Рішення № 81823422, 11.04.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 11.04.2019

Справа № 334/3892/18

Провадження № 2/334/731/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Лиходід А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 позивач звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, в обґрунтування якого зазначив, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 , де йому належить Ѕ частина вказаного житла.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна бабця - ОСОБА_2 , після смерті якої залишилась спадщина у вигляді іншої Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 . Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 був її син (біологічний батько позивача) - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до смерті бабці.

Після смерті ОСОБА_2 , до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини позивач не звертався, оскільки вважав, що саме його біологічний батько є спадкоємцем першої черги за законом та спадкоємцем за заповітом. Зі своїм померлим батьком позивач протягом життя не спілкувався, оскільки фактично батьком вважав іншого чоловіка, який з самого дитинства його виховав.

Після того, як позивач нещодавно вирішив зробити ремонт у вищевказаній квартирі, він знайшов заповіт, який ОСОБА_2 склала на його ім`я і саме з тексту цього заповіту позивачу стало відомо, що бабця скасувала свій попередній заповіт, складений на ім`я свого сина (батька позивача) ОСОБА_3

Заповіт на ім`я позивача було складено 11.11.2005 року державним нотаріусом Другої Запорізької державної нотаріальної контори Петричкович Юлією Анатоліївною та зареєстровано в реєстрі за № 3-2003.

27.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Каспської Надії Олександрівни з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , у зв`язку з чим 27.11.2017 року було відкрито спадкову справу № 92/2017 (номер у спадковому реєстрі № 61628790).

Постановою нотаріуса від 12.12.2017 року у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка постійно мешкала та була зареєстрована до дня своєї смерті за адресою: АДРЕСА_2 , було відмовлено, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 пропустив, встановлений законодавством строк для прийняття спадщини.

Позивач просив встановити йому додатковий строк для прийняття спадщини згідно заповіту після смерті ОСОБА_2 протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили, оскільки вважає, що його необізнаність про існування заповіту, складеного на його ім`я, є поважною причиною для встановлення такого строку.

У судовому засіданні позивач та його представник - ОСОБА_7 підтримали позовні вимоги. ОСОБА_1 пояснив, що ніколи не знав, що за життя бабуся склала заповіт на його ім`я. Він особисто займався похованням ОСОБА_2 , про що до позову долучив копії відповідних документів. Оскільки фактично мешкав за іншою адресою, квартирою АДРЕСА_1 не користувався, про смерть свого рідного батька ОСОБА_3 взнав тільки нещодавно, лише після смерті бабці. Вирішивши зробити ремонт, знайшов у шафі заповіт складений на своє ім`я. Після того, як тільки дізнався про існування заповіту на наступний же день звернувся до нотаріальної контори, де йому повідомили про пропущення строку для прийняття спадщини, через це позивач не мав можливості вчасно звернутися до нотаріуса. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Запорізької міської ради подала суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд розглянути справу у її відсутність, просить відмовити у позові.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали суду пояснення, з яких вбачається, що вони були сусідами покійної ОСОБА_2 , дружили з нею до дня смерті останньої. Про існування заповіту на ім`я онука їм не було нічого відомо, оскільки вважали, що старенька склала його на ім`я свого сина - ОСОБА_3 Заповіт дійсно знайшли за шафою, під час ремонту, розпочатого онуком ОСОБА_1 .

Вислухавши учасників процесу, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємцям).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права й обов`язки спадкодавця, які не припинилися в момент його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , виданому 02.06.1984 року Бориспільським міським відділом ЗАГС Київської області, в якому батьками позивача зазначені: мати - ОСОБА_6 та батько – ОСОБА_3 , який є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , виданим повторно 11.03.1966 року Ленінським рай бюро ЗАГС м. Запоріжжя.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва НОМЕР_3 , виданого повторно 10.02.2009 року Володимирівською сільською радою Запорізького районного управління юстиції Запорізької області.

На підставі свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_4 від 21.02.1994 року ОСОБА_2 , яка є бабцею позивача та ОСОБА_1 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , вказане підтверджується копією технічного паспорта на квартиру, долученої до позову.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , яке видане 22.10.2015 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, всі витрати по похованню якої взяв на себе позивач, як онук та єдиний її родич.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належну їй частину квартири АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 склала два заповіти, а саме: 16.10.1999 року Другою Запорізькою державною нотаріальною конторою було посвідчено заповіт АВВ 166643 та зареєстровано в реєстрі за номером № 4-1380.

Крім того, ОСОБА_2 11.11.2005 року склала заповіт на ім`я свого онука - позивача по справі. Вказаний заповіт було посвідчено державним нотаріусом Другої Запорізької державної нотаріальної контори Петричкович Юлією Анатоліївною та зареєстровано в реєстрів за номером № 3-2003. Вказане підтверджується копією відповідного заповіту, Витягом про реєстрацію заповіту в Спадковому реєстрі № 2153219 від 11.11.2005 року, а також Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповітів/спадкових договорів).

Після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини позивач не звертався, оскільки вважав, що саме його біологічний батько є спадкоємцем першої черги за законом та спадкоємцем за заповітом.

Зі своїм померлим батьком позивач протягом життя не спілкувався, оскільки фактично батьком вважав іншого чоловіка, який з самого дитинства його виховував. З огляду на вищевказане, позивач зазначив, що про смерть його біологічного батька йому нічого не було відомо, оскільки будь-яких викликів до нотаріальної контори чи публічного оголошення або повідомлення у пресі як спадкоємець за законом він не отримував.

Після того, як позивач вирішив зробити ремонт у вищевказаній квартирі, він знайшов заповіт, який ОСОБА_2 склала на його ім`я і саме з тексту цього заповіту позивачу стало відомо, що бабця скасувала свій попередній заповіт, складений на ім`я свого сина (батька позивача) ОСОБА_3 Вказане підтверджується показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Після виявлення заповіту, 27.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Каспської Надії Олександрівни з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , у зв`язку з чим 27.11.2017 року було відкрито спадкову справу № 92/2017 (номер у спадковому реєстрі № 61628790).

Постановою нотаріуса від 12.12.2017 року у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка постійно мешкала та була зареєстрована до дня своєї смерті за адресою: АДРЕСА_2 , було відмовлено, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 пропустив, встановлений законодавством строк для прийняття спадщини.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що на час смерті бабці, він з нею разом однією родиною не мешкав, що підтверджується копією його паспорту та довідкою Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради № 04-07/3/25207 від 08.12.2017 року.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Державний нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно пункту 209 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за № 283/8882, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, при підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України,кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При розгляді справ про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, суд повинен дослідити чи вчиняв державний нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_3 ніхто до нотаріальної контори для оформлення спадщини не звертався, а тому жодних дій щодо встановлення державним нотаріусом наявності заповіту спадкодавця, його спадкоємців, та дій для повідомлення спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі про відкриття спадщини не здійснювались.

У судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_2 окрім позивача до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, а тому тільки 27.11.2017 року після його звернення приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Касапською Надією Олександрівною було відкрито Спадкову справу №92/2017, під час заведення якої було встановлено, що дійсно ОСОБА_2 11.11.2005 року склала заповіт на ім`я свого онука - позивачка по справі ОСОБА_1 , який був посвідчений державним нотаріусом Другої Запорізької державної нотаріальної контори Петричкович Юлією Анатоліївною та зареєстровано в реєстрів за номером № 3-2003.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що про існування заповіту ОСОБА_2 , складеного на ім`я позивача, останній дізнався лише у листопаді 2017 року, а тому вважає, що вказана його необізнаність про існування заповіту за встановлених судом обставин є поважною причиною недотримання встановлених законом строків прийняття спадщини та зважаючи на відсутність інших осіб, які претендують на спадщину, наявність заповіту, саме на ім`я позивача, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82,89, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (ІПН НОМЕР_6 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.