Рішення № 81838219, 31.01.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13348/18

провадження № 2/753/1404/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Кримчук Я.Р., розглянувши в судовому засіданні в в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на повнолітнього сина, який продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

16.07.2018 ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач) про стягнення аліментів на своє утримання в розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходів до виповнення йому 23 років.

На обґрунтування позову зазначив, що проживає з матір`ю, навчається на платній основі на першому курсі денної форми навчання юридичного факультету Академії праці, соціальних відносин і туризму, не має ніякого джерела доходів, а тому потребує матеріальної допомоги. Його батько - відповідач ОСОБА_2 , на підставі рішення суду зобов`язаний був сплачувати аліменти на користь матері до його повноліття, проте рішення суду ним не виконувалось, він має заборгованість за аліментами.

До початку першого судового засідання у справі позивач змінив предмет позову: просив стягнути аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 6 000 грн. та додаткові витрати шляхом сплати щомісячних платежів в розмірі 2 000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Заяву про зміну способу стягнення аліментів ОСОБА_1 мотивував тим, що батько має достатній дохід, про що свідчить придбання ним майна, вартість якого перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а саме: земельної ділянки та житлового будинку у Бориспільському районі, інших дітей та утриманців у нього немає, а тому він у змозі сплачувати аліменти у заявленому розмірі.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення додаткових витрат послався на те, що плата за його навчання у 2018-2019 роках буде становити 13 000 грн. на рік, навчання на військовій кафедрі буде коштувати 10 000 грн., також він навчається на курсах водіїв, що коштуватиме 9 400 грн. плюс вартість не менше 160 л, що коштуватиме 4 363 грн. До того ж він займається спортом, що обумовлює необхідність придбання спортивного одягу, взуття та інвентарю.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судових повісток за останнім відомим місцем його проживання, проте в судове засідання він не з`явився, відзив на позов не подав.

Нез`явлення учасників справи є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши надані позивачем докази і письмові пояснення, викладені у позовній та інших заявах, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьком є ОСОБА_2 , а матір`ю - ОСОБА_3

15.11.2007 Дарницький районний суд м. Києва ухвалив рішення про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання сина в розмірі 25% від заробітної плати, починаючи з 19.04.2007, до досягнення дитиною повноліття.

З позовної заяви вбачається, що рішення суду про стягнення аліментів відповідачем не виконувалось.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу виповнилось 18 років, а отже рішення суду про стягнення аліментів припинило свою дію.

З вересня 2017 р. ОСОБА_1 навчається на юридичному факультеті Академії праці, соціальних відносин і туризму, на денній формі навчання, строк закінчення навчання - липень 2021 р., що підтверджується довідкою від 16.07.2018 та заліковою книжкою студента.

Вимоги позивача обґрунтовані посиланням на положеннями сімейного законодавства, які зобов`язують батьків утримувати своїх повнолітніх дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги.

Так, статтею 199 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до положень статті 200 цього Кодексу суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, в тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (стаття 182 Сімейного кодексу України).

Разом з тим судом встановлено, що відповідач був позбавлений батьківських прав щодо позивача, і ця обставина має істотне значення для вирішення цієї справи.

Так, за приписом частини 1 статті 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Незважаючи на позбавлення відповідача батьківських прав, суд стягнув з нього аліменти на утримання сина керуючись при цьому спеціальною нормою, а саме частиною 2 статті 166 Сімейного кодексу України, згідно якої особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Визначення поняття «дитина» міститься у частині 1 статті 6 Сімейного кодексу України, відповідно до якої правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Саме тому у статтях 198-201 Сімейного кодексу України, на яких ґрунтуються спірні правовідносини, законодавець вживає поняття «син» та «дочка», а не «дитина».

За приписом статті 201 Сімейного кодексу України до відносин між батьком і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Правове регулювання правовідносин щодо надання батьками утримання повнолітнім дочці, сину жодним іншим актом, окрім Сімейного кодексу України, не здійснюється.

Системний аналіз наведених законодавчих норм в їх сукупності свідчить про те, що з позбавленням батьківських прав припиняються не тільки права, але і обов`язки батьків щодо дитини, за виключенням обов`язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що на особу, позбавлену батьківських прав, не поширюються положення Сімейного кодексу України щодо надання батьками утримання для повнолітніх дочки, сина, а відтак правові підстави для задоволення вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів відсутні.

З наведених вище підстав є необґрунтованою і вимога позивача про стягнення додаткових витрат.

До того ж положення частини 1 статті 185 Сімейного кодексу України, яка покладає на батьків обов`язок брати участь у додаткових витратах, поширюється лише на дітей, а позивач не є дитиною в розумінні цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на повнолітнього сина, який продовжує навчання,

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: