Рішення № 81827962, 07.05.2019, Петрівський районний суд Кіровоградської області

Справа №: 400/1527/18

Провадження № 2/400/112/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року

Петрівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Шаєнко Ю. В.

при секретарі - Фатьяновій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Балахівського дошкільного навчального закладу Балахівської селищної ради Петрівського району Кіровоградської області про визнання звільнення протиправним, поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом та просить визнати протиправним її звільнення з посади кухаря (0.5 ставки) Балахівського дошкільного навчального закладу Балахівської селищної ради Петрівського району Кіровоградської області за п.1 ст.40 КЗпП України, проведе наказом відповідача №34-к від 29 жовтня 2018 року, та поновити позивача на вищевказаній посаді з 30 жовтня 2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити у повному обсязі, подавши заперечення на позов.

Заслухавши пояснення сторін, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

У відповідності зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутись до суду з заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення наказу про звільнення чи видачі трудової книжки.

Статтями 43,68 Конституції України передбачено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.

Правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються законодавством про працю та іншими актами законодавства, прийнятими згідно до нього. Власник, або уповноважений ним орган повинен неухильно додержуватися законодавства про працю.

Згідно до ч.2 ст.3 ЦПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Конвенцією Міжнародної організації праці № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця», ратифікованою Україною 04.02.1994 року, визначено, що тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавці.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи позивачка, ОСОБА_1 з 06 червня 2013 року по 29 жовтня 2018 року перебувала в трудових відносинах з Балахівським дошкільним навчальним закладом Балахівської селищної ради, а безпосередньо на посаді завідувача господарством ставки навчального закладу (0,5 ставки) з 06 червня 2013 року, що підтверджується копією трудової книжки позивача (а.с.7).

03 жовтня 2013 року позивачку було довантажено на (0,5 ставки) кухаря навчального закладу на підставі наказу №24-к від 02 жовтня 2013 року.

Наказом №16-к від 22 червня 2018 року позивачку було попереджено про звільнення у зв`язку із скороченням штату рацівників ДНЗ (а.с.31).

Згідно наказу №24-к від 29 серпня 2018 року позивачку було попереджено про звільнення у зв`язку із скороченням штату працівників ДНЗ (а.с.35).

Наказом №34-к від 29 жовтня 2018 року позивачку було звільнено з посади кухаря навчального закладу (0,5 ставки) за п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням штату, про що остання була ознайомлена під підпис (а.с. 8, 25).

Того ж дня у зв`язку зі звільненням із займаної посади позивачу було запропоновано довантаження на посаду кочегара (0,5 ставки), або посаду вихователя (а.с. 9 ).

Підставою для звільнення позивачки став наказ №34-к від 29 жовтня 2018 року, наказ №24-к від 29 серпня 2018 року, рішення двадцять п`ятої сесії сьомого скликання Балахівської селищної ради Петрівського району Кіровоградської області №120/7 від 21 травня 2018 року, протокол зібрання при профспілковому організатору Балахівського дошкільного навчального закладу від 03 жовтня 2018 року.

Пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації,банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2 ст.40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

При звільненні мають бути додержані правила, передбачені частинами другою, третьою ст.40 КЗпПУ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення (ч.3 ст. 49-2 КЗпП України) у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

В правовій позиції, яка викладена в постанові від 01.04.2015 року у справі 6-40цс15, Верховний Суд України наголошує, що власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49- 2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється працював. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 492 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Як вбачається з матеріалів справи рішення двадцять п`ятої сесії сьомого скликання Балахівської селищної ради Петрівського району Кіровоградської області №120/7 від 21 травня 2018 року «Про погодження змін до штатних розписів дошкільних навчальних закладів» було прийнято рішення про скорочення посади кухаря - (0,5 ставки) посадового окладу (а.с.24).

22 травня 2018 року позивачка була повідомлена про скорочення штату з другої половини серпня 2018 року.

Також, матеріали справи містять рішення профспілкового організатора Балахівського дошкільного навчального закладу від 25 травня 2018 року, про надання згоди на скорочення штату працівників дошкільного закладу: 0,5 ставки кочегара, (0,5 ставки) кухаря, (0,25 ставки) підсобного працівника та( 0,25 ставки) машиніста по пранню та ремонту білизни на підставі

п.1 ст.40 КЗпПУ (а.с.28).

Згідно протоколу зібрання при профспілковому організатору Балахівського дошкільного навчального закладу від 25 травня 2018 року надано згоду на скорочення штату працівників дошкільного закладу: (0,5 ставки) кочегара, (0,5 ставки) кухаря, 0,25 ставки підсобного працівника та 0,25 ставки машиніста по пранню та ремонту білизни на підставі п.1 ст.40 КЗпПУ (а.с.27).

У відповідності до протоколу зібрання при профспілковому організатору Балахівського дошкільного навчального закладу від 05 червня 2018 року надано згоду на звільнення позивача - ОСОБА_1 з посади кухаря (0,5 ставки) на підставі п.1 ст.40 КЗпПУ (а.с.38).

Відповідно до протоколу зібрання при профспілковому організатору Балахівського дошкільного навчального закладу від 03 жовтня 2018 року надано згоду на звільнення позивача - ОСОБА_1 з посади кухаря (0,5 ставки) на підставі п.1 ст.40 КЗпПУ (а.с.38).

Наказом №16-к від 22 червня 2018 року позивачку було попереджено про звільнення у зв`язку із скороченням штату рацівників ДНЗ (а.с.31).

Як встановлено судом, за змістом протоколу зібрання при профспілковому організатору Балахівського дошкільного навчального закладу від 05 червня 2018 року та рішення профспілкового організатора Балахівського дошкільного навчального закладу від 03 жовтня 2018 року відповідає погодженню на звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України (скорочення штату).

Отже, згода профспілкового органу на розірвання з позивачкою трудового договору, викладена в даному протоколі, визнана судом такою, що має юридичне значення.

Однак позивачка не була повідомлена належним чином про наявність всіх вакансій на підприємстві, які існували на момент її звільнення у відповідача, а відповідач повідомив позивача про наявність вакантних посад та можливість їх зайняття вже після звільнення з займаної посади, що є порушенням вимог ч.3 ст. 49- 2 ст.40 КЗпП України.

Тому суд вважає, що відповідач в даному випадку не вчинив всіх дій, які є сукупністю даних юридичних фактів, а тому не можна погодитись з позицією відповідача, що звільнення ОСОБА_1 було проведено відповідно до вимог діючого законодавства.

За наведених вище обставин, суд вважає, що відсутні правові підстави вважати, що при звільненні позивача, відповідач запропонував їй усі наявні вакантні посади (роботи) в тому числі і ті які з`являлись на підприємстві, що знаходить своє підтвердження вказаними вище наказами та матеріалами справи.

Отже, відповідач не вжив заходів до переведення працівника за його згодою на іншу роботу.

Суд звертає увагу на вимоги Європейської соціальної хартії, обов`язок з дотримання якої Україна взяла на себе відповідно до закону України від 14 вересня 2006 року №137-VПро ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої) та якої не дотримався відповідач.

Так, відповідно до п.1 ч. 1 кожна людина повинна мати можливість заробляти собі на життя професією, яку вона вільно обирає. Працюючі жінки у разі материнства мають право на особливий захист. Усі працівники мають право на захист у випадках звільнення. Кожна людина має право на захист від бідності та соціального відчуження. (пункти 8, 24, 30 ч. І вказаної Хартії)

Відповідно до ст.20 ч. 2 Європейської соціальної хартії з метою забезпечення ефективного здійснення права на рівні можливості та рівне ставлення у вирішенні питань щодо працевлаштування та професії без дискримінації за ознакою статі Сторони зобов`язуються визнавати це право і вживати відповідних заходів для забезпечення його застосування або для сприяння його застосуванню у таких галузях:

a) працевлаштування, захист від звільнення та професійна реінтеграція;

б) професійна орієнтація, підготовка, перепідготовка та перекваліфікація;

в) умови працевлаштування і праці, включаючи винагороду;

г) професійний ріст, включаючи просування по службі.

Статтею 24 ч. 2 вказаної Хартії з метою забезпечення ефективного здійснення права працівників на захист у випадках звільнення Сторони зобов`язуються визнати:

a) право всіх працівників не бути звільненими без поважних причин для такого звільнення, пов`язаних з їхньою працездатністю чи поведінкою, або поточними потребами підприємства, установи чи служби;

б) право працівників, звільнених без поважної причини, на належну компенсацію або іншу відповідну допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 23 загальної декларації прав людини, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Зважаючи на норми чинного законодавства, відповідач грубо порушив взяті на себе зобов`язання в частині недопущення звільнення працівника без достатніх підстав, без використання всіх можливостей по забезпеченню його роботою у вказаному закладі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого висновку, що звільнення позивачки було проведено власником без дотримання вимог ч.2 ст.40 та ст.49-2 КЗпП України, а тому такі дії відповідача слід визнати незаконними, а відтак і наказ № 34-к від 29 жовня 2018 підлягає скасуванню, оскільки відповідач звільнив її без дотримання порядку встановленого законом, а тому, відповідно до положень ст. 235 КЗпП України зобов`язаний поновити її на попередній роботі.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Однак при зверненні представника позивача до суду з позовом до Балахівського дошкільного навчального закладу Балахівської селищної ради Петрівського району Кіровоградської області, а також в судовому засіданні при розгляді даної справи, ним не ставилась питання щодо виплати позивачці середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому суд не розглядає дане питання, так як не може вийти за межі позовних вимог.

На підставі вищевикладених обставин справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Балахівського дошкільного навчального закладу Балахівської селищної ради Петрівського району Кіровоградської області про визнання звільнення протиправним, поновлення на роботі? у повному обсязі.

Згідно з п.п.2, 4 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, а також про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведення на іншу роботу працівника.

Судові витрати необхідно стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправним звільнення ОСОБА_1 з посади кухаря (0,5 ставки) Балахівського дошкільного навчального закладу Балахівської селищної ради Петрівського району Кіровоградської області за п.1 ст.40 КЗпП України, проведене наказом № 34-к від 29.10.2019 року

Поновити ОСОБА_1 на посаді кухаря (0,5 ставки) Балахівського дошкільного навчального закладу Балахівської селищної ради Петрівського району Кіровоградської області з 30 жовтня 2018 року.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Стягнути з Балахівського дошкільного навчального закладу Балахівської селищної ради Петрівського району Кіровоградської області на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя Петрівського районного суду Ю. Шаєнко