Рішення № 81830660, 30.11.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/820/14-ц

Провадження № 2/500/261/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Баннікової Н.В.,

за участю: секретарів судового засідання - Топтигіній О.М., Борчану О.М., Івановій Ю.П., Кравченко Є.С., Шлєхтенко О. В .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Кур`єр», журналіста ОСОБА_3 про визнання недостовірною інформації та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Кур`єр» (далі - ТОВ «Видавничий дім «Кур`єр»), журналіста ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що неправомірними діями відповідачів було принижена її честь, гідність та ділова репутація. А саме, ІНФОРМАЦІЯ_1 в Ізмаїльській газеті «Кур`єр неділі» НОМЕР_1 була надрукована стаття із зазначенням тверджень відносно неї, що є неправдивою інформацією.

15.10.2015 року ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за клопотанням представника позивача було залучено до справи співвідповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 (а.с.94).

Ухвалою суду від 10.12.2015 р. було прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та об`єднано з первісним позовом (а.с.147 т.1).

Зустрічний позов обгрунтован тим, що у січні 2014 року вони, у числі 29 осіб направили до газети «Кур`єр тижня» заяву про незаконні дії ОСОБА_2 на посаді головуючого ОСББ. Їх звернення було вимушеним, так як на протязі 5 років ні поліція, ні виконком, ні прокуратура по багатьом їх запитам не вчинили жодних дій. Після публікації у газеті ОСОБА_3 статті за їх зверненням, ОСОБА_2 звернулась до редакції та до журналіста з позовом до суду за «наклеп». Вважають, що діями (бездіяльністю) ОСОБА_2 за весь цей час їм завдано моральну шкоду (а.с.111-113т.1).

17.01.2017 р., остаточно уточнивши позовні вимоги, представник позивача ОСОБА_2 просила: визнати недостовірною інформацією, поширену про неї ІНФОРМАЦІЯ_1 в Ізмаїльській газеті «Кур`єр неділі» НОМЕР_1 та такою, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію, а саме:

- « ОСОБА_2 незаконно приняла бразды правления объединением в свои руки»,

- «за все время работы ОСОБА_2, ни единого раза не было проведено общее собрание ОСМД»,

- «из всего перечня услуг, за которые мы платим, выполняется только вывоз мусора и уборка территорий, больше - ничего»,

- «за три года не были заключены договора с предсприятиями-поставщиками услуг, кроме УЖКХ (за вывоз мусора)»,

- «смущает, как председатель распоряжается их средствами»,

- «понятно, что не все жильцы оплачивали вовремя за полученную услугу, но все же - не в таких масшабах»,

- «ОСОБА_2 утверждала, что это долги, накопленные предыдущим председателем»,

- «предыдущие долги при этом не гасились»,

- «юристы теплосети добились ареста нового счета»,

- « ОСОБА_2, ожидая такого исхода, препятствует сбору общего собрания жильцов. Не могут желающие и выйти из состава ОСМД»,

- «недовольным ОСОБА_2 мстит. В объединении нет по факту ни правления, ни ревизионной комисии, то есть все дела она вершит единолично»,

- «Руководство ОСМД «Стрелец» дискредитировало саму идею работы подобных объединений. Лихорадит не только его, а также другое объединение, возглавляемое ОСОБА_2», зобов`язати ТОВ «Видавничий дім Кур`єр», журналіста ОСОБА_3 спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом публікації їхнього офіційного вибачення перед нею, що ними поширена недостовірна інформація така, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію, яка була опублікована у вказаній статті та у підзаголовку до неї, у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня набрання рішення суду законної сили на першій шпальті цієї з газети, стягнути солідарно з відповідачів ТОВ «Видавничий дім Кур`єр» та журналіста ОСОБА_3 на її користь у відшкодування моральної шкоди - 50 000,00 грн. (а.с.126-127 т.2).

За заявою позивача - ОСОБА_2 ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03.08.2017 року позов в частині заявлених вимог до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було залишено без розгляду (оскільки безпосередньо вимог до них позивач не ставила) (а.с.173 т.2).

У судових засіданнях позивач та її представники позовні вимоги підтримували, просили їх задовольнити, у задоволенні зустрічної позовної заяви - відмовити.

Представники ТОВ «Видавничий дім Кур`єр» та журналіста ОСОБА_3 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 просили відмовити, подали письмові заперечення, згідно яким зазначили, що до директора ТОВ «Видавничий дім «Кур`єр» звернулись представники ОСББ «Стрілець» у кількості 29 осіб з проханням підготувати публікацію про роботу ОСББ «Стрілець». На підтвердження обставин, що зазначені у тексті статті, представниками ОСББ «Стрілець» було надано акт-претензія № 145 про неналежне надання або ненадання послуг з централізованого опалення від 14.11.2012 року, копія довідки КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» від 31.01.2013 року за № 213 про існування заборгованості, копія повідомлення про проведення загальних зборів мешканців ОСББ. Вся інформація, яка викладена в спірній статті складається лише з цитат (тверджень) жильців, які обслуговуються ОСББ «Стрілець». Таким чином, авторами тверджень є мешканці ОСББ «Стрілень», а не журналіст ОСОБА_3 чи ТОВ «ВД «Кур`єр» (а.с.43-47 т.1).

ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 свої зустрічні позовні вимоги підтримали.

Подавали заяви про розгляд справи та ухвалення рішення по справі у їх відсутність.

Заслухавши позивача ОСОБА_2 , її представників, представників ТОВ «Видавничий дім Кур`єр» та журналіста ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , представника ОСОБА_4 , вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо задоволення первісних позовних вимог частково та відмови у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у газеті «Кур`єр тижня» НОМЕР_1 у статті під авторством ОСОБА_3 та під назвою (на рос.) «ІНФОРМАЦІЯ_2» була викладена, зокрема, така інформація, як:

- «Председатель ОСМД ОСОБА_2 незаконно приняла бразды правления объединением в свои руки»;

- «за все время работы ОСОБА_2, ни единого раза не было проведено общее собрание ОСМД»;

- «из всего перечня услуг, за которые мы платим, выполняется только вывоз мусора и уборка территорий, больше - ничего»;

- «за три года не были заключены договора с предприятиями-поставщиками услуг, кроме УЖКХ (за вывоз мусора)»;

- «смущает как председатель распоряжается их средствами»;

- «понятно, что не все жильцы оплачивали вовремя за полученную услугу, но все же - не в таких масшабах»;

- «ОСОБА_2 утверждала, что это долги, накопленные предыдущим председателем»;

- «предыдущие долги при этом не гасились»;

- «юристы теплосети добились ареста нового счета»;

- «ОСОБА_2, ожидая такого исхода препятствует сбору общего собрания жильцов. Не могут желающие и выйти из состава ОСМД»;

- «недовольным ОСОБА_2 мстит. В объединении нет по факту ни правления, ни ревизионной комисии, то есть все дела она вершит единолично»;

- «Руководство ОСМД «Стрелец» дискредитировало саму идею работы подобных объединений. Лихорадит не только его, а также другое объединение, возглавляемое ОСОБА_2» (а.с.11 т.1).

Відповідно до ст.200 ЦК України, ст.1 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 року інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

За змістом статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до вимог ст.ст.201, 277 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація, ім`я (найменування), інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Згідно роз`ясненням постанови за №1 Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи», викладеним у п.п.9, 15 (далі постанова Пленуму) відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

При цьому, як визначено у п.19 вказаної Постанови Пленуму, відповідно до ст. 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їхньої відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.

Так, щодо позовних вимог про визнання недостовірною інформацію, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, поширену у вказаній статті, враховуючи вищевикладене, суд виходить з такого.

Зокрема, у статті зазначено, що «Председатель ОСМД ОСОБА_2 незаконно приняла бразды правления объединением в свои руки».

Проте, вказане не відповідає дійсності, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що 26.05.2010 р. на засіданні правління ОСББ «Стрілець» головою ОСББ було обрано позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом № 17 від 26.05.2010 р. (а.с.162 т.1). Отже, в цій частині щодо визнання інформації недостовірною, позовни вимогі підлягають задоволенню.

Не знайшли свого підтвердження і твердження:

- що «за все время работы ОСОБА_2, ни единого раза не было проведено общее собрание ОСМД», що вбачається з наданих суду копій протоколів: №№ 17, 18, 19, 25, 26 від 26.05.2010 р., 01.06.2010 р., 15.06.2010 р., 10.09.2010 р., 26.11.2010 р., №№ 1, 20, 21 «а», 21, 22, 23 від 29.01.2011 р., 13.04.2011 р., 09.07.2011 р., 23.07.2011 р., 02.09.2011 р., 03.09.2011 р. №№ 2, 3 від 11.02.2012 р., 23.12.2012 р., №№ 1, 2, 3 від 05.01.2013 р., 21.04.2013 та 26.05.2013 р., (а.с.157-167 т.1, 54-72 т.2),

- що «из всего перечня услуг, за которые мы платим, выполняется только вывоз мусора и уборка территорий, больше - ничего». Вказане спростовується довідками: з виконання робіт з обробки підвальних приміщень, чистки дахів, водостоків, жалобів будинків №№ 28, 28-а, 30, 32 від 25.05.2013 р., 20.11.2013 р., актом, що станом на 18.07.2014 р. здійснено уборку прибудинкової території, мешканці користуються дитячим майданчиком, білизняним майданчиком, актом готовності до опалювального періоду від 16.09.2013 р. (а.с.17 - 19, 25 т.2);

- що «за три года не были заключены договора с предприятиями-поставщиками услуг, кроме УЖКХ (за вывоз мусора)», що витікає з наданих суду копій договорів: про спільне використання технологічних електричних мереж від 26.12.2011 р., на планове технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем газопостачання від 18.03.2011 р., про відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг з утримання будиків та прибудинкових територій за 2012 р, 2016 р., із ПАТ АТ «Державний ощадний банк України» на розрахунково-касове обслуговування за 2011 р. (а.с.174-185 т.1);

- «ОСОБА_2 утверждала, что это долги, накопленные предыдущим председателем». У судовому засіданні позивач суду пояснила, що вона мала на увазі, що борги накоплено мешканцями під час роботи попереднього голови правління, і вказане, зокрема, підтверджується претензією КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» від 21.07.2010 р. на суму заборгованості у 83 298,90 грн., в той час, як головою правління ОСОБА_2 була обрана з 26.05.2010 р. (а.с.200 т.1).

« ОСОБА_2, ожидая такого исхода препятствует сбору общего собрания жильцов. Не могут желающие и выйти из состава ОСМД», - за вказаний період відповідних дій (перешкод) з боку позивача встановлено не було.

Не відповідає дійсності і твердження,

- що «В объединении нет по факту ни правления, …, то есть все дела она вершит единолично», що вбачається з вищеперелічених протоколів засідань правління.

Судом встановлено, що на збори Правління було поставлено питання щодо перевиборів ревізійної комісії внаслідок відсутності її роботи, тобто ревізійна комісія була, проте не працювала.

В той же час, судом встановлено, що мало місце неодноразове письмове звернення мешканців будинків до голови правління ОСОБА_2 і з заявами, і з актом - претензією до виконання Договорів, а саме - 30.03.2013 р., 18.11.2013 р., 20.11.2013 р., 23.11.2013 р. які остання відмовлялась отримувати як особисто так і через пошту, про що свідчать запис мешканців на заяві до голови ОСМД ОСОБА_2, конверти з записом листоноши про повернення листів «відмова від отримання» (а.с.228-230, 232- 234 т.1).

Разом з тим, такі ствердження, як «смущает, как председетель распоряжается их средствами», «понятно, что не все жильцы оплачивали вовремя за полученную услугу, но все же - не в таких масшабах» та ««Руководство ОСМД «Стрелец» дискредитировало саму идею работы подобных объединений. Лихорадит не только его, а также другое объединение, возглавляемое ОСОБА_2», не є фактами, що підлягають доведенню або спростуванню, а є оціночним судженням і, тому, спростуванню або доказуванню не підлягають.

До оціночних суджень відносить суд і твердження: «недовольным ОСОБА_2 мстит», оскільки, мались на увазі такі дії (бездіяльність) голови Правління, як невжиття заходів під час падіння шнуру на телевізійний кабель, в результаті чого стався пожар, перекриття нею води під час спеки та виклику міліції, коли мешканці увімкнули воду самі тощо, тобто доказуванню не підлягає.

При чому, суд брав до уваги лише докази , що стосуються періоду - з часу очолювання ОСОБА_2 правління - 26.05.2010 р., по 01.02.2014 р. - часу друкування статті у газеті.

Тобто, інші письмові документи, зокрема, такі, як акт від 19.04.2014 р. щодо відмови ОСОБА_2 від надання для ознайомлення списку членів Правління та членів Ревізійної комісії за період 2010 - 2014 рр. не стосуються предмету доказування та не брались судом до розгляду (а.с.231 т.1).

Слід звернути увагу і на те, що ч.3 ст. 277 ЦК, згідно якій негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності), на яку посилається представник позивача, є виключеною на підставі Закону України від 27.03.2014 р.

А, відтак, судом розглянуто позовні вимоги на підставі доказів, наданих з обох сторін, як позивача, так і відповідача, виходячи з принципів диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін. (ст.ст.12, 13 ЦПК України).

Підтвердила у судовому засіданні сама ОСОБА_2 той факт, що мало місце накладення арешту на розрахунковий рахунок ОСМД через існування заборгованості перед КП «Ізмаїлтеплокомуненерго», отже в цій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Отже, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що недостовірною є наступна інформація, що надрукована ІНФОРМАЦІЯ_1 у газеті «Кур`єр тижня» НОМЕР_1 у статті під авторством ОСОБА_3 та під назвою (на рос.) «ІНФОРМАЦІЯ_2:

- «Председатель ОСМД ОСОБА_2 незаконно приняла бразды правления объединением в свои руки»;

- «за все время работы ОСОБА_2, ни единого раза не было проведено общее собрание ОСМД»;

- «из всего перечня услуг, за которые мы платим, выполняется только вывоз мусора и уборка территорий, больше - ничего»;

- «за три года не были заключены договора с предприятиями-поставщиками услуг, кроме УЖКХ (за вывоз мусора)»;

- «ОСОБА_2, ожидая такого исхода препятствует сбору общего собрания жильцов. Не могут желающие и выйти из состава ОСМД»;

- що «В объединении нет по факту ни правления, …, то есть все дела она вершит единолично»,

Проте, у своїх позовних вимогах позивач просить спростувати недостовірну інформацію не просто шляхом опублікування спростування, а саме шляхом публікації відповідачами вибачення перед нею за поширення недостовірної інформації, що на думку суду, є порушенням засади співмірності, а від так, у задоволені вимог у даній частині також слід відмовити.

При цьому, що стосується такого висловлювання, як «предыдущие долги при этом не гасились», суд не може прийти до висновку, що воно є недостовірним. Оскільки, виходячи з аналізу довідки ПК «ТМ «Ізмаїлтеплокомуненерго» № 213 від 31.01.2013 р., яка була надана до звернення мешканців до редакції газети, заборгованість у порівнянні 2010 роком, роком очолення позивачем правління, у 2011, 2012 та 2013 рр. дійсно зростала з 78 732,01 грн. у травні 2010 р. до 129 203,76 грн. у жовтні 2011 р. та 97 544, 75 грн. - у січні 2013 р. (а.с.46 т.1). Проте, чи було при цьому погашено попередні борги, або це накопичення тільки нових, тобто після травні 2010 р., суду доказів надано не було.

Крім того, відповідно до принципу диспозитивності, позивачем було подано позов про відшкодування моральної шкоди, і саме до ТОВ «Видавничий дім Кур`єр» та журналіста ОСОБА_3 (далі - ж.ОСОБА_3).

Проте, як вбачається зі змісту вказаної статті, журналіст ОСОБА_3 , викладаючи у статті інформацію, викладала її не від свого імені, а посилалась на джерело інформації - мешканців ряда будинків, які входять в об`єднання «Стрілець» та надані останніми документи. І далі, у статті автор посилалась саме на зазначене джерело інформації - мешканців будинку. Вказане підтверджується такими словосполученнями, як (рос.мова): «по их словам», «жильцы утверждают», «жильцы говорят» тощо.

Отже, враховуючи, що судом не встановлено умислу журналіста, тобто усвідомлення ним недостовірності інформації та з урахуванням вище встановлених обставин, суд може відмовити у відшкодуванні моральної шкоди.

Вирішуючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що факти порушення ОСОБА_2 норм закону, за що встановлена відповідальність, або порушення договірних відносин, що муже бути підставою відшкодування моральної шкоди, судом не встановлювались, оскільки вказане не було предметом позовних вимог, на підставі чого у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 94, 200, 201, 277 ЦК України, Законом України «Про інформацію». ст.ст.7-8, 76-81, 212-215, 265, 354 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Кур`єр», журналіста ОСОБА_3 про визнання недостовірною інформації та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію, поширену 01 лютого 2014 року у газеті «Курьер недели», НОМЕР_1, та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 , а саме:

- «Председатель ОСМД ОСОБА_2 незаконно приняла бразды правления объединением в свои руки»;

- «за все время работы ОСОБА_2, ни единого раза не было проведено общее собрание ОСМД»;

- «из всего перечня услуг, за которые мы платим, выполняется только вывоз мусора и уборка территорий, больше - ничего»;

- «за три года не были заключены договора с предприятиями-поставщиками услуг, кроме УЖКХ (за вывоз мусора)»;

- «ОСОБА_2, ожидая такого исхода препятствует сбору общего собрания жильцов. Не могут желающие и выйти из состава ОСМД»;

- що «В объединении нет по факту ни правления, …, то есть все дела она вершит единолично».

У задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Кур`єр» та журналіста ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію шляхом публікації їхнього офіційного вибачення перед ОСОБА_2 , що ними поширена недостовірна інформація, така, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію, яка була опублікована у газеті «Курьер недели», НОМЕР_1 та у підзаголовку до неї, у строк - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня набрання рішення суду законної сили на першій шпальті газети, - відмовити.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Кур`єр» та журналіста ОСОБА_3 грошових коштів у відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. - відмовити.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Н.В.Баннікова