Рішення № 81828997, 14.05.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6757/18

Провадження №2/524/357/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого - судді Предоляк О.С.

при секретарі судового засідання Гладкій К.О., Бондаренко Н.О.

за участю позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину 16399,18 грн. та моральної шкоди 100000 грн.

В обґрунтування позову вказує, що 11 липня 2016 року о 15 год. 30 хв. рухався на велосипеді по вул . Коцюбинського в м.Кременчуці. У цей самий час наближаючись до нерегульованого перехрестя вул. Гоголя та вул. Коцюбинського м.Кременчука, водій ОСОБА_4 , порушуючи вимоги п.п. 10.1, 16.11 та п. 2.1 розділу 33 «Правил дорожнього руху України», виїхав на вищевказане перехрестя не надав дорогу та допустив наїзд на нього.

У результаті наїзду він отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелому правої великої і малогомілкової кісток зі зміщенням уламків та гематоми м`яких тканин правої гомілки, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за критерієм довготривалого розладу здоров`я.

Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15.05.2018 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Внаслідок отриманої травми він вимушений тривалий час відновлювати свій стан здоров`я, що потягло значних матеріальних втрат , а саме на хірургічну операцію, наркоз та лікарські препарати ним витрачено 16399, 19 грн.

Крім матеріальної, йому завдана й моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, пов`язаних зі стресом, фізичним болем, вимушеною відмовою від звичного способу життя, внаслідок тривалого лікування. Після травми в нього порушилась чутливість кінцівки, відчуває періодичний біль в гомілці, відбулось загострення хронічних захворювань.

Ухвалою суду від 19.10.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

12.02.2019 року представником відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву. Зазначає, що в матеріалах справи відсутній жоден рецепт або призначення лікаря, що підтверджувала б те, що саме ті препарати чи ліки, які зазначені у квитанціях, які надає позивач, призначались для його лікування. Також, відповідач надавав матеріальну допомогу позивачу у розмірі 3000 грн., шляхом пересилання коштів за допомогою грошових переказів «Укрпошти», що підтверджується квитанціями, оригінали яких зберігаються в матеріалах кримінального провадження. Визнає матеріальну шкоду в розмірі 8300 грн. (11300 грн. (вартість імплантів) - 3000 грн. (відшкодовані витрати). Також, враховуючи, що тілесні ушкодження відповідач заподіяв ОСОБА_1 не умисно, у скоєному щиро розкаявся, вчиняв заходів щодо відшкодування витрат, які поніс позивач ОСОБА_4 , визнає розмір моральної шкоди 3000 грн.

04.03.2019 року позивачем подано відповідь на відзив. Вказує, що на придбання тих ліків, на підтвердження придбання яких надано квитанції, рецепт лікаря не потрібен, а призначення лікаря представляє собою перелік лікарських препаратів необхідних для лікування. Також для проведення операції ним придбано набір імплантів для остеосинтезу та повний комплект операційного забезпечення для оперативного лікування загально вартістю 13800 грн. Розмір моральної шкоди визначено ним, враховуючи характер та обсяг страждань. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, завданих злочинними діями ОСОБА_4 , переніс два оперативних втручання, що негативно відобразилось на загальному стані здоров`я, має хронічне серцеве-судинне захворювання, періодично відчуває біль у гомілці.

Ухвалою від 05.03.2019 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна".

13.05.2019 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог. Зазначає, що ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" відшкодувало йому витрати на лікування у повному обсязі, а також у відшкодування моральної шкоди - 800 грн. Просить стягнути з відповідача на його користь 100000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 . заяву про зменшення позовних вимог підтримують. Враховуючи, що ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 14143,08 грн. (фактичні витрати на лікування та моральна шкода 5%), просять стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 100000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 просить завдану моральну шкоду визначити у розмірі 3000 грн. з підстав викладених у відзиві.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінюючи зібрані та надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15.05.2018 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами. З вироку постає, зокрема, що 11 липня 2016 року приблизно о 15 год. 30 хв. по вул. Коцюбинського в м.Кременчуці рухався велосипедист ОСОБА_1 У цей самий час наближаючись до нерегульованого перехрестя вул. Гоголя та вул. Коцюбинського м.Кременчука, водій ОСОБА_4 , порушуючи вимоги п.п. 10.1, 16.11 та п. 2.1 розділу 33 «Правил дорожнього руху України», виїхав на вищевказане перехрестя не надав дорогу велосипедисту ОСОБА_1 , що наближався до перехрестя по головній дорозі, та допустив наїзд передньою частиною свого автомобіля в праву бокову частину велосипеду. У результаті наїзду ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелому правої великої і малогомілкової кісток зі зміщенням уламків та гематоми м`яких тканин правої гомілки, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за критерієм довготривалого розладу здоров`я.

Вказані обставини сторонами визнаються.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У результаті отриманої травми ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні міської лікарні № 3 м.Кременчука у період з 11.07.2016 року по 26.07.2016 з діагнозом: закритий осколочний перелом нижньої н/3 обох кісток, правої великогомілкової кістки зі зміщенням. 14.07.2016 року проведено операцію «закрита репозиція блокуючий інтрамедулярний остеосинтез правої великогомілкової кістки системою «Остеосинтез». 26.07.2016 року виписаний на амбулаторне лікування, рекомендовано ходіння на костилях 4 тижні.

10.01.2017 року в умовах стаціонару травматологічного відділенні міської лікарні № 3 м.Кременчука позивачу проведено оперативне втручання у вигляді динамізації стрижня.

З 27.06.2017 року по 04.07.2017 року перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні міської лікарні № 3 м.Кременчука . 27.06.2017 року проведено оперативне втручання у вигляді видалення інтрамедулярного стрижня з правої великогомілкової кістки.

Згідно наданих лікарняних листів перебував у стані непрацездатності з 11.07.2016 року по 24.02.2017 року та з 27.06.2017 року до 17.08.2017 року.

Відповідно до положень ч. 2ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала.

У пунктах 3, 5постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до статей 1177,1195 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Позивач ставить питання про відшкодування моральної шкоди, яка завдана йому в результаті винних дій відповідача, від яких він отримав тілесні ушкодження та перебував на лікуванні, чим було порушено його нормальні життєві умови та з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань вважає, що розумним та справедливим буде відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000 тис. грн.

Разом з тим, беручи до уваги вищезазначені принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, позицію та особу самого винного, який частково відшкодував витрати на проходження стаціонарного лікування потерпілого та не заперечує проти відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 грн., його відношення до вчиненого, а також враховуючи, що позивач отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості та перебував тривалий час на лікуванні, внаслідок чого дійсно був позбавлений нормального життєвого ритму та враховуючи характер, обсяг та глибину моральних страждань, які він переніс, що постає з його пояснень у судовому засіданні, тривалість лікування та його вік, суд вважає, що розумним та справедливим буде відшкодування моральної шкоди у розмірі 16000 грн. В іншій частині позову слід відмовити.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.141 ЦПК України в сумі 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. ст. 16, 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути зОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди в розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 ( сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.С. Предоляк