Рішення № 81830350, 14.05.2019, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/424/19

Провадження № 2/650/195/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді - Хомик І.І.

за участю секретаря - Ткаченко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Олександрівка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Моторного (Транспортне) страхового бюро України (МТСБУ) про стягнення страхового відшкодування

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 до МТСБ України про стягнення страхового відшкодування у зв`язку із втратою годувальника. Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.09.2018 року мала місце дорожньо - транспортна пригода під час якої водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21070», рухаючись в с. Краснолюбецьке Великоолександрівського району Херсонської області, здійснив зіткнення з мопедом марки «Viper 50» без реєстраційних номерів під керуванням ОСОБА_4 Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій мопеда ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких помер у лікарні. Вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08.02.2019 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на три роки. 19.11.2018 року на адресу МТСБУ надіслано заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах ОСОБА_2 законного представника малолітнього сина загиблого ОСОБА_5 за шкоду, заподіяну внаслідок втрати годувальника в сумі 200 000,00 грн. 19.03.2019р. МТСБ України прийнято рішення та виплачено ОСОБА_2 відшкодування шкоди для утримання сина загиблого, у зв`язку із втратою годувальника у розмірі 134 028,00 грн., щодо іншої частини відшкодування у сумі 65 972,00 грн. МТСБУ повідомлено, що виплата решти суми може бути здійснена починаючи з вересня 2020р. лише на підставі додаткової заяви про відшкодування шкоди з банківськими реквізитами ОСОБА_2 Вказане рішення МТСБУ щодо розтермінування виплати страхового відшкодування на утримання малолітнього сина загиблого ОСОБА_5 суперечить положенню ст.36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка встановлює обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, та не дає право страховику на розтермінування виплати страхового відшкодування поза межами 90-денного строку з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування. Зважаючи на те, що з моменту отримання страховою компанією заяви про виплату страхового відшкодування пройшло більше 90 днів, а потерпіла так і не отримала належного страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника, а тому МТСБ України на підставі п.36.5 Закону зобов`язаний сплатити потерпілій пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за період з 19.03.2019 року по 22.03.2019 року в розмірі 281,96 грн., в зв`язку з чим позивачка і звернулася до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав в межах із підстав викладених у ньому. Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача МТСБ України у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та надав відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. За таких обставин суд розглядає справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 13.09.2018 року мала місце дорожньо - транспортна пригода під час якої водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21070», рухаючись в с. Краснолюбецьке Великоолександрівського району Херсонської області, здійснив зіткнення з мопедом марки «Viper 50» без реєстраційних номерів під керуванням ОСОБА_4 Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій мопеда ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких помер у лікарні. Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 17.09.2018 року виконавчим комітетом Калинівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області.

Факт родинних відносин між загиблим ОСОБА_4 та неповнолітнім ОСОБА_5 як батьком та сином, підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 22.06.2017 року виконавчим комітетом Калинівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно частини 5 цієї ж статті особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частиною 1 статті 1200 ЦК України передбачено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті, і така шкода відшкодовується, зокрема батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом - довічно, інвалідам - на строк їх інвалідності. При цьому, згідно частини 3 згаданої норми Закону, особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Статтею 1202 ЦК України встановлено порядок відшкодування такої шкоди та передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами і лише за наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоду, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Право осіб, які знаходились на утриманні потерпілого та осіб, які взяли на себе витрати з поховання, на отримання відшкодування за шкоду, пов`язану зі смертю потерпілого, передбачено і п.27.1. ст.27 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до п.27.2 ст.27 вище згаданого Закону, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного Кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

МТСБ України прийнято рішення та виплачено ОСОБА_2 відшкодування шкоди для утримання сина загиблого, у зв`язку із втратою годувальника у розмірі 134 028,00 грн.

Щодо іншої частини відшкодування у сумі 65 972,00 грн. МТСБУ повідомлено, що виплата решти суми може бути здійснена починаючи з вересня 2020р. лише на підставі додаткової заяви про відшкодування шкоди з банківськими реквізитами ОСОБА_2 .

Разом із тим, розтермінування виплати страхового відшкодування на утримання сина загиблого ОСОБА_5 суперечить положенню ст.36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з огляду на наступне.

Статтею 36.2 вищевказаного Закону передбачено, що «Страховик, приймаючи рішення про виплату страхового відшкодування, зобов`язаний виплатити його в передбачений 90-денний строк з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування.»

Тобто, вказана вище норма встановлює обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, та не дає право страховику на розтермінування виплати страхового відшкодування поза межами 90-денного строку з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування.

Однак, всупереч ст.36.2 Закону, МТСБ України здійснено лише часткову виплату страхового відшкодування у розмірі 134 028,00 грн.

Згідно з ст.2.1 Закону «Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства, України, то застосовуються норми цього Закону.»

Як уже зазначено вище, ст. 1202 ЦК України передбачено, що «Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого здійснюється щомісячними платежами.»

Однак, ЦК України є загальним нормативно-правовим актом, а Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним нормативно-правовим актом та регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Тобто, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначає спеціальні до ЦК України строки виплати страхових відшкодувань у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а відтак: саме спеціальний закон підлягає застосуванню при відшкодуванні страховиком шкоди, заподіяної смертю особи при експлуатації наземних транспортних засобів.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача встрахового відшкодування підлягають до задоволення.

Окрім цього, з моменту отримання страховою компанією заяви про виплату страхового відшкодування пройшло більше шести місяців, однак МТСБУ не виплачено належного страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника, а тому страховик на підставі п.36.5 Закону зобов`язаний сплатити потерпілій пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, а саме за період з 19.03.2019 року по 22.03.2019 року в розмірі 281,96 грн., відповідно до розрахунку пені, долученого до позовної заяви.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд вважає, що з врахуванням обставин справи заявлена ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 вимога про стягнення із МТСБ України страхового відшкодування на утримання в розмірі 65 972,00 грн. та пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, інфляційні витрати та три проценти річних від простроченої суми боргу в розмірі 281,96 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Заявлені стороною позивача до стягнення з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 15 000 гривень підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів, передбачених ч.ч.2,3 ст.137 ЦПК України для підтвердження і обґрунтування таких судових витрат, тому судом судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката стягуються у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.1187,1200,1202 ЦК України, Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

У Х В А Л И В :

Стягнути з Моторного ( Транспортного ) страхового бюро України на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування на утримання в розмірі 65 972 (шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят дві) гривні 00 коп.

Стягнути з Моторного (Транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_2 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, інфляційні витрати та три проценти річних від простроченої суми боргу в розмірі 1 057 (одна тисяча п`ятдесят сім) гривень 36 коп.

Стягнути з Моторного (Транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з Моторного (Транспортного ) страхового бюро України на користь держави судові витрати в сумі 768,40 грн.

Рішення суду може бути оскарженно до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.І.Хомик