти із датою 22.03.2019.

Пунктом 99 Правил надання поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

За змістом п. 116 зазначених Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення. Неврученні з поважних причин рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до п. 117 Правил поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Господарський суд зазначає, що ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2019 по цій справі було направлено на адресу відповідача, що зазначена у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення була вручена відповідачу 27.03.2019.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2019 та повернення її до суду з поміткою “повернення за закінченням терміну зберігання” є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання.

З огляду на наведене, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення ухвали про відкриття провадження у справі є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки "за закінченням терміну зберігання", а саме 22.03.2019.

Таким чином, відповідач мав право подати до суду відзив на позов у строк до 08.04.2019. Навіть з урахуванням дати фактичного нарочного отримання ухвали суду (від 18.03.2019) 27.03.2019 - п`ятнадцятиденний строк сплив 11.04.2019.

Однак, відповідач подав до суду відзив на позов лише 22.04.2019, тобто із порушенням вимог ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд зазначає, що відповідач неможливість подання відзиву у встановлений строк не обґрунтував, належних доказів пропущення встановленого строку на подання відзиву не надав.

Враховуючи вищевикладене, відзив поданий відповідачем із порушенням вимог ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, судом не приймається до уваги, а отже справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 22.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 22.05.2019 включно. Відкладено підготовче судове засідання на 06.05.2019.

Ухвалою суду від 23.04.2019 повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд Плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" про визнання недійсним договору поставки і додані до неї документи.

Ухвалою суду від 06.05.2019 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" про призначення комплексної судової експертизи – відмовлено; закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 20.05.2019.

У судове засідання 20.05.2019 з`явились представник позивача та представник відповідача.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євробуд Плюс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" (покупець) було укладено договір поставки товару № 2/18-М (далі - договір).

В порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати товар, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість яких визначена сторонами у специфікаціях, які є додатками до цього договору і становлять його невід`ємну частину (надалі іменується "товар"). Найменування об`єкту поставки: «Капітальний ремонт пішохідної доріжки по вул. Молодіжна в с. Троїцьке, Павлоградського району, Дніпропетровської області». Об`єкт знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Троїцьке, вул. Молодіжна (п. 1.1. договору).

Асортимент, кількість, умови, строки та місце поставки товару визначаються в узгоджених сторонами специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.5. договору).

Відносини по наданню постачальником послуг з транспортування товару на відстань за допомогою власного автотранспорту (надалі - послуги з транспортування) регулюються цим договором та відображаються у рахунках-фактурах та товарно-транспортних накладних (п. 1.6. договору).

Постачальник зобов`язується поставити покупцю товар в кількості та асортименті визначених в узгоджених сторонами відповідно до умов даного договору специфікаціях (п. 2.1. договору).

Якість товару повинна відповідати стандартам заводу виробника товару і обов`язково підтверджуватися сертифікатом (паспортом) якості або походження товару (п. 2.2. договору).

У випадку поставки товару неналежної якості, або виявлення псування та/або пошкодження використаного за призначенням товару у період гарантійного терміну, вказаного у п. 2.3. договору, постачальник зобов`язаний на письмову вимогу покупця замінити такий товар на товар належної якості протягом 5-ти днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення від покупця, або відшкодувати збитки. В будь-якому разі покупець має право на повернення сплачених коштів за товар у строк, про який покупець повідомить постачальника письмово (п. 2.4. договору).

Поставка товару здійснюється постачальником окремими партіями автомобільним чи іншим транспортом на об`єкт вказаний в специфікаціях на поставку кожної партії товару. За домовленістю сторін, поставка товару може здійснюватися транспортом покупця (конкретизується в рахунках-фактурах та актах) (п. 3.1. договору).

Поставка товару, за домовленістю сторін, може здійснюватися на умовах ЕХW (передання на складі постачальника) або на умовах СРТ (перевезення сплачено до місця, вказаного покупцем або згідно інших міжнародних правил по тлумаченню термінів „Інкотермс" в редакції 2000 року (конкретизується в рахунках-фактурах до договору). Строк поставки кожної окремої партії товару визначається в специфікаціях на товар, але не повинен перевищувати 20 (двадцяти) календарних днів з моменту їх підписання сторонами (п. 3.2. договору).

Підтвердженням належної якості товару, який поставляється за даним договором, є сертифікат якості, виданий підприємством - виготовлювачем товару (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 3.7. договору якщо при прийманні товару покупцем (вантажоодержувачем) буде виявлена недостача, невідповідність якості товару вимогам стандартів або супровідним документам - покупець у присутності представника перевізника (а при поставці зі складу постачальника - представника останнього) має право:

- не прийняти товар, склавши відповідний Акт у простій письмові формі про невідповідність товару умовам, передбаченим у погодженій заявці;

- прийняти поставлену частину товару при недопоставці, склавши відповідний акт у простій письмові формі про фактичну кількість товару;

- прийняти товар тимчасово для проведення експертизи, про що скласти відповідний Акт у простій письмові формі без підписання Акту прийому-передачі товару, а в разі підтвердження неякісності або невідповідності поставленого товару умовам погодженої заявки - повернути такий товар постачальнику, поклавши на нього всі збитки та витрати в зв`язку з цим.

Право власності на товар виникає в момент передачі товару покупцю (вантажоодержувачу), що фіксується накладною про приймання товару або Актом приймання-передачі товару (п. 3.8. договору).

Ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначаються сторонами в специфікаціях до даного договору, які є його невід`ємною частиною. Ціна включає вартість доставки матеріалів (п. 4.1. договору).

Загальна вартість договору не обмежена і визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма специфікаціями до даного договору (п. 4.3. договору).

На підставі погоджених сторонами специфікацій, а також на підставі інших документів постачальник формує для покупця рахунок на оплату для кожної конкретної поставки товару (п. 4.4. договору).

В рахунку на оплату товару зазначається постачальником, зокрема, асортимент товару, кількість, загальна вартість та, у разі письмової згоди сторін, витрати на транспортування (п. 4.5. договору).

Розрахунки за кожну партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат постачальника (у разі поставки товару транспортом постачальника) здійснюються в безготівковому порядку протягом 3-х банківських днів з дати фактичного отримання покупцем товару на підставі відповідної двосторонньої погодженої заявки, якщо інше не передбачено заявками до даного договору (п. 4.7. договору).

Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі (п. 4.8. договору).

Розрахунок за фактично одержану партію Товару здійснюється Покупцем на підставі належним чином оформлених актів приймання-передачі товару та/або товарно-транспортних (видаткових) накладних (залежно від умов поставки товару) та рахунків-фактур постачальника (п. 4.9. договору).

Постачальник зобов`язаний виконати зобов`язання відповідно до умов договору та чинного законодавства України (п. 5.1.1. договору).

Покупець зобов`язаний придбати товар, доставку, послуги з транспортування за цінами, обумовленими в цьому договорі та оплатити його відповідно до умов даного договору (п. 5.2.1. договору).

У випадку прострочення оплати за поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожний день прострочення від дати порушення зобов`язання. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов`язань по оплаті (п. 6.2. договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, який визначений у преамбулі (п. 8.1. договору).

Сторони погодились, що цей Договір є чинним до 31.12.2018. Після закінчення цього терміну покупець втрачає право вимагати від постачальника поставки товару на умовах, передбачених в цьому договорі (за виключенням тих партій товару, замовлення на які було надіслано продавцем в межах строку дії цього договору). Проте, закінчення зазначеного терміну ні в якому разі не звільняє покупця від обов`язку оплати раніше отриманого товару (п. 8.2. договору).

Сторонами підписано та скріплено їх печатками специфікації до договору:

- № 1 від 29.03.2018, в якій визначили товар що підлягає поставці: цемент М-400 у кількості 1 190 кг на суму 3 641,40 грн. з ПДВ (а.с. 19);

- № 2 від 29.03.2018, в якій визначено товар, що підлягає поставці: бордюр тротуарний БР 50.20.6/50.25.6 з доставкою у кількості 1 698 шт. на суму 73 190,59 грн. з ПДВ (а.с. 20);

- № 3 від 29.03.2018, в якій визначено товар, що підлягає поставці: щебінь гранітний ф. 20*40 мм з доставкою у кількості 117,530 т на суму 88 729,98 грн. з ПДВ (а.с. 21);

- № 4 від 29.03.2018, в якій визначено товар, що підлягає поставці: гранвідсів з доставкою у кількості 49,930 т на суму 31 120,37 грн. з ПДВ (а.с. 22);

- № 5 від 29.03.2018, в якій визначено товар, що підлягає поставці: пісок з доставкою у кількості 27,430 т на суму 14 434,66 грн. з ПДВ (а.с. 23);

- № 6 від 29.03.2018, в якій визначено товар, що підлягає поставці: бетон Р2 В15 F50 М200 з доставкою у кількості 43,299 куб.м. на суму 102 581,22 грн. з ПДВ (а.с. 24);

- № 7 від 29.03.2018, в якій визначено товар, що підлягає поставці: суміші а/б дрібнозернисті тип Б марка 1 з доставкою у кількості 61,800 т на суму 168 757,01 грн. з ПДВ (а.с. 25);

- № 8 від 29.03.2018, в якій визначено товар, що підлягає поставці: бітумна емульсія з доставкою та розливом у кількості 0,381 т на суму 5 312,16 грн. з ПДВ (а.с. 26).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 487 767,39 грн., на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками накладні на відпуск матеріалів на сторону:

- № 94 від 17.04.2018 про поставку відповідачу товару: цемент М-400 у кількості 1 190 кг на суму 3 641,40 грн. з ПДВ (а.с. 27);

- № 95 від 18.04.2018 про поставку відповідачу товару: бордюр тротуарний БР 50.20.6/50.25.6 з доставкою у кількості 1 698 шт. на суму 73 190,59 грн. з ПДВ (а.с. 33);

- № 96 від 25.04.2018 про поставку відповідачу товару: щебінь гранітний ф. 20*40 мм з доставкою у кількості 117,530 т на суму 88 729,98 грн. з ПДВ (а.с. 39);

- № 98 від 26.04.2018 про поставку відповідачу товару: гранвідсів у кількості 49,930 т на суму 31 120,37 грн. з ПДВ (а.с. 47);

- № 97 від 26.04.2018 про поставку відповідачу товару: пісок з доставкою у кількості 27,430 т на суму 14 434,66 грн. з ПДВ (а.с. 54);

- № 99 від 27.04.2018 про поставку відповідачу товару: бетон Р2 В15 F50 М200 з доставкою у кількості 43,299 куб.м. на суму 102 581,22 грн. з ПДВ (а.с. 60);

- № 100 від 30.04.2018 про поставку відповідачу товару: суміші а/б дрібнозернисті тип Б марка 1 з доставкою у кількості 61,800 т на суму 168 757,01 грн. з ПДВ (а.с. 80);

- № 101 від 30.04.2018 про поставку відповідачу товару: бітумна емульсія з доставкою та розливом у кількості 0,381 т на суму 5 312,16 грн. з ПДВ (а.с. 74).

Відповідно до п. 4.7. договору розрахунки за кожну партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат постачальника (у разі поставки товару транспортом постачальника) здійснюються в безготівковому порядку протягом 3-х банківських днів з дати фактичного отримання покупцем товару на підставі відповідної двосторонньої погодженої заявки, якщо інше не передбачено заявками до даного договору.

Однак, як стверджує позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлений товар сплатив лише частково, а саме: 25.06.2018 перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 151 268,80 грн. з призначенням платежу: «за матеріали згідно договору № 2/18-М від 29.03.2018», на підтвердження чого надав виписку по рахунку (а.с. 89). У зв`язку із чим, як зазначає позивач, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 336 498,59 грн.

Позивач надав до суду підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт звіряння взаємних розрахунків між сторонами (а.с. 93-96), відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки товару № 2/18-М від 29.03.2018 станом на 01.09.2018 становить 336 498,59 грн. (а.с.95).

З метою досудового врегулювання спору позивач 30.08.2018 направив відповідачу претензію № 1806 від 27.08.2018 (а.с. 90-91), в якій вимагав сплатити заборгованість.

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної претензії, позивач надав копії опису вкладення та фіскального чеку (а.с. 92).

Однак, як зазначає позивач, відповідач заборгованість не сплатив, відповідь на претензію не надав, що і стало причиною звернення до суду.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати поставленого товару вартістю 336 498,59 грн. відповідач не надав.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 336 498,59 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 66 733,22 грн. за загальний період з 21.04.2018 по 04.11.2018.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов`язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Договором передбачено стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 6.2. договору у випадку прострочення оплати за поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожний день прострочення від дати порушення зобов`язання. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов`язань по оплаті.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 8 158,12 грн. за загальний період з 21.04.2018 по 01.02.2019 та інфляційні втрати у розмірі 17 464,28 грн. за загальний період з травня 2018 року по грудень 2018 року.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом здійснено перевірку розрахунку позивача та встановлено, що він виконаний невірно.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 66 665,05 грн., 3% річних у розмірі 8 152,10 грн. та інфляційні втрати у розмірі 17 113,29 грн.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 428 429,03 грн., з яких: 336 498,59 грн. - основний борг, 66 665,05 грн. - пеня, 8 152,10 грн. - 3% річних, 17 113,29 грн. - інфляційні втрати.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1 921,00 грн.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 6 432,82 грн. згідно з платіжним дорученням № 64 від 01.02.2019, замість 6 432,81 грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 0,01 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 0,01 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача – 6,43 грн. (0,1 %), на відповідача – 6 426,38 грн. (99,9 %).

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, буд. 1, ідентифікаційний код 40196224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд Плюс" (51486, Дніпропетровська область, с. Богуслав, вул. Нова, буд. 3, ідентифікаційний код 34898640) 428429,03 грн., з яких: 336 498,59 грн. - основний борг, 66 665,05 грн. - пеня, 8 152,10 грн. - 3% річних, 17 113,29 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 6426,38 грн., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 20.05.2019

Суддя І.В. Мілєва