Рішення № 81839733, 26.04.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2066/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Дідук С. В.,

представника позивача ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеська митниці ДФС про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2019 року до Подільського районного суду м. Києва надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Одеська митниці ДФС про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що 12.01.2017 позивачем як директором ТОВ «Промитеус Групп» було підготовлено та подано до відділу митного оформлення №1 митного посту «Одеса центральний» Одеської митниці ДФС митну декларацію типу ІМ 40ДЕ, яка була прийнята до митного оформлення та зареєстрована за номером №500060001/2017/000248.

Відповідно до інформації, зазначеної у митній декларації №500060001/2017/000248 та на товаросупровідних документах, відправником товару є компанія «Zheng Xing CO, LTD» Китай, а покупцем і одержувачем є ТОВ «Промитеус Групп», Україна.

У графі 31 митної декларації позивачем як декларантом заявлено товар «Меблі для сидіння: крісла дитячі для велосипедів. Всього 1980 штук. Торгівельна марка - Baby Tilly, країна виробник - Китай». Код згідно УКТЗЕД - 9401800000, ставка ввізного мита - 0.

У позовній заяві позивач посилається на те, що 12.01.2017 було завершене митне оформлення товарів по митній декларації №500060001/2017/000248, позивачем було сплачено митні платежі у сумі 73 381, 33 грн., а відтак відповідно до ст. 74 МК України після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей, товари були випущені для вільного обігу на митній території України.

Посилається на те, що через два роки, на початку лютого 2019 року, позивач дізнався про внесений Подільським РВ ДВС м. Києва до Державного реєстру обтяжень рухомого майна арешт всього його рухомого майна. В подальшому представником позивача було встановлено, що Подільським РВ ДВС м. Києва було відкрите виконавче провадження на підставі постанови №1492/50000/18 від 11.07.2018 Одеської митниці ДФС в справі про порушення митних правил.

Як зазначає у позовній заяві позивач, підставою для винесення оскаржуваної постанови стали результати проведеної 21.02.2018 Головним управлінням ДФС у м. Києві документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «Промитеус Групп» вимог законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товарів, зокрема, за митною декларацією №500060001/2017/000248 від 12.01.17р.

Актом перевірки від 07.03.2018 №3260/26-15-14-06-06/40887390 встановлено, що товар «Меблі для сидіння: крісла дитячі для велосипедів» повинен класифікуватися згідно УКТЗЕД в товарній підкатегорії 8714999000 (ставка ввізного мита -10%), а не за кодом УКТЗЕД 9401800000 (нульова ставка ввізного мита), як визначено в митній декларації. У зв`язку з встановленим порушенням, відносно позивача було винесено постанову про порушення митних правил від 11.07.2018, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено штраф у розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів - 132 086, 40 грн.

Із вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим за захистом порушеного права звернувся до суду.

Як на підставу для скасування постанови посилається на те, що при митному оформленні товару ним були наведені правдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно УКТЗЕД у митній декларації, були надані документи, які містили достовірні відомості про товар, постачальника та покупця, а відтак, вважає, що його дії не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, оскільки в його діях був відсутній умисел, спрямований на вчинення порушення митних правил, він не переслідував мету, спрямовану на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

Крім того, посилався на те, що ввезений товар - крісла дитячі для велосипедів ним були класифіковані як меблі для сидіння за кодом 9401800000 - меблі для сидіння та їх частини (9401) - інші меблі для сидіння, оскільки велокрісла для дітей є дитячими сидіннями для безпеки, які призначені для перевезення дітей на транспортному засобі - велосипеді, кріпляться до транспортного засобу за допомогою ременя безпеки та ременя фіксації, що відносить їх до товарної підкатегорії як меблі для сидіння.

В той же час, вважає, що віднесення крісел дитячих для велосипедів до товару підкатегорії УКТ ЗЕД під номером 8714999000 є невірним, оскільки товарна позиція за кодом 8714 включає частини та пристрої до транспортних засобів, тоді як дитячі крісла для велосипедів не можна вважати частиною або пристроєм до транспортних засобів, оскільки вони не входять до переліку 8714, адже не є сідлами.

З урахуванням наведеного, просив суд скасувати постанову Одеської митниці ДФС від 11.07.2018 в справі про порушення митних правил №1492/50000/18 та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відкриваючи провадження у справі ухвалою від 03.04.2019 вирішене питання про поновлення строку на подачу позовної заяви з огляду на те, що позивачу не було відомо про складання відносно нього оскаржуваної постанови, а копії матеріалів адміністративної справи про порушення митних правил представник позивача отримала лише на адвокатський запит після 22.02.2019. Доказів на спростування даних обставин відповідачем не надано.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Відзив на позовну заяву не надав, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову зважаючи на таке.

Судом встановлено, що 12.01.2017 директором ТОВ «Промитеус Групп» ОСОБА_1 була подана до відділу митного оформлення №1 митного посту «Одеса-центральний» Одеської митниці ДФС митна декларація, яка була прийнята до митного оформлення та зареєстрована за №500060001/2017/000248.

Як вбачається з копії митної декларації, позивачем заявлено до митного оформлення товар «Меблі для сидіння: крісла дитячі для велосипедів. Всього 1980 штук. Торгівельна марка - Baby Tilly, країна виробник - Китай». Відправником товару зазначено компанію «Zheng Xing CO, LTD» Китай, а покупцем і одержувачем - ТОВ «Промитеус Групп», Україна.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до Одеської митниці ДФС були надані наступні документи: коносамент №16113593 від 30.11.16р., інвойс №UYTR65345 від 28.11.16р., пакувальний лист, CMR№253 та інші товаросупровідні документи.

В графі 33 митної декларації №500060001/2017/000248 позивач визначив код товару 94018000 00 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита у розмірі 0% від митної вартості).

12 січня 2017 було завершене митне оформлення товару та позивачем сплачено митні платежі у розмірі 73 381,33 грн. як податок на додану вартість.

В лютому 2018 року було призначено та проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «Промитеус Групп» вимог законодавства з питань державної митної справи при митному оформленні товарів за митною декларацією №500060001/2017/000248.

За результатами проведення перевірки ГУ ДФС у м.Києві складено Акт від 07.03.3018, відповідно до якого встановлено, що товар «Меблі для сидіння: крісла дитячі для велосипедів» повинен був класифікуватися згідно УКТ ЗЕД в товарній підкатегорії 8714999000 зі ставкою ввізного мита у розмірі 10%, а не 0%, як зазначив позивач, а відтак, ОСОБА_1 не доплатив митних платежів на суму 44 028,80 грн.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у м.Києві від 07.03.3018 №260/26-15-14-06-06/40887390 т.в.о.заступника начальника митниці - Начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Єршовим Р.В. відносно ОСОБА_1 11 липня 2018 року було винесено постанову в справі про порушення митних правил №1492/50000/18 за ст. 485 МК України, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів у сумі 132 086,40 грн.

Не погоджуючись з даною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Так, відповідно до ст. 485 МК України «Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів» заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, відповідач не заперечує той факт, що позивач склав опис товару точно, повно та достатньо для його ідентифікації, не заявляв в митній декларації неправдиві відомості, які б могли вплинути на визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митну вартість, не надавав органу доходів і зборів документів, що містять такі неправдиві відомості.

Спір між сторонами фактично виник у зв`язку з нібито невірним визначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

При цьому, згідно ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 489 Митного кодексу України встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

На переконання суду, при винесені постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, відповідач не врахував, що ст.485 МК України передбачає обов`язковою умовою складу адміністративного правопорушення наявність в діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

При цьому, матеріали справи не містять доказів про те, що дії позивача були направлені на умисне зменшення розміру митних платежів. При цьому сам факт невідповідності заявленого в декларації коду товару не може являтись безпосереднім доказом того, що дії заявника були направлені на умисну недоплату податків та зборів та доказом вини.

В цьому контексті суд виходить з того, що класифікація товарів, їх віднесення до класифікаційних групувань за УКТ ЗЕД, згідно ст. 69 МК України здійснюється митними органами з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

За змістом положень ч.6 ст.69 МК України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Зазначена норма МК України узгоджується з положеннями ст.485 цього Кодексу, якою визнається правопорушенням такі дії, які спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем під час митного оформлення товару було надано усі документи, необхідні для митного оформлення та визначення класифікаційних групувань УКТ ЗЕД. Надані документи містили інформацію про загальні характеристики товару, кількість, комплектність, відомості про виробника, країну походження тощо.

Питань щодо неповноти наданих документів у відповідача під час митного оформлення товару не виникало, а відтак підстав вважати, що позивач подав недостовірні документи, необхідні для прийняття класифікаційного рішення, що є необхідною умовою для накладення штрафу у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, суд не вбачає.

Позивачем було класифіковано ввезений товар - крісла дитячі для велосипедів як меблі для сидіння, за кодом 9401800000- меблі для сидіння та їх частини (9401)- інші меблі для сидіння. Так, відповідно до розділу XX (пояснення до товарної позиції 9401) Наказу ДФС від 09.06.15р. №401 «Про затвердження пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» за умови додержання наведених нижче винятків, до цієї товарної позиції включаються всі предмети для сидіння (включаючи предмети для сидіння для транспортних засобів, якщо вони відповідають умовам, обговореним у Примітці 2 до цієї групи), наприклад:

шезлонги, крісла з підлокітниками, складані стільці, палубні крісла, високі стільці для немовлят і дитячі сидіння, призначені для кріплення на спинках інших сидінь (включаючи автомобільні), старовинні крісла, лавки, кушетки (включаючи кушетки з електроопаленням), дивани, софи, отоманки та аналогічні предмети, табурети (такі як табурети до роялю, табурети для креслярів, друкарок і підніжки стільців подвійного призначення).

У додаткових поясненнях до товарних позицій, зокрема, 940180 цього ж розділу пояснень зазначено, що до цієї товарної позиції також включаються сидіння безпеки, призначенні для перевезення немовлят та дітей, які починають ходити, в моторних транспортних засобах або інших транспортних засобах. Такі знімні сидіння кріпляться до сидіння транспортного засобу за допомогою ременів безпеки та ременю фіксації.

Як вбачається із поданих позивачем до митного органу документів до митного оформлення, зокрема, пакувального листа, завезені до України велокрісла були марки Tilly модель Т-811, Т-821, Т-831. Всі вказані велокрісла мають триточковий ремінь безпеки, ручку - обмежувач і підніжки з ременями фіксації для безпеки дитини під час їх перевезення на велосипеді.

Отже, із викладеного слідує, що велокрісла для дітей є дитячими сидіннями для безпеки, які призначені для перевезення дітей на транспортному засобі - велосипеді, вказані сидіння кріпляться до транспортного засобу за допомогою ременя безпеки та ременя фіксації.

Відтак, на переконання суду, можливість віднесення крісел дитячих для велосипедів могли класифікуватися в товарній підкатегорії як меблі для сидіння.

Висновок відповідача про те, що крісла дитячі для велосипедів повинні класифікуватися в підкатегорії УКТ ЗЕД під номером 8714999000 є суперечливим, оскільки відповідно до Закону України «Про митний тариф України» група 87 включає у себе засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання.

Відповідно до п. 4 Приміток до товарної позиції група 8714 передбачає такі товари, як частини та пристрої для транспортних засобів товарних позицій 8711-8713, підкатегорія групи 8714999000 передбачає інші частини.

Відповідно до розділу XVII (пояснення до товарної позиції 8714) Наказу ДФС від 09.06.15р. №401 «Про затвердження пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» частини та пристрої цієї товарної позиції включають:

(1) Корпуси та їх частини до триколісних велосипедів для перевезення товарів, мотоциклетних чи інвалідних колясок (складаний верх, дверцята, настили і т.п.).

(2) Шасі та рами, та їх частини.

(3) Зубчасті передачі, коробки передач, зчеплення та інше устаткування силової передачі та їх частини до мотоциклів.

(4) Колеса та їх частини (втулки, ободи, спиці і т.п.).

(5) Ланцюгові зірочки обгінних муфт.

(6) Перемикачі передач та інші зубчасті механізми, та їх частини.

(7) Кривошипно-шатунні механізми та їх частини (колеса із шатунами, кривошипи, осі і т.п.), педалі та їх частини (осі і т.п.); пристосування для фіксації ніг на педалях велосипеда.

(8) Ножні стартери, важелі та інші пристрої керування.

(9) Гальма усіх видів (важільні, дискові, барабанні, втулочні гальма, кліщеві гальма, гальмові втулки вільного ходу і т.п.), та їх частини (важелі, важелі тримачів колодок, гальмові барабани і колодки на маточинах, вилки для консольних гальм).

(10) Рулі, рульові стійки та ручки руля (з пробки, пластмас і т.п.).

(11) Сідла (сидіння) і підсідельні труби (стійки сидінь); покриття на сідла.

(12) Вилки, включаючи телескопічні вилки, та їх частини (вилкові головка та стержні і т.п.).

(13) Трубки і кронштейни до велорам.

(14) Гідравлічні амортизатори та їх частини.

(15) Бризковики та опорні деталі до них (стійки, кріпильні стержні і т.п.).

(16) Світлоповертачі (змонтовані).

(17) Захисні пристрої з тканини (крім сіток товарної позиції 5608); кожухи ланцюгової передачі; упори для ступень і захисні пристрої для ніг.

(18) Стійки опорні до мотоциклів.

(19) Відкидні обтічники і захисні ковпаки до запасних коліс на моторолерах.

(20) Глушники та їх частини.

(21) Паливні баки.

(22) Вітрові стекла.

(23) Багажники; кронштейни для кріплення освітлювальних ліхтарів; кронштейни до балончиків з водою.

(24) Привідні важелі та колінчасті рукоятки, спинки та рульові колонки на спинках, опори для стоп ніг, опори для ніг, підлокітники і т.п., до інвалідних колясок.

(25) Тросики приводу керування зчепленням, гальмами, акселератором та аналогічні тросики, що складаються з гнучкої зовнішньої оболонки і рухомого внутрішнього троса. Вони подані у вигляді відрізків потрібної довжини і мають кінцеві елементи кріплення.

З огляду на даний перелік дитячі крісла для велосипедів не можна достеменно вважати частиною або пристроєм до наземних транспортних засобів, оскільки до вищенаведеного переліку вони не відносяться.

Зважаючи на те, що товар, який підлягав митному оформленню ТОВ «Промитеус Групп» - дитячі крісла залежно від способу кріплення можна віднести до різних підкатегорій УКТ ЗЕД, а також з огляду на те, що позивач надав відповідачу усі документи для визначення та встановлення правильності визначення коду під час митного оформлення товару, підстав для висновку про вину та умисел позивача занизити митні платежі, а відтак і про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, не має.

Крім того, на себе звертає увагу порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Відповідно до ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

В порушення вказаної норми, справа про порушення митних правил була розглянута відповідачем за відсутності позивача та без належного підтвердження того факту, що особу, яка притягається до адміністративної відповідальності було належним чином (з повідомленням про вручення) та своєчасно повідомлено про місце і час розгляду справи.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд відносно нього адміністративних матеріалів відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 74, 458, 485 МК України, ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Одеська митниці ДФС про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову Одеської митниці ДФС від 11.07.2018 в справі про порушення митних правил №1492/50000/18 відносно ОСОБА_1 , якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 132 086,40 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України - закрити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 26 квітня 2019 року.

Суддя Т. В. Войтенко