Рішення № 81842915, 13.05.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.05.2019 Справа № 905/355/19 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Папакіній Б.О., розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська індустріальна компанія»

до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»,

про стягнення заборгованості у сумі 1 596 000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави позову.

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська індустріальна компанія» до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення заборгованості у сумі 1596000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив грошові зобов`язання передбачені умовами договору на придбання технологічного обладнання № 089ЛО/211 від 22.08.2018, а саме не виконав зобов`язання щодо своєчасної оплати 50% вартості, що складає 1596000,00 грн, за поставлене обладнання (дробарка ДМР 14.5х13 ч.8-60507СБ (без ел.двигуна), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач через канцелярію суду 12.03.2019 подав заяву № 09-9/8 про закриття провадження. В заяві зазначено, що позивачем за договором № 089ЛО/211 від 22.08.2018 поставлено відповідачу обладнання загальною вартістю 3192000,00 грн, відповідно до умов специфікації №1 від 22.08.2018 оплата 50% вартості обладнання у розмірі 1596000,00 грн відповідачем здійснена 26.10.2018. Сплата залишку вартості обладнання у розмірі 1596000,00 грн відповідачем здійснена 18.02.2019, про що свідчить платіжне доручення №4500013663 від 18.02.2019.Також відповідач просить звернути увагу суду, що на момент відкриття провадження по справі №905/355/19 ним суму боргу погашено, а отже на момент відкриття провадження у справі був відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене відповідач просить суд закрити провадження, у зв`язку із відсутністю предмету спору та повернути з державного бюджету судовий збір.

Хід розгляду справи та процесуальні дії.

Ухвалою суду від 19.02.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №905/355/19; підготовче засідання призначене на 14.03.2019.

Позивачем до суду подано клопотання від 14.03.2019 за вх. №5328/19, в якому просить суд задовольнити заяву відповідача №09-9/8 про закриття провадження у справі; закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч.1 ст 231 Господарського процесуального кодексу України; повернути позивачу сплачений при поданні позову судовий збір з державного бюджету.

Окрім того, 14.03.2019 за вх.5366/19 позивачем заявлено клопотання про віднесення витрат по сплаті судового збору при поданні позовної заяви, на сторону відповідача - Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Ухвалою суду від 15.04.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивача та відповідача про закриття провадження по справі; підготовче провадження у справі №905/355/19 закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.04.2019.

Ухвалою суду від 17.04.2019 відкладено розгляд справи по суті на 13.05.2019.

У судове засідання призначене на 13.05.2019 позивач та відповідач про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, поважні причини суду не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та перевірка їх доказами.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаська індустріальна компанія» та Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» підписаний Договір поставки на придбання технологічного обладнання № 089ЛО/211 від 22.08.2018. (а.с. 9-15)

Відповідно до п.5.2. Договору, оплата за поставлене Обладнання буде проводитися протягом терміну, зазначеного в специфікації, який обчислюється з моменту поставки обладнання і надання документів, зазначених в п.6.3. цього Договору.

Протоколом розбіжностей від 22.08.2018 до типового Договору № 089ЛО/211 від 22.08.2018 прийнято редакцію Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська індустріальна компанія». (а.с. 16-18)

На виконання умов Договору, сторони підписали Специфікацію № 1 від 22.08.2018 до Договору № 089ЛО/211 від 22.08.2018.

Відповідно до умов Специфікації постачанню підягає: Дробарка ДМР 14.5x13 Ч.8-60507СБ (без ел. двигуна) за ціною 2 660 000,00 грн. за штуку в кількості 1 шт. загальної вартістю 2 660 000,00 грн без ПДВ; вартість Товару з ПДВ 20% (532 000,00 грн.) складає 3192000,00 грн. (а.с. 19)

Пунктом 5 Специфікації визначено термін оплати поставленого Обладнання: 50% передоплата; 50% протягом 5-ти календарних днів з моменту поставки.

Відповідно до банківської виписки АТ «Укрсиббанк» по рахунку № НОМЕР_1 за 26.10.2018, відповідачем здійснено передоплату за дробинку ДМР 14,5х13 ч.8-60507СБ по договору № 089ЛО/211 від 22.08.2018. (а.с. 20-21)

Відповідно до п. 8 Специфікації, датою поставки вважається дата постачання Устаткування на склад Покупця з відміткою в транспортних супровідних документах.

Обладнання відповідно до товарно-транспортної накладної №ТНД 29121 від 29.12.2018 поставлено на адресу відповідача, згідно з видаткової накладною №29121 від 29.12.2018. (а.с. 22-23, 24)

Пунктом 9.2. Договору № 089ЛО/211 від 22.08.2018 у редакції погодженого між сторонами протоколу розбіжностей, претензійний порядок вирішення спорів є обов`язковий для сторін.

Судом встановлено, що 06.02.2019 на адресу відповідача направлена Претензія б/н з вимогою погасити заборгованість протягом трьох днів від дати її отримання. Докази направлення претензії містяться в матеріалах справи. (а.с. 25-27, 28,29)

Відповідно до відомостей, що містяться на офіційному сайті «Укрпошти» (за ідентифікатором пошуку -8530300419559) претензія отримана відповідачем 08.02.2019. (а.с. 30).

Вимога залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Таким чином, поставлений товар підлягав оплаті до 04 січня 2019 року (у урахуванням вихідних та святкових, 03.01.2019 року граничний термін сплати оплати), але відповідач грошові зобов`язання у строки передбачені договором щодо остаточного розрахунку за поставлений товар, не виконав.

Судом встановлено, що 18.02.2019 відповідач, на виконання умов Договору, здійснив остаточний розрахунок за поставлений товар у розмірі 1596000, 00 грн, що підтверджується банківською випискою АТ «Укрсиббанк» по рахунку № НОМЕР_1 за 18.02.2019, копію якої подано позивачем до заяви про закриття провадження у справі від 14.03.2019.

Окрім того в матеріалах справи наявна копія платіжного доручення № 4500013663 від 18.02.2019 надана відповідачем до заяви про закриття провадження у справі від 12.03.2019.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом вище, грошове зобов`язання щодо остаточного розрахунку з позивачем по договору за отриманий товар, відповідач у строки передбачені договором не виконав.

Вимогу позивача щодо виконання грошового зобов`язання також у строки передбачені в цій вимозі не виконав.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач порушив умови договору щодо виконання грошових зобов`язань.

У зв`язку з чим, позивач 13.02.2019 звернувся до суду з позовною заявою.

18.02.2019 відповідач здійснив оплату вартості отриманого товару у розмірі 1596000, 00 грн, що підтверджується банківською випискою АТ «Укрсиббанк» по рахунку № НОМЕР_1 за 18.02.2019.

Отже, сплата основної суми боргу, відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення відбулася 18.02.2019, тобто вже після того як позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 19.02.2019 за позовною заявою відкрито провадження у справі.

У зв`язку зі сплатою боргу, позивач та відповідач подали клопотання про закриття провадження у справі. Як зазначено судом вище, у задоволенні клопотання позивача та відповідача про закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмету спору судом відмовлено, оскільки суд дійшов висновку про те, що наявність або відсутність предмету спору необхідно встановлювати саме на момент відкриття провадження по справі. Відповідно якщо предмет спору був наявний на момент відкриття провадження, а в процесі провадження в суді припинив існувати, то відповідно необхідно застосувати приписи до п.2 ч.1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, проте якщо предмет спору був відсутній і на момент відкриття провадження по справі, то відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Разом з тим, виходячи із приписів ст.5 Господарського процесуального кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного захищуваного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Дослідивши наявні матеріали справи судом встановлено, що на момент відкриття провадження у справі у позивача вже було відсутнє порушене право, оскільки до відкриття провадження у справі, відповідач сплатив суму боргу у повному обсязі. У зв`язку з чим позивач міг скористатись процесуальними інструментами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України задля повідомлення суду про сплату боргу та відсутність спору між сторонами ще до відкриття провадження по справі. Проте повідомлення про сплату боргу як від позивача так і відповідача надійшло до суду тільки 14.03.2019, тобто майже через місяць після відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що на момент звернення з позовною заявою до суду (13.02.2019), відповідач порушив майнові права позивача, а саме не розрахувався за поставлений позивачем, по договору № 089ЛО/211, товар у розмірі 1596000,00грн. Однак на момент відкриття провадження (19.02.2019) у справі заборгованість відповідача перед позивачем була відсутня.

За таких обставин, на момент відкриття провадження у справі у позивача було відсутнє порушене право з боку відповідача.

Судом при вирішенні даної справи враховується те, що подання позовної заяви до суду не обов`язково може призвести до відкриття провадження у справі. Отже неможливо розглядати факт подання позовної заяви до канцелярії суду / чи до відділення пошти як факт судового провадження, тому відповідно неможливо закрити провадження лише за наявності факту сплати боргу, обов`язковим є встановлення моменту такої сплати як то до відкриття провадження по справі про стягнення боргу чи після відкриття провадження по справі.

Таким чином встановивши те, що відповідач сплатив суму боргу до відкриття провадження по справі, предметом якої є стягнення сплаченої суми боргу, суд відмовляє у задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права позивача відповідачем на момент відкриття провадження у справі.

У зв`язку з чим позовні вимоги в сумі 1596000,00 грн підлягають залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат.

Судом встановлено, що при поданні позову позивачем було сплачено 23940,00 гривень судового збору, що підтверджується платіжним дорученням від 13.02.2019 № 2641.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, оскільки судом встановлено порушення відповідачем умов договору щодо виконання грошових зобов`язань та станом на момент подання позову до відділення пошти предмет спору існував, то саме неправомірні дії відповідача призвели до виникнення спору, а отже суд вбачає за можливе застосувати ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України при розподілі судових витрат, тому відповідно судовий збір у розмірі 23940,00 грн покладається на відповідача. У зв`язку з чим клопотання позивача та відповідача про повернення судового збору з державного бюджету задоволенню не підлягають, а клопотання позивача про покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору задовольняється.

Керуючись статтями 129, 130, 191, 231, 234, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (вул.Лепорського,1, м. Маріуполь, Донецька область,87500, ЄДРПОУ 00191158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська індустріальна компанія» (вул.Дніпропетровська (Захисників України),130а, к. №204, м. Красноармійськ (Покровськ), Донецька область, 85300, код ЄДРПОУ 32897273) судовий збір у сумі 23940 ( двадцять три тисячі дев`ятсот сорок) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 20.05.2019.

Суддя Д.М. Огороднік