Постанова № 81836, 16.08.2006, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"16" серпня 2006 р. Справа № 15/125

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Коломис В.В., судді Гудак А.В., судді Тимошенко О.М., за участю секретаря судового засідання Катеринчика А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рівне справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Рокитнівський скляний завод”

до відповідача Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про визнання незаконною постанови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.05.2006 р. № 261-КП

за участю представників сторін:

від позивача –Бєлкін Л.М. (дов. в справі),

Мініч Г.Н. (дов. в справі);

від відповідача –Крещук О.В. (дов. в справі).

Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України сторонам роз’яснені.

ВСТАНОВИВ: Позивач –Відкрите акціонерне товариство “Рокитнівський скляний завод” смт. Рокитне –звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, відповідно з яким, з врахуванням здійснених уточнень, просить визнати незаконною та скасувати постанову Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.05.2006 р. № 261-КП про застосування до ВАТ “Рокитнівський скляний завод” за правопорушення на ринку цінних паперів штрафних санкцій у сумі 8.500,00 грн.

На думку позивача оскаржувана постанова є незаконною, оскільки діях ВАТ “Рокитнівський скляний завод” відсутній склад правопорушення. Натомість, як вказує позивач, прийнята відповідачем постанова встановлює штраф за помилку, яка в свою чергу не становить складу правопорушення.

А так, вважає, що є всі підстави для задоволення позову.

Відповідач –Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, м. Київ– позовні вимоги не визнає в зв’язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю.

При цьому, посилається на те, що позивач подав до Комісії на реєстрацію меморандум та протокол рішення про випуск облігацій, які містили завідомо недостовірну інформацію про існування Фонду, оскільки на момент подачі цих документів Закритий недиверсифікований пайовий венчурний інвестиційний фонд “Екосорб–А” Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Авуар” не існував взагалі.

Крім того, як зазначив відповідач, в зазначених меморандумі та протоколі рішення про випуск облігацій, позивачем було зазначено код ЄДРІСІ вищезазначеного Фонду –№ 125836, тоді як згідно Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування № 62 Закритий недиверсифікований пайовий венчурний інвестиційний фонд “Екосорб–А” Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Авуар” внесено до ЄДРІСІ 14.07.2004 р. за реєстраційним кодом 233062.

Відтак, на думку відповідача, дії позивача свідчать про подання неправдивої інформації, оскільки, у разі неподання інформації щодо Фонду, Комісія, як реєстру вальний орган, мала усі підстави відмовити позивачу у реєстрації випуску облігацій.

Оскільки за надання завідомо недостовірної інформації статтею 11 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” передбачена відповідальність юридичних осіб, зважаючи, що зазначене в діях позивача мало місце, вважає Постанову № 261-КП, прийняту Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 10 травня 2006 року про застосування до ВАТ “Рокитнівський скляний завод” за правопорушення на ринку цінних паперів санкцій у вигляді штрафу у розмірі 8.500,00 грн., законною та правомірною.

Враховуючи це, просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об’єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

При цьому суд встановив та врахував таке.

18 травня 2004 року ВАТ “Рокитнівський скляний завод” було прийнято рішення про випуск облігацій.

При цьому, у протоколі рішення про випуск облігацій до переліку осіб, серед яких позивач мав намір розмістити облігації, включено Закритий недиверсифікований пайовий венчурний інвестиційний фонд “Екосорб–А” Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Авуар”, зареєстрований в ЄДРІСІ за № 125836 (а.с. 130-132).

У Меморандумі про випуск облігацій у переліку осіб, серед яких позивач мав намір розмістити облігації, зазначено ЗАТ СК “Фенікс” та Закритий недиверсифікований пайовий венчурний інвестиційний фонд “Екосорб–А” Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Авуар”. Коду ЄДРІСІ Закритого недиверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду “Екосорб–А” у меморандумі про випуск облігацій не зазначено (а.с. 28-31).

Відповідно до п. 5.3 (чинного станом на липень 2004 року) Положення про порядок випуску облігацій підприємств, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003 р. за № 322, рішення про випуск облігацій, що пропонується для закритого продажу, обов’язково має містити перелік осіб, серед яких емітент має намір розмістити облігації. Відповідно до пп. “г” п. 4.1 даного Положення ті ж самі відомості повинні міститися і в меморандумі про випуск.

Розглядом матеріалів справи судом встановлено, що весь необхідний і передбачений пакет документів на випуск облігацій був наданий позивачем відповідачеві 24 червня 2004 року (останнім отримано 29.06.2004 р.), в результаті чого випуск облігацій ВАТ “Рокитнівський скляний завод”, 22 липня 2004 року був зареєстрований (а.с. 127-129).

Як з’ясовано судом, на підставі листа ДПА у м. Києві від 13.01.2006 р. № 84/10/35-001 (а.с.84) уповноваженого особою відповідача були проаналізовані документи на реєстрацію випуску облігацій ВАТ “Рокитнівський скляний завод” від 24.06.2004 р., в результаті чого було виявлено, що позивач в протоколі рішення про випуск облігацій від 18.05.2004 р. до переліку осіб, серед яких мав намір розмістити облігації включив Закритий недиверсифікований пайовий венчурний інвестиційний фонд “Екосорб–А” Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Авуар”, зареєстрований в ЄДРІСІ за № 125836. Однак, згідно свідоцтва про внесення до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування № 62 Закритий недиверсифікований пайовий венчурний інвестиційний фонд “Екосорб–А” Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Авуар” внесено до ЄДРІСІ 14.07.2004 р., реєстраційний код 233062.

Тобто, на момент прийняття рішення про випуск облігацій, 18.05.2004 р., та на момент подачі позивачем до Комісії заяви про реєстрацію випуску облігацій, 29.06.2004 р., Фонд, якого позивач заздалегідь визначив для розміщення облігацій з обмеженим колом обігу, не існував. Тобто, позивачем було подано до Комісії протокол засідання правління від 18.05.2004 р. та меморандум про випуск облігацій від 18.05.2004 р., які містили завідомо неправдиві відомості.

Зазначене знайшло своє відображення в Акті про правопорушення на ринку цінних паперів від 18.04.2006 р. за № 32-КП (а.с. 85).

10 травня 2006 року відповідачем було прийнято Постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 261-КП (а.с. 12-13), якою за надання завідомо недостовірної інформації до ВАТ “Рокитнівський скляний завод” у відповідності до ст. 11 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” були застосовані штрафні санкції у розмірі 8.500,00 грн.

Проте, з такими доводами та діями відповідача суд погодитись не може з огляду на таке.

Вичерпний перелік документів, що подаються емітентом до реєструвального органу для реєстрації випуску облігацій, що пропонуються для закритого продажу , визначено пунктом 4.1 Положення про порядок випуску облігацій підприємств, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003 р. № 322 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.08.2003 р. за № 706/8027 у редакції, що була чинною на дату подання позивачем документів до відповідача.

Подання позивачем усіх необхідних документів для реєстрації випуску облігацій відповідачем у судовому засіданні не заперечуються.

Пунктом 5.3 Положення № 322 передбачено, що рішення про випуск облігацій, що пропонуються для закритого продажу, обов'язково має місце перелік осіб, серед яких емітент має намір розмістити облігації, із зазначенням таких відомостей про юридичних осіб–резидентів: найменування, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ, реквізити свідоцтва про державну реєстрацію.

Дані вимоги позивачем при оформленні протоколу рішення про випуск облігацій дотримані, що не заперечувалось відповідачем.

Крім того, Положенням № 322 передбачено зазначення в протоколі рішення про випуск облігацій інформації саме про юридичних осіб. Згідно частини 3 статті 22 Закону України від 15.03.2001 р. № 2299-ІІІ “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою.

Обов’язковості зазначення емітентом у протоколі рішення про випуск облігацій інших відомостей, крім тих, що встановлені пунктом 5.3, Положенням № 322 не передбачено.

Більше того, статтею 11 Закону України від 18.06.1991 р. № 1201-ХІІ “Про цінні папери фондову біржу”, який був чинним на момент прийняття позивачем рішення про випуск облігацій та подання документів на реєстрацію випуску облігацій до відповідача, не передбачено в якості обов’язкового реквізиту протоколу про випуск облігацій підприємств наявність інформації про осіб, серед яких будуть розміщуватись облігації.

Пунктом 5.3 Положення № 322 передбачено право емітента зазначати у рішенні про випуск облігацій також інші відомості.

Враховуючи викладене, зазначення позивачем у протоколі рішення про випуск облігацій відомостей про конкретний інвестиційний фонд, що не є юридичною особою та у якому позивач мав намір розмістити облігації, є реалізацією його права, передбаченого пунктом 5.3 Положення № 322, а не виконання його обов’язку.

При цьому, твердження відповідача про те, що на момент подачі позивачем заяви про реєстрацію випуску облігацій Закритий недиверсифікований пайовий венчурний інвестиційний фонд “Екосорб–А” Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Авуар” це не існував, не заслуговують на увагу суду з огляду на таке.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, заяву про реєстрацію випуску облігацій подано позивачем до відповідача 24.06.2004 р., а отримано останнім 29.06.2004 р. Свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій підприємства видано відповідачем позивачеві 22.07.2004 р. При цьому, Закритий недиверсифікований пайовий венчурний інвестиційний фонд “Екосорб–А” Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Авуар” внесено відповідачем до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування 14.07.2004 р. Тобто, на момент прийняття відповідачем рішення про реєстрацію випуску облігацій позивача Закритий недиверсифікований пайовий венчурний інвестиційний фонд “Екосорб–А” Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Авуар” вже був створений. Відтак, зазначення позивачем вказаного фонду у переліку осіб, серед яких позивач мав намір розмістити облігації, не може вважатися недостовірною інформацією.

Також, суд не погоджується з думкою відповідача про те, що зазначення позивачем у документах, що подаються на реєстрацію випуску облігацій, відомостей про осіб, серед яких емітент має намір розмістити облігації , які ще не існували, є недостовірною інформацією, що зумовила прийняття відповідачем рішення про реєстрацію випуску облігацій.

Вичерпний перелік підстав для відмови в реєстрації випуску облігацій закріплено пунктом 2.19 Положення № 322. При цьому, обов’язковості зазначення позивачем у протоколі рішення про випуск облігацій відомостей про Закритий недиверсифікований пайовий венчурний інвестиційний фонд “Екосорб–А” Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Авуар” Положенням № 322 та іншими нормативними актами не передбачено. А тому, суд вважає, що навіть за умови відсутності у протоколі рішення про випуск облігацій відомостей про Закритий недиверсифікований пайовий венчурний інвестиційний фонд “Екосорб–А” Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Авуар”, у відповідача були б відсутні підстави для відмови у реєстрації випуску облігацій позивача.

Наявні у матеріалах справи докази, а саме подані відповідачеві на реєстрацію випуску облігацій ЗАТ “Оболонь” та ТОВ “Фим”, також підтверджують практику здійснення відповідачем реєстрації випуску облігацій за умови відсутності в протоколі рішення про випуск облігацій відомостей про код ЄДРІСІ інвестиційного фонду, в якому емітент має намір розмістити випущені облігації.

Таким чином, відсутність Фонду на момент подання документів в Комісію, який в свою чергу був зареєстрований на момент реєстрації випуску облігацій, так само, як і неправильне зазначення його коду ЄДРІСІ, в протоколі рішення про випуск облігацій, який в свою чергу не відноситься до його обов’язкових реквізитів, свідчать з огляду на викладене, що в діях позивача відсутній склад правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Натомість, доводи, якими відповідач обгрунтовував правомірність та законність прийнятої ним постанови, є безпідставними та необогрунтованими, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення з присудженням з Державного бюджету України на користь позивача понесених судових витрат (судового збору).

Керуючись статтями 94, 160 –163 КАС України, господарський суд,–

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задоволити.

2. Постанову Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення на ВАТ “Рокитнівський скляний завод” штрафних санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 10.05.2006 р. № 261-КП,–скасувати.

3. Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача –Відкритого акціонерного товариства «Рокитнівський скляний завод»(34200, смт. Рокитне Рівненської області, вул. Пролетарська, 18, ідент.код 00293462),–06 грн. 80 коп. понесених судових витрат (судового збору).

4. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

5. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив дану постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини –з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Коломис В. В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Постанова складена і підписана суддями «18» серпня 2006 року.