Ухвала суду № 81827379, 20.05.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/851/18

У Х В А Л А

“20“ травня 2019 р. Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої – судді Луців-Шумської Н.Л.

секретар Балковий Н.Д.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення,

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 22.10.2018р. задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 21.07.2016 року в сумі 8 249 342 (вісім мільйонів двісті сорок дев`ять тисяч триста сорок дві) гривні 40 копійок та 8 810 (вісім тисяч вісімсот десять) гривень судового збору.

Відповідач ОСОБА_2 03.04.2019р. подав в суд заяву про перегляд цього рішення мотивуючи тим, що рішення прийнято у його відсутності, виклику до суду він належним чином не отримував, що є поважною причиною неявки до суду. Також зазначив, що коштів від позивача не отримував. Зазначає про неправильність розрахунку боргу в еквіваленті до національної валюти.

В судове засідання відповідач не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення рекомендованим листом за адресою реєстрації. Неявка відповідача не є перешкодою для вирішення цієї заяви по суті.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечила з підстав, вказаних у письмовому запереченні. Пояснила що, відповідач належним чином повідомлявся про судові засідання, йому надсилалися СМС-повідомлення, у справі приймав участь представник відповідача. Відповідач не цікавився справою. На виконання вказаного вище заочного рішення було видано виконавчий лист. Зазначає, що відповідачем безпідставно пропущено 20-денний строк подання заяви про перегляд заочного рішення.

Ознайомившись з поданою заявою, заслухавши представника позивача, оглянувши матеріали справи суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з таких мотивів.

Відповідно до діючої норми ст.284 ЦПК України передбачено строки подання заяви про перегляд судового рішення, який може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин.

Дані про дату отримання відповідачем судового рішення відсутні. Тому суд вважає за можливе вирішити заяву про перегляд заочного рішення по суті.

Згідно ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинні бути вказані обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, саме наявність цих двох обставин, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти позову, може бути підставою для скасування заочного рішення.

Відповідачу ОСОБА_4 було відомо, що з 14.03.2018р. у провадженні Шевченківського районного суду перебуває вказана цивільна справа. Відповідач 07.09.2018р. подавав в суд заяву про відкладення судового засідання. Зі справою знайомилися представники відповідача, приймали участь в судових засіданнях. Відповідачу надсилалися СМС-повідомлення із зазначенням дати і часу проведення судових засідань, які він отримував.

При вирішенні заяви суд приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені, зокрема у рішенні від 03.04.2008р у справі «Пономарьов проти України», про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Дана позиція є свідченням дотримання принципу res judicata (принцип юридичної визначеності).

Крім того, відповідач не вказав на будь-які докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при вирішенні спору. Незгода відповідача з гривневим визначенням суми заборгованості не може розцінюватися як істотна обставина, що впливає на правильність судового рішення.

У п.1 ст.44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принцип остаточності рішення є складовою частиною верховенства права.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Устименко проти України», справа «Брумареску проти Румунії»). Юридична визначеність вимагає поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення, сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи.

Тому задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення, за відсутності поважних причин неявки в жодне з судових засідань у справі, відсутності істотних обставин, які не були відомі суду на час ухвалення рішення та мають істотне значення для правильного вирішення справи, буде порушенням принципу правової визначеності, що передбачає дотримання принципу остаточності рішення.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення немає.

Заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.158,284,288, ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 22.10.2018р. у справі №466/851/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 22.10.2018 року може бути оскаржено в загальному порядку.

Суддя: Н. Л. Луців-Шумська