Ухвала суду № 81827042, 20.05.2019, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1870/18

Провадження № 1-кс/456/802/2019

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про відвід судді

20 травня 2019 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

при секретарі Стасів О.Я.,

з участю прокурора Бежика А.М.,

захисника Івануса М.І.

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката Івануса Миколи Ігоровича про відвід судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Яніва Н.М. у справі №456/1870/18,

в с т а н о в и в :

14.05.2019 адвокат Іванус М.І. звернувся до суду із заявою про відвід судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Яніва Н.М. у справі №456/1870/18, мотивуючи свою заяву тим, що від здійснює захист обвинуваченої ОСОБА_1 по справі №456/1870/18, яка знаходиться в провадженні судді Яніва Н.М. На його думку, суддя Янів Н.М. систематично порушує принципи рівності сторін та змагальності в судових засіданнях, упереджено ставиться до обвинуваченої ОСОБА_1 та сприяє прокурору в забезпеченні доказів та долученні таких до матеріалів справи. Крім того, звертає увагу на те, 06.06.2018 суддею Янів Н.М. було призначено судове засідання по кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , в ході якого судом порушено питання щодо передачі справи на об`єднання до судді Гули Л.В., в провадженні якої перебуває інше кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 Незважаючи на заперечення сторони захисту щодо передачі справи на об`єднання, суд виніс ухвалу судового засідання від 06.06.2018, якою вирішив передати справу для об`єднання судді Гулі Л.В., достовірно знаючи, що суддя Гула Л.В. брала участь в даному кримінальному провадженні, як слідчий суддя. В подальшому, суддя Янів Н.М. перебуваючи в щорічній відпустці з 11.06.2018, повідомив службу конвоювання про необхідність забезпечення ОСОБА_1 в судове засідання на 12.06.2018, відкликався з щорічної відпустки на вищевказаний день та вирішив провести підготовче судове засідання. Також суперечливим є момент повернення справи судді Яніву Н.М. після відмови в об`єднанні в одне провадження двох окремих кримінальних проваджень за обвинуваченням ОСОБА_1 , суддею Гулою Л.В. Вважає, що в даному випадку має місце порушення вимог КПК України щодо повернення справи судді Яніву Н.М. внаслідок відмови в об`єднанні кримінальних проваджень. Такі дії суду свідчать про його упередженість в розгляді справи, порушують вимоги Конвенції про основоположні права та свободи людини, як щодо безсторонності суду, так і щодо порушення права на захист. Крім того, вказує і інші обставини, які на його думку викликають упередженість суду. Зокрема, звертає увагу на те, що обвинувачена ОСОБА_1 , перебуваючи під вартою, в судових засіданнях неодноразово просила суд зменшити розмір застави, оскільки визначений їй розмір застави є непосильним для неї. Також, суд, попередньо будучи повідомленим про те, що обвинувачена ОСОБА_1 перебуває на стаціонарному лікуванні в КЗ ЛОР Стрийської ЦРЛ з кровотечею внутрішніх органів, вимагав її негайної доставки в судове засідання для продовження строку запобіжного заходу та обравши такий, оголосив перерву у зв`язку з поганим самопочуттям обвинуваченої ОСОБА_1 Окрему увагу звертає на те, що після затвердження порядку дослідження доказів, суд за клопотанням сторони обвинувачення неодноразово його змінював. Наведені обставини послужили підставою для звернення до суду з заявою про відвід судді.

В судовому засіданні адвокат Іванус М.І. заяву про відвід судді Яніву Н.М. підтримав, просить її задоволити. Вказав на обставини, викладені в заяві та доповнив, що долучені прокурором в судовому засіданні ухвали про надання дозволу на проведення НСРД, судом, в порушення вимог закону долучено до матеріалів кримінального провадження, незважаючи на той факт, що такі не були відкриті стороні захисту, в порядку ст.290 КПК України. Крім цього, на неодноразові доводи сторони захисту про відсутність в матеріалах кримінального провадження належних та допустимих доказів, суд неодноразово відкладав розгляд справи та надавав прокурору можливість подати суду нові докази, які не були відкриті стороні захисту. Окрім цього, допитував свідків, які прокурором не заявлялися, при виконанні вимог ст.349 КПК України. Вважає, що досліджені у вказаному судовому засіданні обставини свідчать про упередженість судді та порушення суддею принципу рівності сторін. Звертає увагу, що по вказаному провадженні судді вдруге заявлено відвід, тобто порушення допущені суддею були очевидні з самого початку розгляду кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні просить задоволити заяву про відвід, вказала, що перебувала у лікарні в тяжкому стані, приїхав адвокат і повідомив, що потрібно негайно з`явитися до суду. На судових засіданнях вона неодноразово помічала упереджене ставлення до неї з боку судді Яніва Н.М.

Прокурор в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні заяви адвоката Івануса М.І. про відвід судді Яніву Н.М. у справі №456/1870/18, вважає доводи, викладені в заяві голослівними та такими, що не підтверджені жодними доказами. Вказав, що судове провадження по справі завершується і сторона захисту намагається затягнути розгляд справи. Вказав, що сам захисник доставив обвинувачену в зал судового засідання, коли та перебувала на лікуванні, одночасно повідомив суд, що обвинуваченій, перебування на лікуванні не завадило прогулюватися вечорами по місту та порушувати стаціонарний режим лікарні. Вважає, що дії сторони захисту спрямовані на новий судовий розгляд, іншим складом суду.

Свідок ОСОБА_2 – син обвинуваченої ОСОБА_1 вказав, що був практично на всіх судових засіданнях у справі, суддя упереджено відносився до його матері, заявляв, що браслет, який носить його мати в силу закону, застосований не для зручності, відмовлявся змінити запобіжний захід та розмір застави. Він неодноразово бачив, як прокурор виходив з кабінету судді, перед розглядом кримінального провадження по суті. Вони з адвокатом під руки доставляли його мати в судове засідання з медичного закладу.

Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, допитавши свідка, оглянувши матеріали заяви та матеріали кримінального провадження №456/1870/18, вважає, що підстави для задоволення заяви про відвід відсутні, зважаючи на наступне.

Як на підставу для задоволення заяви про відвід, заявник покликаються на те, що суддя Янів Н.М. систематично порушує принцип рівності сторін та змагальності в судових засіданнях, упереджено ставиться до обвинуваченої ОСОБА_1 та сприяє прокурору в забезпеченні доказів та долученні таких до матеріалів справи.

Суд не бере до уваги вказані доводи заявника, з огляду на наступне.

Що стосується твердження адвоката Івануса М.І. про те, що суддею Янів Н.М. порушено порядок передачі справи для об`єднання судді Гулі Л.В., а сам факт повернення справи судді Яніву Н.М. після відмови в об`єднанні в одне провадження двох окремих кримінальних проваджень за обвинуваченням ОСОБА_1 суддею ОСОБА_3 порушує закон, суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою суду від 06.06.2018 ухвалено передати кримінальне провадження №12017140130001616 від 06.09.2017 стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307 КК України для вирішення питання про об`єднання з кримінальним провадженням №12016140130002281 від 27.10.2016 щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України, яке перебуває у провадженні судді Гули Л.В.

Відповідно до журналу судового засідання від 06.06.2018, при вирішенні клопотання про об`єднання в одне провадження кримінальних проваджень, адвокат Іванус М.І. поклався на розсуд суду. Крім того, жодних висловлювань про те, що суддя Гула Л.В. брала участь у вказаному кримінальному провадженні, як слідчий суддя, від учасників процесу не надходило. Захисник лише повідомив суд про те, що у провадженні, яке перебуває у судді Гули Л.В. судом досліджено докази.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (суддя Гула Л.В.) відмовлено в об`єднанні кримінального провадження №1-кп/456/276/2018 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, з кримінальним провадженням №1-кп/456/73/2018 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України. Кримінальне провадження №1-кп/456/276/2018 повернуто судді Яніву Н.М. для продовження розгляду.

Наведені обставини дають підстави суду ствердити, що твердження адвоката Івануса М.І., викладене в заяві від 17.05.2019 про те, що сторона захисту заперечувала щодо об`єднання кримінальних проваджень не заслуговує на увагу, оскільки з оглянутого в судовому засіданні журналу судових засідань від 06.06.2018 вбачається, що при вирішенні вказаного клопотання сторона захисту поклалась на розсуд суду та доповнила, що в кримінальному провадженні, що перебуває в судді Гули Л.В., вже перейшли до оголошення письмових доказів.

Відповідно до ч.3 ст. 35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.

Суддя Гула Л.В., відмовляючи в об`єднанні кримінальних проваджень відносно ОСОБА_1 , з дотриманням вимог КПК України, правильно вказала, що кримінальне провадження №1-кп/456/276/2018 слід повернути судді Яніву Н.М. для продовження розгляду, наведене вчинено за дотриманням вимог кримінально-процесуального закону та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, а тому твердження адвоката Івануса М.І. про порушення вимог КПК України щодо передачі справи після відмови в об`єднанні кримінальних проваджень є необґрунтованим.

Що стосується твердження адвоката Івануса М.І. про те, що сторона захисту під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, заперечувала щодо такого та неодноразово просила суд зменшити первинно визначений розмір застави, оскільки такий був надмірно високим та непосильним для внесення обвинуваченою ОСОБА_1 , суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з оглянутих в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження № 456/1879/18, 04.05.2018 обвинуваченій ОСОБА_1 слідчим суддею Бучківською В.Л. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 105 720, 00 грн. Обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 24.06.2018, 20.08.2018, 18.10.2018 та 14.12.2018 було продовжено. Ухвала слідчого судді від 04.05.2018 була предметом апеляційного перегляду та набрала законної сили.

21.12.2018 обвинувачену ОСОБА_1 було звільнено з-під варти, у зв`язку з внесенням нею застави в розмірі 105 720, 00 грн. та обвинувачена, відповідно до положень абз.3 ч.4 ст. 202 КПК України вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Факт внесення обвинуваченою ОСОБА_1 застави в розмірі 105 720, 00 грн. свідчить про те, що визначений розмір застави не був надмірно високим та непосильним для обвинуваченої, а тому доводи адвоката Івануса М.І. в цій частині заяви про відвід судді не заслуговують увагу та є необґрунтованими. Окрім цього, розмір застави переглянуто апеляційною інстанцією та залишено без змін.

Що стосується тверджень адвоката Івануса М.І. про те, що суд, достовірно знаючи, що обвинувачена ОСОБА_1 перебуває на стаціонарному лікуванні в КЗ ЛОР Стрийської ЦРЛ, вимагав невідкладної доставки ОСОБА_1 до зали суду для розгляду клопотання прокурора, а в подальшому оголосив перерву в судовому засіданні у зв`язку з поганим самопочуттям обвинуваченої, то в даному випадку, слід звернути увагу на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки №272 від 11.04.2019, виданої Комунальним некомерційним підприємством Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня», ОСОБА_1 дійсно була на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Стрийська ЦРЛ» з 08.04.2019 по день видачі вказаної довідки.

Ухвалою суду від 08.04.2019 клопотання прокурора задоволено, обвинуваченій ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до журналу судового засідання від 08.04.2019, обвинувачена ОСОБА_1 не заперечила щодо розгляду клопотання прокурора про продовження строку застосування обов`язків, як і її захисник, адвокат Іванус М.І.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Оскільки до обвинуваченої ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, яку обвинувачена 21.12.2018 внесла, суд зобов`язаний був розглянути клопотання прокурора від 05.04.2019, подане останнім до суду, оскільки згідно з вимогами КПК України, це є обов`язком суду, а не правом.

Вищенаведене спростовує твердження адвоката Івануса М.І. про упередженість судді Яніва Н.М. відносно обвинуваченої ОСОБА_1 щодо розгляду клопотання про продовження строку застосування обов`язків від 05.04.2019.

У вказаному судовому засіданні як обвинувачена, так і прокурор, і свідок ОСОБА_2 ствердили, що обвинувачена була доставлена до суду захисником, і підстави вважати, що захисник змушений був доставляти обвинувачену до суду, відсутні.

Що стосується доводів адвоката Івануса М.І. про дії судді Яніва Н.М. при порядку дослідженні доказів, суд звертає увагу на наступне.

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження №456/1870/18 вбачається, що 12.03.2019, 14.05.2019 прокурором Стрийської місцевої прокуратури Бежик А.М. заявлено клопотання про зміну порядку дослідження доказів у вигляді долучення до матеріалів кримінального провадження письмових доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.

Таким чином, дії прокурора, які виразились у поданні клопотань про зміну порядку дослідження доказів та дії суду, щодо долучення наданих прокурором доказів до матеріалів кримінального провадження не суперечать вимогам КПК України та не можуть свідчити про упередженість судді у вирішенні справи.

Суд звертає увагу сторони захисту, що вказані обставини можуть слугувати підставою для апеляційного оскарження судового рішення, однак не можуть свідчити про упередженість судді.

Окремо слід звернути увагу захисника на правові приписи Постанови Великої Палати ВС у справі №751/7557/15-к від 16.01.2019, згідно яких за наявності клопотання процесуальні документи, які слугували підставою для проведення НСРД, можуть бути відкриті іншій стороні, в тому числі в судовому засіданні.

Суд також критично оцінює твердження адвоката Івануса М.І. про те, що відкликаючись з щорічної відпустки та призначаючи підготовче судове засідання на 12.06.2018, суддя не викликав належним чином в судове засідання учасників справи, оскільки при огляді матеріалів кримінального провадження №456/1870/18 встановлено, що на адресу прокуратури, адвоката Івануса М.І. скеровано повістки про виклик до суду за вих. №456/1870/18/7218/18 на 12.06.2018, а на адресу начальника ДУ «Львівська установа виконання покарань №19» скеровано вимоги для доставки обвинуваченої ОСОБА_1 в судове засідання на 16:00 12.06.2018. Що стосується відкликання судді з відпустки, то таке право надано судді чинним законодавством і не може вважатися діями, що свідчить про упередженість судді.

Інші доводи адвоката Івануса М.І., зокрема про відмову у відкладенні розгляду справи у зв`язку з не ознайомленням з матеріалами справи; зазначення в ухвалі суду про відмову в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт про те, що ОСОБА_1 є раніше судимою, що не відповідає дійсності, то такі не можуть слугувати підставою суду ствердити про упередженість судді Яніва Н.М. при розгляді кримінального провадження №456/1870/18.

У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Суд звертає увагу, що вичерпний перелік підстав для відводу судді передбачений ст.75 КПК України.

Так, частиною 1 вказаної статті передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваною, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.

Доводи, викладені заявником у заяві про упередженість та необ`єктивність судді ОСОБА_4 М. суд вважає голослівними і такими, що не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о.Бріюні, Хорватія, 17.10.2015) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади у прийнятті рішень.

А тому незгода сторони із прийнятими суддею процесуальними рішеннями або діями суду не є підставою для недовіри останньому.

Всі заявлені стороною захисту обставини можуть бути перевірені під час апеляційного перегляду судового рішення, постановленого за наслідками розгляду вказаного кримінального провадження.

Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_2 про упередженість судді, вважає такі суб`єктивною оцінкою останнього, доводи про те, що прокурор перед судовими засіданнями заходив до кабінету судді не свідчать про порушення суддею правових приписів Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та на переконання суду спрямовані лише на підтримку заяви про відвід, заявленої в інтересах матері свідка, та свідчать про заінтересованість останнього у розгляді вказаної заяви. Всі решта показання свідка суд до уваги не бере та вважає такі голослівними і не вбачає жодних порушень у діях судді, право встановити, які належить компетентному суду під час розгляду заяви про відвід судді.

Крім того, суд звертає увагу, що у вказаному кримінальному провадженні головуючому не вперше заявлено відвід, і мотиви відводу у попередньому випадку, суд також вважав такими, що не можуть слугувати підставою для задоволення заяви про відвід.

Суд, проаналізувавши всі доводи, викладені у заяві, приходить до переконливого висновку, що твердження адвоката Івануса М.І. щодо упередженості судді Яніва Н.М. є безпідставними та надуманими, а також не передбачені в переліку обставин, які виключають участь судді в кримінальному провадженні, а тому суд вважає, що заява захисника обвинуваченої ОСОБА_1 , адвоката Івануса М.І. про відвід судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Яніва Н.М. у справі №456/1870/18 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 75-83 КПК України, -

у х в а л и в :

Заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_1 , адвоката Івануса Миколи Ігоровича про відвід судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Яніва Н.М. у справі №456/1870/18 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали надати учасникам та передати для долучення до справи №456/1870/18, яка перебуває в провадженні судді Яніва Н.М.

Головуючий суддя В. Л.Бучківська