Ухвала суду № 81825357, 17.05.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8608/19

Провадження № 1-кс/344/4682/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Орнат Л.І., прокурора Харуна Ю.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Шкварок П.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2019 під № 12019090010000793,-

В С Т А Н О В И В:

Слідча звернулась з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилалась на те, ОСОБА_2 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин під час непогашеної судимості.

Так, протягом тривалого часу ОСОБА_1 перебуває у неприязних відносинах зі своєю матір`ю ОСОБА_3 , у зв`язку із чим у них неодноразово виникали конфлікти.

06 березня 2019 року, близько 23 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, розпочав словесний конфлікт із потерпілою, яка в цей час лежала на дивані в кімнаті.

В ході конфлікту 07.03.2019, близько 01 год., на ґрунті неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 , ОСОБА_1 підійшов до потерпілої, яка лежала на дивані, умисно почав її душити подушкою та наніс декілька ударів кулаком в ділянку голови та обличчя.

Після цього ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочині дії, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, усвідомлюючи, що потерпіла ОСОБА_3 не чинить йому опору, схопив потерпілу, кинув її на підлогу та наніс декілька ударів ногами по тулубу та ногах потерпілої.

В результаті неправомірних дій ОСОБА_1 , потерпілій ОСОБА_3 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді переломів 6-8 ребер по середньо-ключичній лінії справа, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, синців та саден в ділянках голови та обличчя, синців та саден в ділянках обох ніг.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

п. 1 - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинений злочин, одразу покинув місце вчинення кримінального правопорушення та був затриманий працівниками УПП в Івано-Франківській області на Привокзальній площі в м. Івано-Франківську;

п. 3 - незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їх анкетні дані та місце проживання, так як підозрюваний зареєстрований та проживає в одній квартирі з потерпілою та в одному будинку зі свідками у кримінальному провадженні;

- п. 5 - вчиняти інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний схильний до ведення антигромадського способу життя та не має стабільного джерела доходу, раніше неодноразово судимий, маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості вчинив новий умисний злочин, що вказує на його стійку злочинну спрямованість.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки не можливо, оскільки такі види запобіжних заходів не виключатимуть ризиків впливу підозрюваного на свідків та потерпілого у ході спілкування з останніми.

З урахуванням наведеного просила слідчого суддю застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 та не визначати розмір застави враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вчинене із застосуванням насильства.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому.

В судовому засіданні захисник підозрюваного зазначив, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не доведені прокурором. Просив обрати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

14 травня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bonafide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Із матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_1 одразу покинув місце вчинення кримінального правопорушення та був затриманий працівниками УПП в Івано-Франківській області на Привокзальній площі в м. Івано-Франківську, що свідчить про факт його переховування від органу досудового розслідування.

Наведене свідчить про можливість застосування положення п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України та визначити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного:переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я та майновий стан, антисоціальну поведінку, наявність судимостей.

При цьому обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільним, так як надасть підозрюваному можливість незаконно впливати на потерпілу, оскільки остання зареєстрована з ним за одною адресою.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Прокурор обґрунтовуючи клопотання просив не визначати розмір застави враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вчинене із застосуванням насильства.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженніщодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Таким чином можливість невизначення застави у випадку скоєння підозрюваним насильницького злочину є правом, а не обов`язком суду. З урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України розмір застави може бути визначений.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підстав для не визначення застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею не встановлено, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у злочині середньої тяжкості, вину у вчиненні злочину визнає.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити частково та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на тридцять днів з визначенням застави - п`ятнадцяти розмірів прожитковогомінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, і саметакий запобіжний захід на такий період буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

За змістом ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

З урахуванням тяжкості інкримінованого ОСОБА_1 злочину, характер та обставини його вчинення, строк дії ухвали слід визначити на строк тридцять днів.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк тридцять днів - до 15червня 2019 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу - 28 815 (двадцять вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: НОМЕР_1).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 15 червня 2019 року включно обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками, потерпілими в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Харуна Ю.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Бабій О.М.

Повний текст ухвали оголошено 20 травня 2019 року о 09 год. 38 хв.