Вирок № 81823398, 16.05.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 16.05.2019

справа № 320/653/19

провадження № 1-кп/320/565/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Редько О.В.,

за участю секретаря - Колеснікової Л.В.,

прокурора - Капліної К.О.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченої - адвоката Стоякіна Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019080140000195 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мелітополь Запорізької області, громадянки України, з вищою освітою, непрацюючої, не одруженої, яка проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимої:

- 23.11.2012 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185 КК України за ч. 1 ст. 185 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 16.01.2015 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років. На підставі перегляду вироку від 07.07.2015 року Апеляційним судом Запорізької області звільнено 31.05.2017 року по відбуттю строку покарання;

- 24.10.2018 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 70, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 190, ч.1 ст. 395 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.01.2019 року приблизно о 15 годин 00 хвилин, знаходячись в приміщенні магазина ПП «Макарчук», який розташований за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вул. Гетьманська, 137, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з каси таємно викрала належний ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Самсунг» моделі «Galaxy j6», імей1: НОМЕР_3 , імей2: НОМЕР_1 , у корпусі золотого кольору, вартістю 5200 гривень, в якому знаходилась сім - карта мобільного оператора «Київстар», а/н НОМЕР_2 , вартістю 25 гривень, на рахунку якої грошові кошти були відсутні, на телефоні був чохол у вигляді бамперу із зображенням «Сови», білого кольору, вартістю 200 гривень, в телефоні знаходився флеш-носій на 16 гб, вартістю 200 гривень та захисне скло вартістю 225 гривень. Своїми умисними діями ОСОБА_1 завдала потерпілій ОСОБА_2 майнових збитків на загальну суму 5850 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винною себе у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України визнала повністю і пояснила, що 19 січня 2019 року вона приїхала в м. Мелітополь на вул. Кірова та зайшла до ринку, де купила племінниці дублянку. Оскільки дуже змерзла, то зайшла до магазину, де побачила мобільний телефон, який лежав на столі. Вона забрала цей телефон та пішла з магазину. Мобільний телефон заклала до ломбарду.

Судом роз`яснено обвинуваченій ОСОБА_1 суть обвинувачення та з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_1 правильно розуміє зміст викладених обставин та у суду відсутні сумніви у добровільності його позиції. Судом роз`яснено обвинуваченій ОСОБА_1 положення ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Потерпіла - ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилась, однак про дату, місце та час проведення судового засідання була повідомлена належним чином. Цивільний позов потерпіла не заявляла, інших заяв до суду не надходило.

У зв`язку з тим, що обвинувачена повністю визнала свою провину, немає сумнівів у добровільності та істинності її позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився тільки допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченої. Інші докази по справі не досліджувалися

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом`якшують вину обвинуваченої, а так само дані про особу обвинуваченої.

Так, вчинене обвинуваченою ОСОБА_1 кримінальне правопорушення відноситься до кримінального правопорушення середньої тяжкості, однак, суд враховує, що вона повністю визнала провину, щиросердно покаялась у скоєному, і своїми правдивими свідченнями сприяла встановленню істини у справі. Згідно наданих довідок на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не значиться, однак перебуває на обліку Якимівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України є повторність та рецидив злочину.

Відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

За таких обставин суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 , попередження з її боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, неможливо без її ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що обвинуваченій має бути призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією вказаної статті.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільні позови потерпілими не заявлялись.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання відносно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369 -371, 373 -376, 349 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_1 шляхом часткового складання призначеного покарання та невідбутої частини покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 жовтня 2018 року 5 (п`ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_1 рахувати з 19.01.2019 року, тобто з моменту її затримання.

Запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_1 слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

- мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy j6», імей1:НОМЕР_3, імей2:НОМЕР_1 в корпусі золотого кольору, який згідно постанови про визнання речовими доказами від 22.01.2019 року, визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання згідно розписки потерпілій - ОСОБА_2 - повернути власнику ОСОБА_2 ;

- оригінал договору про надання фінансового кредиту та застави №1900052654 від 19.01.2019 року, який згідно постанови про визнання речовими доказами від 22.01.2019 року - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- копію договору про надання фінансового кредиту та застави №1900052654 від 19.01.2019 року та фіскальний чек, які згідно постанови про визнання речовими доказами від 20.01.2019 року визнано речовими доказами - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- DVD-R диск білого кольору, який згідно постанови про визнання речовими доказами від 20.01.2019 року, визнано речовим доказом - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- грошові кошти, а саме: 270 гривень (5 банкнот номіналом 50 гривень наступних серій: ФГ 4742143; ФЖ 0930414; ФГ 2140827; СУ 5787038; ФВ 0805348; 1 банкнота номіналом 20 гривень серії: СЕ 9174191), які згідно постанови про визнання речових доказів від 20.01.2019 року, визнано речовим доказом та згідно квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №666 - конфіскувати;

- грошові кошти, а саме 1000 гривень (2 банкноти номіналом 200 гривень серії: ПЗ 1982783, УЗ 3581300; 1 банкнота номіналом 100 гривень серії: КУ 9234598; 1 банкнота номіналом 500 гривень серії: СЖ 9045276), які згідно постанови про визнання речових доказів від 20.01.2019 року, визнано речовим доказом та згідно квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №665 - конфіскувати.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О.В.Редько