Рішення № 81830243, 02.05.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.05.2019 Справа №607/3552/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

Головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Пастернак О.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Тернополі справу за позовом ОСОБА_3 до Тернопільської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Тернопільської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_4 . 03 листопада 2007 року ОСОБА_4 оформила заповіт, згідно якого належну їй Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 заповіла доньці - ОСОБА_3 , тобто позивачу. Із заявою про прийняття спадщини після смерті матері вона не зверталася, оскільки вважала, що спадщину прийняв (в порядку ст. 1268 ЦК України), як спадкоємець першої черги, її батько - ОСОБА_5 , який постійно проживав та був зареєстрований із спадкодавцем на час відкриття спадщини. У січні 2018 року, із розмови з батьком, який є похилого віку, позивач дізналася, що її батьки, ще задовго до смерті матері, розірвали шлюб, а тому батько втратив право на спадкування, як спадкоємець першої черги. Позивач вважає, що строк для прийняття спадщини пропущений нею з поважних причин, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, є підставою для визначення судом додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_4 .

Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити.

Представник Тернопільської міської ради в судовому засіданні позовні вимог не визнала, проти їх задоволення заперечила, подавши суду відзив на позовну заяву у якому вказує на те, що з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 пройшло більше трьох років. Вказані позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (незнання про існування заповіту, незнання про розірвання шлюбу між батьками, не з`ясування обставин щодо спадкування спірного майна), на думку представника відповідача, не є поважною причиною.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази суд встановив

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_6 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 18 вересня 1971 р. Стрийським міським бюро ЗАГС Львівської області) і її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Як вбачається із інформації за №1686/14-04-01 від 23.04.2019 р. Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, 27.04.1974 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , актовий запис №373, і після реєстрації шлюбу останній присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ».

10 березня 1989 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (Свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , видане Відділом ЗАГС Тернопільського міськвиконкому) і після реєстрації шлюбу останній присвоєно прізвище « ОСОБА_3 ».

04 серпня 1976 року шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - розірвано, актовий запис №289.

Згідно Свідоцтва про право власності на житло, виданого 25.11.1995 року Міським бюро технічної інвентаризації згідно з розпорядженням від 23 листопада 1995 року №11746, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

03 листопада 2007 року ОСОБА_4 оформила заповіт, згідно якого належну їй Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 заповіла доньці - ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла (Свідоцтво про смерть НОМЕР_3 , видане 18 вересня 2015 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст.1273 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитись від прийняття спадщини. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її - ст.1268 ЦК України.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснила, що із заявою про прийняття спадщини після смерті матері вона не зверталася, оскільки вважала, що спадщину прийняв, як спадкоємець першої черги, її батько - ОСОБА_5 , який постійно проживав та був зареєстрований із спадкодавцем на час відкриття спадщини. У січні 2018 року, із розмови з батьком, який є похилого віку, вона дізналася, що її батьки, ще задовго до смерті матері, розірвали шлюб, а тому батько втратив право на спадкування, як спадкоємець першої черги і спадщина після смерті матері залишилася не оформленою.

Судом не отримано пояснень від батька позивача - ОСОБА_5 із приводу обставин щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 , оскільки, в процесі розгляду даної справи, 17 жовтня 2018 року він помер (Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , видане 17.10.2018 р. Тернопільським міськрайонним відділом ДРАЦСу Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області).

Як вбачається із інформації, викладеній у листі за №3924/01-16 від 02 листопада 2018 року Першої Тернопільської державної нотаріальної контори. відповідно до Книги обліку та реєстрації спадкових справ Першої Тернопільської державної нотаріальної контори спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заводилась. Спадкоємці із заявою про прийняття спадщини та про відмову від спадщини не зверталися, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Судом установлено, що шестимісячний строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 сплив 18 березня 2016 року. На той час, спадкоємець за заповітом - ОСОБА_3 вважала, що спадщину прийняв (на підставі ст. 1268 ЦК України) її батько – ОСОБА_5 , який постійно проживав та був зареєстрований із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує обставини даної справи, на які посилається позивач.

За вказаних обставин, враховуючи, що не визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушуватиме права позивача, позов слід задовольнити і визначити додатковий строк, достатній для подання ОСОБА_3 заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 1261, 1270, 1272 ЦК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до Тернопільської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_3 додатковий строк, тривалістю три місяці, для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан